What do you think?
Rate this book
Linni von Links #2
De ster van het toneel
Tina Talent wil nog beroemder worden. Als actrice! Wanneer haar klas oefent voor de toneelvoorstelling SNEEUWWITJE EN DE ZEVEN BUITENAARDSE WEZENS, staat het voor Tina vast: zij gaat het beste Sneeuwwitje spelen dat de buitenaardse wezens ooit gezien hebben. Maar dan kaapt uitgerekend de saaie Jana de hoofdrol voor haar neus weg. Van opgeven is natuurlijk geen sprake! Samen met haar beste vriendin Iris wil Tina iedereen toch laten zien wat ze kan. Of zal overgrootoma Elodie roet in het eten komen gooien? SNEEUWWITJE spelen? Daar heeft Tina toch het talent voor!
144 pages, Hardcover
First published July 1, 2015
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
March 9, 2024
Лінні фон Лінкс є типовим героєм дитячих книг: звичайна дівчина, з впізнаваними проблемами, завдяки чому читачки легко можуть себе асоціювати з персонажем. Дівчина живе у звичайній родині, яка звісно ж не є ідеальною. Лінні має рідних братів і сестер, зведених братів і сестер, родину мами, родину тата, і навіть привид прабабусі, який періодично до неї з’являється. Члени родини усі досить творчі: мама – відомий фотограф вулканів, сестра Леслі – готична скрипалька, сестра Фріда – юна модель («ікона моди» з мавпочкою в сумочці). Як можна зрозуміти – Лінні доводиться конкурувати за увагу і любов. Емоційну реалізацію Лінні знаходить в написанні віршів. Вона має «Велику Книгу Прекрасних Віршів», куди періодично вносить свої поетичні рефлексії на поточні події. Усі ці вірші також подаються в книзі в повному обсязі, виділяються ілюстративними інструментами.
Головною сюжетною лінією книги «Зірка в машиново-вершкому соусі» є постановка шкільної вистави «Білосніжка та семеро прибульців». Лінні мрії зіграти головну роль Білосніжки, але, на жаль, бажану роль віддають іншій однокласниці. Лінні мусить максимально реалізуватися принаймні в рамках ролі сьомого прибульця і здійснити мрію стати відомою акторкою, хоча б в масштабах власної школи.
Дівчина знаходить підтримку у найкращої подруги Ізадори. Авторка дуже майстерно розкриває образи героїв. Наприклад, описуючи ніби звичайний зовнішній вигляд Ізадори – їй вдається скласти повне враження про героя: «Ізадора мала звичайнісінький вигляд: футболка з єдинорогом і розтягнутими руками і старенька зелена спідниця». До повноти образу додається також особлива «солоденька» мова Ізадори: «Ізадора все вважала солоденьким. Напевно тому, що її татко був кондитером і випікав найсмачніші тортики в місті». І усі епітети, які вживає Ізольда в своїй мові обов’язково пов’язані з солодким: «в мене темне волосся, як шоколадна глазур», «люстерко моє солоденьке», «найсолодші ролі вже розібрали», «зефірна киця», «як же все вершоково-кремово склалося», «це було малиново-вершково», «вона знає слова, як вишеньки на торті», «ти немов шоколадна цукерочка», «я схожа на марципановий тортик»
Особливий вплив на підготовку Лінні до ролі також здійснювала її прабабця Емілі, яка з’являлася у вигляді привида. Звідки взялася ця прабабуся, і чому вона привід в книзі не розкривається – можливо, це згадувалося у першій частині. Хоч поради прабабусі були цінними, але переважно вона проявляла незадоволеність, що в п’єсі не гноми, а прибульці, і весь час намагалася повернути текст вистави до класичного вигляду. Прабабуся теж наділена цікавими мовними харктеристиками, зокрема, вона вживає архаїчні фразеологізми та ідіоми, що, не без старань перекладчки Світлани Орлової додають гумору. Наприклад, «Най мене шуліка схопить! Яка невдячна дитина!», «волосся блищить, мов ебенове дерево».
Взагалі мовні характеристики використовуються авторкою на повну. Ще з цікавих прикладів – один з однокласників Ян вставляє (не завжди доречно) у свою мову слова з клінгонської мови (штучна мова, яка використовується у всесвіті фільмів та серіалів «Стартрек»).
Згадані вірші Лінні умисно подані наївними, простими, в більшості неритмічними і неримованими. Але це ефективно працює на доповнення образу головної героїні.
«Білосніжка! Тварини!
Прибульці! Слава!
Не лишилося байдужої людини!
Автографи просять! Вдалася вистава!»
До деяких аспектів книги є певні питання. Зокрема, ускладнює текст використання схожих імен на одну і ту ж літеру. Головна героїня – Лінні і її сестра Леслі, тато – Лоренц, хоча, можливо, це якраз щось говорить про тата і його фантазію. Також мало приділено уваги тексту самої п’єси «Білосніжка і семеро прибульців», не розкрито, чим же така особлива версія з прибульцями, чим відрізняється від оригінальної з гномами: це могло б додати гумору і цікавинок.
Загалом книга дуже розважальна. Можна з впевненістю сказати, що час проведений з нею буде приємним і веселим.
Головною сюжетною лінією книги «Зірка в машиново-вершкому соусі» є постановка шкільної вистави «Білосніжка та семеро прибульців». Лінні мрії зіграти головну роль Білосніжки, але, на жаль, бажану роль віддають іншій однокласниці. Лінні мусить максимально реалізуватися принаймні в рамках ролі сьомого прибульця і здійснити мрію стати відомою акторкою, хоча б в масштабах власної школи.
Дівчина знаходить підтримку у найкращої подруги Ізадори. Авторка дуже майстерно розкриває образи героїв. Наприклад, описуючи ніби звичайний зовнішній вигляд Ізадори – їй вдається скласти повне враження про героя: «Ізадора мала звичайнісінький вигляд: футболка з єдинорогом і розтягнутими руками і старенька зелена спідниця». До повноти образу додається також особлива «солоденька» мова Ізадори: «Ізадора все вважала солоденьким. Напевно тому, що її татко був кондитером і випікав найсмачніші тортики в місті». І усі епітети, які вживає Ізольда в своїй мові обов’язково пов’язані з солодким: «в мене темне волосся, як шоколадна глазур», «люстерко моє солоденьке», «найсолодші ролі вже розібрали», «зефірна киця», «як же все вершоково-кремово склалося», «це було малиново-вершково», «вона знає слова, як вишеньки на торті», «ти немов шоколадна цукерочка», «я схожа на марципановий тортик»
Особливий вплив на підготовку Лінні до ролі також здійснювала її прабабця Емілі, яка з’являлася у вигляді привида. Звідки взялася ця прабабуся, і чому вона привід в книзі не розкривається – можливо, це згадувалося у першій частині. Хоч поради прабабусі були цінними, але переважно вона проявляла незадоволеність, що в п’єсі не гноми, а прибульці, і весь час намагалася повернути текст вистави до класичного вигляду. Прабабуся теж наділена цікавими мовними харктеристиками, зокрема, вона вживає архаїчні фразеологізми та ідіоми, що, не без старань перекладчки Світлани Орлової додають гумору. Наприклад, «Най мене шуліка схопить! Яка невдячна дитина!», «волосся блищить, мов ебенове дерево».
Взагалі мовні характеристики використовуються авторкою на повну. Ще з цікавих прикладів – один з однокласників Ян вставляє (не завжди доречно) у свою мову слова з клінгонської мови (штучна мова, яка використовується у всесвіті фільмів та серіалів «Стартрек»).
Згадані вірші Лінні умисно подані наївними, простими, в більшості неритмічними і неримованими. Але це ефективно працює на доповнення образу головної героїні.
«Білосніжка! Тварини!
Прибульці! Слава!
Не лишилося байдужої людини!
Автографи просять! Вдалася вистава!»
До деяких аспектів книги є певні питання. Зокрема, ускладнює текст використання схожих імен на одну і ту ж літеру. Головна героїня – Лінні і її сестра Леслі, тато – Лоренц, хоча, можливо, це якраз щось говорить про тата і його фантазію. Також мало приділено уваги тексту самої п’єси «Білосніжка і семеро прибульців», не розкрито, чим же така особлива версія з прибульцями, чим відрізняється від оригінальної з гномами: це могло б додати гумору і цікавинок.
Загалом книга дуже розважальна. Можна з впевненістю сказати, що час проведений з нею буде приємним і веселим.
July 20, 2016
Ik zag dit boek in de boekenwinkel, en ik moest hem gewoon hebben, het zag er namelijk echt superlief en leuk uit.
Uiteindelijk bleek dat dit boek 2 (of meer was) in de Tina Talent series, wat verklaarde waarom ik het karakter herkende maar niet de cover. Is het boek te lezen zonder eerst het andere boek te lezen? Ja, maar je mist wel een aantal dingen, en natuurlijk zijn er spoilers voor het vorige boek.
Ik moet zeggen dat ik het boek echt heel leuk vond, maar voor ik begin met wat ik nog meer leuk vond, wil ik even het hele oma (overgrootoma, whatever) uit mijn systeem. Want wat was die vrouw toch vervelend zeg. Ze is dan wel dood, maar blijkbaar snapt ze nog steeds niks van hoe dingen werken. Ze zit constant te pushen, constant opmerkingen te maken over Tina en wat ze doet (en niet aardig, oh nee), ze komt op ongelegen moment langs om te vervelen, haar constante: OMG Kijk eens hoe geweldig ik was werd ook erg vervelend. Ik moet toch echt een ster van het boek aftrekken vanwege deze oma. Echt jammer hoor. Waarom kon deze oma niet gewoon eens luisteren naar de wensen van Tina? Is het nou zo moeilijk om dat te doen? Bah.
Nu voor de leuke dingen. Ik vond Tina’s familie bijvoorbeeld echt superleuk en heel gezellig. Mooi om te zien hoe divers de familie is, en hoeveel talenten er in de familie zitten. Moeder doet fotografie en is daar heel goed in, Tina’s kleine zusje is een mode-icoon (of zoiets), Tina’s grote zus is beroemd om haar gothic viool gespeel (don’t even ask).
En Tina zelf was ook heel leuk en ik vond het interessant om te zien wat Tina voor talent had, en ook hoe ze probeerde haar talent te verbeteren. Haar gedichten waren nou niet echt superspannend, meestal zat ik mijn ogen te rollen, maar misschien kan ze later wat betere dingen schrijven.
Het toneelstuk en alles er om heen was echt heel leuk, ook al moet ik zeggen dat ik Jan echt onuitstaanbaar vond. Gelukkig heeft hij een kleine rol. En zijn tweelingzus bleek toch heel anders te zijn dan dat ik dacht. Ik vond het idee van Sneeuwwitje en aliens echt grappig, hoe kom je er op!
Het uiteindelijk toneelstuk was echt briljant, en ik lag wel dubbel, natuurlijk zat ik ook te ergeren aan die oma, maar tja, ze bracht inderdaad wat komedie in de show.
Er waren ook gezellige/mooie illustraties die het boek echt opfleurden.
Zou ik dit boek aanraden? Ja, ook al waarschuw ik je hierbij voor die afschuwelijke oma (of overgroot whatever).
Review first posted at https://twirlingbookprincess.com/
Uiteindelijk bleek dat dit boek 2 (of meer was) in de Tina Talent series, wat verklaarde waarom ik het karakter herkende maar niet de cover. Is het boek te lezen zonder eerst het andere boek te lezen? Ja, maar je mist wel een aantal dingen, en natuurlijk zijn er spoilers voor het vorige boek.
Ik moet zeggen dat ik het boek echt heel leuk vond, maar voor ik begin met wat ik nog meer leuk vond, wil ik even het hele oma (overgrootoma, whatever) uit mijn systeem. Want wat was die vrouw toch vervelend zeg. Ze is dan wel dood, maar blijkbaar snapt ze nog steeds niks van hoe dingen werken. Ze zit constant te pushen, constant opmerkingen te maken over Tina en wat ze doet (en niet aardig, oh nee), ze komt op ongelegen moment langs om te vervelen, haar constante: OMG Kijk eens hoe geweldig ik was werd ook erg vervelend. Ik moet toch echt een ster van het boek aftrekken vanwege deze oma. Echt jammer hoor. Waarom kon deze oma niet gewoon eens luisteren naar de wensen van Tina? Is het nou zo moeilijk om dat te doen? Bah.
Nu voor de leuke dingen. Ik vond Tina’s familie bijvoorbeeld echt superleuk en heel gezellig. Mooi om te zien hoe divers de familie is, en hoeveel talenten er in de familie zitten. Moeder doet fotografie en is daar heel goed in, Tina’s kleine zusje is een mode-icoon (of zoiets), Tina’s grote zus is beroemd om haar gothic viool gespeel (don’t even ask).
En Tina zelf was ook heel leuk en ik vond het interessant om te zien wat Tina voor talent had, en ook hoe ze probeerde haar talent te verbeteren. Haar gedichten waren nou niet echt superspannend, meestal zat ik mijn ogen te rollen, maar misschien kan ze later wat betere dingen schrijven.
Het toneelstuk en alles er om heen was echt heel leuk, ook al moet ik zeggen dat ik Jan echt onuitstaanbaar vond. Gelukkig heeft hij een kleine rol. En zijn tweelingzus bleek toch heel anders te zijn dan dat ik dacht. Ik vond het idee van Sneeuwwitje en aliens echt grappig, hoe kom je er op!
Het uiteindelijk toneelstuk was echt briljant, en ik lag wel dubbel, natuurlijk zat ik ook te ergeren aan die oma, maar tja, ze bracht inderdaad wat komedie in de show.
Er waren ook gezellige/mooie illustraties die het boek echt opfleurden.
Zou ik dit boek aanraden? Ja, ook al waarschuw ik je hierbij voor die afschuwelijke oma (of overgroot whatever).
Review first posted at https://twirlingbookprincess.com/
Displaying 1 - 2 of 2 reviews