Що робити, коли у війні з Росією замало двох фронтів – воєнного і медійного? Правильно – відкривати третій. Третім фронтом, фронтом монстрів і чудовиськ, командує з нашого боку єдиний пристойний фахівець – Владюша Бар-Кончалаба. Йому доведеться багато чого пройти й багато кого здолати, адже цей фронт іще напруженіший, іще моторошніший за інші.
Івченко в книзі сам себе називає письменником "третього ешелону" і, на мою думку, не помиляється. Книга не несе якоїсь серйозної літературної цінності, але має певну цінність ідейну, як мінімум для мене: давно думав шо сюжет боротьби в російсько-українській війні іще й проти реальних потвор мав би бути реалізований, але найшов цю книгу тільки от недавно, на жаль. І за те шо вона написана ще в 2015му році - хочеться потиснути автору руку (за поверхневих персонажів і скучних потвор не хочеться, ну але це вже таке).
Іще хочеться відмітити дуже влучні метафори, основна суть яких приблизно: любов до російської культури в різноманітних проявах підживлює її експансійну поведінку, тому щоб зменшити їх шанси у виграші наступних воєн - не сприяйте росту російської манії величі. Зараз, після початку повномасштабного російського вторгнення, це доволі розповсюджена ідея, хоч і не всі її дотримуються, а вісім років тому вона була занадто радикальною для більшості, для мене в тому числі.
Щиро дякую Вам, пане Владиславе! Дякую! Дякую за віру, за надію в кожного, що ми зупинимося в пошуках того єдиного Героя, який за нас та для нас Усе зробить, а будемо вивчати чудовиськ, які є в кожному з нас, томущо Єдиний Герой, який може бути для України та в Україні це - Ми. Все буде - Україна!
Книга про війну з Росією. Трохи забагато фан-сервісу й через це не співчувається героям. Наші - перемагають, а ті, хто програють, то не наші чи недостатньо наші.