Шлях на край світу

by Максим Беспалов

«Шлях на край світу» — це популярні мандрівні нотатки сучасника про середньовічний паломницький шлях до Собору Святого Якова. Спершу будучи прощею лише для вірян, тепер Каміно перетворилося на туристичний маршрут, відкритий зокрема і для атеїстів. Оповідач зосереджує увагу на особливому відчутті спільності подорожніх, яке виникає під час мандрівки. Книга насичена культурними та історичними екскурсами, тож, окрім як прочитати про особистий досвід паломника, паралельно можна ознайомитися зі звичками Гемінґвея, дізнатися про специфічний досвід спостереження ботафумейро і поглянути на храм, у якому герой опери Ваґнера «Парсіфаль» знаходить Святий Грааль. Buen leer!

Genres: Nonfiction

302 pages, Paperback

First published September 1, 2016

About the author

Ukrainian writer, journalist and traveler

Reviews

[Enotka]

Раптово потрапила ця книга на очі - схопила, перечитала. Знову захотіла на Каміно - зараз такі прості мрії, ще з довоєнного часу, дуже гріють.

[Roman Kazmirchuk]

Єдине, що формат книги незручний для читання. З твердою обкладинкою було б набагато краще

[Yurii Khoroshchak]

Книжка читається легко та спонукає і самому колись пройти згаданий маршрут.

Єдиний момент який давався напрочуд важко це чимала кількість посилань на «кацапську культуру» (пісні, драматурги). Розумію, що книга була написана давно, але все ж ці моменти читались через силу.

[Leo]

В цілому непогано, хоча не "супер".
Якщо плануєте власну подорож по Camino - варто прочитати, бо інформації українською в принципі не дуже багато, але перечитувати я б не став.

[Yurii Samusenko]

Хороший нон-фікшн і перша книга про подорож до Сантяго-де-Коспостелла. Пощастило поговорити з Беспаловим про неї і стає зрозуміло, що її кортілося написати якомога швидше. Не вважайте її топографічною екскурсію, хоча тут і багато місцевих неймдропінгів. Катарсису в кінці, як і від, власне, шляху не буде. Але ніхто цього від самого початку і не обіцяє.

[Liza]

По-суті читаєш щоденник чиєїсь подорожі і відчуваєш себе повноцінним її учасником. Книга-відпустка, сповнена іспанського сонця, безтурботності, пригод.

Водночас мені було дуже ностальгійно у цій історії, бо написана вона незадовго до подій Революції Гідності, а видана - наприкінці 2014. Тобто на зламі епох української сучасності.

Автор часто пише про те, як їх вітали на шляху словами «ви у нас перші з України». Про те, як мало людей знали про нас і нашу культуру, як часто порівнювали із Росією. Скоро Україна буде на устах всюди, додає автор. Дуже щемко було читати післяслово, де автор описує усе, що відбувалося після їх подорожі.

Попри все, для мене це дуже світла книга, пригодницька, із якимось дуже солодким відчуттям українських досвіду за кордоном в 2010х.

[Oksana Naumchuk]

"...віднині переді мною відкриті всі дороги, всі можливості. Треба лише йти до них із ранку до вечора, кожного дня, усе своє життя. І тоді ти дійдеш до свого Сантьяго".
"Усім відомо, що шлях до мрії часто буває набагато кращим, ніж сама мрія. Нас зміцнює не здійснення бажань, не реалізація мети, а той процес, який це супроводжує, ті зусилля, яких ми докладаємо, і ті перешкоди, які змушені долати".
Заковтнула. Дуже сподобалася легкість оповіді, фіксація кумедних і не дуже моментів, історичні довідки і те, що шлях Святого Якова вже існує і в Україні. Дуже.

[АК-75]

Книга мені сподобалася! Ця тема - відгукується в моєму серці. Вже третя, про Шлях.
Книга Дзвінки Матіяш мені більше сподобалася, на 5+.
Цій поставив 5, бо немає 4+.
Коли читаєш, то розумієш, що автор від душі писав цей текст!

[Lily Borovets]

Дуже добре нагадування, що найважливіше в кожній мандрівці - це сам Шлях :)

[Volyana]

... Ти можеш бути глибоко віруючою людиною, агностиком чи навіть атеїстом. Але якщо ти вийшов на Camino de Santiago, будь упевнений, ти почув Голос Бога. Я почув. "- Устань та йди!"