Я нарешті дочитав напевне мою останню книгу російською. Бо по-перше написана вона доволі адекватною людиною, яка підтримували Україну з початку війни. До того ж його дружина з Києва, але вони з 1990-го року живуть в США, тобто в самій рашці не жили жодної хвилини. По-друге почав я її читати ще до війни, напевно десь в 2020-у... Книга хоч і не дуже велика, та якось до війни дочитав десь лише до половини, а потім сталося всього стільки, що мені довелось заново перечитувати з самого початку. По-третє я, коли починав її читати, гадки не мав, що слово "емігрант" приліпиться до мене намертво.