Троє підлітків з далекого майбутнього несподівано стають свідками, а потім і учасниками небезпечної й непередбачуваної комп'ютерної гри. В їхнє звичне життя на штучно створеній планеті раптово проникають прибульці з іншого світу.
Знайшла ці маленькі книжечки, коли робили ревізію своїх літературних запасів. Не знаю коли і для чого я їх купила - не люблю космооперу, а саме такими вони і здаються на перший погляд. Перша книга дуже тонка, кишенькова, але оповідання шалено захоплююче, пригодницьке, фантастичне. Читається дуже легко і швидко - стиль верстки незвичний, але це не є проблемою. Однозначно рекомендую для легкого вечірнього читання. Завтра беруся за наступну книгу
я все ще в захваті від цієї книжки як і всі попередні разів 20 що її читала (найперший раз - прочитала уривок в журналі Соняшник і батьки купили мені її всю)
трошки сумне видання щоправда, особливо порівнюючи з попереднім. зокрема, там сумний вираз обличчя Фани називався качечка-похнюпа (й я обожнюю цей вираз) а її дядько - дядик (проти качечки-бяки і дядуся в цьому виданні)
Приємно бачити вже знайомих персонажів (бо я починала з 3ї книги). Цю малютку проковтнула за пару годин. Світ, який створила Марина Муляр мені подобається, хоч знаю його зовсім іншим. Більш реальним, тут він постає вигаданим, точніше створеним великим розумом. Палагна та Фана тільки починають з ним знайомитись. Так приємно спостерігати за дівчатами, що мають такі чудернацькі імена.
Персонажі, що народилися та виросли за межами Землі, знають яка вона була тільки по розповідям. Синтетичні продукти та напої у позаземному світі для мене вже норма. Про кожного дізнаємось якісь деталі, що поступово відкриваються читачу, про їх сподівання та надії