Ray Douglas Bradbury was an American author and screenwriter. One of the most celebrated 20th-century American writers, he worked in a variety of genres, including fantasy, science fiction, horror, mystery, and realistic fiction.
Bradbury is best known for his novel Fahrenheit 451 (1953) and his short-story collections The Martian Chronicles (1950), The Illustrated Man (1951), and The October Country (1955). Other notable works include the coming of age novel Dandelion Wine (1957), the dark fantasy Something Wicked This Way Comes (1962) and the fictionalized memoir Green Shadows, White Whale (1992). He also wrote and consulted on screenplays and television scripts, including Moby Dick and It Came from Outer Space. Many of his works were adapted into television and film productions as well as comic books. Bradbury also wrote poetry which has been published in several collections, such as They Have Not Seen the Stars (2001).
The New York Times called Bradbury "An author whose fanciful imagination, poetic prose, and mature understanding of human character have won him an international reputation" and "the writer most responsible for bringing modern science fiction into the literary mainstream".
«День повернення додому» мені загалом сподобався. Не можу сказати, що я була в захваті чи не могла відірватися, але читати було цікаво й приємно. Найбільше тут сподобалася атмосфера - містична і водночас дуже-дуже затишна.
Для мене це хороше осіннє читання. Є щось особливо приємне в тому, як у Бредбері дивне й моторошне може відчуватися таким домашнім. Читаєш про містику, а тобі затишно. Саме за цим відчуттям мені й хотілося повертатися до книжки.
Дивна, але цікава книжка. Обожнюю описи Реф Бредбері - осінь - це коли «пластівці хрумкають під ногами». Це ж геніально. Направду цікава книга з нестандартними сюжетами, але для себе можна знайти і філософські думки. Рекомендую.
Чесно кажучи важко висловити думку про цю збірку. Монстри, зомбі (я б так сказала), патрання. От ніби мали б тут страшні речі обговорюватись - смерть, жорстокість, але насправді все описано так по-доброму що я почала сумніватись у тому чи справді це такий поганий вчинок
І знову відкриваю для себе Бредбері у новому світлі. Містика. Проте в кожній оповіді, поряд з містичними картинами, роздуми про людське буття, його трагедії, біль, переживання, зраду, самотність.
Давно я не читала Бредбері, що вже забула як прекрасно він пише. Захоплююсь, як у цій маленькій збірці та крихітних оповіданнях поміщається стільки емоцій, описів природи та емоцій. Всі вони класні. кожне по-своєму. А найбільше здивувало "Пожилець із горішньої кімнати" - не очікувала такого від автора
"День повернення додому" - з містичною ноткою переддня всіх святих "Дядько Ейнар"- справжнім коханням та вірою у себе "Мандрівниця"- Сесі зачудовує своїми надможливостями "Була собі стара" - захопливо про смерть і грандіозне бажання жити "Квітневе чаклунство" - про невисловлені бажання, які в один день можна спробувати цікавим способом "Пожилець з горішньої кімнати" відібрав у мене мову, бо я не знала, що у Рея є такі моторошні оповідки "Посланець" - пропахнутий осінню та дощем й трохи сумом "Коли переносять могили"
Збірка з присмаком осенні, Гелловіну та чар, через декілька місяців буде ідеальний сезон для читання
"Вона зрозуміла те, що коли пригадуєш мертвих, то ніби ліпиш їх із воску- розминаєш у пам'яті, здавлюєш, щоб надати форму, тут приліпиш, там забереш і так поступово виліплюєш у своїй уяві весь давно забутий образ"
Це чудова збірка оповідань, у якій фантастика поєднується з дуже звичайними людськими переживаннями. Тут є дивна родина, химерні істоти та містичні події, але в центрі кожної історії залишаються не дива, а люди - з їхніми страхами, мріями й бажанням бути потрібними.
На мою думку, твори не викликають відчуття, ніби читаєш просто про вигадані пригоди з чудернацькими створіннями чи магічними випадками. За кожною неординарною ситуацією стоїть щось дуже знайоме: страх залишитися самому, бажання бути зрозумілим, спогади про дитинство або пошук свого місця серед інших. Навіть найхимерніші герої у письменника мають характер, переживання і власну історію. Через це читаєш не лише про щось виняткове, а й замислюєшся над цілком реальними речами.
Одне з найколоритніших оповідань збірки - "День повернення додому", про незвичайну родину та хлопчика, який прагне бути прийнятим, поєднує фантастику з роздумами про любов, дім і людяність. Адже кожна людина хоче мати дім і відчувати, що її приймають такою, якою вона є. Саме це робить твір вельми емоційним.
"Мандрівниця" - історія про загадкову дівчинку, яка символізує плин часу та неминучість змін. Через оригінальний сюжет Рей Бредбері нагадує, що життя швидкоплинне, тому потрібно жити сьогоденням й цінувати кожну мить.
"Хлопець-невидимець" - оповідання про самотнього хлопчика, якого ніхто не помічає. Воно про те, як важливо відчувати увагу й підтримку інших; бути уважними до тих, хто поруч, адже кожен потребує дружби й розуміння.
Оповідання "Посланець" справило на мене сильне враження своєю щирістю та глибоким змістом. У ньому майстерно показано, що навіть у найважчі моменти людині необхідні надія, підтримка й відчуття зв'язку зі світом.
Загалом, сподобалися всі оповідання. Це збірка для тих, хто любить неспішні історії з ноткою містики, де після прочитання хочеться трохи подумати про героїв і їхні долі. Це не та фантастика, де головне - технології чи масштабні події. Тут більше про атмосферу, людей і маленькі моменти з присмаком чарівності.