Волшебник Изумрудного города и все-все-все

Волшебник Изумрудного города #1-6

by Alexander Volkov, Александр Волков, Э. Васильев (Illustrator)

В книгу вошли все сказочные повести А.М. Волкова, рассказывающие об удивительных приключениях девочки Элли и ее друзей - Страшилы, Смелого Льва и Железного Дровосека - в Волшебной стране.

Содержание:
- Волшебник Изумрудного города
- Урфин Джюс и его деревянные солдаты
- Семь подземных королей
- Огненный бог марранов
- Желтый туман
- Тайна заброшенного замка

Genres: Fiction, Childrens, Fantasy

832 pages, Hardcover

First published January 1, 1976

About the author

Librarian Note: There is more than one author in the Goodreads database with this name.

Alexander Volkov (Александр Волков) wrote several historical novels, but is mostly remembered for a series of children's books based on L. Frank Baum's The Wonderful Wizard of Oz.
The first of these books, The Wizard of the Emerald City, is a loose translation of the first Oz book, with chapters added, altered, or omitted, some names changed (for example, Dorothy becomes "Ellie" and Oz is renamed "Magic Land"), and several characters given personal names instead of generic ones.

First published in 1939 in the Soviet Union, the book became quite popular; and in the 1960s Volkov also wrote his own sequels to the story. From 1963 to 1970, four more books in the series were published, with the sixth and final story published posthumously in 1982.

Associated Names:
Александр Волков - Russian
Alexander Wolkow - German

Reviews

[Olga Lukinskaya · Rating 5 out of 5]

Нашли мою книгу 1989 года издания! С иллюстрациями Чижикова. Какое же волшебство!

[Iryna Khomchuk · Rating 5 out of 5]

Зізнаюся у чомусь майже непристойному: я у дитинстві не читала цієї книги. Так-так, не читала. Так само, як і "Чарівника країни Оз". Тож дівчинка, чарівні черевички, Дроворуб та набитий соломою чоловічок були для мене чимось на кшталт героїв старих анекдотів, над якими смієшся за компанію, бо й перепитувати наче соромно (всі ж, крім тебе, це знають), і необхідності займатися пошуками та уточненням наче немає. А якщо врахувати, що герої, Чарівна країна та дорога, брукована жовтою цеглою, стали певною мірою культурними мемами, то прогалина у моїй начитаності була часом дуже відчутною.

Втім, у тому то й справа, що "була"! Бо разом із сином ми її вдало ліквідували. І настільки вдало, що вечора із традиційним читанням книги під ковдрою з однаковим нетерпінням очікували обоє, що він, що я. І недарма, бо ж історія — захоплива, герої — чудові, ілюстрації включно з картою Чарівної країни — майстерні, а мова перекладу легка й органічна, цебто і без колючих русизмів, і без притягнутих за вуха (а таке часто останнім часом буває) галицизмів, що нібито має свідчити про справжню українізацію перекладів.

Про що книга — не розказуватиму, аби ще більше не осоромитися))) Син дуже гарно сприйняв основну думку твору — про справжню дружбу й наслідки, які з цього випливають (вірність, здатність до самопожертви, готовність повсякчас допомогти), і тепер раз-по-раз апелює до нас: "Дай мені чаю/іграшку/книжку, ми ж друзі!" Доводиться пояснювати, що друзів не використовують, їх просто люблять, а готовність іншого допомогти тобі вимірюється твоєю ж здатністю кинутися на допомогу другові.

Одним словом, все у книзі прекрасно: і сюжет, і герої, і виховний момент)) А ще — те, що є продовження, і тепер ми збиратимемо чергову серію книг.

[Katja · Rating 5 out of 5]

Любимые книги детства, перечитала с удовольствием и с ностальгией.