What do you think?
Rate this book
Матінка Макрина
Видатні містифікації, жертвами яких стають тисячі людей, навіть незгірш освічених і цілком статечних, – не винахід «епохи постправди». У матінки Макрини Мечиславської, святої мучениці за католицьку віру, запобігали ласки сановники й аристократи, вона мала аудієнції в Папи й зналася з Адамом Міцкевичем, про неї писали Юліуш Словацький та Станіслав Висп’янський.
У книзі Яцека Денеля з переплетених монологів Макрини-Юльки постають різні версії однієї приватної історії, яка свідчить, що розмежувати побожність і глум, святість і божевілля іноді майже неможливо, а часто – просто нікому не потрібно. Ми ж завжди віримо в те, у що хочемо вірити.
У книзі Яцека Денеля з переплетених монологів Макрини-Юльки постають різні версії однієї приватної історії, яка свідчить, що розмежувати побожність і глум, святість і божевілля іноді майже неможливо, а часто – просто нікому не потрібно. Ми ж завжди віримо в те, у що хочемо вірити.
352 pages, Hardcover
First published October 30, 2014
6 people are currently reading
193 people want to read
About the author
Jacek Dehnel
72 books168 followersJacek Dehnel (born May 1, 1980) in Gdańsk, Poland) is a Polish poet, writer, translator and painter. Dehnel studied at Warsaw University in the MISH College (Interfacultative Individual Humanistic Studies) and graduated from the Polish Language and Literature department. Dehnel is openly gay and currently lives in Berlin, Germany.
His first collection of poems was the last book recommended by Polish Nobel Prize Laureate, Czesław Miłosz.
Dehnel has published his poems in various literary magazines, including Kwartalnik Artystyczny, Studium, Przegląd Artystyczno-Literacki, Topos, Tytuł, Undergrunt. He works also for an internet literary portal Nieszuflada.
Dehnel has translated poetry of such poets as Osip Mandelshtam, W. H. Auden, Mary Oliver - unpublished, and Philip Larkin, George Szirtes - published. He has also rendered in Polish lyrics for songs by Ástor Piazzolla.
He has been awarded literary prizes that include the Kościelski Award in 2005 and the Paszport Polityki in 2007.
His first collection of poems was the last book recommended by Polish Nobel Prize Laureate, Czesław Miłosz.
Dehnel has published his poems in various literary magazines, including Kwartalnik Artystyczny, Studium, Przegląd Artystyczno-Literacki, Topos, Tytuł, Undergrunt. He works also for an internet literary portal Nieszuflada.
Dehnel has translated poetry of such poets as Osip Mandelshtam, W. H. Auden, Mary Oliver - unpublished, and Philip Larkin, George Szirtes - published. He has also rendered in Polish lyrics for songs by Ástor Piazzolla.
He has been awarded literary prizes that include the Kościelski Award in 2005 and the Paszport Polityki in 2007.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 18 of 18 reviews
October 13, 2017
У цьому романі історія оживає. Вона починає говорити вустами жінки з неабиякою долею, формуватися і змінюватися відповідно до бажань її та можновладців, котрі були причетними до обертання історичних коліс і коліщаток, а також до палиць, які у них встромляються. Історія вариться, википає, доливається, присмачується і смакується, як смакується сам текст, виписаний Яцеком Денелем і так майстерно стилізований під монологи Макрини, що не повірити авторові важко.
Втім, підстав не вірити йому немає. Історична постать матінки Макрини, польської святої мучениці 19-го століття, достатньо досліджена для того, аби дати всі підстави для її оживлення у такому форматі. Жінка, яка брехала настільки переконливо, що спромоглася керувати певними підкилимними іграми тогочасної навколоцерковної і не тільки політики, жінка, якою також керували інші і яку використовували у тих-таки підкилимних іграх, варта уваги й романіста, й читача. Два шари оповіді — реальна та вигадана нею історії — викликають неоднозначні почуття. Співчуття, здивування, відразу, злість, знову співчуття, захоплення, ще більше захоплення, розчарування, знову відразу і знову співчуття... Весь спектр емоцій перерахувати складно. Однак фінальний запис Макрини (Ютки, Юльки, Ірени) все розставляє по своїх місцях — принаймні мені начебто вдалося її зрозуміти.
Обрамленням історії Макрини служать історія знищення уніатської церкви та нав’язування православ’я на теренах Російської імперії; намагання польських вигнанців-емігрантів, серед яких Тов’янський, Міцкевич, Красінський та інші, відродити Польщу; вплив релігійних течій на політику тощо. Деякі речі, як-от московська агресія та ставлення російських імперців до інших народів і націй, те ж втручання церкви та релігії в політичне і світське життя, на жаль, напрочуд актуальні й нині...
Втім, підстав не вірити йому немає. Історична постать матінки Макрини, польської святої мучениці 19-го століття, достатньо досліджена для того, аби дати всі підстави для її оживлення у такому форматі. Жінка, яка брехала настільки переконливо, що спромоглася керувати певними підкилимними іграми тогочасної навколоцерковної і не тільки політики, жінка, якою також керували інші і яку використовували у тих-таки підкилимних іграх, варта уваги й романіста, й читача. Два шари оповіді — реальна та вигадана нею історії — викликають неоднозначні почуття. Співчуття, здивування, відразу, злість, знову співчуття, захоплення, ще більше захоплення, розчарування, знову відразу і знову співчуття... Весь спектр емоцій перерахувати складно. Однак фінальний запис Макрини (Ютки, Юльки, Ірени) все розставляє по своїх місцях — принаймні мені начебто вдалося її зрозуміти.
Обрамленням історії Макрини служать історія знищення уніатської церкви та нав’язування православ’я на теренах Російської імперії; намагання польських вигнанців-емігрантів, серед яких Тов’янський, Міцкевич, Красінський та інші, відродити Польщу; вплив релігійних течій на політику тощо. Деякі речі, як-от московська агресія та ставлення російських імперців до інших народів і націй, те ж втручання церкви та релігії в політичне і світське життя, на жаль, напрочуд актуальні й нині...
October 16, 2017
Przyznam, że nie słyszałam wcześniej historii Makryny Mieczysławskiej, rzekomej przełożonej klasztoru bazylianek w Mińsku. Dehnel nie tylko o niej słyszał, ale poświęcił jej kilka lat dogłębnych badań i stworzył dzieło totalne i kompletne, przedstawiając tę niezwykłą osobowość.
Makryna to bowiem Irena Wińczowa, najprawdopodobniej z pochodzenia Żydówka, która urodzona w biednej i wielodzietnej rodzinie, szybko opuszcza dom, by sama zarabiać na swoje utrzymanie. Przypadkiem poznaje rosyjskiego oficera Wińcza, który po ślubie robi sobie z niej worek treningowy. Regularnie katowana kobieta traci wiarę w świat, życie i ludzi. Gdy Wińcz umiera, tuła się bez grosza przy duszy, aż trafia do klasztoru, gdzie pomaga jako kucharka. Nie wiadomo kiedy rodzi się pomysł poddawania się za przełożoną bazylianek. Kobieta zapewne nadal nie jest rozpieszczana przez życie, przypadkowo zostaje uznana za zakonnicę i na tej bazie tworzy swoją legendę. Materiału do gawęd dostarcza jej spotkanie z bazyliankami, które zmuszane było do konwersji na prawosławie. Irena tworzy szczegółową historię ich męczeństwa, wymyślając przeróżne tortury jakim mniszki rzekomo zostały poddane.
Kobieta trafia do Francji, gdzie staje się ówczesną celebrytką, uwielbianą przez tęskniącą za nieistniejącą Polską, emigrację. Makryna opowiada swoją historię setki razy, która pada na podatny grunt wśród nienawidzących cara Polaków. Jej sława zaprowadza ją aż do stóp samego papieża.
Ciąg dalszy: https://przeczytalamksiazke.blogspot....
Makryna to bowiem Irena Wińczowa, najprawdopodobniej z pochodzenia Żydówka, która urodzona w biednej i wielodzietnej rodzinie, szybko opuszcza dom, by sama zarabiać na swoje utrzymanie. Przypadkiem poznaje rosyjskiego oficera Wińcza, który po ślubie robi sobie z niej worek treningowy. Regularnie katowana kobieta traci wiarę w świat, życie i ludzi. Gdy Wińcz umiera, tuła się bez grosza przy duszy, aż trafia do klasztoru, gdzie pomaga jako kucharka. Nie wiadomo kiedy rodzi się pomysł poddawania się za przełożoną bazylianek. Kobieta zapewne nadal nie jest rozpieszczana przez życie, przypadkowo zostaje uznana za zakonnicę i na tej bazie tworzy swoją legendę. Materiału do gawęd dostarcza jej spotkanie z bazyliankami, które zmuszane było do konwersji na prawosławie. Irena tworzy szczegółową historię ich męczeństwa, wymyślając przeróżne tortury jakim mniszki rzekomo zostały poddane.
Kobieta trafia do Francji, gdzie staje się ówczesną celebrytką, uwielbianą przez tęskniącą za nieistniejącą Polską, emigrację. Makryna opowiada swoją historię setki razy, która pada na podatny grunt wśród nienawidzących cara Polaków. Jej sława zaprowadza ją aż do stóp samego papieża.
Ciąg dalszy: https://przeczytalamksiazke.blogspot....
August 29, 2017
Dehnel wrote it in 5 years, and I read this great book within 5 days. "Matka Makryna" surpasses many books of a similar genre, like "Baudolino" by Eco, its style is flawless and its language quite authentic.
January 12, 2020
В епоху інформаційного шуму і фейкових новин, коли сумніваєшся і вже не віриш картикам пожеж, катастоф, людських жертв і добре чуєш голоси тих, хто кричить з потрійними знаками оклику з двох протилежних позицій, хочеться здатися, повірити, що все на світі фейк і нічому не можна вірити, побути в тиші і повірити, що людство проживає унікальний експеримент щодо сприйняття реальності світу і себе в цьому світі. І, напевно, майбутні історики, соціологи, психологи, антропологи і т.п. будуть мати величезне поле для досліджень, і, на відміну від колег, які займаються XIX століттям, опрацьовиватимуть (за)багато матеріалів і документів, щоб докопатись істини. І якщо й їм, як іх колегам по фаху, буде важко чи неможливо встановити істину, на допомогу прийдуть письменники, і будуть писати захопливі романи про пройдисвіт -ів\-ок), самозван-ців\-нок, шпіон-ів\ок, лжепроро -ків\тчиць тощо.
Роман "Матінка Мокрина" - це історія про жінку, яка, попри відсутність освіти і незрозуміле походження, змусила повірити тисячи і тисячи людей в свою унікальність, святість, мучеництво і праведність. Це реальна постать, історія якої тісно переплетена з історією уніатської (греко-католицької) церкви в Литві (сучасна Білорусь), з біографією Адама Міцкевича і митрополита Йосифа Семашко, з польською ідеєю месіанства і орденом васильян\ок як оплоту польської державності.
Це також книга про те, як насильство і жорстокість по відношенню "інших" в будь-якій іпостасі може за певних обставин перетворити людину на генія емоційного інтелекту, який може легко "читати" настрій, відчувати, маніпулювати і керувати людьми і світом.
Це художній роман, не підручник з історії, наголошує автор, але саме така література може стати базою для нарощування історичних знань щодо спільної для нас колись з сусідами держави, історії греко-католиків в Литві і Бєларусі, про становище церкви в Російській імперії, про міжнаціональні стосунки, про греко-і римо-католиків, стосунки яких в моєму рідному Львові через майнові (і не тільки) питання зараз не виглядають дуже дружніми, а також про те, які вибір мали і робили жінки у ХІХ столітті.
Рекомендую тим, хто любить історичні загадки і романи, хто любить опісля читання поширювати горизонти, шукаючи додаткової інформації, і кого цікавить тема утворення фейкових біографій.
Приємного читання!
Роман "Матінка Мокрина" - це історія про жінку, яка, попри відсутність освіти і незрозуміле походження, змусила повірити тисячи і тисячи людей в свою унікальність, святість, мучеництво і праведність. Це реальна постать, історія якої тісно переплетена з історією уніатської (греко-католицької) церкви в Литві (сучасна Білорусь), з біографією Адама Міцкевича і митрополита Йосифа Семашко, з польською ідеєю месіанства і орденом васильян\ок як оплоту польської державності.
Це також книга про те, як насильство і жорстокість по відношенню "інших" в будь-якій іпостасі може за певних обставин перетворити людину на генія емоційного інтелекту, який може легко "читати" настрій, відчувати, маніпулювати і керувати людьми і світом.
Це художній роман, не підручник з історії, наголошує автор, але саме така література може стати базою для нарощування історичних знань щодо спільної для нас колись з сусідами держави, історії греко-католиків в Литві і Бєларусі, про становище церкви в Російській імперії, про міжнаціональні стосунки, про греко-і римо-католиків, стосунки яких в моєму рідному Львові через майнові (і не тільки) питання зараз не виглядають дуже дружніми, а також про те, які вибір мали і робили жінки у ХІХ столітті.
Рекомендую тим, хто любить історичні загадки і романи, хто любить опісля читання поширювати горизонти, шукаючи додаткової інформації, і кого цікавить тема утворення фейкових біографій.
Приємного читання!
September 10, 2017
Деякі історичні романи говорять про сучасність більше, ніж тексти, що написані на злободенні теми. Постправда може існувати і без соціальних мереж. Сторітелінг спрацьовує і в 19 столітті. Але чи можемо ми врешті-решт знати, за ким - правда? Яцек Денель знову продемострував (попередній його роман "Сатурн" присвячений історії родини Гойя), що він - майстер художньої реконструкції. У тексті відчувається часом іронічний, але легкий для сприйняття авторський стиль, виваженість акцентів, вміння протримати читача в напрузі від першої до останньої сторінки. Неспішно відкриваючи нові факти про мученицю-містифікаторку Макрину та людей, дотичних до її історії, Денель свідомо грається із читацькою палітрою відчуттів. Також хочеться відмітити майстерний переклад Андрія Бондара, котрий зумів передати наратив Макрини/Ірени/Юльки з усіма мовними та психологічними рисами героїні.
September 18, 2017
Ця книга мене ошелешила і зачарувала!
Це роман про Макрину Мечиславську, ігуменю мінських василіянок, яких сім років тримали у неволі і мучили за віру. В той час в Російській імперії скасували уніатську церкву і всіх незгодних катували, поки ті не перейдуть в православ'я. Але Макрині вдалося втекти і добратися до Парижа, де вона стала дуже впливовою в середовищі польської еміграції. Їй присвячували поеми Словацький і Міцкевич, її слухатися кардинали і польська аристократія, вона спілкувалася з папами і мала свій монастир у Римі.Вона показувала свої шрами, розказувала про ті жахіття, які пережила і які розчулювали до сліз, давала поради і пророкувала.
Це роман про Ірену Вінчеву, єврейку з під Любеша, дружину російського офіцера, яка жила у Вітебську. Сім років терпіла вона побої та знущання свого чоловіка-п'яниці, який не залишав на ній живого місця, проламав їй череп, знущався, а тоді помер. Не маючи що їсти, вона пішла працювати в монастир до бернадинок, але її вигнали і вона опинилася в Парижі. Вона показувала свої шрами, розказувала про ті жахіття, які пережила і які розчулювали до сліз, давала поради і пророкувала.
І це одна і та ж жінка! І якщо ви досі не біжите в книгарню шукати цю книгу, то скажу що, окрім всього, вона написана прекрасною мовою, в оригінальній манері і автор дослідив для її написання безліч архівних матеріалів, щоб показати нам наскільки ми схильні вірити у містифікації та фейки, настільки ми потребуємо харизматичних героїв і як потім на цьому обпікаємося. І не мені вам розказувати, наскільки це актуально для нашого суспільства!
Детальніше: https://youtu.be/IzyqTdlIOX0
Це роман про Макрину Мечиславську, ігуменю мінських василіянок, яких сім років тримали у неволі і мучили за віру. В той час в Російській імперії скасували уніатську церкву і всіх незгодних катували, поки ті не перейдуть в православ'я. Але Макрині вдалося втекти і добратися до Парижа, де вона стала дуже впливовою в середовищі польської еміграції. Їй присвячували поеми Словацький і Міцкевич, її слухатися кардинали і польська аристократія, вона спілкувалася з папами і мала свій монастир у Римі.Вона показувала свої шрами, розказувала про ті жахіття, які пережила і які розчулювали до сліз, давала поради і пророкувала.
Це роман про Ірену Вінчеву, єврейку з під Любеша, дружину російського офіцера, яка жила у Вітебську. Сім років терпіла вона побої та знущання свого чоловіка-п'яниці, який не залишав на ній живого місця, проламав їй череп, знущався, а тоді помер. Не маючи що їсти, вона пішла працювати в монастир до бернадинок, але її вигнали і вона опинилася в Парижі. Вона показувала свої шрами, розказувала про ті жахіття, які пережила і які розчулювали до сліз, давала поради і пророкувала.
І це одна і та ж жінка! І якщо ви досі не біжите в книгарню шукати цю книгу, то скажу що, окрім всього, вона написана прекрасною мовою, в оригінальній манері і автор дослідив для її написання безліч архівних матеріалів, щоб показати нам наскільки ми схильні вірити у містифікації та фейки, настільки ми потребуємо харизматичних героїв і як потім на цьому обпікаємося. І не мені вам розказувати, наскільки це актуально для нашого суспільства!
Детальніше: https://youtu.be/IzyqTdlIOX0
This entire review has been hidden because of spoilers.
April 15, 2018
Przejrzawszy moje notatki do tej recenzji, mam wrażenie, że będę pisać głównie o tym, dlaczego Matka Makryna jest powieścią nudną. Gdy ten przymiotnik staje się jednym z najważniejszych określeń w stosunku do książki, to w mojej głowie zapala się czerwona lampka. Dla intrygującej treści jestem w stanie znieść wszelkie dłużyzny, a ostatecznie wyprzeć je nawet z pamięci. Niestety tutaj nic mi ich nie zrekompensowało. Zapraszam na szczegóły.
Ciąg dalszy na:
https://miedzysklejonymikartkami.blog...
Ciąg dalszy na:
https://miedzysklejonymikartkami.blog...
August 4, 2025
Książka Jacka Dehnela „Matka Makryna” chodziła za mną od dawna. Drukowaną otrzymałem w pakiecie od Instytutu Książki, lecz zwlekałem z lekturą nie dlatego, że gruba, a dlatego, iż blurb na okładce solidnego wydania hardcover zdradzał tyle, iż zaspokajał całą moją ciekawość.
Z kolei zajawka Polskiego Radia Program 2, lepiej zredagowana, informuje nas o osobie protagonistki następującymi słowami: „Matka Makryna była znaną XIX-wieczną oszustką, która podawała się za członkinię zakonu bazylianek, prześladowaną przez prawosławnych. Swym męczeństwem zawojowała emigrację polską. Była przyjmowana przez papieży, rozpisywała się też o niej prasa francuska. Zafascynowani jej postacią byli tacy twórcy jak Adam Mickiewicz, Juliusz Słowacki i Cyprian Kamil Norwid.”
Szkoda tylko, że nikt nie ma odwagi, by wypowiedzieć to, co najważniejsze. Matka Makryna to OMC* polska święta. Rozumiem przyczyny takiej powściągliwości. Po podobnej informacji od razu nachodzi bowiem pytanie i refleksja – ilu oszustów zostało katolickimi świętymi? Nasuwa się też historia innego naszego OMC świętego – Romualda Traugutta. Ten z kolei nie został świętym nie z tego powodu, że był oszustem, który się zdradził, ale dlatego, że zaczęli go lansować polscy komuniści, którzy w końcu jego podobizną opatrzyli banknot dwudziestozłotowy. Po czymś takim definitywnie przestał być atrakcyjny dla Watykanu niezależnie od tego jakim był człowiekiem, jak się prowadził i czego dokonał. To z kolei rodzi pytanie, w ilu jeszcze przypadkach polityka zablokowała procesy beatyfikacyjne. I czy polityka oraz doraźne interesy Watykanu nie są tym, co kieruje masową produkcją świętych (natrzaskano ich już koło dziesięciu tysięcy, nie licząc błogosławionych, a produkcja idzie pełną parą). Wspomnę jeszcze tylko św. Miguela Juana Pellicera, Hiszpana, któremu w ciągu jednej nocy 1640 roku odrosła amputowana noga. Co sądzicie o ludziach, którzy wierzą w takie rzeczy i o tych, którzy udają, że w nie wierzą?
No, ale wróćmy do książki. Nie sięgnąłem do niej, ale skusiłem się na książkę do słuchania, którą emitował swego czasu Program 2 Polskiego Radia i której głosu użyczyła Małgorzata Rożniatowska, a którą można legalnie i za darmo odsłuchać w Ninatece.
Nie przepadam za lektorkami. Z reguły ich interpretacje są żałosne w porównaniu do tych, które oferują panowie. Dosłownie żałosne, gdyż zbyt często paniom zdarza się aktorzyć, co polega głównie na żałosnym właśnie zawodzeniu. Pani Małgorzata jednak genialnie wczuła się w rolę; nie wyobrażam sobie, iż ktoś mógłby to zrobić lepiej.
Jacek Dehnel nadał swej powieści formę dwóch (opartych na faktach i dokumentach) przeplatających się monologów Matki Makryny. Dwóch spowiedzi – tej będącej konfabulacją, i tej będącej przyznaniem się do prawdy (lub czegoś do niej zbliżonego). Treść jest narracją najwyższego lotu i przez to, zapewne nawet w druku, musi być męcząca i dołująca. No, chyba, że ktoś lubi słuchać łgarstw. Słuchanie zaś tego, właśnie przez perfekcyjną grę Małgorzaty Rożniatowskiej, tym bardziej przerosło moje siły.
Czy polecam – i tak, i nie. Polecam na pewno posłowie autora, które poszerza nieco wspomniane wcześniej informacje z blurbów, a którego niestety zabrakło w książce do słuchania. Trzeba sobie doczytać w wersji z literkami. Zaś sama książka i audiobook? Do wiedzy nie wnoszą niczego nowego, choć warsztatowo, jako literatura i interpretacja czytającej, są genialne. Sami musicie zdecydować. Ja nie miałem fazy na dłuższe katowanie się takim nastrojem, więc po dłuższej próbce dałem sobie spokój...
* OMC – o mało co
źródło: https://klub-aa.blogspot.com
Z kolei zajawka Polskiego Radia Program 2, lepiej zredagowana, informuje nas o osobie protagonistki następującymi słowami: „Matka Makryna była znaną XIX-wieczną oszustką, która podawała się za członkinię zakonu bazylianek, prześladowaną przez prawosławnych. Swym męczeństwem zawojowała emigrację polską. Była przyjmowana przez papieży, rozpisywała się też o niej prasa francuska. Zafascynowani jej postacią byli tacy twórcy jak Adam Mickiewicz, Juliusz Słowacki i Cyprian Kamil Norwid.”
Szkoda tylko, że nikt nie ma odwagi, by wypowiedzieć to, co najważniejsze. Matka Makryna to OMC* polska święta. Rozumiem przyczyny takiej powściągliwości. Po podobnej informacji od razu nachodzi bowiem pytanie i refleksja – ilu oszustów zostało katolickimi świętymi? Nasuwa się też historia innego naszego OMC świętego – Romualda Traugutta. Ten z kolei nie został świętym nie z tego powodu, że był oszustem, który się zdradził, ale dlatego, że zaczęli go lansować polscy komuniści, którzy w końcu jego podobizną opatrzyli banknot dwudziestozłotowy. Po czymś takim definitywnie przestał być atrakcyjny dla Watykanu niezależnie od tego jakim był człowiekiem, jak się prowadził i czego dokonał. To z kolei rodzi pytanie, w ilu jeszcze przypadkach polityka zablokowała procesy beatyfikacyjne. I czy polityka oraz doraźne interesy Watykanu nie są tym, co kieruje masową produkcją świętych (natrzaskano ich już koło dziesięciu tysięcy, nie licząc błogosławionych, a produkcja idzie pełną parą). Wspomnę jeszcze tylko św. Miguela Juana Pellicera, Hiszpana, któremu w ciągu jednej nocy 1640 roku odrosła amputowana noga. Co sądzicie o ludziach, którzy wierzą w takie rzeczy i o tych, którzy udają, że w nie wierzą?
No, ale wróćmy do książki. Nie sięgnąłem do niej, ale skusiłem się na książkę do słuchania, którą emitował swego czasu Program 2 Polskiego Radia i której głosu użyczyła Małgorzata Rożniatowska, a którą można legalnie i za darmo odsłuchać w Ninatece.
Nie przepadam za lektorkami. Z reguły ich interpretacje są żałosne w porównaniu do tych, które oferują panowie. Dosłownie żałosne, gdyż zbyt często paniom zdarza się aktorzyć, co polega głównie na żałosnym właśnie zawodzeniu. Pani Małgorzata jednak genialnie wczuła się w rolę; nie wyobrażam sobie, iż ktoś mógłby to zrobić lepiej.
Jacek Dehnel nadał swej powieści formę dwóch (opartych na faktach i dokumentach) przeplatających się monologów Matki Makryny. Dwóch spowiedzi – tej będącej konfabulacją, i tej będącej przyznaniem się do prawdy (lub czegoś do niej zbliżonego). Treść jest narracją najwyższego lotu i przez to, zapewne nawet w druku, musi być męcząca i dołująca. No, chyba, że ktoś lubi słuchać łgarstw. Słuchanie zaś tego, właśnie przez perfekcyjną grę Małgorzaty Rożniatowskiej, tym bardziej przerosło moje siły.
Czy polecam – i tak, i nie. Polecam na pewno posłowie autora, które poszerza nieco wspomniane wcześniej informacje z blurbów, a którego niestety zabrakło w książce do słuchania. Trzeba sobie doczytać w wersji z literkami. Zaś sama książka i audiobook? Do wiedzy nie wnoszą niczego nowego, choć warsztatowo, jako literatura i interpretacja czytającej, są genialne. Sami musicie zdecydować. Ja nie miałem fazy na dłuższe katowanie się takim nastrojem, więc po dłuższej próbce dałem sobie spokój...
* OMC – o mało co
źródło: https://klub-aa.blogspot.com
June 6, 2019
З Яцеком Денелем, як письменником, я познайомилась випадково. Якось замовила собі коробку-сюрприз з книжкою. А що, інколи потрібно замовляти собі щось приємне! Сюрприз вийшов чудовий - мені попався “Сатурн. Чорні картини з життя чоловіків родини Ґойя” у перекладі Андрія Бондаря. Це було розкішно! Тому без вагань взялася читати цього автора далі. Наступною стала з рекомендації Андрія - Матінка Макрина.
Яцек Денель - це письменник, який створює художній текст на основі історії, але історії потаємної, призабутої, обскурної, невідомої до кінця. Це художні трактування подій, які найімовірніше ніколи не будуть протрактовані фактологічно. І в цьому є особливий шарм.
Матінка Макрина читалась значно важче ніж Сатурн. Дуже відчутно було, що розповідаючи цю історію, автор торкався важливих для себе тем історії Польщі. Цей роман значно інтимніший. Текст густий, складний, сповнений описів тортур, прізвищ невідомих мені історичних діячів й моментів історії Польщі, орденів монахів і т.д. Однак попри цю складність, неможливо не помітити і не насолодитись тою елегантністю і красою, якою автор розкриває цю історію.
Це роман про силу історій. Про хайп. Про силу бажання вірити в історії і чудеса. Про містифікацію, про створення власного міфу. І про те, яким сильним і чіпким до життя може бути цей міф. Це також про метаморфози, але не такі очікувані, коли з лялечки враз виходить метелик, а якісь такі до відчаю життєві, коли з лялечки знову і знову виходить гусінь.
Це красиво. Це не легке чтиво, а роман, який потребує зосередження і повільного читання.
Тепер треба якось роздобути “Кривоклята” :)
Яцек Денель - це письменник, який створює художній текст на основі історії, але історії потаємної, призабутої, обскурної, невідомої до кінця. Це художні трактування подій, які найімовірніше ніколи не будуть протрактовані фактологічно. І в цьому є особливий шарм.
Матінка Макрина читалась значно важче ніж Сатурн. Дуже відчутно було, що розповідаючи цю історію, автор торкався важливих для себе тем історії Польщі. Цей роман значно інтимніший. Текст густий, складний, сповнений описів тортур, прізвищ невідомих мені історичних діячів й моментів історії Польщі, орденів монахів і т.д. Однак попри цю складність, неможливо не помітити і не насолодитись тою елегантністю і красою, якою автор розкриває цю історію.
Це роман про силу історій. Про хайп. Про силу бажання вірити в історії і чудеса. Про містифікацію, про створення власного міфу. І про те, яким сильним і чіпким до життя може бути цей міф. Це також про метаморфози, але не такі очікувані, коли з лялечки враз виходить метелик, а якісь такі до відчаю життєві, коли з лялечки знову і знову виходить гусінь.
Це красиво. Це не легке чтиво, а роман, який потребує зосередження і повільного читання.
Тепер треба якось роздобути “Кривоклята” :)
January 6, 2025
Czuję się zawiedziony tą powieścią. Zamysł fabuły jest fantastyczny i oryginalny, myśli autora trafne, a stylizacja językowa dopracowana, świetnie oddająca klimat XIX wieku. Co mogło pójść nie tak? Największym problemem tej książki jest ten sam, który pojawił się w Łabędziach tego samego autora – niezwykle rozwlekły styl. Mam poczucie, że większość rozdziałów można by usunąć lub maksymalnie skrócić, bez szkody dla całości. Rozdziały ukazujące „oficjalną” historię Makryny są nużącym epatowaniem okrucieństwem (momentami miałem wrażenie, że czytam de Sade’a), które nie wnosi nic istotnego do ogólnej wymowy książki. Rozumiem, że ogólny zarys tej perspektywy musiał się znaleźć, jednak wydaje mi się, że możliwe było jego skrócenie.
August 19, 2017
Nie przebrnęłam...
September 14, 2015
Opowieść o postaci, która znalazła swe miejsce w twórczości Słowackiego, Wyspiańskiego, wielu innych literatów. W swoim czasie miała wielu zwolenników i ujmowała tragiczną historią swego życia. Jednak dociekliwość niedowiarków obaliła mit o zakonnicy. Prawda podzieliła znawców na dwa obozy. Do dziś niektórzy wierzą w istnienie cierpienia tej kobiety. Książka Dehnela ukazuje niezwykły trud w budowaniu nieprawdziwej historii (z powodu stylu i języka czyta się tę część osobliwie), oraz wszelkie zabiegi, jakie bohaterka podjęła, by ukryć prawdę i zatuszować manipulacje. Jak zawsze u Dehnela literacko cudownie.
July 21, 2016
Mocne, z przesłaniem, fajne. Dla niektórych torture porn, dla innych przypomnienie, że nic nie istnieje w oderwaniu od swych czasów, przestrzeni w której funkcjonuje. Perspektywa samozwańczej bazylianki wobec tzw. Wielkiej Emigracji jest chyba najlepszą częścią książki i bardzo dobrze kontrastuje ze scenami fikcyjnych tortur zakonnic, oferując czarny humor i krytykę Autorytetów. Nie mogę nie polecić.
December 9, 2014
Dehnel w kolejnej odsłonie swoich niesamowitych zdolności do opowiadania. Świetna, dwutorowa narracja, olbrzymia ilość drobnych "smaczków" dla bardziej uważnych, no i wreszcie niesamowita historia, która jakby czekała na pisarza zdolnego ją przelać na sronice powieści. Nie po raz pierwszy chapeau bas, panie Dehnel.
October 21, 2015
Pyszna lektura! Chociaż naprawdę bolesna w tym, że tak bardzo aktualna. Ot, taka wiwisekcja duszy sporej części rodaczej populacji. 200 lat niemal mija a mechanizmy takie podobne...
Pisarsko - stylistycznie - mistrzostwo! Dla języka, dla tych wszystkich archaizmów i kresowych regionalizmów - warto wrócić, a choćby i tylko przeczytać po kilka razy końcowy indeks. Panie Jacku, czapka z głowy!
Pisarsko - stylistycznie - mistrzostwo! Dla języka, dla tych wszystkich archaizmów i kresowych regionalizmów - warto wrócić, a choćby i tylko przeczytać po kilka razy końcowy indeks. Panie Jacku, czapka z głowy!
June 4, 2015
Genialna stylizacja na język romantycznego patriotyzmu. Niesamowicie dosadnie pokazuje, że istnieje męczeństwo, które jest godne czci i takie, które nikogo nie obchodzi. To smutne.
January 6, 2016
o wzlocie i upadku gwiazdy polskiej popkultury męczeństwa, ciekawie, czasami zabawnie, mimo, że szczurów brak.
Displaying 1 - 18 of 18 reviews