Бранзолія

by Марина Гримич

Подорожні записки Марини Гримич Бразилією, що включають інтригуючі та екзотичні оповіді про історію та життя українців в цій південноамериканській країні.

У своїй новій книзі Марина Гримич ділиться своїм калейдоскопічним досвідом мандрівника і дослідника історії та культури українців Бразилії. У притаманній їй манері захоплюючої і разом з тим дуже пізнавальної для читача оповіді, наповненій м’яким дотепним гумором і самоіронією, авторка представляє дивовижну країну Бранзолію, де ось уже 120 років живуть і працюють українці.

152 pages, Hardcover

First published January 1, 2015

Reviews

[Ksenia (vaenn) · Rating 4 out of 5]

Що можна читати в сніжно-морозний сезон? Теоретично варто було б повернутися до The Snow Child та аляскінської зими, але це не наш метод! І тут між книжками про Африку випадково, але закономірно вклинився нонфікшен про Бразилію.

"Бранзолія" - це такий бадьорий майже-тревелог за мотивами виїзду соціальних антропологів (власне, сама Марина Гримич послуговується словом "етнолог") в "поля". "Поля" знаходяться на півдні Бразилії і вивчають соц етнологи тамтешніх українських діяспорян, що й досі живуть доволі концентровано та бережуть материнську мову/культуру. То ж на виході маємо дуже живий (іноді аж занадто) текст, особливості якого пояснюються "походженням".

Класичними подорожніми нотатками "Бранзолія" не є, бо суто "тревеложні" главки чергуються із загально-теоретичними, що мають познайомити читача з контекстом. До того ж передбачається, що читач нуляшний, тому довідки зачіпають основи основ - орієнтацію на місцевості та клімат (про те, що в Південній півкулі "перегорнуті" сезони, авторка іноді згадує у примітках до сусідніх сторінок, і це чомусь дуже зворушує!), історію міграції та гуманітарну політику останньої чверті 19 століття, ботаніку та кулінарію, проблеми освіти та про ролі визначних особистостей в розбудові громади (а ще постать Віри Вовк, бо як можна писати книжку про українців в Бразилії і не згадати про Віру Вовк?). Тобто тут у нас - теорія, а тут практика - і якщо чесно, ті розділи, які про роботу в тих таки поля, звучать яскравіше. Окреме задоволення - дуже цікава манера викладу, за якої оповідачка несподівано перемикає стильові регістри: переказ Вікіпедії, невимушена побутова замальовка з "блінами" та маскультурними цитатками, елегічне зізнання в любові до маракуї, а потім бац! - і суто професійні врізи навроді: "Мова чиста, з хорошою граматикою і вимовою, словниковий запас як на бразильця дуже багатий, має практичну господарську спрямованість і скрашений емоційним лексиконом" - це одразу, після згадки про зовнішність респондента співрозмовника, шоп ви розуміли.

От і виходить, що як тревелог "Бранзолія" - недостатньо ммм... особистісно орієнтована. Як подорожні нотатки - трохи занадто калейдоскопічна та непослідовно фрагментарна (а ще - по-садистському коротка). Як захопливий нонфікшен, що зігріє холодними зимовими вечорами - чудова. А от як тизер до майбутньої монографії (про що Марина Гримич прямо пише) - взагалі ідеальна. Якби наші вчені частіше робили щось подібне - було б дуже круто.

[Tatyana · Rating 5 out of 5]

Дуже цікава, інформативна і весела книжка. Бранзолія - це про історію і життя українців в Бразилії, про те, як вони прижились в Бразилії за 120 років, і як навіть змінюють традиції місцевого суспільства.

[Daryna Diachok · Rating 5 out of 5]

Читається легко, але при цьому має купу цікавої інфи про те, як українці, переїхавши на інший континент, побудували свою маленьку Україну в Бразилії, як плекають мову і традиції. Думаю, це дуже актуальна книжка зараз, в часи, коли ми переосмислюємо нашу історію та культуру.

[Lily · Rating 5 out of 5]

Прекрасна книга про українську Бразилію - регіони, де багато нашої діаспори, де отримати в магазині обслуговування українською не проблема - і не треба ніяких мовних законів, як в Україні.

Як люди туди переїжджали, освоювалися, зберігали свої традиції і здобували нові. Особливо запам'яталася легенда про померлого цісаревича Рудольфа - мовляв, насправді він живий, поїхав будувати нову Австрію на бразильських землях - і ви їдьте! Пісні он навіть складали:

А у Бранзолії весола новина:
У царя Рудольфа, цісарського сина,
Стала Бранзолія — новая Австрія.

От довірливі люди й їхали. Фейк-ньюз і в 19 столітті були.

[Olhastm · Rating 4 out of 5]

Захоплива книга про українців у Бразилії. Багато пізнавального із зануренням в історію, і про сучасність. Про те як наші там опинилися, як бережуть своє. Так цікаво, що там, за океаном, вони розуміють про цінність свого, а тут — відстоюємо чуже, і говоримо, що наше нам нав'язують. Сумно це.

Авторка розповідає про господарство і дозвілля, про звичаї і як заробляють, де живуть, що садять, чим харчуються і т. ін. Ще цікаво про перевернуті пори року, я якось про це не задумувалась.

Хороша книга)