Михаил Леонович Гаспаров - крупнейший отечественный филолог, литературовед, переводчик, член - корреспондент Российской Академии наук, лауреат Государственной премии России (1995), автор многочисленных трудов по античной литературе, поэтике и стиховедению. Широко известны его работы `Античная литературная басня` (1971), `Современный русский стих. Метрика и ритмика` (1974) и др. Его перу принадлежат ставшая бестселлером книга `Занимательная Греция. Рассказы о древнегреческой культуре`, сборник `Избранные статьи`, получивший Малую премию Букера (1997) за значительный вклад, внесенный в историко - философские и культурные исследования по русской литературе. Новая книга М.Л. Гаспарова - причудливый сплав дневниковых заметок, воспоминаний и литературно - критических эссе. Часть текстов печаталась в журнале `Новое литературное обозрение`, вызвав большой интерес у читателей, и была удостоена премии имени Андрея Белого (1999).
Mikhail Leonovich Gasparov (Russian: Михаил Леонович Гаспаров) was a Russian philologist and translator, renowned for his studies in classical philology and the history of versification, and a member of the informal Tartu-Moscow Semiotic School.
Замечательно! Читать можно с любого места, начать и закончить в любой момент. Заметки не наскучивают, в отдельные темы можно углубить через альтернативные источники, открыть для себя новые направления, новых авторов и истории.
Случайно вляпался читать и остался доволен. Узнал захватывающие детали о работе переводчиков, ряд литературных фанфактов и взял на вооружение алфавитную сортировку записок и выписок
Чудові, чудові нотатки - яскраві, виразні, небанальні, які хочеться цитувати і шукати першоджерел, захоплюєшся потужною інтелектуальністю і дотепними алюзіями й вивертами і - тут же - провальні тягучі міркування про долю і походження інтеліґенції, бляклі біографічні спогади людини, яка ненавидить не тільки свою біографію (читай - життя), а й клас, до якого належить (та й инших представників цього класу). Загалом книга сильно розвиває усталений образ Ґаспарова, проявляючи його неоднозначність і багатогранність, але, як по мені, все, крім виписок/цитат/спостережень в цій книзі краще не читати.
Ця книжка наче сама мене знайшла — в найбільш підходящий момент для знайомства. І одразу зручно прописалася в улюблених.
Книжка, яку я почав читати зі щирим захопленням, яке згодом доповнилось іншими відчуттями зміни настрою на краще: здивуванням, замисленням, натхненням. Концентрований філологізм — тому на неї значно важче написати якийсь внятний відгук. І дуже важко втриматись від того, аби не почати робити вибірку із вибірки. Хоча легше, якщо знати, де читати хороший відгук з витримками: http://anykeen.ru/post/62897219412
Для себе я дуже швидко знайшов аналогію, про яку розказав майже всім, кому розказував про читання (тобто усім, з ким спілкувався у цей час наживо) — це такі блоги й тамблери: цитати з часто непрямо вказаними джерелами, розлогі розмишлізми на вибрані теми. Є наскрізні мотиви. Проступає навіть образ автора — більше художній (через цитування) і з елементами автобіографії — людини, яка виросла в інший час і в іншому місці, в суспільстві, яке сформувало моїх батьків і на мене теж вплинуло. Людини, яка все життя займалася словами — коли це не далека мрія, а щоденний труд, виявляються численні «екстранаукові» складові академічного життя.
Крім того, це фрагментарний текст без перетензії на цілісність. Можна читати маленькими порціями, використовувати, як оракул, чи компендіум тем і сюжетів, і ще багато як.
Дуже яскраво (для мене) проступив сам образ мислення — і академічний, і гуманітарний. А сказати, що Гаспаров у своїх репліках часто «озвучував» мої власні думки чи сумніви — це майже не сказати.
Отличная книга, но читать только кусками-Гаспаров не занудствует и не умствует, но текст плотный-плотный, очень насыщенный, очень литературный, можно почитывать по паре страничек и испытывать чистое удовольствие.