Yuri Andrukhovych (13 March 1960, Ivano-Frankivsk) — is a contemporary Ukrainian writer, essayist, poet, translator and public figure. Among his most notable works are novels Рекреації (Recreations, 1992), The Moscoviad, (Московіада, 1993), Perverzion (Перверзія, 1996), Twelve circles (Дванадцять обручів, 2003), The Secret (Таємниця, 2003), and Justicia's lovers (Коханці юстиції, 2017).
Andrukhovych's biggest literary awards include: * BBC Ukraine "Book of the Year" (2018) for novel «Justicia's lovers»
Можна багато розписувати чому все так погано, але скажу, що з 1 до 80 сторінки(які я подужала) мені хотілося просто її викинути. Ось список чому ця книга погана :
- герой - расист, шовініст, сексист, гвалтівник, алкоголік, псевдо інтелектуал. Цікаво, що автор казва, що книга частково автобіографічна. - сцена згвалтування і те як її написано - роздуми про те як би він хотів жінок і неповнолітніх дівчаток, та як він пишається своїми досягненнями на цьому фронті - абсолютно стереотипні і огидні описи інших народів. Та що говорити - він українців вважає «свиноокими» - жінки просто для сексу або неважливі - ах і націоналізм це погано, бо як то ж землю ділити між братніми народами. І рашку він любить і хоче їй тільки хорошого. Не дивно, що автор недавно мав скандальне інтервю з москалем - цей наратив дуже яскраво прослідковцється в книжці.
І це не все, але суть зрозуміла. Це настільки погано. Ця книга - це як фільм Народження нації - варто почитати, щоб розуміти проблематичність мислення і те як література має переосмислюватися, щоб такого не було.
Мій шлях в сучукрліт почався не через "центральну браму" (Андруховича, Неборака, Іздрика), а через таку собі "бічну калитку" (Дереш, Поваляєва, Малярчук). Тому зараз доводиться надолужувати 🙈
"Московіада" здається найвчаснішою книгою, бо описує москву напередодні розвалу совку. Імперія зловонно булькає, шипить, воняє, розпадається, гниє, метастазує... Здається, те саме можна відчути і зараз, м?)