Прекрасні катастрофи. Господарство доктора Гальванеску

Прекрасні катастрофи #1

by Юрій Смолич

Далекого 1929 року з'явився фантастичний роман Юрія Смолича «Господарство доктора Гальванеску» - перша частина його трилогії «Прекрасні катастрофи». Чудове володіння словом, насичена, барвиста мова, енциклопедичні знання, цікавий, карколомний сюжет - здавалося, цей письменник мав стати класиком фантастичної та пригодницької літератури, українським Жуль Верном чи Гербертом Веллзом. Однак радянська система, особливо в 1930-х роках, невблаганно «ламала» найталано-витіших, що відобразилось і на художній якості двох інших частин трилогії - письменник ніколи більше не писав у цьому жанрі. Але саме цей роман - навіть через майже століття по виходу у світ - продовжує цікавити юних читачів. Справдешня класика жанру!

Genres: Fiction

112 pages, Hardcover

First published January 1, 1929

Reviews

[хвія · Rating 4 out of 5]

поняття не маю чому ніколи раніше не чула про цю історію! чому про неї не говорять? якби я прочитала її в шкільні роки (особливо за програмою), я була б obsessed тому шо це українська наукова фантастика ну йомайо 💅🏻💅🏻 цікава, місцями моторошна і напружена, майже сторічної давнини* — сильна головна героїня, румунський край, бессарабські степи, божевільний учений з комплексом бога, погоні, стрілянина, експерименти над людьми, зомбі 🤩 що ше треба для щастя ??

*поправка на соцреалізм — нагода розім'яти уважність та критичне мислення в контексті часу

п'ять зірок, тому що про неї мають почути більше людей! чудовий твір, навіть трішки горрорний, ставить провокаційні питання і не сильно пхає радянські догмати (хоча слизьких моментиків все одно не уникнути, 1928 на дворі був як-не-як)

[Natalia Baidak · Rating 4 out of 5]

Несподівана для 1929 року екологічність:

"Цивілізація йде велетенською поступ'ю вперед і далеко позаду лишає родильні здібності бабусі землі. Натри землі виснажуються й збавляються. Вона вже не годна сама вродити стільки хліба, скільки треба плодючому й ненажерливому людству. Підземні копалини - ця основа вашої машинізації катастрофічно зменшуються; їх драпіжницьки збавляється. За рік світове господарство споживає металів, вугілля, нафти, гуми і тому подібного в тисячі разів більше, ніж за цей же час бабуся земля встигне перетравити й спородити в своїх натрах новоформувань. Уже й зараз цивілізовані держави кидаються туди й сюди, гризуть одне одному горлянку, шукаючи нових покладів копалин і всякої іншої сировини. А за сто, двісті, нехай - тисячу років, за які споживання ще й в мільйон разів зросте, - черево землі буде порожнє! Вона буде безплідна, як розпутна женщина. Ми житимемо на порожньому, вилущеному горіхові. Ви подумали про це? Ні! Ви жерете і вам на це наплювать. „На мій вік вистачить", втішаєте ви себе. Яке хижацтво, яка тупість, яке злочинство! Цьому треба покласти край. Економія природніх багацтв, розумне, дбайливе відношення до джерела цих багацтв - ось наш девіз!"

Нічого собі!
Місцями наївна, але динамічна розповідь про божевільного вченого, що наробив купу зомбі, і юну активістку, яка йому протистоїть.

[Volodymyr Okarynskyi · Rating 5 out of 5]

Юрій Смолич - один з кращих оповідачів у вкраїнській літературі. Чи то "Дитинство", чи "Мова мовчання", чи "Розповідь про неспокій".
Саме такій людині судилося бути серед засновників жанру фантастики (хоч трошки швидше був Винниченко), а також авантурної прози в укрлітературі.
Власне на таких книжках треба вчитися як треба писати (принаймні щодо стилю/мови, інтриги). Автор робить це неперевершено.

[Oleksandr · Rating 1 out of 5]

Постійно виникали питання про дурниці в книзі.
Початок ще більш-менш нормальний, але потім.
Радянську науковицю німецький університет відсилає дізнатися секрети врожайності до найкращого фермеру світу, найкращий фермер просто не може вигнати її після того, як її запросив, сліпоглухонімий слуга(а як йому давати складні команди?), супердобрива - тут вже майже нічого не потрібно, тільки продавай потроху чи скуповуй землю й наймай робітників, ці супердобрива ще й їстівні(а нащо взагалі тоді їм бути добривом).
Випадок із співвитчизником, надіюсь хоч трохи буде про це в наступних частинах,бо тут просто безцільно, окрім щоб показати ненависть до радянського.

[vhatos · Rating 3 out of 5]

Фантастичні твори, написані Смоличем з позицій радянського бачення капіталістичного світу. Чомусь, навіть, за часів союзу вони мені не сподобались. Ніби щось запозичено у Герберта Веллса ("Острів доктора Моро").

[Kate Squirrel · Rating 4 out of 5]

Дивовижно цікава література писалася в Україні у 1920-х роках! Читати — не відірватися. Перегони, стрілянина, наукові досліди, таємниці і навіть зомбі. І хоч майже 100 років тому це було чистісінькою фантастикою, зараз більшість із описаного уже стала реальністю (крім зомбі, сподіваюся).

"Прекрасні катастрофи" — не менш чудова детективно-фантастична повість Юрія Смолича, ніж її назва. Розпочинається усе досить буденно: студентка-комсомолка-спортсменка-і просто красуня Юлія Сахно приїздить до Румунії з метою відвідати господарство відомого в тих краях, та й в усьому світі, доктора Гальванеску. Сахно (у книзі її називають лише за прізвищем, я спершу думала, що це взагалі таке грузинське ім’я ) навчається у Берліні на агронома, ось її і відрядили пороздивлятися, що і як. Сам же Гальванеску суцільно оповитий таємницями. Навколишні селяни бояться його гірше диявола, але нічого не розповідають. Врожаї його господарства в декілька десятків разів перевищують середньостатистичні, але він жодним словом не ділиться, як так. Площа господарства величезна, але ніде не видно жоднісінького працівника. Тільки лакей, моторошний на вигляд, а на додачу ще й сліпо-глухо-німий, що, однак, не заважає йому виконувати усі вказівки доктора абсолютно бездоганно… Гальванеску категорично забороняє Сахно роздивлятися будь-що без його дозволу й супроводу і навіть не погоджується відповідати на її запитання. Однак цікавість не тільки кішку згубила, а й не одну молоду дівчину, тож Сахно вирішує дізнатися про все самотужки.
Напевно, у підлітковому віці ця книга мене б надзвичайно захопила. Зараз, звісно, уже не так, але якщо пригадати, коли вона написалася, подих перехоплює. Не один Бредбері передбачив розвиток наук і технології! Тут і пересадка органів, і вай-фай, і роботи, і сучасна агрономія… Словом, читайте, нудно не буде! Тим паче, що Видавництво Грані-Т видало (щоправда, ще у 2010) повість у такому цікавому виданні.

[Vlad Kiorsak]

Це українська наукова фантастика 30-х рр. Хоча б з цієї причини цю книжку варто було прочитати. Сюжет динамічний та цікавий. Декорації неймовірно атмосферні. Такий собі дизельпанк тих часів.
Книжку варто ділити на дві частини, які кардинально відрізняються за стилем, сюжетом і посилом. Перша частина це захоплива пригодницька історія, друга - моралізаторське вихваляння соціалістичної держави, ідей Маркса і чеснот радянського народу. Але я однозначно рекомендую це чтиво, ососбливо якщо ставитися з іронією до пропагадиських пасажів автора.

[Mack Tkachuk · Rating 4 out of 5]

Дуже гідно написано, раджу. До речі, Юрій Рогоза ̶с̶п̶л̶а̶г̶і̶а̶т̶и̶в̶ творчо запозичив багато що з цього роману для сценарію фільму "Репортаж" (1995).

[Vitalii Riznyk · Rating 3 out of 5]

Перша новела "Господарство..." читається дуже швидко і з цікавістю. Події розгортаються на півдні Бессарабії, десь між Ізмаїлом та Рені. Тим цікавіше було її читати, лежачи на пляжі у селі Лебедівка, що у тій же Бессарабії.
Сама перша новела - це швидкий екшн подій, женщина, яка приїхала в Бессарабію до відомого доктора на довгому ретро-авто 20их років, постійно курить і намагається розгадати загадку Господарства (читач її розгадує раніше за героїню), голлівудська погоня на все тих же ретро-автомобілях і цікаве завершення.
І наскільки мені сподобалася перша новела - настільки ж не сподобалися решта, де сторінками й сторінками описується деталі хірургії чи чому капіталізм такий злий...