What do you think?
Rate this book
Зворотний бік #4
Зворотний бік світів
4 книга з циклу «Зворотний бік»!
Довгоочікуване продовження пригод Мальви Задорожної — сімнадцятирічної школярки, яка одного дня дізнається про те, хто вона є насправді, і переноситься в світ безсмертних прадавніх богів.
Усе на світі має свій зворотний бік, свою протилежність, свою опору… Палке кохання і жагуча ненависть, запальна юність і мудра старість, крижана зима і буйне літо, світ і темрява, добро і зло. Але занадто довго хтось талановито смикав за мотузки почуттів безсмертних. І тепер не завжди друг – друг, а ворог – ворог. Світлі боги підступно зраджуватимуть, а темні будуть жертвувати собою заради порятунку світів, які зупинились над прірвою Хаосу. І, засліплені, готові зробити ще один крок…
Довгоочікуване продовження пригод Мальви Задорожної — сімнадцятирічної школярки, яка одного дня дізнається про те, хто вона є насправді, і переноситься в світ безсмертних прадавніх богів.
Усе на світі має свій зворотний бік, свою протилежність, свою опору… Палке кохання і жагуча ненависть, запальна юність і мудра старість, крижана зима і буйне літо, світ і темрява, добро і зло. Але занадто довго хтось талановито смикав за мотузки почуттів безсмертних. І тепер не завжди друг – друг, а ворог – ворог. Світлі боги підступно зраджуватимуть, а темні будуть жертвувати собою заради порятунку світів, які зупинились над прірвою Хаосу. І, засліплені, готові зробити ще один крок…
- GenresFantasy
320 pages
Published January 1, 2016
51 people want to read
About the author
Дара Корній
41 books96 followersМирослава Замойська народилася в селі Секунь Старовижівського району Волинської області. Середню школу закінчила в селі Княже Сокальського району Львівської області.
Вищу освіту здобула у Львові. Закінчила журналістсько-редакторське відділення Українського поліграфічного інституту. Працює у Львівській національній академії мистецтв.
Дара Корній писала спочатку писала для дитячої аудиторії, для журналів «Ангелятко», «Ангеляткова наука», та для підлітків (журнали «Крилаті», «Однокласник»).
Перший її виданий великий твір, опублікувало видавництво Клуб сімейного дозвілля 2010. Це був роман «Гонихмарник», написаний в жанрі міського фентезі. Роман приніс авторці третью премію літературного конкурса Коронація слова 2010 року, в номінації «роман», був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» — «Відкриття себе» імені В. І. Савченко. Після публікації першого роману Дара Корній отримала неофіційне звання «української Стефані Майєр».
Другий великий твір письменниці «Тому, що ти є» - "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2011". Він теж був написаний в жанрі міського фентезі. Третій роман - "Зворотний бік світла" - це "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2012". На "Форумі видавців - 2012" його активно купували на стенді "Коронація слова".
Вищу освіту здобула у Львові. Закінчила журналістсько-редакторське відділення Українського поліграфічного інституту. Працює у Львівській національній академії мистецтв.
Дара Корній писала спочатку писала для дитячої аудиторії, для журналів «Ангелятко», «Ангеляткова наука», та для підлітків (журнали «Крилаті», «Однокласник»).
Перший її виданий великий твір, опублікувало видавництво Клуб сімейного дозвілля 2010. Це був роман «Гонихмарник», написаний в жанрі міського фентезі. Роман приніс авторці третью премію літературного конкурса Коронація слова 2010 року, в номінації «роман», був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» — «Відкриття себе» імені В. І. Савченко. Після публікації першого роману Дара Корній отримала неофіційне звання «української Стефані Майєр».
Другий великий твір письменниці «Тому, що ти є» - "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2011". Він теж був написаний в жанрі міського фентезі. Третій роман - "Зворотний бік світла" - це "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2012". На "Форумі видавців - 2012" його активно купували на стенді "Коронація слова".
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 4 of 4 reviews
August 27, 2018
Книга четверта “Зворотній бік світів” Дара Корній @darakorniy , Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016 @ksd_bookclub .
«Не завжди ворог - справді ворог, а друг - справді друг».
«Не завжди ворог - ворог. Та вже точно не друг».
В останній книзі автор розкриває нам всі приховані мотиви і діі. Всі секрети і задуми безсмертних, які ніби граючись руйнують цілі світи.
В книзі майстерно переплітається вигадка і натяк на реальність. Читаючи про різні світи, ми чітко бачимо сучасне суспільство.
Що сподобалося: не очікувані повороти сюжету, непередбачуванні розв‘язки, розкриття всіх інтриг. Мальва в ній дорослішає і набирається сили і мудрості. Пристрасті загострюються. Смерть, зрада і навіювання. Сірість, яка поглинає все навкруги.
Що не сподобалося: багато інформаціі про Порубіжжя і світ Неврів. Мені особисто хотілося менше описових деталей, а більше розкриття загадок. Як сірі керували світами і іх мешканцями? Як вони створили всю цю ситуацію? Як темні і світлі впливали на інші світи? Бо ця інформація є, але узагальнено.
Хоча можливо по цій темі буде ще одна книга? 😉.
Але тут спойлерів не буде 🤫.
Моєю особистою помилкою було те, що четверту книгу я прочитала через рік з гаком після прочитання третьоі. Не робіть так 😐 Відчуття притупилися, героі призабулися. Пам‘ятаю, які сум‘яття були після прочитання третьоі книги. Але через такий довгий час і велику кількість прочитанних книг відчуття інші 😶 Читайте серіі книг правильно!.
«Не завжди ворог - справді ворог, а друг - справді друг».
«Не завжди ворог - ворог. Та вже точно не друг».
В останній книзі автор розкриває нам всі приховані мотиви і діі. Всі секрети і задуми безсмертних, які ніби граючись руйнують цілі світи.
В книзі майстерно переплітається вигадка і натяк на реальність. Читаючи про різні світи, ми чітко бачимо сучасне суспільство.
Що сподобалося: не очікувані повороти сюжету, непередбачуванні розв‘язки, розкриття всіх інтриг. Мальва в ній дорослішає і набирається сили і мудрості. Пристрасті загострюються. Смерть, зрада і навіювання. Сірість, яка поглинає все навкруги.
Що не сподобалося: багато інформаціі про Порубіжжя і світ Неврів. Мені особисто хотілося менше описових деталей, а більше розкриття загадок. Як сірі керували світами і іх мешканцями? Як вони створили всю цю ситуацію? Як темні і світлі впливали на інші світи? Бо ця інформація є, але узагальнено.
Хоча можливо по цій темі буде ще одна книга? 😉.
Але тут спойлерів не буде 🤫.
Моєю особистою помилкою було те, що четверту книгу я прочитала через рік з гаком після прочитання третьоі. Не робіть так 😐 Відчуття притупилися, героі призабулися. Пам‘ятаю, які сум‘яття були після прочитання третьоі книги. Але через такий довгий час і велику кількість прочитанних книг відчуття інші 😶 Читайте серіі книг правильно!.
September 21, 2016
Перш за все, хочу подякувати Світланці, яка подарувала мені цю частину в обмін на враження. Що ж, ділюся. Прохання усім, хто не любить спойлерів, відійти від екрану.
З одного боку, я рада, що події знайшли свій фінал — хоча тут подейкують, що пані Дара обіцяє ще — тому принаймні цієї сюжетної арки. Та з іншого... Якось невиправдано швидко і пафосно це все закінчилося.
Добра половина книги — це навчання Остапа та подальші поневіряння Мальви.
І вкотре мої сподівання на глибше розкриття характеру Остапа руйнуються, а його було чимало. Хлопчик-сонечко, і все тут. Хоча можна сказати, що трохи змужнів, Дужу грозив, що той аж злякався. До речі, про Дужа. І що, так просто? Серйозно? І навіть жодних спроб з його боку задуматися над правильністю своїх дій? Ні, ну я так не граю. Лихий, бо лихий. Як і сірі. Їхнє подання не переконало мене і в попередніх частинах, і в цій. Чим авторку так не влаштовує вирощування дітей в пробірці і покращення генів? Гаразд, із тим, що позбавлятися від дітей з відхиленнями — це страшно, але ж сама концепція дітей з пробірки не несе в собі нічого поганого. Далі. Нема музики, літератури і картин. Ці сірі точно такі розумні ідеалісти, якими хочуть здаватися? У них є генні інженери, але немає жодного поняття про те, що творчість — це також спосіб контролю, а також стимулятор розвитку людини? Якщо вони прагнули створити ідеальних людей, то явно не були науковцями. І як вони взагалі дійшли до висновку про світ без почуттів? Сама по собі відмова від власного імені та родини не є чимось новим і страшним, це щось на кшталт аскетизму чи дотримання кодексу вчення/релігії: не можна мати дітей, треба відмовитися від усього, що може вплинути на об’єктивність суджень, і т.д. Але герої так реагують на це, коли зустрічають сірих братів, наче це повний маразм і огидність. Я не розумію, чому я маю реагувати так само. Тобто з одного боку, так, сірі — фанатики-тирани-маніпулятори, а з іншого, не достатньо розумні для ролі, яку виконують. Вони маніпулюють добре, але їхня концепція ідеального світу дещо непродумана...
Ух, розказала все, що я про них думаю.
Менше з тим, частина з філософствуваннями і навчанням Остапа була цікава, та і зустріч з Ягілкою додала атмосфери. Ніщо не віщувало про той треш, який стався в кінці. Останні кілька десятків сторінок я читала напівпритомною. Гаразд, якщо стрілу створили, то вона мала вразити Птаху. Але Стриб... Таке враження, що він вирішив вчинити самогубство, щоб тільки мати можливість виголосити драматичну промову. Про стрибок у часі я навіть казати нічого не хочу. Всі померли. Тому Мальва стане будувати альтернативне майбутнє. Капець.
В цілому, книжка непогана. Мені було дуже навіть цікаво, я сильно переживала за головних героїв, але сюжет явно розійшовся з моїми очікуваннями. То що далі? Сиквел чи продовження сюжетної арки?
З одного боку, я рада, що події знайшли свій фінал — хоча тут подейкують, що пані Дара обіцяє ще — тому принаймні цієї сюжетної арки. Та з іншого... Якось невиправдано швидко і пафосно це все закінчилося.
Добра половина книги — це навчання Остапа та подальші поневіряння Мальви.
І вкотре мої сподівання на глибше розкриття характеру Остапа руйнуються, а його було чимало. Хлопчик-сонечко, і все тут. Хоча можна сказати, що трохи змужнів, Дужу грозив, що той аж злякався. До речі, про Дужа. І що, так просто? Серйозно? І навіть жодних спроб з його боку задуматися над правильністю своїх дій? Ні, ну я так не граю. Лихий, бо лихий. Як і сірі. Їхнє подання не переконало мене і в попередніх частинах, і в цій. Чим авторку так не влаштовує вирощування дітей в пробірці і покращення генів? Гаразд, із тим, що позбавлятися від дітей з відхиленнями — це страшно, але ж сама концепція дітей з пробірки не несе в собі нічого поганого. Далі. Нема музики, літератури і картин. Ці сірі точно такі розумні ідеалісти, якими хочуть здаватися? У них є генні інженери, але немає жодного поняття про те, що творчість — це також спосіб контролю, а також стимулятор розвитку людини? Якщо вони прагнули створити ідеальних людей, то явно не були науковцями. І як вони взагалі дійшли до висновку про світ без почуттів? Сама по собі відмова від власного імені та родини не є чимось новим і страшним, це щось на кшталт аскетизму чи дотримання кодексу вчення/релігії: не можна мати дітей, треба відмовитися від усього, що може вплинути на об’єктивність суджень, і т.д. Але герої так реагують на це, коли зустрічають сірих братів, наче це повний маразм і огидність. Я не розумію, чому я маю реагувати так само. Тобто з одного боку, так, сірі — фанатики-тирани-маніпулятори, а з іншого, не достатньо розумні для ролі, яку виконують. Вони маніпулюють добре, але їхня концепція ідеального світу дещо непродумана...
Ух, розказала все, що я про них думаю.
Менше з тим, частина з філософствуваннями і навчанням Остапа була цікава, та і зустріч з Ягілкою додала атмосфери. Ніщо не віщувало про той треш, який стався в кінці. Останні кілька десятків сторінок я читала напівпритомною. Гаразд, якщо стрілу створили, то вона мала вразити Птаху. Але Стриб... Таке враження, що він вирішив вчинити самогубство, щоб тільки мати можливість виголосити драматичну промову. Про стрибок у часі я навіть казати нічого не хочу. Всі померли. Тому Мальва стане будувати альтернативне майбутнє. Капець.
В цілому, книжка непогана. Мені було дуже навіть цікаво, я сильно переживала за головних героїв, але сюжет явно розійшовся з моїми очікуваннями. То що далі? Сиквел чи продовження сюжетної арки?
May 9, 2024
Мені дуже хочеться забути і не згадувати кінцівку. Вона жахлива! Ні, вона не жахлива, вона якась бездарна. Написати ЧОТИРИ книги, непогано закрутити сюжет, щоб що? Щоб зробити стрибок у часі і злити все в унітаз? Можна ще було написати, що Мальві то все наснилося🤦♀️🤪
Мені здається, що такі прийоми автори використовують, коли вже втратили натхнення і не знають, як закінчити твір. Тобто, авторка вела все до того, що всі всіх повбивали, світи майже зруйновані, "пропало всьо", одним словом. І Мальва просто повертає час назад.
Добре, нехай вона повернула час назад. І що вона зробила далі? - Написала листа Учителю Посолоню.
І все??????
Що в тому листі???????
Як світлі й темні з усім тим розібралися?
Чому безсмертні повірили Мальві?
Що зробили з сірими?
Чому Стрибог - політик у Світі Єдиного Бога? Нахіба йому це???
Чому Птаха - викладач в універі?
Вони перемістили свою магічну школу у Львів? Чи перемістили туди тільки себе?
Я завжди вважала, що кінець твору повинен давати відповіді на запитання. Цей кінець породжує безліч нових. Сумно. Я розчарована цією кінцівкою, мені подобалася ця серія.
Мені здається, що такі прийоми автори використовують, коли вже втратили натхнення і не знають, як закінчити твір. Тобто, авторка вела все до того, що всі всіх повбивали, світи майже зруйновані, "пропало всьо", одним словом. І Мальва просто повертає час назад.
Добре, нехай вона повернула час назад. І що вона зробила далі? - Написала листа Учителю Посолоню.
І все??????
Що в тому листі???????
Як світлі й темні з усім тим розібралися?
Чому безсмертні повірили Мальві?
Що зробили з сірими?
Чому Стрибог - політик у Світі Єдиного Бога? Нахіба йому це???
Чому Птаха - викладач в універі?
Вони перемістили свою магічну школу у Львів? Чи перемістили туди тільки себе?
Я завжди вважала, що кінець твору повинен давати відповіді на запитання. Цей кінець породжує безліч нових. Сумно. Я розчарована цією кінцівкою, мені подобалася ця серія.
This entire review has been hidden because of spoilers.
October 5, 2023
Її називають українською Стефані Майєр, а її фентезійну серію порівнюють із Сутінковою сагою. Цікаво чому? Як на мене - геть нічого спільного!
Зворотній бік - чудова автентична фентезі серія на основі слов'янської міфології, де співіснують світи темних та світлих, де володарюють безсмертні, боги. От тільки правлять ними "сірі кардинали" - безликі, нікому не відомі, які шепочуть тихенько на вушко, нав'язуючи свої думки та плетучи мереживо своїх злісних задумів.
У четвертій, заключній частині рівновага між світами порушується ще більше, а конфлікт між безсмертними досягає апогею. І, якщо винних у цьому, я вирахувала ще у попередній частині, то фінал майже до останніх сторінок був для мене непередбачуваним. Над втратою деяких героїв я по справжньому сумувала, а деякі, які бісили ще від самого початку, змогли хоча б трохи реабілітуватися.
Рекомендую звернути увагу на це фентезі, якщо ще не знайомі з ним, а останню частину (без спойлерів) додам до книг із мандрівками у часі.
Зворотній бік - чудова автентична фентезі серія на основі слов'янської міфології, де співіснують світи темних та світлих, де володарюють безсмертні, боги. От тільки правлять ними "сірі кардинали" - безликі, нікому не відомі, які шепочуть тихенько на вушко, нав'язуючи свої думки та плетучи мереживо своїх злісних задумів.
У четвертій, заключній частині рівновага між світами порушується ще більше, а конфлікт між безсмертними досягає апогею. І, якщо винних у цьому, я вирахувала ще у попередній частині, то фінал майже до останніх сторінок був для мене непередбачуваним. Над втратою деяких героїв я по справжньому сумувала, а деякі, які бісили ще від самого початку, змогли хоча б трохи реабілітуватися.
Рекомендую звернути увагу на це фентезі, якщо ще не знайомі з ним, а останню частину (без спойлерів) додам до книг із мандрівками у часі.
Displaying 1 - 4 of 4 reviews