Книжка зображає різні прояви життя Західної України 1910-1920-х років в сатиричному дусі.
Автор добре знає про те, що пише. Він був юристом, правозахисником, національним діячем, засланцем, вояком УГА, залишившись в Радянській Україні відновив літературну працю, став ученим-літературознавцем, поки не був ув'язнений і страчений в Сандармоху.
Автор тонкий обсерватор (його називали галицьким Гоголем), продовжувач сатиричних традицій у Галичині (Черемшина, Мартович, Маковей, Франко).