Oleksandr Oles (Oleksandr I. Kandyba) belongs to the generation of Ukrainian poets of early XX century. He was born in 1878 in Kharkiv area, studied at Kharkiv agriculture school, later at Kharkiv veterinary institute. The start of his literature activity was in 1905-1907. It was difficult for him to accept the ideas of the Revolution of 1917. So, in 1919 Oleksandr Oles found himself abroad, among emmigrants...
The first book of poetry was published in 1906. That was the book of lyric poetry "Grief Embraced With Happiness..." The famous Ukrainian composer Mykola Lysenko wrote music to some lyric poems from this book. As a result, the famous romances were born which are still popular.
1. Олесь такий нерівномірний поет, такий нерівномірний. То читаєш і думаєш "О Боже, графоманія", а то "це геніально". Вам часто доводиться сміятися з поезії? (питання актуальне, якщо це не поезія Мордатенка:))) Бо я їй-бо раз чи двічі виходила з вагону метро, регочучи. 2. Дуже багато кровяки, трун і мерців у текстах. Воно й не дивно, бо Олесь 10 років працював ветеринаром у Києві на бійні. Я не прихильник біографічного методу, але тут воно проситься. Інколи ці мерці в сучасному прочитанні звучать дуже кумедно, як, приміром, у тому вірші, що я цитувала у ФБ. 3. У цьому томі, який претендує на повноту і вичерпність, немає вірша "Пам`ятай", більш відомого нам під кодовою назвою "Європа мовчала". У наступному теж, вочевидь, немає, бо там не включена поезія. *** Окремі вірші, які не можу не обминути, закидатиму сюди потрохи. Мусить буть! — скажи — і стане, Захотіти — досягти! Духа в льоті до мети Не затримають кайдани.
Підеш ти — і ляжуть гори, І розстеляться яри, І тебе самі вітри Понесуть в ясні простори.
Ти самотній? завжди? всюди? Вище, вгору прапор свій! У пустелі життьовій Без мети блукають люде.
Вдар не в дзвін, а в серце дуже, Зважся жить або не жить,— І каміння закричить, І запаляться байдужі.
Встань, піди — і ляжуть гори, І розстеляться яри, І тебе самі вітри Понесуть в ясні простори.