все, до біса, яке ж це лайно собаче
антологія представляє собою трьох випадкових авторів, яких повʼязує бодай як лише роздуте его, переоцінена самовпевненість та повна бездарність
перший чел легенда, я прочитала всі і кожен з представлених його тут віршів, і не було жодного без слова "глина". як же він любить ту глину, який же невичерпний цей символ родючості, немов маріі, матері-природи, які ж на тій глині привабливі купки багна, що немов жіночі груди, а святе стікання дощу немов порізані вени христа. о, ісусе, ну ще один-то релігійно-будівничий вірш сприйняти серйозно можна, але коли їх 30~ однакових, як ідейно, так і лексично, та й настільки однакових, що немов штучний інтелект відповідав усьому класу на одне і те саме дз, то як це можна витерпіти? я стала джокером і через силу стиснутих зубів прочитала все, очікуючи все таки не отриманого світла в кінці мого шляху.. однак той глиномес найкращий з трійки, бо в нього хоч якийсь стиль наявний, при тому вкрай автентичний
другий чел така ригота, він пише про все і ніпрощо одразу, ніяких тем чи ідей, просто випадкові сцени з життя, і його я не смогла прочитати і половини. один вірш про мертвого батька, інший про сон під час подорожі у грецію, а третій чомусь про розчленування коня для анатомічних дослідів? і всі вони такі нудні і примітивні це ТРАТА МОГО ЧИ БУДЬ ЧИЙОГО ЧАСУ
і коли я думала, що гірше бути не може, гірше стало. ну так я вже налаштовувалася дихальними медитативними практиками на цю справу, так я хотіла щоб мені хоч щось сподобалося, але alas... третій чел.... якісь вічно політичні коментарі, вбивати це плоха нетвойне, якась духота історична про князів велікаангліі, і ще більш того для кожного вірша є прозове глибинне пояснення укладених сенсів. як вам от вірш про нац*ка, що кожноі ночі перед сном молиться на портрет дружини гітлера немов на марію, але замість скласти руки, він іх кладе на свій прутень? класно? все поняли? дуже сучаснл і креативно я вважаю як метафора, аплодую разом з іншими пасажирами маршрутки; або ось ще попроще вашому примітивному свідомому – вірш називається "історія перед сном" і розказує про те, як браконʼєри вбивають макакічей, а вони не тупиє і заводят тих менів на гострі пікі і тим самим вбивають іх. окей. товстолобий коментар про екосвідому позицію, круто, а тепер увага примітка автора до написаного: нарація від сторони мурахи, що розказує своім дітям, як вимерли всі люди. добре. а наступний вірш був з якимто незрозумілим наіздом на євреів (а після ніжноі приміточки стало ясно що то було дуже локально і привʼязано до того року і якоісь конкретноі тоді подіі 🌷) то словом я уже нахрен цей цирк закрила недочитавши кілька сторінок
мені одвічно буде незрозуміло, чому поети 60х сполученого королівства так були повернуті на уславленні християнства у найдивніший можливий спосіб, водночас одвічних гімнах хіті, найнудніших засудженнях насильства та історіях з власного життя. нікому в житті не рекомендую цей шлак