Judgment: A Novel

by Dovid Bergelson, Sasha Senderovich (Translator), Harriet Murov (Translator)

Never before available in English, Judgment is a work of startling power by David Bergelson, the most celebrated Yiddish prose writer of his era.
 
Originally published in 1929 and set in 1920 during the Russian civil war, Judgment traces the death of the shtetl and the birth of the “new, harsher world” created by the 1917 revolution. Jews and non-Jews smuggle people, goods, and anti-Bolshevik literature back and forth across the new political border. Filipov acts as the arbiter of "judgment" to prisoners in a Bolshevik outpost, who include Spivak, a counterrevolutionary; Lemberger, a pious and wealthy Jew; a seductive woman referred to as "the blonde"; and a memorable cast of smugglers and criminals.
 
Ordinary people, depicted in a grotesque and modernist style—comparable to Isaac Babel’s Red Cavalry —confront the overwhelming forces of history, whose ultimate outcome remains unknown.
 

Genres: Jewish, Fiction

264 pages, Paperback

First published January 1, 1929

About the author

Dovid Bergelson (12 August 1884 – 12 August 1952) was a Yiddish language writer. Ukrainian-born, he lived for a time in Berlin, Germany. He moved back to the Soviet Union when Adolf Hitler came to power in Germany. He was ultimately executed during an antisemitic campaign against "rootless cosmopolitans".

Bergelson is best remembered for his moody, Yiddish fiction set in turn-of-the-century Europe. In a series of novels and short stories, Bergelson explores the social and psychological worlds of European Jews: his early work deplores the loss of commitment in the shtetl, or village, while his later work promotes the possibilities of Communism.

Reviews

[Ярослава]

Є якась така естетика в радянських літературах 1920-х, яка впритул підступає до eldritch horror, де дуже видно, що революція - це релігійна історія, обіцянка нових небес і нової землі, нове страшне спасіння, нова космогонія, замішана на кістках, старі закони не діють, старі боги помирають і помирають важко, вся злежана ендемічна хтонь, яка періодично виривається тут на поверхню спалахами сліпого насильства, і яку ледве-ледве заштовхують десь униз, знову ходить землею і знову голодна. У нашому ареалі це є в Тичини ("Чорнозем підвівся і дивиться в вічі / І кривить обличчя в кривавий свій сміх", "Випала ж зима! / Що тепер всім воля, / врізали вам поля, / в головах тополя, / а голів нема", "– В розстріл! на тротуар! ... Каліка, поспішаючи кудись, / наступить на дитину. / І всі будуть кричать без упину: / – Месію! Вітайте Месію! / – Осанна Йому, Він прийшов! / І кров / Смертний екстаз перетворить у мрію" і тд), це є в Ісаака Бабеля ("немає більше на Волині бджіл"; єврей, який переходить велику воду на Песах, тільки у складі армії фараона; "ми, звичайно, авангард, але авангард чого?" - кінця світу, звичайно). "Суд" Довіда Бергельсона потрапляє десь на ту саму полицю - і, припустімо, це не улюблений мій роман у нього ("Опганг" навіки займає особливе місце в моїй душі) - але я дуже люблю, як мені робить боляче ця естетика, це як прикушувати на хворий зуб.

Ранні роки після революції, відразу за маленьким хутором пролягає кордон, щоночі хтось шастає туди-сюди - возить документи і заборонені знання, втікають есери, проходять в обох напрямках повстанці. Кордон пильнує місцева залога якогось ЧК на чолі з Філіповим, важко хворим праведником від нової релігії, навколо якого завжди темрява. Темніє монастир зі зламаними хрестами, під яким тривають розстріли, "вночі темрява спадає на Голіховку швидше, ніж на навколишні села" - бо темрява, можна сказати, нікуди й не йде - вона тутешня, навколо снігова пустеля, хтось із чекістів чи червоноармійців декламує "Буря мглою небо кроет, / Вихри снежные крутя, / То, как зверь, она завоет" - але не треба боятися бурі, всі демони тут, вони свої. Революція, як то водиться, під'їдає своїх у першу чершу - всіх соціалістів, хто мріяв про світле майбутнє за тихіших і травоїдніших часів - усіх цих вегетаріанців і колишніх толстовців, які встигли побувати на Сибіру ще за царату. Зникає старе містечко з його старосвітськими історіями і старими мріями про справедливість. Кордон за селом - кордон між життям і смертю.

(Читала скан київського видання 1929 року і досі в агонії від радянського правопису їдишу. Коротка довідка для людей поза контекстом: світський вернакуляр східно- і центральноєвропейських євреїв - їдиш; синтаксично цілком слов'янська мова, лексично - давньонімецька основа, на яку налипло слов'янських і давньогебрейських елементів. От з давньогебрейськими елементами радянський правопис бореться як з релігійним дурманом, записуючи їх не так, як треба, а фонетично ("מאזלטאוו"/"מזל טוב" ,"חבר"/"כאווער") - воно своєрідне, треба звикнути.)

[Annie · Rating 3 out of 5]

Originally published in Yiddish by David Bergelson in 1929, this newly translated (by Harriet Murov and Sasha Senderovich) version of Judgment is a chilling set of connected stories about the inhabitants of a shtetl in western Ukraine who live very close to an outpost of the Cheka—the Bolshevik secret police. The novel jumps from character to character, creating a fitting sense of chaos as revolutionaries, rebels, and reactionaries fight over every scrap of territory...

Read the rest of my review at A Bookish Type. I received a free copy of this book from the publisher via NetGalley for review consideration.

[Mandy · Rating 2 out of 5]

David Bergelson is one of the most celebrated and acclaimed Yiddish authors of his era, and this new translation of his novel is the first time it has been available in English. It’s not an easy book to read, and without the invaluable introduction I would have found it even more difficult. And probably not worth the effort. Even with the help of the introduction I didn’t enjoy it much and even if it is a “tour de force of Yiddish modernism” it wasn’t one for me. That modernism means it jumps about in time and place and from one larger-than-life, and sometimes grotesque, character to another, none of whom I cared about or could relate to. The chaotic nature of the narrative reflects the chaotic nature of the times, I can see that, but it doesn’t make for a pleasant reading experience. The book follows the lives of a motley cast of characters living on the Ukrainian-Polish border during the Civil War which followed the Bolshevik Revolution of 1917. These are “ordinary” people, both Jews and non-Jews, leading ordinary lives who are suddenly thrust into the turbulence and disruption of the new regime, with violence and confusion all around them,. My thanks to NetGalley for affording me the chance to discover this previously unknown work of Russian literature, but it wasn’t an experience I savoured.

[Steph · Rating 4 out of 5]

I can't even imagine how beautiful this text is written in his original Yiddish language, because the the English translation was masterful. I am so glad to have read it in a beautiful setting worthy of the writing and content. In addition to the majestic writing, it is a fascinating primary setting narrative in relation to the division between the Socialist Revolutionaries (SRs), the Jewish and Orthodox populations, the Bolshevik party, and others during the Russian Revolution. It is a fascinating look into an alternative universe with different outcomes which would have altered the 20th and modern day implications. Highly recommended.

[Beatrice]

I could appreciate this, but I could not at all enjoy it. The deeply ambivalent, sexy, horrifying revolution seemed too modernist for its own good, such that I can say a lot about it but don’t feel much about it. It’s difficult to step out from behind the screen of knowing what happened to Bergelson when reading — that’s where most of my emotion came from.

[Rebecca Gross · Rating 5 out of 5]

One of my favorites of the Yiddish lit canon, yet. Very grateful for this English translation, and I hope to read it in the original Yiddish one day.

[Tyler D · Rating 4 out of 5]

Bergelson would be ranked among the great modernists if he hadn’t written in Yiddish. A fascinating, experimental, original text.