Всі діти – ельфи. Принаймні такими вони народжуються. А коли починається їхнє школярське життя тут вже прозорі крила мають набути сили, аби політ вирізнявся прикметами висоти, переможності, товариської підтримки й звичайного порозуміння з колишніми ельфами – батьками. Герої оповідань Наталки Малетич ходять вулицями різних міст і вчаться в різних школах, і вподобання у них неоднакові, та все ж вони багато в чому схожі, коли прагнуть самостійності у вчинках чи втрапляють у халепу. І навіть якщо ви не вважаєте себе ельфом, книга все одно про вас.
Яке цікаве і непросте життя сучасних школярів! Вони,як і колись їхні мами і татусі, влаштовують снігові битви між паралельними класами і готуються до зимового балу, бавляться в детективів і катаються на велосипедах, підгодовують бездомних тварин і вчаться давати собі раду, коли лишаються самі вдома. Але, крім цих милих безневинних занять у їхньому житті є місце й більш непростим речам. Вони роблять дурниці – наприклад, йдуть на побачення з незнайомцем із Вконтакті чи намагаються щось довести батькам, зробивши вигляд, що втікають з дому. Вони вперше пробують алкоголь і дають відсіч кривдникам, жорстоко карають садистів і вистежують догхантерів. В них все непросто – що в школі, що вдома. Вони вчаться справлятися із втратами і відкривати своє серце для нових людей – наприклад, для братиків чи сестричок, новонароджених чи щойно набутих. Або для першого кохання, несміливого і гарячого. Школярі Наталки Малетич вчаться чинити правильно. Їм це не завжди вдається. Іноді вдається, але тільки після того, як наламають дров. Але навіть роблячи помилки в одному, вони ростуть в іншому. Дівчата – що не мусять «вестися» на приставання хлопця, якщо тобі цього не хочеться, і що варто просто піти з побачення, якщо почуваєшся некомфортно. Хлопці – що краще бути відповідальним за свої вчинки, навіть за проколи, і що коли все іде шкереберть й не так, як тобі хочеться, то іноді з цим варто змиритися – і нагорода може виявитися прекраснішою, ніж твої попередні очікування. Коли читаєш історії Наталки Малетич, не сумніваєшся, що описані в них хлопці й дівчата живуть десь тут-і-зараз. Вони збирають гроші на смартфон і ласують піцою, реєструються Вконтакті і переписуються з мамою на Фейсбуці, слухають «Океан Ельзи» і «Плач Єремії», беруть приклад із Стіва Джобса. А ще – і це, як на мене, дуже класно – герої оповідань читають. Читають про Гаррі Поттера і про Оскара і Рожеву пані, трилогію «Голодні ігри» і вірші Богдани Матіяш. В усі них різні уподобання і різні хобі. Але і в хлопцях на велосипедах, і в дівчинці, яка плете теплі «светрики» для горнят, і в тій комашці, яка приперлася в піцерію з пивом і наливала його під столом у кухлі, ти бачиш щось таке, що є у твоїх знайомих підлітках. Маленькі впізнавані деталі, які додають образам правдивості. Якщо перші кілька історій мені видалися надто повчальними, а їхні герої – дуже правильними, то потім стало значно цікавіше. Великий плюс оповідань з цієї збірки – вона показує дуже різні варіанти життя дуже різних дітей. Якщо чесно, не всі вони, ці діти, однаково приємні. Але серед них є такі класні, що якби я була підлітком, мені неодмінно закортіло б із ними подружитися. Як на мене, цю книжку можна читати і діткам 9-12 років, і 13-15, бо там є історії, розраховані і на той, і на той вік. А ще я б обов’язково запропонувала їй тим підліткам, які люблять знайомитися у соцмережах, і тим дітям, які ось-ось мають стати старшими братиками і сестричками.
Продовжую серію "література на літо сину" (пишу лише про романи, або про те, що вподобав).
Це збірка повістей про підлітків, набір смішних та не дуже історій. Сподобались реалістичність та сучасність, таких дітей можна знайти у кожному середовищі. Певен, що саме у них ці історії і викличуть різні почуття: радості, суму, співчуття та допоможуть зрозуміти, що ті виклики, які надає життя допоможуть їм стати кращими, а проблеми можна подолати
хороша книжка про школу, дружбу, здорове дорослішання. і от читаю, а самій не віриться, що десь існують в світі не зранені війною діти. а вони ж, мабуть, є, просто не в Україні.
Це якісна дитяча проза. Хочу вірити, що вона "зайде" підліткам. Є що обговорювати, є про що подумати. Характери, помилки, досягнення - усе актуально, природно, життєво. Сподіваюся, авторка працюватиме й попереду ще її найкращий твір для українських підлітків.