What do you think?
Rate this book
Львівська серія
Львів. Вишні. Дощі
Нова збірка від улюблених авторів — про неймовірне кохання і красу весняного Львова. Коли природа пробуджується після зимового сну, люди переживають разом з нею повороти долі, несподівані зустрічі, нові відчуття…
Дощі розказують старій бруківці підслухані на небі думки та побачені на землі історії про жагучу пристрасть; вони захлинаються від обурення, оповідаючи про зраду й підлість. Знайте, що особливі львівські вишні-морелі теж мають душу. Вони творять дива, поєднуючи людські долі!
Дощі розказують старій бруківці підслухані на небі думки та побачені на землі історії про жагучу пристрасть; вони захлинаються від обурення, оповідаючи про зраду й підлість. Знайте, що особливі львівські вишні-морелі теж мають душу. Вони творять дива, поєднуючи людські долі!
- GenresUkrainian Literature
192 pages, Hardcover
First published January 1, 2017
43 people want to read
About the author
Дара Корній
41 books96 followersМирослава Замойська народилася в селі Секунь Старовижівського району Волинської області. Середню школу закінчила в селі Княже Сокальського району Львівської області.
Вищу освіту здобула у Львові. Закінчила журналістсько-редакторське відділення Українського поліграфічного інституту. Працює у Львівській національній академії мистецтв.
Дара Корній писала спочатку писала для дитячої аудиторії, для журналів «Ангелятко», «Ангеляткова наука», та для підлітків (журнали «Крилаті», «Однокласник»).
Перший її виданий великий твір, опублікувало видавництво Клуб сімейного дозвілля 2010. Це був роман «Гонихмарник», написаний в жанрі міського фентезі. Роман приніс авторці третью премію літературного конкурса Коронація слова 2010 року, в номінації «роман», був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» — «Відкриття себе» імені В. І. Савченко. Після публікації першого роману Дара Корній отримала неофіційне звання «української Стефані Майєр».
Другий великий твір письменниці «Тому, що ти є» - "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2011". Він теж був написаний в жанрі міського фентезі. Третій роман - "Зворотний бік світла" - це "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2012". На "Форумі видавців - 2012" його активно купували на стенді "Коронація слова".
Вищу освіту здобула у Львові. Закінчила журналістсько-редакторське відділення Українського поліграфічного інституту. Працює у Львівській національній академії мистецтв.
Дара Корній писала спочатку писала для дитячої аудиторії, для журналів «Ангелятко», «Ангеляткова наука», та для підлітків (журнали «Крилаті», «Однокласник»).
Перший її виданий великий твір, опублікувало видавництво Клуб сімейного дозвілля 2010. Це був роман «Гонихмарник», написаний в жанрі міського фентезі. Роман приніс авторці третью премію літературного конкурса Коронація слова 2010 року, в номінації «роман», був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» — «Відкриття себе» імені В. І. Савченко. Після публікації першого роману Дара Корній отримала неофіційне звання «української Стефані Майєр».
Другий великий твір письменниці «Тому, що ти є» - "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2011". Він теж був написаний в жанрі міського фентезі. Третій роман - "Зворотний бік світла" - це "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2012". На "Форумі видавців - 2012" його активно купували на стенді "Коронація слова".
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 8 of 8 reviews
August 14, 2023
Ой це було довго, більше 2 тижнів читання, бо це нудно. Оповідання набиті прекметниками, але повноцінно не розкриті ні герої ні сама історія. Більше опису дерев, неба і тд
Тому взагалі не моє
Тому взагалі не моє
May 24, 2018
Збірку «Львів. Вишні. Дощі» (Клуб Сімейного Дозвілля) мені сестричка подарувала вже близько 6 місяців тому. Вона лежала і чекала на свою чергу з іншими новими книгами на поличці... Випадково чи ні, але я іі прочитала вже після травневоі поіздки до Львова. Читаючи я знову повернулася в чарівну атмосферу міста Лева 🦁 ніби знову пройшлася вуличками міста і скуштувала запашноі кави і пляцків! 😋 Загалом мене найбільше вразило 3 оповідання з 10, а саме: #1 Анастасія Нікуліна «Потанцюй зі мною» - тут є чарівна Юстя і загадковий Левко, дощовий Львів і його історія, кохання і пристрасть, трагізм і кладовище, і львівська вишнева наливка🍒 (ой, як мені боліла голівка після неі 🍷🤯), і неочікуваний містичний поворот подій і кінцівка 🧐. Чудове оповідання 👏🏼 #2 Дара Корній «Львівські зливи» - сором’язлива Ксеня і історик Василь, легенди міста, історія про першу кав’ярню «Під синьою пляшкою» (а я таки скуштувала там «римську кавусю» ☕️, по рекомендаціі містера Х і екскурсіі по місту від принцеси @rainbow.inthesky), трагізм, зрада, війна і кохання, кохання, кохання ... ❤️ #3 Тетяна Белімова «Сліпе кохання» - яскрава Зоряна і пихатий Ярослав, стиглі морелі і Львівська злива, складнощі кохання і стосунків молодоі родини, ну і пані свекруха, куди ж без неі 😉 Збірка зі смаком і духом Львова! Читати чи ні 👨🏼💻: 3 з 5 ( ⭐️ ⭐️ ⭐️)
June 14, 2017
Цього разу продовження серії коротких історій про Львів і його романтичні принади зосередилося на травнево-червневих символах міста Лева — дощах і вишнях. Якщо з першими усе зрозуміло: дощ у Львові частий, часто несподіваний гість, то з другими, на перший погляд, не дуже. Але,як пояснює у передмові до збірки упорядниця Ніка Нікалео, вишні-морелі — це такий собі літній львівський спеціалітет. З них готують солодку, міцну і тягучу, мов кров, вишнівку. Коли вони цвітуть, то додають атмосфері міста романтичного флеру. А ще вони смакують солодким, кислим і трішки гірким — як і саме кохання.
Так, кохання. Воно насправді і є головним героєм більшості оповідань. Віднайдене у чужому місті, болісне, що межує з ворожнечею, віддане іншій жінці, незмене, шалене і пристрасне, ніжне і романтичне, мінливе і різноманітне. [Одна історія. правда, розповідає не про любов, а про набридливу подругу, яка постійно вилазить тобі на голову, і про те, як навчитися нарешті казати «ні»]
Деякі історії — дуже реальні і життєві. Деякі — фантасмагорійні, як завірюха з вишневих пелюсток, — про прибульця, який закохався у земну жінку і став ідеальним для неї чоловіком, про мавку, яка витанцьовувала душі з чоловіків, і Чугайстра, який її нарешті зумів упіймати.
Тематично схожі, але стилістично різні, ці історії по-різному смакують. Одними насолоджуєшся, інші похапцем прожовуєш або й зовсім відкладаєш. Але для того, щоб зловити відповідний ягідно-фруктовий настрій і запланувати червневі вихідні у Львові, ця книжка цілком ОК
Так, кохання. Воно насправді і є головним героєм більшості оповідань. Віднайдене у чужому місті, болісне, що межує з ворожнечею, віддане іншій жінці, незмене, шалене і пристрасне, ніжне і романтичне, мінливе і різноманітне. [Одна історія. правда, розповідає не про любов, а про набридливу подругу, яка постійно вилазить тобі на голову, і про те, як навчитися нарешті казати «ні»]
Деякі історії — дуже реальні і життєві. Деякі — фантасмагорійні, як завірюха з вишневих пелюсток, — про прибульця, який закохався у земну жінку і став ідеальним для неї чоловіком, про мавку, яка витанцьовувала душі з чоловіків, і Чугайстра, який її нарешті зумів упіймати.
Тематично схожі, але стилістично різні, ці історії по-різному смакують. Одними насолоджуєшся, інші похапцем прожовуєш або й зовсім відкладаєш. Але для того, щоб зловити відповідний ягідно-фруктовий настрій і запланувати червневі вихідні у Львові, ця книжка цілком ОК
September 29, 2020
Тепла весняна книжечка, від якої відчувається легка прохолода, що манить до себе читачів своєю "смачною" обкладинкою, в якій притягує погляд шрифт кольору вишні, не може не потрапити під приціл шанувальників сучасної української літератури, поціновувачів малої прози, ну і просто любителів Львова.
Не викликає сумнівів те, що події, розгорнуті в книзі під назвою "Львів. Вишні. Дощі", відбуваються саме в другу пору року. Прочитавши книгу, можна легко в цьому переконатися.
Отже, коротко про вміст книги, яка містить у собі 10 історій.
І. Відкриває збірочку оповідь Дари Корній "Львівські зливи". Ця історія про кохання, обман та одруження на собі чоловіка проти його волі, про дружбу на відстані, про АТО та щирі почуття, про дощ у Львові. Хочеться, щоб у кожного Василька була така Оксана.
ІІ. "Сліпе кохання" Тетяни Белімової - це сумна історія двох молодих людей, які живуть поруч з батьками. Шкода Зоряну, однак у процесі читання приходить розуміння того, що вона сама винна у своїх бідах. Щодо стосунків сина з батьками хочеться дати пораду тим, хто так само ставиться до свого чада: не робіть так ніколи!
ІІІ. Цікавою є історія Анни Хоми "Інша". Тут гарно змальований любовний трикутник Інни, Віктора та Лесі, в якому від нерозділеної любові з'являється дитина, а на новому полотні стосунків виникає проблема. Важко зрозуміти, де тут правда. Але такі реалії життя.
IV. Прочитавши наступну історію, відразу згадується книга Ніки Набокової "У ліжку з твоїм чоловіком". Так і хочеться дати декілька порад героям оповідки. "Чужа таємниця" Світлани Горбань розкриває нам історію коханки з одруженим чоловіком через підслуховування їх розмови в кафе жінкою, яка зайшла випити каву і змалку має звичку розвішувати вуха. Фінал тут залишається відкритим, оскільки завершення оповідки про коханців ми не отримуємо, бо вони вийшли на вулицю і роз'їхалися в різні боки.
V. Алла Рогашко представила читачам гармонійно описану історію, яка розпочинається дещо дивно, але дуже скоро стає зрозуміло, що йдеться про сон - і це все пояснює. Сон про дім, який відібрали, про реальний будинок, до якого час від часу повертався головний герой. Оповідка називається "Сльози морелі". Саме будучи поруч із цим деревом, чоловік поринає у спогади: він згадує про свою закоханість в Ольгу і про те, що через 20 років спільного життя вона його покинула. Як же він її чекав! Але невдовзі на життєвому шляху з'явилася Світлана, яка сильно відрізнялася від попередньої жінки. Однак образ Ольги не відпускав чоловіка, а неначе витав поруч, тому, навіть попри втрату будинку, навідувався до нього. І одного разу, побачивши Ольгу з іншим, зрозумів, що вона вагітна. Ось чому вона пішла. Морель у саду була символом їх кохання й останні роки, відколи у стосунках почались негаразди, стала всихати. Саме з цього дерева чоловік згодом зробить дещо неймовірне і зрозуміє, що треба просто жити далі.
VI. Любов Долик у своїй "Морельці" змальовує нам історію двох подруг, Уляни та Марилі, показує їх сім'ї, зокрема непросте життя з алкозалежним чоловіком. І наскрізним символічним образом, що поєднує всю оповідь, є морель, яку Уляна безжально обрубала заради подруги, згодом зазнаючи через це докорів сумління.
VII. Романтична історія впевненої в собі Олі та напористого Олега, відносини в його родині, взаємини Ольги й Анрі змальовані у творі "Небо для веселки" Наталки Ліщинської.
VIII. Анастасія Нікуліна у "Потанцюй зі мною" показує життя мавки-провізорки Юстини Вишні, яке змінилося з появою дуже непростого молодика-чугайстра Левка, що прийшов придбати вишнівку. Скільки ж разів він приходив по неї?! Ідеться про те, як Юстина стає Оленою для Славка і влаштовує йому екскурсію. Маркіяну ж представляється Меланією. Захоплива історія з неочікуваною кінцівкою.
IX. Наступна оповідь про безпардонну дівчину, яка бажає, щоб усі танцювали під її дудку, незважаючи на власні справи й уподобання. "Зустріти Анжелу" - саме таку назву має твір Наталі Лапіної. Розпочинається історія з телефонного дзвінка Анжели знайомій (подругами їх важко назвати), котра має зустріти її у Львові зранку, відклавши власні справи на потім. Зі спогадів оповідачки дізнаємося про торішній подарунок від Анжели, про презентацію дебютної книги, яку знайома обернула на свою користь. Основна проблема героїні - невміння сказати "ні". І яке ж полегшення відчула дівчина, позбувшись присутності Анжели.
X. Завершує книгу творіння Ніки Нікалео "По вірі вашій". Розпочинається ця історія описом весняної природи, за змінами якої спостерігає вишенька, що намагається бути корисною своїй господині Емілії, до якої приїжджали гості з села поблизу Львова. Після того, як вишеньку пересадили до родичів попередньої господарки, за нею гарно доглядали. Заради співу соловейка вона терпіла всі забаганки різних пір року. Проте однієї весни він не прилетів - і вишня почала всихати.
Коли читаєш цю книгу, здається, що описані в ній історії огортають тебе невидимою пеленою, і ти живеш тільки тут і зараз, у цій оповідці, неначе спостерігач. У ті миті, коли герої п��оходяться вулицями величного міста, здається, що крокуєш поруч з ними і, звичайно ж, вдихаєш на повні груди аромати вишневого цвіту, відчуваєш їх терпкість на губах, а прохолода під час чи то після дощу окутує тебе, дотики капель освіжають та воскрешають.
"Львів. Вишні. Дощі" - одна з серії книг про місто Лева, котру неодмінно треба взяти з собою, якщо збираєтеся туди весною.
Не викликає сумнівів те, що події, розгорнуті в книзі під назвою "Львів. Вишні. Дощі", відбуваються саме в другу пору року. Прочитавши книгу, можна легко в цьому переконатися.
Отже, коротко про вміст книги, яка містить у собі 10 історій.
І. Відкриває збірочку оповідь Дари Корній "Львівські зливи". Ця історія про кохання, обман та одруження на собі чоловіка проти його волі, про дружбу на відстані, про АТО та щирі почуття, про дощ у Львові. Хочеться, щоб у кожного Василька була така Оксана.
ІІ. "Сліпе кохання" Тетяни Белімової - це сумна історія двох молодих людей, які живуть поруч з батьками. Шкода Зоряну, однак у процесі читання приходить розуміння того, що вона сама винна у своїх бідах. Щодо стосунків сина з батьками хочеться дати пораду тим, хто так само ставиться до свого чада: не робіть так ніколи!
ІІІ. Цікавою є історія Анни Хоми "Інша". Тут гарно змальований любовний трикутник Інни, Віктора та Лесі, в якому від нерозділеної любові з'являється дитина, а на новому полотні стосунків виникає проблема. Важко зрозуміти, де тут правда. Але такі реалії життя.
IV. Прочитавши наступну історію, відразу згадується книга Ніки Набокової "У ліжку з твоїм чоловіком". Так і хочеться дати декілька порад героям оповідки. "Чужа таємниця" Світлани Горбань розкриває нам історію коханки з одруженим чоловіком через підслуховування їх розмови в кафе жінкою, яка зайшла випити каву і змалку має звичку розвішувати вуха. Фінал тут залишається відкритим, оскільки завершення оповідки про коханців ми не отримуємо, бо вони вийшли на вулицю і роз'їхалися в різні боки.
V. Алла Рогашко представила читачам гармонійно описану історію, яка розпочинається дещо дивно, але дуже скоро стає зрозуміло, що йдеться про сон - і це все пояснює. Сон про дім, який відібрали, про реальний будинок, до якого час від часу повертався головний герой. Оповідка називається "Сльози морелі". Саме будучи поруч із цим деревом, чоловік поринає у спогади: він згадує про свою закоханість в Ольгу і про те, що через 20 років спільного життя вона його покинула. Як же він її чекав! Але невдовзі на життєвому шляху з'явилася Світлана, яка сильно відрізнялася від попередньої жінки. Однак образ Ольги не відпускав чоловіка, а неначе витав поруч, тому, навіть попри втрату будинку, навідувався до нього. І одного разу, побачивши Ольгу з іншим, зрозумів, що вона вагітна. Ось чому вона пішла. Морель у саду була символом їх кохання й останні роки, відколи у стосунках почались негаразди, стала всихати. Саме з цього дерева чоловік згодом зробить дещо неймовірне і зрозуміє, що треба просто жити далі.
VI. Любов Долик у своїй "Морельці" змальовує нам історію двох подруг, Уляни та Марилі, показує їх сім'ї, зокрема непросте життя з алкозалежним чоловіком. І наскрізним символічним образом, що поєднує всю оповідь, є морель, яку Уляна безжально обрубала заради подруги, згодом зазнаючи через це докорів сумління.
VII. Романтична історія впевненої в собі Олі та напористого Олега, відносини в його родині, взаємини Ольги й Анрі змальовані у творі "Небо для веселки" Наталки Ліщинської.
VIII. Анастасія Нікуліна у "Потанцюй зі мною" показує життя мавки-провізорки Юстини Вишні, яке змінилося з появою дуже непростого молодика-чугайстра Левка, що прийшов придбати вишнівку. Скільки ж разів він приходив по неї?! Ідеться про те, як Юстина стає Оленою для Славка і влаштовує йому екскурсію. Маркіяну ж представляється Меланією. Захоплива історія з неочікуваною кінцівкою.
IX. Наступна оповідь про безпардонну дівчину, яка бажає, щоб усі танцювали під її дудку, незважаючи на власні справи й уподобання. "Зустріти Анжелу" - саме таку назву має твір Наталі Лапіної. Розпочинається історія з телефонного дзвінка Анжели знайомій (подругами їх важко назвати), котра має зустріти її у Львові зранку, відклавши власні справи на потім. Зі спогадів оповідачки дізнаємося про торішній подарунок від Анжели, про презентацію дебютної книги, яку знайома обернула на свою користь. Основна проблема героїні - невміння сказати "ні". І яке ж полегшення відчула дівчина, позбувшись присутності Анжели.
X. Завершує книгу творіння Ніки Нікалео "По вірі вашій". Розпочинається ця історія описом весняної природи, за змінами якої спостерігає вишенька, що намагається бути корисною своїй господині Емілії, до якої приїжджали гості з села поблизу Львова. Після того, як вишеньку пересадили до родичів попередньої господарки, за нею гарно доглядали. Заради співу соловейка вона терпіла всі забаганки різних пір року. Проте однієї весни він не прилетів - і вишня почала всихати.
Коли читаєш цю книгу, здається, що описані в ній історії огортають тебе невидимою пеленою, і ти живеш тільки тут і зараз, у цій оповідці, неначе спостерігач. У ті миті, коли герої п��оходяться вулицями величного міста, здається, що крокуєш поруч з ними і, звичайно ж, вдихаєш на повні груди аромати вишневого цвіту, відчуваєш їх терпкість на губах, а прохолода під час чи то після дощу окутує тебе, дотики капель освіжають та воскрешають.
"Львів. Вишні. Дощі" - одна з серії книг про місто Лева, котру неодмінно треба взяти з собою, якщо збираєтеся туди весною.
This entire review has been hidden because of spoilers.
June 8, 2017
надзвичайна принада цієї книжки - шикарне оформлення і назва. і можливість хоча б в уяві побувати у Львові. така книжка чудово пасує до інстаграму і до миски вишень. шкода, поки вишні не достигли, тож я їла черешні:) не всі вишні-черешні мені припали до смаку, але от Анастасія Нікуліна зуміла мене вразити своїм неймовірним "вишневим" стилем і шармом:)
July 22, 2017
Візьміть слово "кавуся" кілька разів у різних оповіданнях, щедро приправте "морелями" різного гатунку, не забудьте постійно вмикати дощ, і наостанок додайте кліше про кохання - ось рецепт чудової історії для цієї збірки.
Складно назвати літературою примітивні замальовки, склепані простою мовою фейсбучних статусів з доданням ускладнених оборотів для ваги. Безперечно, такий непотріб має власного читача, але на гарну оцінку не заслуговує і точно не затримається на нашій книжковій поличці.
Складно назвати літературою примітивні замальовки, склепані простою мовою фейсбучних статусів з доданням ускладнених оборотів для ваги. Безперечно, такий непотріб має власного читача, але на гарну оцінку не заслуговує і точно не затримається на нашій книжковій поличці.
September 5, 2018
Дуже смачна збірка. Як солодко-кислі вишні (оп, морелі насправді - вивчила нове слово). Мені, як львів'янці, ці оповідання дуже засмакували. Різні - життєві, болісні, радісні, кзакові навіть. Більше одного оповідання не хочеться на раз читати. Бо це як десерт, краще розтягнути задоволення надовго.
Якщо ви любите наш старенький Львів, то це для вас. Думаю, що особливо сподобається ніжним романтичним натурам)
Якщо ви любите наш старенький Львів, то це для вас. Думаю, що особливо сподобається ніжним романтичним натурам)
February 11, 2024
Легкі ностальгічні за Львовом оповідання, по-весняному теплі
Displaying 1 - 8 of 8 reviews