What do you think?
Rate this book
Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає
Таке звичне на перший погляд, мало не буденне поняття, як «щастя», якщо зазирнути глибше, видається не надто й простим. Кожен, хто наважиться з’ясувати його зміст, ризикує опинитися в глухому куті парадоксів. Дороговказом на шляху розв’язання цієї проблеми стане книжка фінського філософа Тимо Айраксинена з майже однойменною назвою. Людина — це машина, змайстрована для пошуку щастя, нічого іншого вона по суті своїй і не вміє. Усі людські дії та рішення можна розцінювати як пошуки щастя. Чи належить насолода до теми щастя, чи стоїть одинцем? Чи щастя — питання етики і добрі й доброчесні люди — щасливі? А суспільство? Чи живемо ми в країні щастя? Відповіді на ці та безліч подібних запитань містяться в цій книжці.
Розрахована на широке коло читачів, адже про щастя мріє ледь не кожна людина.
Розрахована на широке коло читачів, адже про щастя мріє ледь не кожна людина.
- GenresNonfictionPhilosophy
208 pages, Kindle Edition
First published January 1, 2006
1 person is currently reading
57 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 11 of 11 reviews
February 23, 2020
Дивна книжка. Іронічний тон і тема "про щастя", що може бути краще? Не все так просто.
Попри деякі влучні думки, образи, порівняння, це доволі банально. Прочитати цілу книгу, щоби дізнатися, що щастя нетривке, залежить від купи факторів і полягає в пошуку щастя. Ну, такоє))) Хоча, цікаво, що я хотіла почути... ;)
Ну і мені особисто важко давалися апеляції до фінського суспільства.
Попри деякі влучні думки, образи, порівняння, це доволі банально. Прочитати цілу книгу, щоби дізнатися, що щастя нетривке, залежить від купи факторів і полягає в пошуку щастя. Ну, такоє))) Хоча, цікаво, що я хотіла почути... ;)
Ну і мені особисто важко давалися апеляції до фінського суспільства.
November 30, 2017
Це така жахлива, суб'єктивна муть, що мені вперше в житті захотілося повернути книгу назад і попросити гроші.
Суб'єктивний збір найгучніших штампів і кліше про життя. Просто нестерпно читати.
Таке враження, що 10-річна дитина й то краще впоралась би із завданням.
Речення типу "Влада - це добре. Той, хто не має влади - нещасний" мене просто вбивають.
Не вірю в те, що він може викладати філософію хоч десь, а це ж якийсь там заслужений професор Гельсінського університе-бла-бла-бла. Я б його у сільський коледж не пустила. Жах!
Суб'єктивний збір найгучніших штампів і кліше про життя. Просто нестерпно читати.
Таке враження, що 10-річна дитина й то краще впоралась би із завданням.
Речення типу "Влада - це добре. Той, хто не має влади - нещасний" мене просто вбивають.
Не вірю в те, що він може викладати філософію хоч десь, а це ж якийсь там заслужений професор Гельсінського університе-бла-бла-бла. Я б його у сільський коледж не пустила. Жах!
March 24, 2020
подужала лише половину - надто вже специфічний гумор та подача
July 9, 2023
«Що таке щастя?» – це вічне запитання хвилювало людей від перших поселень у Давній Месопотамії, Єгипті, Індії, Китаї і Греції та залишається відкритим і сьогодні: у добу розвитку штучного інтелекту, високих технологій та зорі туристичних подорожей у космос. Безліч світових релігій, локальних вірувань та найвизначніших філософів тисячоліттями надавали досить розрізненні догми, гіпотези та поради, щодо питання: «Як людині стати щасливою?». І досі вчені безуспішно б’ються над «формулою щастя», яка немає і, напевно, ніколи не матиме розв’язку, а її складові змінюються в залежності від епохи, державної ідеології, релігії чи особистісного вибору людини. Адже щастя говорить різними голосами.
Фінський письменник та професор філософії Тимо Айраксинен поставив для себе надскладне завдання – зазирнути глибше чим інші, відкинути всі судження та парадокси і з’ясувати нарешті зміст невловимого слова, за яким ми всі женемося щодня, – «людське щастя». Не можу відверто сказати, що вченому все вдалося: книга досить специфічна, переповнена іронією та дивними висновками, приправлена сотнею думок та чудовим гумором. Єдиної відповіді чи правильного шляху тут не варто шукати та й навіщо? І саме ці особливості відрізняють працю Айраксинена від сотень сучасних нарисів та промоцій про мотивацію, пошуків щастя, автобіографій зірок та інших «одноденок книг-бестселерів».
«Людина побудована таким чином, що не здатна відрізнити насолоду від страждання. Людина збочене створіння»
Досить нетипово, що фінський вчений розпочинає розгляд поняття «щастя» з людського тіла та насолод, а не філософських думок та трактатів, як завше буває. Айраксинен без долі сорому чи цензури проходиться по всіх видах людської насолоди, а той страждання, та приходить до висновку, що без тілесних насолод людині жити таки складно. Єдиний виняток складає «аскеза», проте і тут вчений остерігає читача «щоб не починати насолоджуватися життям без насолод».
Від аналізу «тілесного щастя» Айраксинен переходить до духовних насолод та бажань. Тут читач знаходить знайомі всім речі про «людський вибір», «самореалізацію» та «різноманітність і небезпеку бажань». Про «великі і малі речі» в нашому житті, які почергово досяжні та ніколи нездійсненні, однак кидають нас манівцями та не завжди ідуть дорогою щастя. Автор відкрито говорить до читачів про «самообман і звеличення еґо» і наводить приклади мабуть «справжнього щастя» у своїх земляків фінів:
«83 відсотки фінів щасливі. Ми нація щасливців. Проте я стверджую, що досягти щастя було непросто»
У наступних розділах Айраксинен розглядає поняття «щасливого суспільства», яке люди прагнули ще з часів білих хітонів. Досить цікавим у книзі наведено «феномен П. Лінколи», де люди через власну необізнаність, небажання та лінь не ведуть життя відповідне високому рівню. Напрочуд дивний теоретичний експеримент фінського вченого показує (перед цим він свідомо перепрошує у читача його ненауковість), що «рівень життя і багатство країни – дві цілком різні речі» і бажана рівноправність та розподіл товарів не є коефіцієнтом щастя. Айраксинен іронізує, що в теорії жителі Куби щасливіші за бразильців, а це вже справжні витоки «романтизації соціалізму», а наше українське суспільство цей «радянський рай», богу-дякувати, безповоротно пройшло.
«Не дивно, що рівень життя – не надто цікава ідея у нинішній час достатку»
Можливо, для українського читача книга фінського вченого не завжди видасться зрозумілою. Іронія, жарти, наведені твердження та спосіб мислення також тут відіграє немалу роль: ми все ж таки культурно та історично інший народ. Проте захоплюючись фінською освітою, постаттю Г. Маннергейма, «Зимовою війною» та «найщасливішою нацією» (забуваючи про такий процес як «фінляндизація», проблеми з безробіттям та старінням нації), нам все ж варто постаратися зрозуміти, що насправді таке «фінське щастя»? При тому, що у 2023 році Фінляндія вшосте стала найщасливішою країною світу.
«Правда щастя в душевному спокої, який людина знаходить в гармонії Тому людина насправді ніколи не буде щасливою. Втім, їй слід мріяти про щастя. Це теж щастя»
Фінський письменник та професор філософії Тимо Айраксинен поставив для себе надскладне завдання – зазирнути глибше чим інші, відкинути всі судження та парадокси і з’ясувати нарешті зміст невловимого слова, за яким ми всі женемося щодня, – «людське щастя». Не можу відверто сказати, що вченому все вдалося: книга досить специфічна, переповнена іронією та дивними висновками, приправлена сотнею думок та чудовим гумором. Єдиної відповіді чи правильного шляху тут не варто шукати та й навіщо? І саме ці особливості відрізняють працю Айраксинена від сотень сучасних нарисів та промоцій про мотивацію, пошуків щастя, автобіографій зірок та інших «одноденок книг-бестселерів».
«Людина побудована таким чином, що не здатна відрізнити насолоду від страждання. Людина збочене створіння»
Досить нетипово, що фінський вчений розпочинає розгляд поняття «щастя» з людського тіла та насолод, а не філософських думок та трактатів, як завше буває. Айраксинен без долі сорому чи цензури проходиться по всіх видах людської насолоди, а той страждання, та приходить до висновку, що без тілесних насолод людині жити таки складно. Єдиний виняток складає «аскеза», проте і тут вчений остерігає читача «щоб не починати насолоджуватися життям без насолод».
Від аналізу «тілесного щастя» Айраксинен переходить до духовних насолод та бажань. Тут читач знаходить знайомі всім речі про «людський вибір», «самореалізацію» та «різноманітність і небезпеку бажань». Про «великі і малі речі» в нашому житті, які почергово досяжні та ніколи нездійсненні, однак кидають нас манівцями та не завжди ідуть дорогою щастя. Автор відкрито говорить до читачів про «самообман і звеличення еґо» і наводить приклади мабуть «справжнього щастя» у своїх земляків фінів:
«83 відсотки фінів щасливі. Ми нація щасливців. Проте я стверджую, що досягти щастя було непросто»
У наступних розділах Айраксинен розглядає поняття «щасливого суспільства», яке люди прагнули ще з часів білих хітонів. Досить цікавим у книзі наведено «феномен П. Лінколи», де люди через власну необізнаність, небажання та лінь не ведуть життя відповідне високому рівню. Напрочуд дивний теоретичний експеримент фінського вченого показує (перед цим він свідомо перепрошує у читача його ненауковість), що «рівень життя і багатство країни – дві цілком різні речі» і бажана рівноправність та розподіл товарів не є коефіцієнтом щастя. Айраксинен іронізує, що в теорії жителі Куби щасливіші за бразильців, а це вже справжні витоки «романтизації соціалізму», а наше українське суспільство цей «радянський рай», богу-дякувати, безповоротно пройшло.
«Не дивно, що рівень життя – не надто цікава ідея у нинішній час достатку»
Можливо, для українського читача книга фінського вченого не завжди видасться зрозумілою. Іронія, жарти, наведені твердження та спосіб мислення також тут відіграє немалу роль: ми все ж таки культурно та історично інший народ. Проте захоплюючись фінською освітою, постаттю Г. Маннергейма, «Зимовою війною» та «найщасливішою нацією» (забуваючи про такий процес як «фінляндизація», проблеми з безробіттям та старінням нації), нам все ж варто постаратися зрозуміти, що насправді таке «фінське щастя»? При тому, що у 2023 році Фінляндія вшосте стала найщасливішою країною світу.
«Правда щастя в душевному спокої, який людина знаходить в гармонії Тому людина насправді ніколи не буде щасливою. Втім, їй слід мріяти про щастя. Це теж щастя»
November 7, 2020
Загальні й доволі порожні розважання про щастя, подібно до книжки про сон із цієї ж серії. Але тут трапляються дотепні жарти і все не так примітивно. З иншого боку, незрозуміло, для чого було видавати книжку, настільки створену для фінського ринку.
November 6, 2017
фінський гумор мені не збагнути.
September 29, 2019
Чудово - дотепно і змістовно. Культурологічні і філософські спостереження.
February 7, 2023
Oivallisen ironinen kirja, josta voi ammentaa jotakin "merkittävää" omaan elämän-asenteeseensa ja filosofiaansa ; Niin, merkittävähän käsitteenä on suhteellinen he-he.
August 26, 2013
Riemastuttava ironinen matka itsestäänselvyyksistä itsestäänselvyyteen,onnellistuin matkan ajaksi..:) "pysyvä onnellisuus on mieletön ajatus...ihminen pyrkii ja jokainen joka pyrkii on onneton - juuri siksi hän pyrkii.Onnen totuus on mielenrauha jonka ihminen löytää harmoniassa.Siksi ihmienn ei ole koskaan oikeasti ja lopullisesti onnellinen.Silti hänen on haaveiltava onnesta.Sekin on onnea."
Ps. epäilen Airaksisen olleen Pasilaa kirjoittamassa,sen verta hauskoja päätelmäketjuja oli..:)
Ps. epäilen Airaksisen olleen Pasilaa kirjoittamassa,sen verta hauskoja päätelmäketjuja oli..:)
May 11, 2015
Tarkkanäköistä turinaa onnellisuudesta ja siitä mikä sen ihmiselämässä armottomasti estää. Ironisen ja monipuolisen otteen sekä jokseenkin järkeenkäyvän etenemisjärjestyksen ansiosta lukukokemus oli huomattavasti nautittavampi kuin millaisen self-help/elämäntaito/onnellisuus -kirjoista yleensä saa irti. Houkutuin lukemaan sarjan muutkin osat.
September 17, 2012
Airaksisella on huumorintajua. Harvinainen piirre tämän lajin kirjoissa.
Displaying 1 - 11 of 11 reviews