Мілка і її компанія — комфортний світ дівчат із сорокової школи. У їхні майже шістнадцять усе вабить і складається більш-менш очікувано.Їм кортить пізнати життя в житті, поза межами шкільних занять, недолугих побачень з однолітками і спостережень за «щастям» батьків, які «вже давно не сплять в одному ліжку». У них удосталь дослідницького інтересу, щоб по-справжньому цілуватися, приміряти одяг зі щораз глибшим декольте, інколи говорити про секс і багато чого пробувати. Мілка зустрічається із Сашком, але нічого, крім розчарувань і принижень, не знаходить з ним. А ще є Дімка і його друзі. Їм здається, що вони — крута компанія. У Дімки тато-алкоголік і втомлена життям мама. Від усіх проблем він ховається у Світлани, яка втікає з ним від своєї самотності. Світ Дімки не такий, як у Мілки — фешенебельний міні-світ, де пахне квітковими парфумами, а довкола море фальші. І дуже колючі сльози,якщо не з тим і не туди запливеш. За законом несподіванки, в якийсь момент ці світи зіштовхуються. І від того стається по-всякому: і радісно, і трепетно, і ризиковано, і до біса боляче. У «хеппі-фіналі» Мілка і Дімка виходять на свою, вже нову, орбіту. Бо крута компанія може давати і повчальні уроки.
Не вразила взагалі, і таке відчуття що всю підліткову прозу треба було мені читати тоді, коли я ще в школу ходила, бо зараз якось і не цікаво. Отже жгг Міла, яка на початку книжки знайомитися з Дімою і його друзями, в принципі тут нічого цікавого, але потім він сам починає з нею спілкування, потім дійшло чому б їм не переспати? І це пропозиція від Діми, і отут я взагалі якось проти, бо їй 16 йому 19, і впродовж книжки він постійно хотів з нею переспати, а те, що їй рано чи вона не хоче в голову йому не приходило. А ще є Сашко, яким зустрічається і спить з дівчатами, і він вирішив і з Мілою переспати(йому ж все мало), а коли Міла дізналась про інших дівчат, то він такий «а що тут такого?». Ну і в результаті вона прийшла до Діми, але я не побачила тут якогось продовження можливо? Вони просто будуть дивитися фільм.
This entire review has been hidden because of spoilers.
"Крута компанія" виявилась не лише непоганим янг-едалтом, а й просто хорошим текстом. Ще тиждень тому я не знала і ніколи не чула про письменницю Надю Білу. І взагалі книжка потрапила до мене майже випадково, бо читати я її не збиралась. Але випадок робить чудеса.
Знаю, що авторка живе в Штатах. Проте її історія цілком уявляється в Києві. І підлітки цілком реально уявляються, і їм хочеться співпереживати. Історія проста і банальна в рамках жанру: життя 16-річної дівчинки Мілки (оо, вже друга Мілка в нашому янг-адалті) та її кохання. Бо що ж ще має цікавити дівчину в такому віці. А ще наявність друзів та компанії. Тут є навіть дві круті або "круті" компанії. Головне тепер з'ясувати, яка тобі пасує найкраще. Тут є школа із реальними вчителями, подружки із бідної сім'ї, та подружки, які не "паряться" щодо статевих стосунків. Є хлопці із багатими батьками та модним одягом, і навіть лабрадором (оця гра на обкладинці мені дууже сподобалась), і є хлопці, які заробляють на життя, працюючи в супермаркеті, та кожен день страждають від батька-алкоголіка.
Якби подібна книжка трапилася мені серед американського YA, то вона б отримала нижчу оцінку, тільки через те, що тутешній ринок уже пропонує значно більше, ніж просто добре написане атмосферне підліткове чтиво. Але для українського янг-едалту Надя створила шедевр - сміливу, емоційну, розумну річ. Поки я читала і усміхалася Мілчиним комплексам, чи Дімчиній зворушливості, поки ловила згадані авторкою кіношні родзинки і натяки, не помітила, як занурилася у спогади власної незграбної підлітковості, перших досвідів, першого усвідомлення тілесності в контексті інтимної взаємодії з кимось. Рефлексія до лоскітливого відчуття сорому, змішаного з цікавістю і страхом, відчайдушністю і вразливістю міцно сплелася із прочитанням історії Мілки. Знаєте, я помітила, що коли доросла людина читає підліткову прозу вона отримує щось на зразок терапії, часом навіть закриття старих, запорошених пилом і прикритих іншими досвідами, гештальтів. Адже наші Дімки і Сотники, Мірки і Каринки нікуди не зникають, навіть якщо ми давно втратили із ними зв'язок і ледь пригадуємо їхні імена. Мені подобається, що про секс і наркотики Надя пише відверто та емоційно, але без напруги і зайвого моралізаторства, і взагалі подобається ЯК вона пише, балансуючи між влучною лаконічністю і атмосферною деталізацією відчуттів і деталей. Прекрасний і багатообіцяючий авторський дебют, НМД.
Мені особисто не припав до душі жодний герой, щоб я хоча б на 50% відчувала себе з ним на одній хвилі. Бісив Діма, бісила Мілка, і решта бісили потроху. Від самої історії віє депресняком. Чесно сказати, після книг для не-підлітків ця книжка залишала неприємний осад, якийсь тягар на серці, пускала сірість в душу кожного разу, коли я долала кілька чергових розділів. Це думка з ракурсу читача. А якщо дивитися з боку людини, яка вчиться писати, то повість крута, написана гарно. Очі бігають рядками швидко, зупиняєшся хіба що від захвату, як красиво сказано! Діалоги круті, опис дозвілля підлітків взагалі смакота (хоча там нічого смачного немає). Авторка талант! І мораль історії, звісно, актуальна: головне – чесність, без цього ніяк. Замовчане, недосказане підриває те, що встиг збудувати, і рано чи пізно все рухне, і нікому від того не буде класно.
Очень порадовал дар писательницы создать совершенно безоценочную книгу:) И на самом деле весьма мягкую и не травмирующую, что очень радует - забота о читателе вообще редкая история. С удовольствием и с полным нежеланием отрываться хоть на полчаса прочла и планирую тепер следить за новинками от автора. Спасибо!
Ще одна книга з підліткової серії книг від видавництва ''Академія'', яку я прочитала. Повість про кохання та все-все зав'язане з ним. 16-річна Мілка закохана, але й через таку любов втратила розум і справжню близьку людину. Щоправда, хеппі-енд подобається всім😊: ситуація виходить з глухого кута і життя герої змінюється. Думаю на краще! Мені сподобалась, що авторка так відкрито й щиро пише про все🙈. Не багато є книг таким сміливим висловлюванням. Письменниця й передає сленг героїв, але часом він мені не подобався. Сленг і українська мова в цій книзі мене навіть дратували. В інших книжках рідко таке помічаю. Ще мені не сподобався сюжет. Здається, історія цікава, захоплює, не можливо навіть відірватись, але загальне враження від книги негативне😒. #укрсучліт часто мене дивує, але ця книга не з таких😔. Коротко, мені вона не сподобалась.