What do you think?
Rate this book
Майя та її мами
"Мене звати Майя. Важливо! Прошу не називати мене Майкою, бо майка - це одяг, а я - людина :)"
Літературно-художнє видання. Школярка Майя розповідає дітям про своїх однокласниць і однокласників та про те, які різні в них родини. Для дітей від 6 років.
Літературно-художнє видання. Школярка Майя розповідає дітям про своїх однокласниць і однокласників та про те, які різні в них родини. Для дітей від 6 років.
64 pages, Hardcover
First published January 1, 2016
1 person is currently reading
106 people want to read
About the author
Лариса Денисенко
47 books17 followersУкраїнська письменниця, адвокат. Має ліцензію здійснювати практику в Торонто та Оттаві щодо справ, пов'язаних з біженцями та мігрантами. Є одним з адвокатів, які представляють інтереси громадян в Європейському суді з прав людини (Страсбург). Працювала директором департаменту міжнародного права Міністерства юстиції, радником Міністра юстиції, науковим консультантом парламентських комітетів, очолювала національне відділення міжнародної антикорупційної організації Transparency International.
Бібліографія:
Забавки з плоті та крові
Кавовий присмак кориці
Корпорація ідіотів
Танці в масках
24:33:42
Помилкові переймання або життя за розкладом вбивць.
Ліза та цюця П.
Сарабанда банди Сари
Ліза та Цюця П. зустрічаються
Лариса Денисенко про Анжеліну Ісідору Дункан, Максима Рильського, Ігора Стравінського, Астрід Ліндґрен, Джонні Хрістофера Деппа ІІ
Відлуння
Бібліографія:
Забавки з плоті та крові
Кавовий присмак кориці
Корпорація ідіотів
Танці в масках
24:33:42
Помилкові переймання або життя за розкладом вбивць.
Ліза та цюця П.
Сарабанда банди Сари
Ліза та Цюця П. зустрічаються
Лариса Денисенко про Анжеліну Ісідору Дункан, Максима Рильського, Ігора Стравінського, Астрід Ліндґрен, Джонні Хрістофера Деппа ІІ
Відлуння
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 67 reviews
September 12, 2017
Дівчинка Майя знайомить читача зі своїми однокласницями/однокласниками та їхніми родинами, серед яких є і батьки-заробітчани, які бачаться з дітьми лише по скайпу, і біженці з Криму і Луганська, і розлучені батьки у найрозмаїтіших комплектаціях, і одностатеві пари, і хто тільки не. Є певний простір для інтерактиву з молодшими читачами (питання штибу "А у вас є свої таємниці?" і тд). Є прекрасний месідж про те, що нормальна родина - це не про комплектацію, а про любов і взаємну пошану. А, є ще прекрасні ілюстрації Марії Фої.
Мені трохи бракувало хоч якогось сюжету, але його відсутність компенсується тим, що ця книжка - як звістка із нормального світу, де найрозмаїтіші -фобії відходять на другий план. Мене дуже тішить, що ця книжка наближає дитячий укрліт до реального відображення життя - у якому існують дуже різні сценарії - замість відтворення умовної шаблонної картинки. Мені дуже прикро і соромно, що навколо цієї книжки зараз розгортається скандал на Форумі видавців, де під гаслами традиційних цінностей знову лунають погрози і вводиться цензура (офіційну відповідь видавництва Видавництво можна прочитати тут). Сподіваюся, міська влада на це адекватно зреагує, але віри взагалі ні в що нема.
А з книжкою можна ознайомитися безкоштовно в pdf на сайті Видавництва, а можна придбати паперовий примірник і підтримати людей, які роблять добру справу.
Мені трохи бракувало хоч якогось сюжету, але його відсутність компенсується тим, що ця книжка - як звістка із нормального світу, де найрозмаїтіші -фобії відходять на другий план. Мене дуже тішить, що ця книжка наближає дитячий укрліт до реального відображення життя - у якому існують дуже різні сценарії - замість відтворення умовної шаблонної картинки. Мені дуже прикро і соромно, що навколо цієї книжки зараз розгортається скандал на Форумі видавців, де під гаслами традиційних цінностей знову лунають погрози і вводиться цензура (офіційну відповідь видавництва Видавництво можна прочитати тут). Сподіваюся, міська влада на це адекватно зреагує, але віри взагалі ні в що нема.
А з книжкою можна ознайомитися безкоштовно в pdf на сайті Видавництва, а можна придбати паперовий примірник і підтримати людей, які роблять добру справу.
September 16, 2017
по-перше, дуже мила книжка, нехай і з трохи картонною мовою – а може, це я розучилася читати дитячу літературу.
по-друге, вони, курва, серйозно? стільки галасу довкола тексту про те, що не всі сім'ї вписуються в патріархальний стандарт? і там же навіть обійшлося без «в аннички є тато, але ліпше б його не було, бо він розпускає руки й забороняє анничці бавитися з майєю, в якої мами-лєсби, раїсом, який чурка, і нагуляним данилком, із якого, звісно ж, нічого хорошого не виросте, раз у нього такої легкої поведінки мама».
загадкові люди.
по-друге, вони, курва, серйозно? стільки галасу довкола тексту про те, що не всі сім'ї вписуються в патріархальний стандарт? і там же навіть обійшлося без «в аннички є тато, але ліпше б його не було, бо він розпускає руки й забороняє анничці бавитися з майєю, в якої мами-лєсби, раїсом, який чурка, і нагуляним данилком, із якого, звісно ж, нічого хорошого не виросте, раз у нього такої легкої поведінки мама».
загадкові люди.
March 3, 2017
Якби можна було, я б поставила шість зірочок. Чи десять. Так мило, що я аж просльозилася наприкінці. :)
September 12, 2017
Чудова книжка для подолання соціальної тривожності про те, що з тобою щось не так, бо ти не вписуєшся в картинку родини з букваря. В дитинстві саме такі моделі - хай з книжок чи фільмів дуже підтримують. Важливо, що тут врахований український контекст - сім'ї заробітчан, батько, що зник безвісти в АТО, кримський татарин. Чудово, якби така книжка була включена в шкільну програму та лежала в кожній дитячій бібліотеці разом з букварем.
January 1, 2018
Ми всі - діти неідеальних радянських та пострадянських шкіл, де учнів не приймали за своїх навіть за наявності значно менших відмінностей та несжостей. Ми не знали, що треба не висміювати або бити, а обіймати та підтримувати.
Чудова казкова розповідь про ідеальний клас у толерантному світі. Наразі для нас це швидше утопія, але я вірю: все ще зміниться. І ці рольові моделі працюватимуть для маленьких українців. Головне, щоб їм до рук частіше потрапляли такі книжки. Зворушливі, щирі, прості, але такі, де кожен упізнає свою історію. Таку, яка може ховатися десь за твоїм фасадом навіть, якщо ти - королева класу.
Чудова казкова розповідь про ідеальний клас у толерантному світі. Наразі для нас це швидше утопія, але я вірю: все ще зміниться. І ці рольові моделі працюватимуть для маленьких українців. Головне, щоб їм до рук частіше потрапляли такі книжки. Зворушливі, щирі, прості, але такі, де кожен упізнає свою історію. Таку, яка може ховатися десь за твоїм фасадом навіть, якщо ти - королева класу.
September 12, 2017
Книга, яка зробила мій день! Я і плакала, і посміхалась, раділа і пишалась, що в України і в мене є така вона. Дорослим і дітям без вікових обмежань.
December 25, 2022
Wishlist | Blog | Facebook | Twitter | Instagram | Ko-fi
If you are looking for an inclusive picture book that also has beautiful illustrations and thought provoking stories, and you also want to help children in Ukraine, please look no further and grab Maya and Her Friends!
Synopsis:
Nine-year-old Maya goes to school in Ukraine and has sixteen classmates, all with different home backgrounds. As she introduces us to each of her friends, she shares an important message about love, respect, and what means to be a family.
All publisher profits will be donated to charities helping to protect the children of Ukraine.
My Thoughts:
Maya and Her Friends is a book by Ukrainian human rights activist and author Larysa Denysenko. The author wrote the introduction whilst hiding in Kyiv, and the book itself is a beautiful story about acceptance and tolerance in a country deeply affected by conflict.
I couldn’t help but read the first few pages, and I was so intrigued by Maya and her friends that I couldn’t put the book down until I finished. The tone of storytelling is very refreshing and gripping. We get to meet Maya’s friends from school and her teacher Yulia. Every child has a unique story. I was pleasantly surprised how inclusive and relatable these stories are.
I enjoyed the illustrations as well, and if you understand Cyrillic, or are in the process of learning the alphabet, you will have lots of fun seeing the children’s names written in Cyrillic – this being my main alphabet I really enjoyed the representation! The colours are vivid and the art style is very interesting too.
Maya has a very gripping voice of how she introduces her friends. And all friends share something interesting about them. We meet Hrystyna, who lives with her grandma, and Danylko, who doesn’t know who his father is. The twins Sophiya and Solomia, and the three Sophiyas that can cause some serious sophiyahavoc.
I warmly recommend this picture book! It’s funny and keeps you interested, I am sure children will love meeting Maya’s friends as well.
If you are looking for an inclusive picture book that also has beautiful illustrations and thought provoking stories, and you also want to help children in Ukraine, please look no further and grab Maya and Her Friends!
Synopsis:
Nine-year-old Maya goes to school in Ukraine and has sixteen classmates, all with different home backgrounds. As she introduces us to each of her friends, she shares an important message about love, respect, and what means to be a family.
All publisher profits will be donated to charities helping to protect the children of Ukraine.
My Thoughts:
Maya and Her Friends is a book by Ukrainian human rights activist and author Larysa Denysenko. The author wrote the introduction whilst hiding in Kyiv, and the book itself is a beautiful story about acceptance and tolerance in a country deeply affected by conflict.
I couldn’t help but read the first few pages, and I was so intrigued by Maya and her friends that I couldn’t put the book down until I finished. The tone of storytelling is very refreshing and gripping. We get to meet Maya’s friends from school and her teacher Yulia. Every child has a unique story. I was pleasantly surprised how inclusive and relatable these stories are.
I enjoyed the illustrations as well, and if you understand Cyrillic, or are in the process of learning the alphabet, you will have lots of fun seeing the children’s names written in Cyrillic – this being my main alphabet I really enjoyed the representation! The colours are vivid and the art style is very interesting too.
Maya has a very gripping voice of how she introduces her friends. And all friends share something interesting about them. We meet Hrystyna, who lives with her grandma, and Danylko, who doesn’t know who his father is. The twins Sophiya and Solomia, and the three Sophiyas that can cause some serious sophiyahavoc.
I warmly recommend this picture book! It’s funny and keeps you interested, I am sure children will love meeting Maya’s friends as well.
June 4, 2017
Цю книжку мені подарувала Аня Довгопол ще кілька місяців тому, щойно вона вийшла друком. І я ніяк не могла її прочитати, бо весь час вихоплювали з рук хтось із друзів.
Треба лише 10 хвилин, щоб, прочитати 34 сторінки з текстом у кілька речень на кожній. І відкрити цілий світ дитячих переживань, які часто залишаються непоміченими дорослими і незрозумілими їм.
Для дорослих поняття сім'ї є зредукованим до формули, знайомої з усіх підручників: мама, тато, дитина, а краще - двійко, хлопчик і дівчинка. Реальність же зовсім інакша - варіантів родини, у якій зростають діти, набагато більше (і статистика, до речі, свідчить, що 75 % сімей аж ніяк не відповідають чомусь прийнятій за норму формулі).
Книжка Лариси Денисенко, яку вважаю надзвичайно талановитою, глибокою, чуйною і далекоглядною авторкою, дає шанс дорослим втриматися і не завдати своїми словами й діями болю дітям через своє зредуковане сприйняття світу.
Бо діти не народжуються ні злими, ні байдужими - такими робимо їх ми, дорослі, своїм прикладом...
Дуже раджу мати книжку вдома й прочитати всім - хоч на самоті, хоч з дітьми, хоч з дорослими. І нехай усі родини - які б вони не були - будуть щасливі!
Треба лише 10 хвилин, щоб, прочитати 34 сторінки з текстом у кілька речень на кожній. І відкрити цілий світ дитячих переживань, які часто залишаються непоміченими дорослими і незрозумілими їм.
Для дорослих поняття сім'ї є зредукованим до формули, знайомої з усіх підручників: мама, тато, дитина, а краще - двійко, хлопчик і дівчинка. Реальність же зовсім інакша - варіантів родини, у якій зростають діти, набагато більше (і статистика, до речі, свідчить, що 75 % сімей аж ніяк не відповідають чомусь прийнятій за норму формулі).
Книжка Лариси Денисенко, яку вважаю надзвичайно талановитою, глибокою, чуйною і далекоглядною авторкою, дає шанс дорослим втриматися і не завдати своїми словами й діями болю дітям через своє зредуковане сприйняття світу.
Бо діти не народжуються ні злими, ні байдужими - такими робимо їх ми, дорослі, своїм прикладом...
Дуже раджу мати книжку вдома й прочитати всім - хоч на самоті, хоч з дітьми, хоч з дорослими. І нехай усі родини - які б вони не були - будуть щасливі!
September 13, 2017
Прочитала Майю і всередині себе ридаю.
September 27, 2017
Майже ніколи не читаю дитячих книжок, а про "Майю" чула ще до скандалу з праваками. Прекрасно написана, дуже зворушлива і добре, дорослому там читанини на 15 хвилин , але за цей час я встигла розплакатися щонайменше тричі! Чудові ілюстрації!
Я дуже рада, що у нас почали з'являтися такі книжки, за якими дітки мають поспілкуватися з батьками і укласти в голові життєві питання.
Краса! біжу купувати її сьог��дні усім малим на подарунки.
Я дуже рада, що у нас почали з'являтися такі книжки, за якими дітки мають поспілкуватися з батьками і укласти в голові життєві питання.
Краса! біжу купувати її сьог��дні усім малим на подарунки.
September 13, 2017
Це дуже проста і фантастично красива книжка на дуже непрості теми, яку написала письменниця і правозахисниця Лариса Денисенко і видало видавництво «Видавництво», відоме своїм серйозним підходом до якості текстів, художнього оформлення і поліграфії. А ще ця книга викликала скандал на Форумі видавців: через погрози певних радикально налаштованих організацій довелося відмінити одну з її презентацій. Натомість «Видавництво» виклало «Майю» у вільному доступі. І от що. Прочитавши її, я ще міцніше впевнилася у думці, що особи, які ставляться до цієї книги вкрай вороже, далі заголовку не читали.
Бо книга ця насправді не про «двох мам» (хоча чому так бомбить від того, що дитину виховують дві жінки? ). Ця книга — про різноманіття і про прийняття, про те, що життя буває різним і бентежним, але від цього діти, які потрапляють у різні умови, народжуються у різних сім’ях і переживають різні зміни,гіршими не стають.
Героїня-оповідачка Майя розповідає читачам про себе і свій клас. У ньому є різні дітки — переселенці зі Сходу України і з Криму, білоруси, кримські татари і роми. Хтось із них народжений «з пробірки», а хтось — усиновлений. Є дітки, батьки яких розлучилися, є дітки, батьки яких поїхали на заробітки. Хтось живе з татом і мачухою, а від мами отримує листівки, хтось — із мамою і вітчимом. Словом, варіативність нашого суспільства у всій красі. Але у всіх цих дітей із різними історіями є дещо спільне: вони живуть у сім’ях, де панують повага і любов.
А про те, що усі ці варіанти сімейних укладів прийнятні, а діти з цих сімей одинаково хороші, розповідає класна вчителька пані Юля. Саме її, прості і мудрі, сповнені порозуміння і тепла слова переказує маленька Майя читачам.
Чи є ця книжка шкідливою? Особисто я жодної шкоди в ній не бачу. Чи є вона корисною? Так! Чим саме? Насамперед тим, що здатна відвищити градус порозуміння і довіри в нашому розшарпаному суспільстві. Звісно, у тому разі, якщо читати її без упереджень.
До слова, літературні критики висловлюють сумніви щодо художньої цінності і правдоподібності цієї книжки. Оскільки я не літкритик, то можу собі дозволити більше — говорити не про відповідність вимогам і канонам, а про мою суб’єктивну рецепцію. І, звичайно, не можна не помітити, що «Майя та її мами» — книга, яка фактично не має сюжету. Це книга-представлення книга-пояснення, книга-посібник, якщо хочете. Втім, для того, аби так просто і разом із тим проникливо говорити дітям про такі непрості речі, як-от про тата, який зник ще до народження дитини: «Данилкова мама не шукає тата. Іноді люди не хочуть, щоб їх шукали» , треба неабияка письменницька майстерність. Бо саме такі болісні життєві ситуації часто вимагають проговорень — зник не тому, що їх не любив, не тому, що вони погані, а просто тому, що не хоче, аби його шукали.
Навіщо ця книга дітям? Бо діти жорстокі. І йдеться навіть не про те, що когось виховують дві мами чи два тати — погодьтеся, це не та ситуація, яка зустрічається в нашій країні найчастіше. Але від несприйняття таких дітей — один крок до цькування дітей, яких виховує хтось один із батьків, або тих, кого всиновили, або тих, хто має вітчима. Діти вміють робити боляче один одному. Але якшо вони розумітимуть, чому все так і отак, то, можливо, цієї жорстокості стане менше.
Бо книга ця насправді не про «двох мам» (хоча чому так бомбить від того, що дитину виховують дві жінки? ). Ця книга — про різноманіття і про прийняття, про те, що життя буває різним і бентежним, але від цього діти, які потрапляють у різні умови, народжуються у різних сім’ях і переживають різні зміни,гіршими не стають.
Героїня-оповідачка Майя розповідає читачам про себе і свій клас. У ньому є різні дітки — переселенці зі Сходу України і з Криму, білоруси, кримські татари і роми. Хтось із них народжений «з пробірки», а хтось — усиновлений. Є дітки, батьки яких розлучилися, є дітки, батьки яких поїхали на заробітки. Хтось живе з татом і мачухою, а від мами отримує листівки, хтось — із мамою і вітчимом. Словом, варіативність нашого суспільства у всій красі. Але у всіх цих дітей із різними історіями є дещо спільне: вони живуть у сім’ях, де панують повага і любов.
А про те, що усі ці варіанти сімейних укладів прийнятні, а діти з цих сімей одинаково хороші, розповідає класна вчителька пані Юля. Саме її, прості і мудрі, сповнені порозуміння і тепла слова переказує маленька Майя читачам.
Чи є ця книжка шкідливою? Особисто я жодної шкоди в ній не бачу. Чи є вона корисною? Так! Чим саме? Насамперед тим, що здатна відвищити градус порозуміння і довіри в нашому розшарпаному суспільстві. Звісно, у тому разі, якщо читати її без упереджень.
До слова, літературні критики висловлюють сумніви щодо художньої цінності і правдоподібності цієї книжки. Оскільки я не літкритик, то можу собі дозволити більше — говорити не про відповідність вимогам і канонам, а про мою суб’єктивну рецепцію. І, звичайно, не можна не помітити, що «Майя та її мами» — книга, яка фактично не має сюжету. Це книга-представлення книга-пояснення, книга-посібник, якщо хочете. Втім, для того, аби так просто і разом із тим проникливо говорити дітям про такі непрості речі, як-от про тата, який зник ще до народження дитини: «Данилкова мама не шукає тата. Іноді люди не хочуть, щоб їх шукали» , треба неабияка письменницька майстерність. Бо саме такі болісні життєві ситуації часто вимагають проговорень — зник не тому, що їх не любив, не тому, що вони погані, а просто тому, що не хоче, аби його шукали.
Навіщо ця книга дітям? Бо діти жорстокі. І йдеться навіть не про те, що когось виховують дві мами чи два тати — погодьтеся, це не та ситуація, яка зустрічається в нашій країні найчастіше. Але від несприйняття таких дітей — один крок до цькування дітей, яких виховує хтось один із батьків, або тих, кого всиновили, або тих, хто має вітчима. Діти вміють робити боляче один одному. Але якшо вони розумітимуть, чому все так і отак, то, можливо, цієї жорстокості стане менше.
February 27, 2018
Книга, яка вчить толерантності до всіх.
Кожна сторінка оформлена під одну дитинку з классу Маїй. У кожного своя сім'я: у когось батьки на заробітках, у когось тато зник під час війни, хтось народився завдяки штучному заплідненню, хтось приїхав з Криму, хтось має батьків, але живе сам в інтернаті. У Маїй дві мами, які люблять її, і одна одну.
І мене дико бісять ті невігласи, які під цією книгою на сайті видавництва пишуть "де традиційні цінності? а як же сім'я де тато і мама?", які очевидно ніколи не брали і не візьмуть цю книгу до рук, не навчаться навіть тієї крихти толерантності, оформленої для дитини молодшого шкільного віку, яку треба мати, щоб бути цивілізованою людиною.
Два висновки, які прийшли побіжно:
1) люди, яких не сприймає суспільство, стають толерантнішими не тільки до своєї "під-категорії", але й до всіх, адже розуміють, що означає бути дискримінованим.
2) люди головним чином не сприймають одностатевої любові, бо думають, що це пов'язано лише із сексом, а секс - табу, про яке не можна говорити, а особливо не можна говорити дітям. (!!!) Але немає абсолютно ніякої різниці між одностатевим коханням і різностатевим, лишень те, що одностатеве, зазвичай, лишень трішки більш толерантніше.
Кожна сторінка оформлена під одну дитинку з классу Маїй. У кожного своя сім'я: у когось батьки на заробітках, у когось тато зник під час війни, хтось народився завдяки штучному заплідненню, хтось приїхав з Криму, хтось має батьків, але живе сам в інтернаті. У Маїй дві мами, які люблять її, і одна одну.
І мене дико бісять ті невігласи, які під цією книгою на сайті видавництва пишуть "де традиційні цінності? а як же сім'я де тато і мама?", які очевидно ніколи не брали і не візьмуть цю книгу до рук, не навчаться навіть тієї крихти толерантності, оформленої для дитини молодшого шкільного віку, яку треба мати, щоб бути цивілізованою людиною.
Два висновки, які прийшли побіжно:
1) люди, яких не сприймає суспільство, стають толерантнішими не тільки до своєї "під-категорії", але й до всіх, адже розуміють, що означає бути дискримінованим.
2) люди головним чином не сприймають одностатевої любові, бо думають, що це пов'язано лише із сексом, а секс - табу, про яке не можна говорити, а особливо не можна говорити дітям. (!!!) Але немає абсолютно ніякої різниці між одностатевим коханням і різностатевим, лишень те, що одностатеве, зазвичай, лишень трішки більш толерантніше.
September 19, 2017
"Не було щастя, та нещастя помогло" — одна з моїх улюблених народних приказок. Ні-ні, я жодним чином не натякаю на те, що хтось із причетних до видання цієї книги нещасний))) Я про те, що розголос, викликаний погрозами на її адресу, мав абсолютно протилежний результат: книгу прочитає на порядок більше людей, як дітей, так і дорослих. Власне, дорослим, як стало зрозуміло, такі книги потрібні більше, ніж дітям. Бо коли відкриті світові (принаймні до якогось віку) юні серця, розуми і душі сприймають очевидні речі (у тому числі й неповні, нетрадиційні та покалічені сім’ї) як очевидні (перепрошую за тавтологію), то дорослим притаманно з широко заплющеними очима волати: "Такого у нас немає!"
А чого саме — такого? Сиріт при живих батьках? Дітей без татусів? Малюків, які бачать найрідніших людей тільки через скайп? Школярів, що живуть на дві родини: таткову і мамину? Мулатів, котрим озираються услід, якщо не тицяють відверто пальцями? Чи й отих найстрашніших дітей, яких виховують одностатеві пари і які "обов’язково виростуть збоченцями"? До речі, останніх точно поки що немає, як і одностатевих пар, котрі відверто зізнавалися б про це, бо ж наше суспільство до такого зовсім не готове. Лакмусовий папірець у вигляді книги із провокативним заголовком це показав.
А книга — прекрасна! Щемка, світла і розповідає про найголовніше для дитини будь-якого віку: про любов і прийняття такою, якою вона є. Якими ми всі є, тобто — різними в усіх можливих (і навіть неможливих) сенсах.
А чого саме — такого? Сиріт при живих батьках? Дітей без татусів? Малюків, які бачать найрідніших людей тільки через скайп? Школярів, що живуть на дві родини: таткову і мамину? Мулатів, котрим озираються услід, якщо не тицяють відверто пальцями? Чи й отих найстрашніших дітей, яких виховують одностатеві пари і які "обов’язково виростуть збоченцями"? До речі, останніх точно поки що немає, як і одностатевих пар, котрі відверто зізнавалися б про це, бо ж наше суспільство до такого зовсім не готове. Лакмусовий папірець у вигляді книги із провокативним заголовком це показав.
А книга — прекрасна! Щемка, світла і розповідає про найголовніше для дитини будь-якого віку: про любов і прийняття такою, якою вона є. Якими ми всі є, тобто — різними в усіх можливих (і навіть неможливих) сенсах.
September 28, 2017
Дуже важлива книжечка! Коротенька, але показує, наскільки різними є сім*ї. Основна її ідея та мета - навчити дитину приймати інших дітей з не зовсім "традиційних" сімей, або дітей, які відрізняються від більшості - національністю, зовнішністю, мовою...Вона вчить толерантності, якої у нашому суспільстві, на жаль, немає, і це підтверджує скандал із її презентацією на Форумі. Вчімося любити та приймати, а не засуджувати, бо в іншому разі майбутнього у цього світу немає, ми просто знищемо один одного.
July 18, 2021
Дуже мила книжечка із гарними ілюстраціями та проговоренням складних тем - щодо кожної історії можна поговорити з дитиною. Мені б хотілося, щоб таких книжок було більше. Особливо історія про кримського татарина щемка. Єдине, не сподобалося в кінці, коли у прикладі висміювання за зовнішність називалися особливості зовнішності дітей. Може, діти б і не подумали висміювати чийсь кирпатий ніс, так вчителька на це вказала.
September 24, 2017
Про це вже стільки сказано за ці кілька тижнів, що нічого свіжого я не додам. Соррі.
Можу хіба зауважити, що сам конфлікт був би абсурдним, якби не був таким симптоматичним для суспільства, де частина громадян досі на повному серйозі вірить у цілеспрямовану "пропаганду гомосексуалізму" і – що навіть кумедніше – в дієвість заборон у сучасному світі.
Про захист «традиційних цінностей» нічого не казатиму, бо тема це взагалі невдячна. Тим паче, мені однаково противні обидві сторони в своїх крайніх проявах: і ті, які регочуть над «підарасами», й ті, хто огульно записує всіх по інший бік до закомплексованих тупаків із діагнозом "православія/ греко-католицизму головного мозку".
Взагалі що далі, то більше боюся узагальнень. А ще більше - людей, які їх легко роблять.
А сама книжечка - цілком ок. Не вважаю її надто примітивною (хоч я, звісно, – не цільова аудиторія). А візуальна частина то й просто сподобалася.
З іншого боку, нічого надто революційного в «Майї» теж не бачу. І те, що з добрий десяток книжок «заслуговує» на скандал значно більше, свідчить тільки про випадковість подразника.
Але що тут скажеш: тепер Майя - це вже не просто Майя:)
Можу хіба зауважити, що сам конфлікт був би абсурдним, якби не був таким симптоматичним для суспільства, де частина громадян досі на повному серйозі вірить у цілеспрямовану "пропаганду гомосексуалізму" і – що навіть кумедніше – в дієвість заборон у сучасному світі.
Про захист «традиційних цінностей» нічого не казатиму, бо тема це взагалі невдячна. Тим паче, мені однаково противні обидві сторони в своїх крайніх проявах: і ті, які регочуть над «підарасами», й ті, хто огульно записує всіх по інший бік до закомплексованих тупаків із діагнозом "православія/ греко-католицизму головного мозку".
Взагалі що далі, то більше боюся узагальнень. А ще більше - людей, які їх легко роблять.
А сама книжечка - цілком ок. Не вважаю її надто примітивною (хоч я, звісно, – не цільова аудиторія). А візуальна частина то й просто сподобалася.
З іншого боку, нічого надто революційного в «Майї» теж не бачу. І те, що з добрий десяток книжок «заслуговує» на скандал значно більше, свідчить тільки про випадковість подразника.
Але що тут скажеш: тепер Майя - це вже не просто Майя:)
September 22, 2017
мені ця книжка про Майю скучно написана :). ну, тобто реально, стиль "а зараз дітки я вас навчу правильному", і просто перераховування типів сімей та учнів - мені скучний.
Мені не подобається лукавство авторів та видавництва.
Вони скаржаться, що люди реагують на назву книги. Але хто, як не вони, цю назву книжці дали. Розуміючи чудово, яку це реакцію викличе у суспільстві. Більш того, якщо це зовсім не про двух мам, як вони стверджують, то тоді тим паче - нащо в назву це виносили. На мою думку, свідомо для скандалу і піару. Це, мабуть, не є погано, але тоді нашо робити великі здивовані очі від такої реакції.
Ще автор намагається сказати, що ця книга зовсім не про цінності, а про дітей, яких не можна ображати через те, яка в них сім'я. І це знову ж лукавство. Книга, як на мене, якраз про цінності, що всі наведені моделі сім'ї - це норма. Я не кажу, що це погано чи добре, так чи ні. Просто це факт - книга про це говорить. Батьки, які розділяють такі цінності - придбають цю книгу для свої дітей, ті, які не розділяють це - не придбають. Але говорити, що вона вопше не про цінності ні разу - ну, це лукавство.
Що мене зачепило у цій книжечці. Вона не говорить, про те, що не можна нікого ображати за інаковість, за те, що він не такий як ти, чи його сім'я не така, як ти звик, чи його переконання відмінні від твоїх, а просто розширяє (чи змінює) поняття "нормальності". Можливо, що це таке моє сприйняття.
Тобто, по-суті, це мало відрізняється від існуючої системи, яка не приймає інакших людей, просто має дещо інший вектор - дає своє визначення, що є нормальним, і не приймає тих, хто інакше на це дивиться.
А піднята тема, цькування дітей у школі, є реально дуже важливою. І сподіваюсь, що з'явиться на цю тему ще щось цікаве, бо такі речі дуже важливо обговорювати і щось з тим робити.
Мені не подобається лукавство авторів та видавництва.
Вони скаржаться, що люди реагують на назву книги. Але хто, як не вони, цю назву книжці дали. Розуміючи чудово, яку це реакцію викличе у суспільстві. Більш того, якщо це зовсім не про двух мам, як вони стверджують, то тоді тим паче - нащо в назву це виносили. На мою думку, свідомо для скандалу і піару. Це, мабуть, не є погано, але тоді нашо робити великі здивовані очі від такої реакції.
Ще автор намагається сказати, що ця книга зовсім не про цінності, а про дітей, яких не можна ображати через те, яка в них сім'я. І це знову ж лукавство. Книга, як на мене, якраз про цінності, що всі наведені моделі сім'ї - це норма. Я не кажу, що це погано чи добре, так чи ні. Просто це факт - книга про це говорить. Батьки, які розділяють такі цінності - придбають цю книгу для свої дітей, ті, які не розділяють це - не придбають. Але говорити, що вона вопше не про цінності ні разу - ну, це лукавство.
Що мене зачепило у цій книжечці. Вона не говорить, про те, що не можна нікого ображати за інаковість, за те, що він не такий як ти, чи його сім'я не така, як ти звик, чи його переконання відмінні від твоїх, а просто розширяє (чи змінює) поняття "нормальності". Можливо, що це таке моє сприйняття.
Тобто, по-суті, це мало відрізняється від існуючої системи, яка не приймає інакших людей, просто має дещо інший вектор - дає своє визначення, що є нормальним, і не приймає тих, хто інакше на це дивиться.
А піднята тема, цькування дітей у школі, є реально дуже важливою. І сподіваюсь, що з'явиться на цю тему ще щось цікаве, бо такі речі дуже важливо обговорювати і щось з тим робити.
September 30, 2017
Чудова книга про те, як з малого віку вчитися приймати розмаїття та інакшість інших, не глузувати з тих, що не схожі на тебе, а навпаки - всіх любити. Зовсім не розумію реакції деяких "кадрів" на цю пречудову книгу з прекрасними ілюстраціями та історією!
September 21, 2017
Перелічення різник типів родин на прикладі однокласників. Я полюбляю дитячі книжки з їх позитивним розв'язками і красивими ілюстраціями. Тут скоріше моралізаторська історія про різноманіття, але магії казки для мене не відбулось. При всьому позитивному ставленні до Лариси і її діяльності, це не казка, скоріше буклет для дітей. Ніби в батьківському чаті вайберу побувала, а не в житті маленької героїні.
September 14, 2017
Якщо в вас є знайомі діти, купіть або принаймні покажіть їм цю книгу.
March 7, 2017
Дуже тепла і зворушлива книжка із чудовими ілюстраціями :).
August 6, 2022
Мені прийшлося до душі те, з яким прийняттям різних життєвих обставин, де опиняються діти, написана ця книжка. Бо як би дорослі не ставилися до образу життя чи вибору інших дорослих, діти не винні в тому, що роблять, як і з ким живуть, та як до них ставляться їхні батьки. Діти не вибирають свої родини та свої життєві ситуації, тому суспільство має їх підпримувати за будь-яких умов. Сподобалося, що не всі родини в книжці показані як благополучні - це цілком відповідає нашим реаліям і може бути цілющим для дітей, що знаходяться у схожих обставинах і думають, що вони єдині хто живе в таких "неправильних" родинах. Дуже приємно було бачити, що всиновлені діти, а також діти з програми наставництва були показані в книзі. Зняла дві зірочки за дещо незграбну мову та ілюстрації, стиль яких мені не сподобався.
June 3, 2018
Якщо ви, як раніше я, думали, що відверто дитячі книжки не можуть бути цікавими, почитайте «Майю».
Ця книжечка не лише про те, що написано в назві, — вона про всі родини, що не вписуються в так звану «традиційну» модель «(рідні)тато-мама-брат-сестра». Повага до інших починається з розуміння, що всі різні, і цей посил треба засвоїти змалку.
Звичайно, ця книжка для дітей, але дорослим я теж раджу в неї зазирнути.
Ця книжечка не лише про те, що написано в назві, — вона про всі родини, що не вписуються в так звану «традиційну» модель «(рідні)тато-мама-брат-сестра». Повага до інших починається з розуміння, що всі різні, і цей посил треба засвоїти змалку.
Звичайно, ця книжка для дітей, але дорослим я теж раджу в неї зазирнути.
September 13, 2017
Мурашки по спині... але така наша дійсність... автор і ілюстратор дуже грамотно вмістили на 60 сторінках безліч долей.... такі ми вже є... різні... p.s. хоча якщо в контексті нашої країни, то доля Майї - трохи інший вимір.
July 17, 2022
Olipas tämä ihana ja ajatuksia herättelevä kirja. Maja on neljännellä luokalla ja hänellä on 16 luokkakaveria. Hän esittelee heidät kaikki, jokaisella on tarina kerrottavanaan. Osa on joutunut pakenemaan sotaa, joillakin on kaksi äitiä, toisilla äiti- tai isäpuolia, muutamalla ei ollut vanhempia, mutta sitten heidät adoptoitiin. Tämä jos mikä avaa silmiä tasa-arvoisuuteen, jos ne eivät vielä tähän mennessä ole avautuneet.
November 15, 2022
3.5*
This book is literally just the main character listing her classmates and giving some facts about them.
There's a lot of diversity regaring the children's background and families. A lot of the children have single parents or life in blended families. The main character has two mothers.
The book also deals with the attacks against Ukraine. (The book was first published in 2017 but was rereleased in 2022.)
The German audiobook is read beautifully by Sascha Iks.
This book is literally just the main character listing her classmates and giving some facts about them.
There's a lot of diversity regaring the children's background and families. A lot of the children have single parents or life in blended families. The main character has two mothers.
The book also deals with the attacks against Ukraine. (The book was first published in 2017 but was rereleased in 2022.)
The German audiobook is read beautifully by Sascha Iks.
June 23, 2022
Хотілось би новий наклад з редагуванням (мінус згадка російської мови (або змінити контекст), ну і про білоруську національність мені було некомфортно читати). А так то чудові ілюстрації та саме наповнення правильними месиджами.
July 16, 2022
Üks vajalik raamat praegusel ajal: Ukraina lastest ja sellest, kui erinevad võivad olla pered ja päritolud, aga see ei ole põhjus kiusamiseks. Ega siin lugu suurt ole, aga jutuainest see-eest kindlasti küllaga.
July 17, 2022
Ja men självklart intressant och viktigt med envis som sätter barnen i fokus, inte minst eftersom det är barn från Ukraina. Kul också att det inte bara handlar om kriget utan olika sorters familjer.
Men alltför sedelärande och tillrättalagt för min smak.
Men alltför sedelärande och tillrättalagt för min smak.
June 30, 2019
Мабуть, не зможу читати її синові, бо постійно плакатиму.
Displaying 1 - 30 of 67 reviews