Трициліндровий двигун любові

by Yuri Andrukhovych, Юрій Андрухович, Сергій Жадан

"Трициліндровий двигун любові" є збіркою вибраних творів Ю. Андруховича, Л. Дереша та С. Жадана, які не друкувались в окремих виданнях. Зібравши під однією обкладинкою твори трьох авторів, видавництво мало на меті показати широкій читацькій аудиторії дещо незвичайний ракурс творчості цих письменників. Пропоноване видання, поза сумнівом, має ексклюзивний характер, оскільки в ньому вміщено ранні "армійські" оповідання Юрія Андруховича, зібрано есеїстику Любка Дереш та представленно "свіжу" прозу Сергія Жадана.

Genres: Ukraine, Fiction, Short Stories, Essays

219 pages

First published January 1, 2007

About the author

See also:
UKR Юрій Андрухович
BLG/RU Юрий Андрухович

Yuri Andrukhovych (13 March 1960, Ivano-Frankivsk) — is a contemporary Ukrainian writer, essayist, poet, translator and public figure. Among his most notable works are novels Рекреації (Recreations, 1992), The Moscoviad, (Московіада, 1993), Perverzion (Перверзія, 1996), Twelve circles (Дванадцять обручів, 2003), The Secret (Таємниця, 2003), and Justicia's lovers (Коханці юстиції, 2017).

Andrukhovych's biggest literary awards include:
* BBC Ukraine "Book of the Year" (2018) for novel «Justicia's lovers»

Reviews

[Bytheclouds · Rating 2 out of 5]

Только экспрессия жадановского "Красного Элвиса" спасает эту коллаборацию китов, так сказать, современной украинской литературы от низшей оценки. Совершенно пресные армейские зарисовки Андруховича и бессмысленная графомания Дереша, у которого все равно ни о чем, кроме подростков-неформалов на фоне заимствований из Лавкрафта писать не получается, как бы он не старался, да и у Жадана, помимо уже названного "Элвиса", представены сыроватые зарисовки на различные социальные темы. В общем, нормальное такое зарабатывание денег на трех раскрученных в молодежной культурной среде фамилиях. Пригодится только собирающим полную коллекцию сочинений одного или больше авторов-участников.

[nata · Rating 2 out of 5]

Найкраще, що є в цій книзі - це їі назва. Їі зміст становлять 'раніше неопубліковані есе' - і, чесно кажучи, краще б вони так і залишились неопублікованими. Ця збірка є наочним прикладом ремісництва у сучукрліті, абсолютно побутова, абсолютно беззмістовна, її існування виправдовує хібащо те, що не буває гарної літератури без поганої літератури. Мої основні претензії щодо вмісту, по авторах: (а) армійські оповідки Андруховича читати, будучи жінкою, відверто бридко, бо нечисленні персонажки на цих кількадесятьох сторінках пасивно існують виключно для задоволення сексуальних бажань персонажів-чоловіків, тож жодного співпереживання рефлексіям останніх в мене не відбулося, пропри всі старання; (б) колекція оповідок Дереша на контрасті вражає пістрявостю - і заїжджена тема заробітчанства у Європах, і роздуми про користь тероризму для суспільства (!), і вельми непоганий огляд музичних рухів 60-х - 90-х років, і репортажного формату сатиричні хронікі культурного життя міст Галичини, але все це вперемішку, ніби смачний обід пропущений крізь блендер перед подачею; (в) ранній прозовий Жадан, який абсолютно не запам'ятовується, який читається, як спогад про Депеш Мод - давній, частково забутий і вицвілий від часу, тож окрім ностальгії нічого читачу не пропонує, ну хоч не огида, як від двох попередніх авторів, тож і на тому спасибі.