What do you think?
Rate this book
Львівська серія
Львів. Смаколики. Різдво
У кожній з цих історій – народження… Нового почуття, нової надії, нового змісту, нових спогадів… У святковій різдвяній колотнечі на площі Ринок вони можуть раптово опинитися поряд з вами – герої цих оповідань, що кохали, страждали, раділи. Це наче уривки сповіді, випадково підслуханої у затишній кав’ярні за філіжанкою духмяної кави та теплим марципаном… Наче святковий львівський пляцок, де яскравими начинками, з любов’ю зібраними добрими чарівницями-господинями, українськими письменницями Вікторією Гранецькою, Дарою Корній, Тетяною Белімовою, Нікою Нікалео та іншими, стануть надія, романтика, вірність та віра в народження нового життя.
256 pages, Hardcover
First published January 1, 2016
3 people are currently reading
50 people want to read
About the author
Дара Корній
41 books95 followersМирослава Замойська народилася в селі Секунь Старовижівського району Волинської області. Середню школу закінчила в селі Княже Сокальського району Львівської області.
Вищу освіту здобула у Львові. Закінчила журналістсько-редакторське відділення Українського поліграфічного інституту. Працює у Львівській національній академії мистецтв.
Дара Корній писала спочатку писала для дитячої аудиторії, для журналів «Ангелятко», «Ангеляткова наука», та для підлітків (журнали «Крилаті», «Однокласник»).
Перший її виданий великий твір, опублікувало видавництво Клуб сімейного дозвілля 2010. Це був роман «Гонихмарник», написаний в жанрі міського фентезі. Роман приніс авторці третью премію літературного конкурса Коронація слова 2010 року, в номінації «роман», був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» — «Відкриття себе» імені В. І. Савченко. Після публікації першого роману Дара Корній отримала неофіційне звання «української Стефані Майєр».
Другий великий твір письменниці «Тому, що ти є» - "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2011". Він теж був написаний в жанрі міського фентезі. Третій роман - "Зворотний бік світла" - це "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2012". На "Форумі видавців - 2012" його активно купували на стенді "Коронація слова".
Вищу освіту здобула у Львові. Закінчила журналістсько-редакторське відділення Українського поліграфічного інституту. Працює у Львівській національній академії мистецтв.
Дара Корній писала спочатку писала для дитячої аудиторії, для журналів «Ангелятко», «Ангеляткова наука», та для підлітків (журнали «Крилаті», «Однокласник»).
Перший її виданий великий твір, опублікувало видавництво Клуб сімейного дозвілля 2010. Це був роман «Гонихмарник», написаний в жанрі міського фентезі. Роман приніс авторці третью премію літературного конкурса Коронація слова 2010 року, в номінації «роман», був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» — «Відкриття себе» імені В. І. Савченко. Після публікації першого роману Дара Корній отримала неофіційне звання «української Стефані Майєр».
Другий великий твір письменниці «Тому, що ти є» - "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2011". Він теж був написаний в жанрі міського фентезі. Третій роман - "Зворотний бік світла" - це "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2012". На "Форумі видавців - 2012" його активно купували на стенді "Коронація слова".
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 21 of 21 reviews
August 14, 2018
Перші враження: обкладинка дуже гарна, папір цупкий, жовтуватий, але досить непоганий. Шрифт великий, зручний, цікавий колір чорнила - чорно-синій. З десяти авторів знаю тільки Дару Корній, але маю гарні сподівання, бо книжка аж пахне різдвяними коржиками🤞Дара Корній «Моє сонцесяйне різдво»: традиціі, затишок, дім, бабуся і дідусь... тепло тепло на душі від цієі розповіді. Багато ритуалів про яких я ні сном ні духом. Загальне враження про збірку: трошки замало саме «магічного» Різдва 🎄Де 🎅🏻?
August 5, 2017
Я не очікувала чогось надзвичайного. І, чесно кажучи, я його і не отримала. Книжка для мене виявилась нижце середнього рівня. Мені сподобались від сили 3 оповідання із 10. Різдвяного настрою в мене не прибавилось, бажання провести Різдво у Львові також. Таке враження, що про це свято у Львові авторки писали ніби під комірку. Практично ідентично описана атмосфера у міті напередодні Різдва. А деякі оповідання взагалі залишили по собі тільки запитання - а що я тільки що прочитала взагалі?
Я не раджу купувати дану книгу. Особисто я жалкую, що викинула гроші на вітер. Могла за ті ж кошти придбати більш якісну літературу.
Я ніколи особливо не любила українську літературу. Але останім часом моя нелюбов поступово почала зникати. Та ця книжка нагадала мені причину мого такого собі предвзятого ставлення.
2.5 зірочки це мій подарунок на Різдво авторам. Якбине свято - поставила б менше, чесно.
Я не раджу купувати дану книгу. Особисто я жалкую, що викинула гроші на вітер. Могла за ті ж кошти придбати більш якісну літературу.
Я ніколи особливо не любила українську літературу. Але останім часом моя нелюбов поступово почала зникати. Та ця книжка нагадала мені причину мого такого собі предвзятого ставлення.
2.5 зірочки це мій подарунок на Різдво авторам. Якбине свято - поставила б менше, чесно.
January 2, 2018
Дара Корній в оповіданні «Моє сонцесяйне Різдво» пригадує бачені у дитинстві прадавні волинські традиції і магічні народні ритуали, якими супроводжувалися передсвяткові приготування, - саме про них нагадують уже дорослій оповідачці радісні львівські колядники. Магія і зміни – це не завжди щось добре і хороше, нагадала у своїй «Різдвяній фантасмагорії» Вікторія Гранецька і «перетворила» львів’ян на тварин. Анна Хома розповіла про інші перетворення – ті, які кидають з вершини на дно і які дають сили виборсатися назад. А також про те, що різдвяна метушня може стати надто обтяжливою, якщо доводиться зустрічати свято на самоті. Натомість героїня оповідання Наталі Лапіної сама приїздить до Львова саме на Різдво,аби оговтатися після важкої втрати – і,можливо, знайти нове щастя.
Любов Долик, розповідаючи «пластунську» історію кохання з сумним фіналом, поміж іншим, відкриває секрет приготування незвичайних тістечок, що називаються «бузькові гнізда». Романтичну оповідь під каву у «Вірменці» дарує Алла Рогашко. Світлана Горбань розписує жахи цивільного шлюбу і магію примирення. Тетяна Белімова розповідає, як всього одна хвилина і кілька курйозних збігів можуть привести людину до чогось несподівано хорошого і щирого. Самотня стара жінка зустрічає своє шістдесяте Різдво і гріється теплими спогадами минулого в оповіданні Анастасії Нікуліної. Потроху її серце теплішає – аж настільки, щоб пустити у свій дім і свою душу нечужу людину і розділити з нею магію святкової ночі. А Ніка Нікалео своїм оповіданням мовби віддає останню шану головній хранительці різдвяних традицій, з якою пов’язані найсонячніше спомини дитинства, - бабусі.
Словом, усе виявилося не настільки приторно-солодко, як очікувалося, і це добре. Багато ностальгії,жменька давніх традицій і Львів як свято, яке ти або привозиш з собою, або воно з тобою трапиться, але не обов'язково. Як на мене, трохи замало магії. Але якщо вам хочеться усього вкупі - і Львова, і смакоти, і чудес - то раджу оповідання Анастасії Нікуліної,от воно поцілило просто в яблучко!
Любов Долик, розповідаючи «пластунську» історію кохання з сумним фіналом, поміж іншим, відкриває секрет приготування незвичайних тістечок, що називаються «бузькові гнізда». Романтичну оповідь під каву у «Вірменці» дарує Алла Рогашко. Світлана Горбань розписує жахи цивільного шлюбу і магію примирення. Тетяна Белімова розповідає, як всього одна хвилина і кілька курйозних збігів можуть привести людину до чогось несподівано хорошого і щирого. Самотня стара жінка зустрічає своє шістдесяте Різдво і гріється теплими спогадами минулого в оповіданні Анастасії Нікуліної. Потроху її серце теплішає – аж настільки, щоб пустити у свій дім і свою душу нечужу людину і розділити з нею магію святкової ночі. А Ніка Нікалео своїм оповіданням мовби віддає останню шану головній хранительці різдвяних традицій, з якою пов’язані найсонячніше спомини дитинства, - бабусі.
Словом, усе виявилося не настільки приторно-солодко, як очікувалося, і це добре. Багато ностальгії,жменька давніх традицій і Львів як свято, яке ти або привозиш з собою, або воно з тобою трапиться, але не обов'язково. Як на мене, трохи замало магії. Але якщо вам хочеться усього вкупі - і Львова, і смакоти, і чудес - то раджу оповідання Анастасії Нікуліної,от воно поцілило просто в яблучко!
December 27, 2017
2.3/5
Розчарування - ось, що для мене ця збірка. Я чекала чьогось атмосферного, трохи магічного і дуже теплого. Спеціально відклала прочитання саме до різдва у Львові. Але, нажаль, мої очікування не виправдались. З десяти історій мені сподобалися чотири, ще п`ять були непогані, а ось одна мене настільки розізлила, що я готова була просто викинути книжку, так і не дочитавши її. Ні, це була непогана збірка, але вона точно була не для мене.
Розчарування - ось, що для мене ця збірка. Я чекала чьогось атмосферного, трохи магічного і дуже теплого. Спеціально відклала прочитання саме до різдва у Львові. Але, нажаль, мої очікування не виправдались. З десяти історій мені сподобалися чотири, ще п`ять були непогані, а ось одна мене настільки розізлила, що я готова була просто викинути книжку, так і не дочитавши її. Ні, це була непогана збірка, але вона точно була не для мене.
December 31, 2018
Загалом краще, ніж Львів. Кава. Любов, але чесно кажучи, сподобалася мені всього одна історія - «Шістдесяте Різдво» Анастасії Нікуліної.
January 3, 2024
Я не люблю збірки і рідко їх читаю. За все життя всього декілька втрапили в серце і я залишила їх в себе.
⠀
Ця ж мені не сподобалася. Зовсім.
⠀
Я читаю різдвяні історії, щоб поліпшити новорічний настрій. Зловити якусь магію, але не в прямому сенсі, бо не люблю магічні історії. Люблю життєві, але з часточкою якогось дива, якого так не вистачає в реальному житті.
⠀
Тут же не було нічого з цього. Мені не сподобалося жодне оповідання. Жодне не пахло різдвом та святковим настроєм. Жодне не дало мені відчуття, що ялинка вдома блимає не дарма. Жодне не налаштувало на різдвяний лад.
⠀
Збірка просякнута Львовом та різдвяними традиціями. Але не звичайними, а більше традиціями вірян. Кутя, дванадцять страв, піст, дідух, колядки та молитви. Я ж від цього всього надто далека і це все мені не цікаво. Були тут і дуже сумні історії, від яких хотілося плакати. А це точно не те, чого ти хочеш від різдвяної збірки.
⠀
Тому робою висновок, що просто не моє. Не можу назвати книгу навіть одноразовою, бо ж і той один раз мені читати було нудно.
⠀
Ця ж мені не сподобалася. Зовсім.
⠀
Я читаю різдвяні історії, щоб поліпшити новорічний настрій. Зловити якусь магію, але не в прямому сенсі, бо не люблю магічні історії. Люблю життєві, але з часточкою якогось дива, якого так не вистачає в реальному житті.
⠀
Тут же не було нічого з цього. Мені не сподобалося жодне оповідання. Жодне не пахло різдвом та святковим настроєм. Жодне не дало мені відчуття, що ялинка вдома блимає не дарма. Жодне не налаштувало на різдвяний лад.
⠀
Збірка просякнута Львовом та різдвяними традиціями. Але не звичайними, а більше традиціями вірян. Кутя, дванадцять страв, піст, дідух, колядки та молитви. Я ж від цього всього надто далека і це все мені не цікаво. Були тут і дуже сумні історії, від яких хотілося плакати. А це точно не те, чого ти хочеш від різдвяної збірки.
⠀
Тому робою висновок, що просто не моє. Не можу назвати книгу навіть одноразовою, бо ж і той один раз мені читати було нудно.
February 12, 2017
Дара Корній, "Моє сонцесяйне Різдво". Твори цієї письменниці не люблю, цей не став виключенням. Спогади про Різдво у дитинстві, традиції її родини.
Вікторія Гранецька, "Різдвяна фантасмагорія". Гранецьку люблю, оповідання непогане. Чоловік виявляє, що всі навколо перетворюються на тварин: дружина на кішку, сусід на собаку, лікарі зі "швидкої" на качок і т. д. Утім, чогось в цій історії мені не вистачило.
Анна Хома, "Телефон". З Анною Хомою теж знайома, подобається. Її оповідання стало НАЙКРАЩИМ у цій книжці. Хороший сюжет, цілісні, як для такого короткого жанру характери, присутній розвиток персонажів. Я шкодувала, що "Телефон" так швидко закінчується. Якщо коротко, то ця історія, про киянку, яка не може знайти собі місця у Львові на Різдво, та про львів'янина, який втратив усе, крім людяності.
Наталя Лапіна, "Різдвяний ангел". Цю історію можна віднести до жанру різдвяного оповідання. Перед смертю матір бере у доньки обіцянку поїхати до Львова на Різдво.
Любов Долик, "А той перший празник". Оповідання присвячене Віктору Гурняку, який загинув 19 жовтня 2014 року в АТО. Можливо, воно саме про нього, бо у головного героя схожа доля. За великим рахунком це історія створення родини Ярини і Василя. Події чудовим чином могли відбуватися не на Різдво, а, наприклад, на День Матері. Або День Вчителя. На сюжет би зміна декорацій ніяк не вплинула б.
Алла Рогашко, "Їхній світ удвох". Перепрошую, але це найгірше оповідання. Мені було дуже нудно гортати сторінки, хоча ніби то історія кохання мала б бути читабельною. Цитуються вірші Іздрика.
Світлана Горбань, "Цивільний шлюб". Хороше оповідання, якщо опустити його головну думку. Вона наступна: цивільний шлюб потрібен тільки чоловіку, жінці ж негайно подавай печатку в паспорт, інакше, то не життя. До речі, присутній щасливий кінець.
Тетяна Белімова, "Зайва хвилина". Теж зразок різдвяного оповідання, перемішаного з лав-сторі. Легко читається, співчуваєш головній героїні, якій на життєвому шляху трапилися мудаки з політичної партії.
Анастасія Нікуліна, "Шістдесяте Різдво". Самотність особливо відчувається на святах, що не оминає головну героїню Віру. До неї на Різдво приїздить родичка Люба. Мені сподобалося те, як Віра еволюціонувала до необхідності робити добро, і не с��одобалися ліричні відступи.
Ніка Нікалео, "Сонце моє, бабусю!". Особливими сюжетними лініями автор нас не балує, просто її спогади про бабусю, прикручені до різдвяної тематики. У мене теж була ч��дова бабуся, але я розумію, що то нікому, крім мене нецікаво.
Вікторія Гранецька, "Різдвяна фантасмагорія". Гранецьку люблю, оповідання непогане. Чоловік виявляє, що всі навколо перетворюються на тварин: дружина на кішку, сусід на собаку, лікарі зі "швидкої" на качок і т. д. Утім, чогось в цій історії мені не вистачило.
Анна Хома, "Телефон". З Анною Хомою теж знайома, подобається. Її оповідання стало НАЙКРАЩИМ у цій книжці. Хороший сюжет, цілісні, як для такого короткого жанру характери, присутній розвиток персонажів. Я шкодувала, що "Телефон" так швидко закінчується. Якщо коротко, то ця історія, про киянку, яка не може знайти собі місця у Львові на Різдво, та про львів'янина, який втратив усе, крім людяності.
Наталя Лапіна, "Різдвяний ангел". Цю історію можна віднести до жанру різдвяного оповідання. Перед смертю матір бере у доньки обіцянку поїхати до Львова на Різдво.
Любов Долик, "А той перший празник". Оповідання присвячене Віктору Гурняку, який загинув 19 жовтня 2014 року в АТО. Можливо, воно саме про нього, бо у головного героя схожа доля. За великим рахунком це історія створення родини Ярини і Василя. Події чудовим чином могли відбуватися не на Різдво, а, наприклад, на День Матері. Або День Вчителя. На сюжет би зміна декорацій ніяк не вплинула б.
Алла Рогашко, "Їхній світ удвох". Перепрошую, але це найгірше оповідання. Мені було дуже нудно гортати сторінки, хоча ніби то історія кохання мала б бути читабельною. Цитуються вірші Іздрика.
Світлана Горбань, "Цивільний шлюб". Хороше оповідання, якщо опустити його головну думку. Вона наступна: цивільний шлюб потрібен тільки чоловіку, жінці ж негайно подавай печатку в паспорт, інакше, то не життя. До речі, присутній щасливий кінець.
Тетяна Белімова, "Зайва хвилина". Теж зразок різдвяного оповідання, перемішаного з лав-сторі. Легко читається, співчуваєш головній героїні, якій на життєвому шляху трапилися мудаки з політичної партії.
Анастасія Нікуліна, "Шістдесяте Різдво". Самотність особливо відчувається на святах, що не оминає головну героїню Віру. До неї на Різдво приїздить родичка Люба. Мені сподобалося те, як Віра еволюціонувала до необхідності робити добро, і не с��одобалися ліричні відступи.
Ніка Нікалео, "Сонце моє, бабусю!". Особливими сюжетними лініями автор нас не балує, просто її спогади про бабусю, прикручені до різдвяної тематики. У мене теж була ч��дова бабуся, але я розумію, що то нікому, крім мене нецікаво.
January 13, 2017
дуже атмосферна книжка - солодка, різдвяна і така львівська. обкладинка уже створює різдвяний настрій. читала цю книжку саме на Різдво. дуже сподобалися оповідання Тетяни Белімової "Зайва хвилина" і Анни Хоми "Телефон". вразили оповідання Анастасії Нікуліної "Шістдесяте Різдво" і Світлани Горбань "Цивільний шлюб". а от оповідання Вікторії Гранецької "Різдвяна фантасмагорія" вкрай розчарувало. вважаю, що воно псує смак усієї збірки. але поза тим збірка неймовірно підходить для читання у свята:)
June 18, 2023
Чи можна на сторінках книги передати неповторну атмосферу львівського Різдва – із його прадавніми традиціями, спогадами дитинства, колядками…. І звичайно ж, неперевершеними пампушками, кутею, перекладанцями, пляцками та іншими смаколиками… А найголовніше – випадковими зустрічами у затишних львівських кав`ярнях, де твориться світ двох закоханих сердець і доль, а однісінька зайва хвилина змінює все назавжди?. Так, можна, - впевнено відповіли своїм читачам авторки Львівського жіночого літературного клубу збіркою «Львів. Смаколики. Різдво».
Кожне оповідання цієї збірки сповнене особливої атмосфери добра, любові, затишку, часом, смутку за найріднішими людьми, що відійшли у засвіти, але завжди залишаться у найпотаємнішому куточку нашої душі невтоленним болем туги, проте світлою пам`яттю.
Можна не говорити, що мова написання оповідань є бездоганно чистою, іноді, з вкрапленнями «львівських» слів: «філіжанка, кобіта, перекладанець, завиванець» та іншими. Шановні письменниці вживають такі слова, щоб ще яскравіше передати читачеві отой дух Різдва, підкреслити гостинність та майстерність господинь рідного краю. Оповідання є дуже родинними, близькими серцю кожної авторки, відчувається щире прагнення поділитися найсокровеннішим, шо зігріває душі та серця.
До прикладу, в оповіданні Дари Корній «Моє сонцесяйне Різдво» змальовано не лише теплі спогади дитинства письменниці, а й детально описані прадавні обряди, традиції підготовки до святкування Свят-Вечора. Оповідання поділено на підзаголовки, а в тексті до найдрібніших деталей описано обряд та особливості його виконання. Як от: «Морозе, морозе йди до нас кутю їсти!» (С. 15), «Буде в тебе Господь на вечері…» (С. 24).
Тема зради, багатства, а потім стрімкого падіння на «соціальне «дно» і все ж, повернення до суспільства завдяки підтримці зовсім чужих небайдужих людей є провідною в оповіданні Анни Хоми «Телефон». (С. 40)
Вразило мене і оповідання Любові Долик «А той перший празник» - присвята «Пам`яті Віктора Гурняка» - добровольця батальйону «Айдар» - мужнього воїна та люблячого батька, котрий поклав життя за цілісність України у зоні АТО. (С. 102)
Тема містики, чарівності Львова, світу двох закоханих людей, їхні болючі розлуки, жадані стрічання і особливий світ художника постає в оповіданні Алли Рогашко «Їхній світ удвох» (С.130).
Мою увагу привернула незавершеність фіналу оповідання Наталі Лапіної «Різдвяний ангел» (С. 85). Таким художнім прийомом письменниця, наче, закликає читача домислювати у власній уяві фінал романтичної історії, адже іноді так багато залежить від нас на шляху до омріяного щастя, яке десь зовсім поруч….
Оповідання Ніки Нікалео «Сонце моє, бабусю!» заторкнуло мою душу щемливими спогадами, співпереживаннями, аж надто схожими емоціями, відчуттями, почуттями, які неможливо передати у форматі короткого читацького огляду, хоч, можливо, хотілося б досягнути цього.
«Львів. Смаколики. Різдво» - промінчик тепла, світла і справжньої віри у диво різдвяної казки, яка чекає на Вас на вулицях засніженого Львова.
До речі, талановиті авторки вже порадували нас новенькою збіркою «Львів. Вишні. Дощі», то ж львівські історії тривають…
Далі буде!..
Кожне оповідання цієї збірки сповнене особливої атмосфери добра, любові, затишку, часом, смутку за найріднішими людьми, що відійшли у засвіти, але завжди залишаться у найпотаємнішому куточку нашої душі невтоленним болем туги, проте світлою пам`яттю.
Можна не говорити, що мова написання оповідань є бездоганно чистою, іноді, з вкрапленнями «львівських» слів: «філіжанка, кобіта, перекладанець, завиванець» та іншими. Шановні письменниці вживають такі слова, щоб ще яскравіше передати читачеві отой дух Різдва, підкреслити гостинність та майстерність господинь рідного краю. Оповідання є дуже родинними, близькими серцю кожної авторки, відчувається щире прагнення поділитися найсокровеннішим, шо зігріває душі та серця.
До прикладу, в оповіданні Дари Корній «Моє сонцесяйне Різдво» змальовано не лише теплі спогади дитинства письменниці, а й детально описані прадавні обряди, традиції підготовки до святкування Свят-Вечора. Оповідання поділено на підзаголовки, а в тексті до найдрібніших деталей описано обряд та особливості його виконання. Як от: «Морозе, морозе йди до нас кутю їсти!» (С. 15), «Буде в тебе Господь на вечері…» (С. 24).
Тема зради, багатства, а потім стрімкого падіння на «соціальне «дно» і все ж, повернення до суспільства завдяки підтримці зовсім чужих небайдужих людей є провідною в оповіданні Анни Хоми «Телефон». (С. 40)
Вразило мене і оповідання Любові Долик «А той перший празник» - присвята «Пам`яті Віктора Гурняка» - добровольця батальйону «Айдар» - мужнього воїна та люблячого батька, котрий поклав життя за цілісність України у зоні АТО. (С. 102)
Тема містики, чарівності Львова, світу двох закоханих людей, їхні болючі розлуки, жадані стрічання і особливий світ художника постає в оповіданні Алли Рогашко «Їхній світ удвох» (С.130).
Мою увагу привернула незавершеність фіналу оповідання Наталі Лапіної «Різдвяний ангел» (С. 85). Таким художнім прийомом письменниця, наче, закликає читача домислювати у власній уяві фінал романтичної історії, адже іноді так багато залежить від нас на шляху до омріяного щастя, яке десь зовсім поруч….
Оповідання Ніки Нікалео «Сонце моє, бабусю!» заторкнуло мою душу щемливими спогадами, співпереживаннями, аж надто схожими емоціями, відчуттями, почуттями, які неможливо передати у форматі короткого читацького огляду, хоч, можливо, хотілося б досягнути цього.
«Львів. Смаколики. Різдво» - промінчик тепла, світла і справжньої віри у диво різдвяної казки, яка чекає на Вас на вулицях засніженого Львова.
До речі, талановиті авторки вже порадували нас новенькою збіркою «Львів. Вишні. Дощі», то ж львівські історії тривають…
Далі буде!..
September 28, 2020
Зима 2019-2020 була зимною, майже, відсотків на 7. Морозець і сніг були не більше тижня. Але за останні кілька років саме на ці свята у мене був дійсно святковий новорічно-різдвяний настрій. І коли під ногами чавкотить болото, а над головою дощ щораз сильніше виграє свою мелодію, відбиваючись від поверхні парасолі і стікаючи вниз, то про зиму нагадує лише святкова ілюмінація у вікнах, прикрашена ялинка у чиємусь дворі і… книга "Львів. Смаколики. Різдво" у сумці. Це чи не найулюбленіша моя книга для цієї пори ось уже другу зиму поспіль.
Шукаєте хоч трохи святкового настрою - читайте вищезгадану збірку. Тут йдеться про традиції українців і звичаї львів'ян, про вірування предків, які передаються сучасникам. Це дуже затишна, тепла і "смачна" книга, в якій є вишиванки, ялинки, янголи, пастушки, зірка, молитва, колядки, дідух, святковий стіл, пляцки, пампухи, борщ, глінтвейн, кава, кориця, гвоздика, Львів, Київ, Чернівці, Тячів, Революція Гідності, Янукович, "Океан Ельзи", Іздрик, почуття, кохання, коханці, цивільний шлюб, узаконені стосунки, діти й батьки, знайомі, друзі, робота, відпочинок, карусель, трамвай, химерство, пам'ять.
Ось цими кількома словами і ще декількома іншими можна узагальнити те, про що йдеться у збірці. Читайте, надихайтесь, радійте, святкуйте, творіть і вірте в диво, адже воно так близько.
Шукаєте хоч трохи святкового настрою - читайте вищезгадану збірку. Тут йдеться про традиції українців і звичаї львів'ян, про вірування предків, які передаються сучасникам. Це дуже затишна, тепла і "смачна" книга, в якій є вишиванки, ялинки, янголи, пастушки, зірка, молитва, колядки, дідух, святковий стіл, пляцки, пампухи, борщ, глінтвейн, кава, кориця, гвоздика, Львів, Київ, Чернівці, Тячів, Революція Гідності, Янукович, "Океан Ельзи", Іздрик, почуття, кохання, коханці, цивільний шлюб, узаконені стосунки, діти й батьки, знайомі, друзі, робота, відпочинок, карусель, трамвай, химерство, пам'ять.
Ось цими кількома словами і ще декількома іншими можна узагальнити те, про що йдеться у збірці. Читайте, надихайтесь, радійте, святкуйте, творіть і вірте в диво, адже воно так близько.
December 26, 2025
Всі оповідання обʼєднані місцем дії - Львів та околиці, а також час - події в зимку між Різдвом та новим роком.
В описах добре впізнається знайомі туристичні місця: площа Ринок, числені кавʼярні й типові для них солодощі, Львів - гарно прикрашений і святковий. Але різні за віком і соціальним статусом люди не завжди щасливі під час свят: вони не тільки закохаються, а навпаки розходяться, або втратили партнера давно і болюче пригадують як давно колись були щасливі разом.
В багатьох оповідях є містична складова, або щасливий чи навпаки прикрий випадок, під час - час свят таке з нами буває, що приводить до дивної зустрічі героїв, які в будні ніколи б не перетнулися.
Якщо ви шукаєте веселу збірку про щасливих людей під час свят, то я вас попереджаю, тільки перша оповідь наповнена світлими дитячими спогадами, інші нам нагадують, що люди - завжди люди: зайняті, егоїстичні, й зациклені на грошах.. навіть під час новорічних свят у красивому місті Львові..
Ps. Особлива читацька біль - це читання синього тексту. В котре впевнилась: КСД любить робити нам боляче..
В описах добре впізнається знайомі туристичні місця: площа Ринок, числені кавʼярні й типові для них солодощі, Львів - гарно прикрашений і святковий. Але різні за віком і соціальним статусом люди не завжди щасливі під час свят: вони не тільки закохаються, а навпаки розходяться, або втратили партнера давно і болюче пригадують як давно колись були щасливі разом.
В багатьох оповідях є містична складова, або щасливий чи навпаки прикрий випадок, під час - час свят таке з нами буває, що приводить до дивної зустрічі героїв, які в будні ніколи б не перетнулися.
Якщо ви шукаєте веселу збірку про щасливих людей під час свят, то я вас попереджаю, тільки перша оповідь наповнена світлими дитячими спогадами, інші нам нагадують, що люди - завжди люди: зайняті, егоїстичні, й зациклені на грошах.. навіть під час новорічних свят у красивому місті Львові..
Ps. Особлива читацька біль - це читання синього тексту. В котре впевнилась: КСД любить робити нам боляче..
August 27, 2020
"Львів, смаколики, Різдво" - це збірка короткої прози українських авторок. У ній йдеться не тільки про народження Божого Сина і традиції, пов'язані зі вшануванням цього дня, але й про "різдво" і "страсні п'ятниці" у стосунках пересічних людей.
⠀
Мене дуже зачепило оповідання Світлани Горбань "Цивільний шлюб" (ненав'язливе послання молодим дівчатам) важливістю вчасного доброго прикладу, розуміння і прийняття.
⠀
Твір "Сонце моє, бабусю!" Ніки Нікалео я проплакала: спогади про найдобріші руки, найбезкорисливішу любов - в саме серце.
⠀
Сильно зворушив текст Анастасії Нікуліної "Шістдесяте Різдво". Думала про те, що кожен із нас може стати Любою для самотньої зневіреної людини...
⠀
Інтригує і заворожує "Їхній світ удвох" Алли Рогашко: що ж відбудбулося насправді?..
⠀
Збірку раджу до прочитання. Мабуть, під Різдво вона ще тепліша і світліша )
⠀
Мене дуже зачепило оповідання Світлани Горбань "Цивільний шлюб" (ненав'язливе послання молодим дівчатам) важливістю вчасного доброго прикладу, розуміння і прийняття.
⠀
Твір "Сонце моє, бабусю!" Ніки Нікалео я проплакала: спогади про найдобріші руки, найбезкорисливішу любов - в саме серце.
⠀
Сильно зворушив текст Анастасії Нікуліної "Шістдесяте Різдво". Думала про те, що кожен із нас може стати Любою для самотньої зневіреної людини...
⠀
Інтригує і заворожує "Їхній світ удвох" Алли Рогашко: що ж відбудбулося насправді?..
⠀
Збірку раджу до прочитання. Мабуть, під Різдво вона ще тепліша і світліша )
January 4, 2024
Назва книги ототожнює наповнення: багато опису Львову, різноманітні страви, ледь не на кожній сторінці нові смаколики, і тільки у кінці Різдво. Перше оповідання Дари Корній "Моє сонцесяйне Різдво" - це саме той магічний текст, сповнений духу українських традицій, на який очікуєш, беручи до рук даний збірник оповідань. Прониклива історія Любові Долик "А той перший праздник..." перегукується із сучасним воєнним часов і відбивається щемко у с��рці. Є ще пара гарних оповідань, інші за відчуттями були додані для об'єму книги.
У час повернення різдвяних традицій України хочеться бачити на книжковому ринку більше тематичних праць про Різдво. У нас дуже багато перекладів зарубіжних авторів, але усім їм не вистачає духу Дідуха, куті, пампухів та плетених павуків.
У час повернення різдвяних традицій України хочеться бачити на книжковому ринку більше тематичних праць про Різдво. У нас дуже багато перекладів зарубіжних авторів, але усім їм не вистачає духу Дідуха, куті, пампухів та плетених павуків.
January 6, 2021
Історії мене не зачіпили, вони доволі пласкі і взагалі не цікаві. Духу Різдва я майже не відчула, хіба трохи від розповіді Дари Корній - нагадало мені трохи Різдво в бабці у Карпатах, але з тим стало так очевидно шо всі ці наші традиції з часів язичництва, що легкий наліт свята кудись випарувався.
November 21, 2016
Нічого не очікувала від цієї збірки. Я боюся сучукрліт, але хотілося чогось різдвяного, тому вирішила ризикнути. Сподобалися 5 оповідань із 10, що вважаю хорошим результатом для такої літератури. У деяких історіях було забагато "солодкого", але у інших знайшла купу натхнення та духа свята.
December 4, 2022
Це найкраща книга для різдвяного настрою. Неймовірна атмосфера Львова, святкові дива і традиційні смаколики. Щороку її перечитую, і щороку в захваті.
December 18, 2025
Не люблю я оповідання! Зовсім не моя тема.
December 16, 2021
НЕЙМОВІРНА ЗБІРКА ОПОВІДАНЬ, ЩО ЗАНУРЮЄ У СВЯТКОВУ АТМОСФЕРУ ЛЬВОВА...
Всі оповідання такі різні, але водночас атмосферні ...
Однозначно рекомендую прочитати!
Розповісти вам детальніше про кожне оповідання? Свої враження від прочитаного?
Збірка мені дуже-дуже сподобалась, єдиний маленький мінус— після її прочитання шалено хочеться в Львів 😍
Всі оповідання такі різні, але водночас атмосферні ...
Однозначно рекомендую прочитати!
Розповісти вам детальніше про кожне оповідання? Свої враження від прочитаного?
Збірка мені дуже-дуже сподобалась, єдиний маленький мінус— після її прочитання шалено хочеться в Львів 😍
December 23, 2016
Придбала цю збірочку щоб налаштуватися на святковий настрій. Сподобались не всі оповідання. Деякі аж занадто поморочено-жіночі, а деякі класні, атмосферні. А взагалі, гарна збірка до цієї пори.
January 7, 2017
Чудова збірка чуттєвих оповідань на Різдвяному фоні. Я прочитала її як раз на Різдво і вона перенесла мене у далекий Львів і у чудовий Різдвяний настрій!
Displaying 1 - 21 of 21 reviews