Мечтая стать лучшими мангаками Японии, Сайко и Сюдзин вновь решаются начать с нуля: оставив на время свои нестандартных истории, они решают побороться с конкурентами на поприще массовой боевой манги. Но их последняя работа, в которую они вложили столько сил, так и не понравилась редакции. Путь к вершине оказался нелегок и тернист...
Неужели творческий союз распадется? Сюдзин не сдержал обещания закончить раскадровку за летние каникулы, и Сайко сообщает ему о том, что больше не работает с ним! Разойдутся ли их пути? При том, что работая порознь, они, не сговариваясь, пришли к одной и той же идее для новой манги!
Tsugumi Ōba (Profile in Japanese: 大場 つぐみ), born in Tokyo, Japan, is a writer best known for the manga Death Note. His/her real identity is a closely guarded secret. As stated by the profile placed at the beginning of each Death Note manga, Ōba collects teacups and develops manga plots while holding his knees on a chair, similar to a habit of L, one of the main characters of the series.
There is speculation that Tsugumi Ōba is a pen name and that he is really Hiroshi Gamō. Pointing out that in Bakuman the main character's uncle was a one-hit wonder manga artist who worked on a gag super hero manga, very similar to Gamō and Tottemo! Luckyman in all aspects. Also that the storyboards drawn by Ōba greatly resemble Tottemo! Luckyman in style.
Бакуман - це моя маленька любов) Дуже приємна рисовка і класна подача історії. Дивовижно наскільки простий сюжет і наскільки він цікавий за рахунок постійного розвитку) Весь час щось відбувається, зявляються нові персонажі і нові повороти) І дуже мені подобається почуття гумору, та кумедні ситуації персонажів)))
Сайко і Тагакі починають придумувати бойову мангу, тому що їхня ціль - популярність. І ось знову неправильні цілі та мотивації) (Доречі їхній крутий редактор їм про це і наголошує) Згодом я задумалась про те чи така вже погана ціль - Слава та гроші) Я боялася що з такою мотивацією герої почнуть робити неправильні речі... але ні, в таке швидше вляпується Адзукі) Тагакі та Масіро прагнуть всього добитися своєю працею та талантом) Під час літніх канікул хлопці розходяться, тому що з бойовою мангою в них не клеїться. Але згодом обоє розуміють що варто писати про те що вони люблять, тому починають детективну мангу. Виходить в них чудово, тому Редактор подає їхню роботу на конкурс. Якщо ж вони займуть призове місце і доведуть що будучи школярами зможуть малювати серіал, то вони стануть ще ближчими до своєї мрії, і таки почнуть його випускати) Дует Муто Асірогі зустрічається з мангакою генієм- Нідзумою, який виявляється не дуже адекватним і навіть не проти дружити, пояснюючи це тим що вони ж колеги ) навіть дає цінні поради про те як малювати мангу. Доречі це ще один плюс, тому що тут дуже надихаюче показаний процес створення манги. Автори радять читачам як краще це робити і будучи авторами зошита смерті, їхні поради не пусті) Та Сайко, як досить нерозумний підліток дає йому зрозуміти що його цікавить суперництво. Придумали собі ворога і воюють з ним) це чесно кажучи кумедно) Коли ж Сайко говорить про те що не впевнений що хоче бачити Адзуку, я була шокована від того що він розуміє що в них за відносини. Розуміє що Адзукі - це причина та стимул добиватися високих цілей, це образ кохання, що дає йому мету і змушує рухатися далі. Але не більше. Він не розглядає її як людину. Так само як і образ суперника Нідзуми. Загалом це все додало історії глибини, і вона стала ще цікавішою. Зявляються нові мангаки, нові історії, нові цілі, перемоги та поразки) Історії однозначно бракує крутих жіночих персонажів(це тому що вона все така ж сексистська щодо жінок) ... але вже як є)