What do you think?
Rate this book
Корсо
Для всіх Єва завжди була милою, доброзичливою дівчиною. Такою вона видавалася й собі. Аж поки одного дня в її життя не ввірвався таємничий пес-знайда — і все пішло шкереберть: кохання, робота, сім’я. У шаленому вирі подій несподівано зникає подруга героїні. Поліція і медіа говорять про серійного вбивцю. Розпочинається розслідування — і Єва опиняється в епіцентрі жаху. Чи вистачить їй мужності й доброти, щоб протистояти злу, яке невідворотно наближається?
186 pages, Paperback
Published January 1, 2017
2 people are currently reading
151 people want to read
About the author
Поліна Кулакова
11 books186 followersсучасна українська письменниця, авторка трилерів
Ukrainian author of thrillers
Ukrainian author of thrillers
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 55 reviews
July 3, 2024
Більше дописів та інфи в моєму авторському блозі - "Ласкаво просимо в Касл-Рок, штат Мен"
Що я хочу сказати. "Корсо" Поліної Кулакової - це психологічний трилер, який не можна назвати гостросюжетним. Та й взагалі після прочитаного в мене досить змішані емоції.
Авторка тут робить акцент на протагоністці Єві та антагоністові Садівникові.
Образ серійного вбивці Садівника припав мені до душі, якби це не пролунало зараз. Не через те, що він робив жахливі речі, ні - я просто зрозумів його мотивацію, бо авторка її непогано прописала. Чому він став таким? Що спонукало його вбивати дівчат? Я отримав на ці питання відповідь. З Садівником всьо ОК, ідем далі.
Головна героїня Єва - інше питання. Події, які неслись в її життя впродовж історії, не здавались мені справжніми та натуральними. Аж надто багато всього співпало за такий маленький проміжок часу. Штучно це всьо виглядало, ніби підігнано спеціально.
За інших персонажів не бачу сенсу писати - вони просто є.
Не вистачило гри слів. Мені дуже подобається, коли автор/авторка ніби жонглюють словами, вміло граються ними, а оповідь пливе і не походить на суху викладку подій. В "Корсо" місцями я потрапляв саме на такі моменти.
Діалоги в порядку. Не супер-пупер, але, враховуючи мій минулий читацький досвід, розмовна частина оповіді тримається на рівні.
Напруга моментами відчувалась, але не більше. Не переповнювало мене почуття тривоги.
Кінцівка не здивувала, бо я чекав чогось подібного. Також, якщо підсумувати про сюжет, не вистачило поворотів, які перекидають всьо з ніг на голову. А ті, що були, на мене...не подіяли, чи що.
Прийшов час написати результат. А який він?
В мене не повертається язик назвати "Корсо" Поліни Кулакової поганою книгою. Але й супер-бомба-клас теж ні. Для любителів трилерів ця книга - шанс познайомитись з відчизняною профільною авторкою.
Що я хочу сказати. "Корсо" Поліної Кулакової - це психологічний трилер, який не можна назвати гостросюжетним. Та й взагалі після прочитаного в мене досить змішані емоції.
Авторка тут робить акцент на протагоністці Єві та антагоністові Садівникові.
Образ серійного вбивці Садівника припав мені до душі, якби це не пролунало зараз. Не через те, що він робив жахливі речі, ні - я просто зрозумів його мотивацію, бо авторка її непогано прописала. Чому він став таким? Що спонукало його вбивати дівчат? Я отримав на ці питання відповідь. З Садівником всьо ОК, ідем далі.
Головна героїня Єва - інше питання. Події, які неслись в її життя впродовж історії, не здавались мені справжніми та натуральними. Аж надто багато всього співпало за такий маленький проміжок часу. Штучно це всьо виглядало, ніби підігнано спеціально.
За інших персонажів не бачу сенсу писати - вони просто є.
Не вистачило гри слів. Мені дуже подобається, коли автор/авторка ніби жонглюють словами, вміло граються ними, а оповідь пливе і не походить на суху викладку подій. В "Корсо" місцями я потрапляв саме на такі моменти.
Діалоги в порядку. Не супер-пупер, але, враховуючи мій минулий читацький досвід, розмовна частина оповіді тримається на рівні.
Напруга моментами відчувалась, але не більше. Не переповнювало мене почуття тривоги.
Кінцівка не здивувала, бо я чекав чогось подібного. Також, якщо підсумувати про сюжет, не вистачило поворотів, які перекидають всьо з ніг на голову. А ті, що були, на мене...не подіяли, чи що.
Прийшов час написати результат. А який він?
В мене не повертається язик назвати "Корсо" Поліни Кулакової поганою книгою. Але й супер-бомба-клас теж ні. Для любителів трилерів ця книга - шанс познайомитись з відчизняною профільною авторкою.
June 27, 2023
3/5
Я наче подивилася серіальчик на СТБ😅 Цікаво, але на гостросюжетний триллер зовсім не тягне, та й детектив такий собі. Всі події я передбачила до того, як вони відбулися, був лише один неочікуваний момент в останньому розділі, а так дууже передбачувано.
Від триллера я очікую напруженої атмосфери, яка нагнітається з кожним розділом, інтриги, несподіваних поворотів сюжету, тут же ж цього всього немає. Все дуже просто, легко і не страшно. Але мені сподобалося як розкрили особистість маніяка. Авторка пояснила причини його вчинків, так що не виникало відчуття, ніби він з бухти-барахти затіяв свої злочини.
Головна героїня викликала неоднозначні почуття. В один момент вона мене дратувала, в інший її було дуже шкода, а потім знову почала бісити.
З персонажів мені сподобалися тільки Максим і Доріан, ну й поліцейський ще більш-менш адекватний.
З мінусів також:
🔸недостатньо розвинута любовна лінія, хоч вона й другорядна, але все одно виглядала не дуже правдоподібно, взагалі не зрозуміло чи були у героїв якісь почуття.
🔸Залишилися деякі нерозкриті питання і відчуття незавершеності історії
🔸Трохи дивні діалоги, і недоречні філософські роздуми герої ( може й доречні, але мене вони дратували)
Загалом, для мене це як мелодрама з детективною складовою, але ніяк не гостросюжетний триллер.
Я наче подивилася серіальчик на СТБ😅 Цікаво, але на гостросюжетний триллер зовсім не тягне, та й детектив такий собі. Всі події я передбачила до того, як вони відбулися, був лише один неочікуваний момент в останньому розділі, а так дууже передбачувано.
Від триллера я очікую напруженої атмосфери, яка нагнітається з кожним розділом, інтриги, несподіваних поворотів сюжету, тут же ж цього всього немає. Все дуже просто, легко і не страшно. Але мені сподобалося як розкрили особистість маніяка. Авторка пояснила причини його вчинків, так що не виникало відчуття, ніби він з бухти-барахти затіяв свої злочини.
Головна героїня викликала неоднозначні почуття. В один момент вона мене дратувала, в інший її було дуже шкода, а потім знову почала бісити.
З персонажів мені сподобалися тільки Максим і Доріан, ну й поліцейський ще більш-менш адекватний.
З мінусів також:
🔸недостатньо розвинута любовна лінія, хоч вона й другорядна, але все одно виглядала не дуже правдоподібно, взагалі не зрозуміло чи були у героїв якісь почуття.
🔸Залишилися деякі нерозкриті питання і відчуття незавершеності історії
🔸Трохи дивні діалоги, і недоречні філософські роздуми герої ( може й доречні, але мене вони дратували)
Загалом, для мене це як мелодрама з детективною складовою, але ніяк не гостросюжетний триллер.
June 27, 2023
а мені сподобалося. ця історія маленька та легко написана, хоча дещо все-таки є дивним. звісно, від гостросюжетного трилера тут мало що є, але це навіть краще, ніж я очікувала від цієї історії.
на Єву, головну героїню, в один момент багато навалилося, тому цілком очевидно, чому вона була розбитою майже весь час. вона знаходить пса, який стане її розрадою і зіграє у цій книжці ще не останню роль. спочатку було незрозуміло, який зв'язок це має з Садівником, але ж потім виявляється, що у них з Євою таки є спільне, можливо, навіть більше, чим може здатися на перший погляд. мені було мало опису, не вистачило більше деталей про подальше життя. дуже різко вбивцю викрили і на цьому історія обірвалася. ну, і очевидно було, яку роль в її житті зіграє цей поліцейський, ще з першої появи. у кінці мені навіть вистачило скла. з усіх – я найбільше хвилювалася за Доріана (песика). він найкраще, що було в цій історії, недаремно на його честь названа книжка.
4/5
на Єву, головну героїню, в один момент багато навалилося, тому цілком очевидно, чому вона була розбитою майже весь час. вона знаходить пса, який стане її розрадою і зіграє у цій книжці ще не останню роль. спочатку було незрозуміло, який зв'язок це має з Садівником, але ж потім виявляється, що у них з Євою таки є спільне, можливо, навіть більше, чим може здатися на перший погляд. мені було мало опису, не вистачило більше деталей про подальше життя. дуже різко вбивцю викрили і на цьому історія обірвалася. ну, і очевидно було, яку роль в її житті зіграє цей поліцейський, ще з першої появи. у кінці мені навіть вистачило скла. з усіх – я найбільше хвилювалася за Доріана (песика). він найкраще, що було в цій історії, недаремно на його честь названа книжка.
4/5
June 27, 2023
Що сказати? Насправді не дуже хочеться багато, тому що тут більше негативу ніж позитивних моментів у книзі.
Сама задумка може і гарна, але не втілена так, як належить цьому жанру.
Так, ми маємо такого собі Садівника. Як 🤔 цікаво. Такої назви для маніяків ще не було.
Отримуємо трішки інформації про дитинство, яке було не легким. Одразу автор повідомляє читачам імʼя головного злочинця.
Сергій з самого дитинства ненавидів свою маму, і він знайшов її коли вона наклала на себе руки, а саме повісилась. Потім він описує як після цього опиняться у лікувальному закладі. Хрещена його звідти забрала, і він якось з трепетом про неї згадує.
Єва звісно поки як гг ні риба, ні мʼясо. То вона нічого не може Солі сказати, виходить на замінити і все інше. Тут убили її співробітницю, а вона думає про те, як там без неї песик. Таке звісно.
Собака відіграє напевно найбільшу роль тут. Чомусь моя думка така.
Стас - 🐐 козел. Принципі і стосунки в них дивні, що вона не цікавилась де він працює, що там робить у тій Польщі.
Забула як його звати, слідчий мега непоганий тут герой і явно йому подобається Єва.
Кінцівка не зрозуміла містика з Максимо, що хотіла сказати авторка, і який у неї був посил я не зрозуміла. Якась містика?
Сама задумка може і гарна, але не втілена так, як належить цьому жанру.
Так, ми маємо такого собі Садівника. Як 🤔 цікаво. Такої назви для маніяків ще не було.
Отримуємо трішки інформації про дитинство, яке було не легким. Одразу автор повідомляє читачам імʼя головного злочинця.
Сергій з самого дитинства ненавидів свою маму, і він знайшов її коли вона наклала на себе руки, а саме повісилась. Потім він описує як після цього опиняться у лікувальному закладі. Хрещена його звідти забрала, і він якось з трепетом про неї згадує.
Єва звісно поки як гг ні риба, ні мʼясо. То вона нічого не може Солі сказати, виходить на замінити і все інше. Тут убили її співробітницю, а вона думає про те, як там без неї песик. Таке звісно.
Собака відіграє напевно найбільшу роль тут. Чомусь моя думка така.
Стас - 🐐 козел. Принципі і стосунки в них дивні, що вона не цікавилась де він працює, що там робить у тій Польщі.
Забула як його звати, слідчий мега непоганий тут герой і явно йому подобається Єва.
Кінцівка не зрозуміла містика з Максимо, що хотіла сказати авторка, і який у неї був посил я не зрозуміла. Якась містика?
June 27, 2023
Читається легко, але деякі моменти мені не зрозумілі і наче пропущені
Друга половина книги напічкана багатьма подіями, які можна було краще розписати і таким чином книга б вийшла довша і краще описана
Сюжет нагадав детективні серіали, які крутили по тв років 5 тому
Кінець для мене не зрозумілий, так собака виживе, але що буде далі з Євою, чи буде вона разом з Вовою
Можу сказати, що на один раз прочитати можна, але на 2,5/5 ⭐️
Друга половина книги напічкана багатьма подіями, які можна було краще розписати і таким чином книга б вийшла довша і краще описана
Сюжет нагадав детективні серіали, які крутили по тв років 5 тому
Кінець для мене не зрозумілий, так собака виживе, але що буде далі з Євою, чи буде вона разом з Вовою
Можу сказати, що на один раз прочитати можна, але на 2,5/5 ⭐️
June 27, 2023
Я намагалась її дочитати, але під час прочитання відчувала лише те, що вона вводить мене в нечитун.
Гостросюжетний трилер без гострого сюжету, та і взагалі не схожий на трилер.
Якась нерозкрита містика з хлопчиком.
Взагалі, єдине, що сподобалось - Доріан
Гостросюжетний трилер без гострого сюжету, та і взагалі не схожий на трилер.
Якась нерозкрита містика з хлопчиком.
Взагалі, єдине, що сподобалось - Доріан
June 27, 2023
"Корсо". Поліна Кулакова
⭐⭐
Перше, що хочу зауважити, це не відповідність жанру. Нам вказують, що це "детективний трилер", "горор", "містичний детектив" — але від них лише сама назва. Я навіть не можу ствердити, що там присутні елементи вищеперераховпних жанрів.
Сама історія дивно побудована. Бо наче і зав'язка більш-менш нормальна, але згодом воно якось поступово розчиняється серед тексту. Передбачуваність подій теж не особливо те, чим радіють. В детективі, на мою суб'єктивну думку, головне — саме непередбачуваність. Затягнутість в творі "детективний трилер", де ти очікуєш на той детектив і трилер, а його нема. І як виявляється, не буде; оця "детективна" лінія тече своїм шляхом, а інші герої дивляться і йдуть за цим струмком сюжету)
Тема зв'язку між чотирнадцятирічнии хлопчиком, собакою та маніяком дуже скупо розкрита, на це мало акцентувалося уваги, хоча б здавалося, в містичному детективі повинна була б рушійна сила сюжету, а тут просто воно є і все.
Деяка дитячість та наівність героїв, коли їм здається, що все так просто або не належне сприймання ситуації. А от травми головної героїні та Сергія прописані та виражені дуже добре. І мотивація Сергія, як маніяка, теж незвична, як на мене вийшла.
Стиль у авторки легкий та приємний. Це вже друга прочитана книга, тому можу з упевненістю це стверджувати. Але воно не здатне перекрити оті мінуси, яких ой, як багато. Якщо маєте на меті прочитати книжку без жодної розумової нагрузки на вечір, то це ідеальний варіант, бо тут більше про життя, аніж про смерть. Але якби в мене хто запитував би, то я б, звісно, не рекомендував. Та можу порадити "Дівчинку, яку ми вбили", от там дійсно, як мінімум, трилер)))
⭐⭐
Перше, що хочу зауважити, це не відповідність жанру. Нам вказують, що це "детективний трилер", "горор", "містичний детектив" — але від них лише сама назва. Я навіть не можу ствердити, що там присутні елементи вищеперераховпних жанрів.
Сама історія дивно побудована. Бо наче і зав'язка більш-менш нормальна, але згодом воно якось поступово розчиняється серед тексту. Передбачуваність подій теж не особливо те, чим радіють. В детективі, на мою суб'єктивну думку, головне — саме непередбачуваність. Затягнутість в творі "детективний трилер", де ти очікуєш на той детектив і трилер, а його нема. І як виявляється, не буде; оця "детективна" лінія тече своїм шляхом, а інші герої дивляться і йдуть за цим струмком сюжету)
Тема зв'язку між чотирнадцятирічнии хлопчиком, собакою та маніяком дуже скупо розкрита, на це мало акцентувалося уваги, хоча б здавалося, в містичному детективі повинна була б рушійна сила сюжету, а тут просто воно є і все.
Деяка дитячість та наівність героїв, коли їм здається, що все так просто або не належне сприймання ситуації. А от травми головної героїні та Сергія прописані та виражені дуже добре. І мотивація Сергія, як маніяка, теж незвична, як на мене вийшла.
Стиль у авторки легкий та приємний. Це вже друга прочитана книга, тому можу з упевненістю це стверджувати. Але воно не здатне перекрити оті мінуси, яких ой, як багато. Якщо маєте на меті прочитати книжку без жодної розумової нагрузки на вечір, то це ідеальний варіант, бо тут більше про життя, аніж про смерть. Але якби в мене хто запитував би, то я б, звісно, не рекомендував. Та можу порадити "Дівчинку, яку ми вбили", от там дійсно, як мінімум, трилер)))
June 27, 2023
2,5⭐
Почнемо з плюсів книги:
🔹Книга маленька, тому читається швидко і досить легко.
🔹 Гарно описане місто, природа.
📍Головна героїня Єва, виросла у досить неблагополучній родині, де і мати, і вітчим пили, і також відчим її і бив, і гасив недопалки💔. Та попри це вона змогла повірити, що у світі є щось краще і не розчаруватися у ньому.
📍 А от Садівник, він же ж Сергій, теж жив у неблагополучній родині, як можна дізнатися з сюжету, то вітчим Єви був його рідним батьком, який покинув його маму ще в дитинстві. Мати головного героя теж вела "дивне" життя і закінчила його самогубством, і знайшов її Сергій і через це попав в психлікарню, де його "накачували" різними препаратами.
І це таки "зламало" його🙄
Книга читалася легко, але великої детективної історії я не помітила, інтриги не було зовсім, єдине, що мене хвилювало, то коли Садівник проколеться і його знайдуть. Бо він і так палився страшно.
Містична частина була дивно вплетена і не до кінця розвинена. То Макс бачить видіння, то вже й може трансформуватися в тіло Річі-Доріана🙄
Любовна лінія теж не зовсім гарно розвинена, хоч вона тут і другорядна. На початку мені навіть Володя здавався підозрілим, але ж ми знали і ім'я і професію Садівника, тому я його і не підозрювала.
Якщо потрібна книга на вечір, щоб відволіктися і не думати то це саме вона.
Почнемо з плюсів книги:
🔹Книга маленька, тому читається швидко і досить легко.
🔹 Гарно описане місто, природа.
📍Головна героїня Єва, виросла у досить неблагополучній родині, де і мати, і вітчим пили, і також відчим її і бив, і гасив недопалки💔. Та попри це вона змогла повірити, що у світі є щось краще і не розчаруватися у ньому.
📍 А от Садівник, він же ж Сергій, теж жив у неблагополучній родині, як можна дізнатися з сюжету, то вітчим Єви був його рідним батьком, який покинув його маму ще в дитинстві. Мати головного героя теж вела "дивне" життя і закінчила його самогубством, і знайшов її Сергій і через це попав в психлікарню, де його "накачували" різними препаратами.
І це таки "зламало" його🙄
Книга читалася легко, але великої детективної історії я не помітила, інтриги не було зовсім, єдине, що мене хвилювало, то коли Садівник проколеться і його знайдуть. Бо він і так палився страшно.
Містична частина була дивно вплетена і не до кінця розвинена. То Макс бачить видіння, то вже й може трансформуватися в тіло Річі-Доріана🙄
Любовна лінія теж не зовсім гарно розвинена, хоч вона тут і другорядна. На початку мені навіть Володя здавався підозрілим, але ж ми знали і ім'я і професію Садівника, тому я його і не підозрювала.
Якщо потрібна книга на вечір, щоб відволіктися і не думати то це саме вона.
October 14, 2023
Це розрив 🔥🔥🔥
Нас чекає бомбічний трилер - дууууже круте продовження історії уже знайомих нам героїв попередньої книги!!!
Нас чекає бомбічний трилер - дууууже круте продовження історії уже знайомих нам героїв попередньої книги!!!
April 1, 2024
Як для гостросюжетного трилера книга видалась дуже лайтова (більше хочеться віднести її до психологічної драми), але загалом історія хороша. Досить великий акцент на психологічних травмах дитинства. Концепція "Садівника " в образі вбивці також доволі цікава. А песик то взагалі любов. Книга не містить детальних описів кривавих сцен і це великий плюс для мене. Точно читатиму продовження
June 27, 2023
Знайомство з українськими авторами не завжди проходить успішно.
Гостросюжетний трилер? А де гострий сюжет? До чого тут взагалі містика, може хтось зрозумів? Прибрати Максима з його снами і магічні сили собаки - все як було, так і лишиться. Жодних змін.
Сама по собі ідея досить цікава. Але втілення, як на мене, дуже погане. Садівник закопує жертв у саду. А до чого тут сад? Мотивацію вбивати майже не описали. А потім в кінці він різко бах - і все вбивати вже не хоче, змінилися плани на життя.
Єва мені здалася досить в'ялою, хоча її дії можна виправдати в більшості випадків. Але бити дитину? Вова схавав, підтримав, що йому ще робити, хоче ж з нею в одне ліжко як-небудь лягти))) Стас також ще той трофей. Загалом жоден персонаж не запав в душу, не сподобався, навіть мінімальної симпатії - ні! Всі вони якісь недописані й недопрацьовані. Багато героїв, а толку-то від них, якщо вони сухі і з'являються на п'ять секунд?
Лишилося багато нерозкритих тем.
2,5/5
Гостросюжетний трилер? А де гострий сюжет? До чого тут взагалі містика, може хтось зрозумів? Прибрати Максима з його снами і магічні сили собаки - все як було, так і лишиться. Жодних змін.
Сама по собі ідея досить цікава. Але втілення, як на мене, дуже погане. Садівник закопує жертв у саду. А до чого тут сад? Мотивацію вбивати майже не описали. А потім в кінці він різко бах - і все вбивати вже не хоче, змінилися плани на життя.
Єва мені здалася досить в'ялою, хоча її дії можна виправдати в більшості випадків. Але бити дитину? Вова схавав, підтримав, що йому ще робити, хоче ж з нею в одне ліжко як-небудь лягти))) Стас також ще той трофей. Загалом жоден персонаж не запав в душу, не сподобався, навіть мінімальної симпатії - ні! Всі вони якісь недописані й недопрацьовані. Багато героїв, а толку-то від них, якщо вони сухі і з'являються на п'ять секунд?
Лишилося багато нерозкритих тем.
2,5/5
This entire review has been hidden because of spoilers.
February 24, 2024
Стандартний представник свого жанру. Скоріше трилер, аніж детектив, адже вбивцю ми знаємо з самого початку, лише спостерігаємо як його ловитимуть. Але точно не гостросюжетний. Не було, принаймні у мене, відчуттч якоїсь напруги чи переживань. Емоційно книга читалася доволі рівно. Цікавий задум, але ніби не дуже добре розписаний. Книга могла бути довшою і більш деталізованою, краще розкрити персонажів, нагнати атмосферності.
Ми в кінці розуміємо чому маніяк робив те, що він робив, дуже швидко та загально та все ж таки. Але дівчину я не зрозуміла. Ми бачимо дуже багато складних ситуацій з її дитинства, і все зводиться до того що попри все те, вона обрала світло і доброту. Не переманила її темрява. Така собі алюзія на Гаррі Поттера.
Є помилки в тексті: сонце сіяло, хлопець мусів... але то таке.
Загалом книга доволі непогана. На один вечір розслабитися, відволіктись - саме те.
Ми в кінці розуміємо чому маніяк робив те, що він робив, дуже швидко та загально та все ж таки. Але дівчину я не зрозуміла. Ми бачимо дуже багато складних ситуацій з її дитинства, і все зводиться до того що попри все те, вона обрала світло і доброту. Не переманила її темрява. Така собі алюзія на Гаррі Поттера.
Є помилки в тексті: сонце сіяло, хлопець мусів... але то таке.
Загалом книга доволі непогана. На один вечір розслабитися, відволіктись - саме те.
June 21, 2024
Корсо став моїм знайомством з авторкою і я однозначно буду читати інші її книги.
Мені дуже сподобалась історія і розвиток всіх подій. Повороти сюжету мене здивували і тільки один з них я зрозуміла трохи раніше. В загальному мені вдалось чудово провести час з книгою і дуже рада, що є продовження. Дуже сподіваюсь, що Єва, Володя, Максим і Доріан знайшли своє щастя і стали сімʼєю.
Мені дуже сподобалась історія і розвиток всіх подій. Повороти сюжету мене здивували і тільки один з них я зрозуміла трохи раніше. В загальному мені вдалось чудово провести час з книгою і дуже рада, що є продовження. Дуже сподіваюсь, що Єва, Володя, Максим і Доріан знайшли своє щастя і стали сімʼєю.
June 25, 2022
Книга - зовсім не сподобалася.
Маніяк - не страшний. Скоріше жалюгідний. Він так палився, що аж дивно чому його одразу не зловили.
Всі герої - не переконливі і слабкі.
Таке відчуття що хлопця, який бачить віщі сни, додали просто щоб хоч якось з’єднати докупи історію.
Єдиний персонаж, який сподобався - собака)
Маніяк - не страшний. Скоріше жалюгідний. Він так палився, що аж дивно чому його одразу не зловили.
Всі герої - не переконливі і слабкі.
Таке відчуття що хлопця, який бачить віщі сни, додали просто щоб хоч якось з’єднати докупи історію.
Єдиний персонаж, який сподобався - собака)
August 22, 2017
Коротка книга, що дуже швидко читається, написала легкою мовою. Проте багато помилок у виданні, нажаль...
Корсо - порода собаки, яку головна героїня знаходить на вулиці і яка "втягує" героїню до розслідування серії вбивств, що відбуваються у місті. По суті у книги два головних герої - вбивця-Садівник та дівчина, що має звичайне життя. Садівник вважає, що вбиваючи жінок він "очищує" суспільство. Мені не було зрозуміло, чому дівчина не стала підозрюваною, бо обставини складались так, що вона постійно була у центрі подій і чому логічна підозра на неї так і не пала. Мотивація вбивці трохи спантеличує. Автор намагається показати, що у всьому винне скалічене родиною дитинство, проте це виглядає трохи непереконливо.
Книга навіть більше не про вбиство та розслідування, а про темряву, яка є всередині кожного з нас і ті обставини, які цю темряву витягують з нас назовні. Сподобався добре прописаний образ головної героїні, а от деталізації антагоніста не вистачило.
Детективи зараз не дуже пишуться в Україні і добре, що цей жанр починає потроху розвиватись і в нас. Корсо - непоганий тому приклад.
Корсо - порода собаки, яку головна героїня знаходить на вулиці і яка "втягує" героїню до розслідування серії вбивств, що відбуваються у місті. По суті у книги два головних герої - вбивця-Садівник та дівчина, що має звичайне життя. Садівник вважає, що вбиваючи жінок він "очищує" суспільство. Мені не було зрозуміло, чому дівчина не стала підозрюваною, бо обставини складались так, що вона постійно була у центрі подій і чому логічна підозра на неї так і не пала. Мотивація вбивці трохи спантеличує. Автор намагається показати, що у всьому винне скалічене родиною дитинство, проте це виглядає трохи непереконливо.
Книга навіть більше не про вбиство та розслідування, а про темряву, яка є всередині кожного з нас і ті обставини, які цю темряву витягують з нас назовні. Сподобався добре прописаний образ головної героїні, а от деталізації антагоніста не вистачило.
Детективи зараз не дуже пишуться в Україні і добре, що цей жанр починає потроху розвиватись і в нас. Корсо - непоганий тому приклад.
March 10, 2024
Непогана історія на один раз. Швидко й легко читається, тож чудово підійде для відпочинку на пару вечорів.
Напевне я занадто зависила свої очікування, бо в результаті якщо чесно трохи розчарувалася. Хотілось більше динаміки, неочікуваних поворотів та відкриттів. А в результаті події відбувались швидко, але більшість з них були досить передбачуваними та не справляли враження. Винятком став звʼязок головної героїні ��а Садівника, це здивувало, але наскільки було влучно, тут не впевнена.
Та без заперечень було дещо в цій книзі, що мене дуже зачепило і це пес. Усі сцени з ним стали важелем який витягнув цю історію. Саме вони викликали емоції, саме на них я постійно чекала і дійсно насолоджувалась.
Напевне я занадто зависила свої очікування, бо в результаті якщо чесно трохи розчарувалася. Хотілось більше динаміки, неочікуваних поворотів та відкриттів. А в результаті події відбувались швидко, але більшість з них були досить передбачуваними та не справляли враження. Винятком став звʼязок головної героїні ��а Садівника, це здивувало, але наскільки було влучно, тут не впевнена.
Та без заперечень було дещо в цій книзі, що мене дуже зачепило і це пес. Усі сцени з ним стали важелем який витягнув цю історію. Саме вони викликали емоції, саме на них я постійно чекала і дійсно насолоджувалась.
September 3, 2025
« Темрява присутня в кожному з нас. Важливо не впускати у своє життя тих, хто може цю темряву пробудити й витягнути на поверхню, затуливши собою сонце. »
|||
Життя Єви надто швидко змінюється: пес-знайда, хлопець-зрадник, сусід-поліцейський, вмираючий вітчим, колега, яка стала жертвою серійного вбивці та цей вбивця, який є рідним сином вітчима.
Садівник вершить своє правосуддя, вбиваючи молодих дівчат, якщо вони підпадають під критерії його вибору — вульгарно одягнені чи нафарбовані. Він відшукує в жінках свою покійну матір, яку знайшов повішеною, й вбиває їх, затягуючи на їхній шиї шарф. Проте все змінюється, коли пес однієї з жертв, кусає його за ногу — чи можуть собаки, вкусивши, прокласти? Він намагається знайти пса, щоби його добити, але натомість знаходить Єву — прийомну доньку батька — й вирішує змінитися. Правда, перед цим вбиває Станіслава — хлопця, який підібрався надто близько до правди про іншу сторону Сергія — підійшов заблизько до Садівника.
Володимир — слідчий карного розшуку, який займається справами зниклих безвісти жінок, сусід Єви. Він знайомиться з Євою випадково, проте доля їх єднає — він навіть прислухається до неї, коли вона говорить де слід шукати місце злочину — місце, де була вбита колишня хазяйка пса-знайди.
Пес-знайда породи кане корсо, який увірвався в життя Єви, певно, став тією відправною точкою всіх змін — він слухняний, розумний та уважний, проте — точно чимось занепокоєний. В одну із прогулянок він знаходить захоронення — і своєї колишньої хазяйки, й інших зниклих жінок. Його справжнє ім'я Річі, проте йому подобається те ім'я, яким його називає Єва — Доріан.
Максим — хлопчик-сирота, який полюбляє читати детективи і у якого, як виявилось, бувають віщі сни. Він розповідає про ці сни Єві, але та не вірить — чи намагається не вірити, — бо ж ніхто не міг сказати хлопчику про те, що вона була в лікарні у вітчима чи, зрештою, про місце, де була вбита колишня хазяйка Доріана. І точно ніхто не міг йому сказати про те, що вона була готова піддатися на вмовляння та вибачення Сергія, й ледь не вбила відважного корсо.
Але, зрештою, цього разу світло перемогло — Доріан житиме; не дивлячись на всі випробування, Єва знайшла коханого чоловіка; а Максим задоволений, що помилився і Доріан житиме.
|||
Життя Єви надто швидко змінюється: пес-знайда, хлопець-зрадник, сусід-поліцейський, вмираючий вітчим, колега, яка стала жертвою серійного вбивці та цей вбивця, який є рідним сином вітчима.
Садівник вершить своє правосуддя, вбиваючи молодих дівчат, якщо вони підпадають під критерії його вибору — вульгарно одягнені чи нафарбовані. Він відшукує в жінках свою покійну матір, яку знайшов повішеною, й вбиває їх, затягуючи на їхній шиї шарф. Проте все змінюється, коли пес однієї з жертв, кусає його за ногу — чи можуть собаки, вкусивши, прокласти? Він намагається знайти пса, щоби його добити, але натомість знаходить Єву — прийомну доньку батька — й вирішує змінитися. Правда, перед цим вбиває Станіслава — хлопця, який підібрався надто близько до правди про іншу сторону Сергія — підійшов заблизько до Садівника.
Володимир — слідчий карного розшуку, який займається справами зниклих безвісти жінок, сусід Єви. Він знайомиться з Євою випадково, проте доля їх єднає — він навіть прислухається до неї, коли вона говорить де слід шукати місце злочину — місце, де була вбита колишня хазяйка пса-знайди.
Пес-знайда породи кане корсо, який увірвався в життя Єви, певно, став тією відправною точкою всіх змін — він слухняний, розумний та уважний, проте — точно чимось занепокоєний. В одну із прогулянок він знаходить захоронення — і своєї колишньої хазяйки, й інших зниклих жінок. Його справжнє ім'я Річі, проте йому подобається те ім'я, яким його називає Єва — Доріан.
Максим — хлопчик-сирота, який полюбляє читати детективи і у якого, як виявилось, бувають віщі сни. Він розповідає про ці сни Єві, але та не вірить — чи намагається не вірити, — бо ж ніхто не міг сказати хлопчику про те, що вона була в лікарні у вітчима чи, зрештою, про місце, де була вбита колишня хазяйка Доріана. І точно ніхто не міг йому сказати про те, що вона була готова піддатися на вмовляння та вибачення Сергія, й ледь не вбила відважного корсо.
Але, зрештою, цього разу світло перемогло — Доріан житиме; не дивлячись на всі випробування, Єва знайшла коханого чоловіка; а Максим задоволений, що помилився і Доріан житиме.
April 25, 2024
Це гарний та цікавий детектив, який можна прочитати за декілька вечорів. Мені дуже подобалося, як авторка нарощувала напругу в книзі, а також розділи від обличчя вбивці були дуже реалістичними та цікавими. Мені здається, що авторка проробила ґрунтовну роботу саме з психологічної точки зору, бо так майстерно описати вбивцю та його думки треба вміти!
Але є але❕Далі можливі невеликі спойлери❕Мені не сподобалася містична складова книги, яка по суті й направила розслідування у правильному напрямку. Я очікувала, що це буде класичний детектив без всіляких надприродних штук. Але сталося не так, як гадалося. Плюс кінцівка лишила неоднозначні враження.
Також мене дуже засмутила ситуація з фемінітивами у книзі. То їх не було, то вони були, але написані згідно з російською правопису. Наприклад, барменША. В українській мові фемінітиви не утворюються за допомогою суфіксу -ша. Тож це мене теж дуже засмутило🥲
Загалом мені книга сподобалася. Було дуже цікаво та інтригуюче читати. Продовження цієї книги я точно читатиму, бо мені сподобався стиль написання, а також полюбилася головна героїня. Тож я залюбки продовжу читати її шлях і нові небезпечні пригоди🥹
Але є але❕Далі можливі невеликі спойлери❕Мені не сподобалася містична складова книги, яка по суті й направила розслідування у правильному напрямку. Я очікувала, що це буде класичний детектив без всіляких надприродних штук. Але сталося не так, як гадалося. Плюс кінцівка лишила неоднозначні враження.
Також мене дуже засмутила ситуація з фемінітивами у книзі. То їх не було, то вони були, але написані згідно з російською правопису. Наприклад, барменША. В українській мові фемінітиви не утворюються за допомогою суфіксу -ша. Тож це мене теж дуже засмутило🥲
Загалом мені книга сподобалася. Було дуже цікаво та інтригуюче читати. Продовження цієї книги я точно читатиму, бо мені сподобався стиль написання, а також полюбилася головна героїня. Тож я залюбки продовжу читати її шлях і нові небезпечні пригоди🥹
December 6, 2024
Не хочу брехати, це було погано. Хотілось би сказати, що у мене не було очікувань. Покрінжували, покєкали і забули. Але, хоча я не чекала на шедевр, я все ще хотіла більшого. До того я читала Дівчину, яку ми вбили, і хоча вона була не ідеальна, мені набагато більше сподобалась. Мені все-таки хотілось побачити Корсо на сходинці повище, бо у Дівчини точно був потенціал 😓
Наївний і абсурдний сюжет, неприродні і незграбні діалоги, головна героїня "тендітна, добра, невинна (і дурна як чіп) дівчина, яка нікому нічого поганого не зробила, а на її голову всі біди" ніби телепортована з дешевої телевізійної мелодрами.
Якщо б ця книга була у мене першою у авторки, я б за другу не взялась (правда, і настільки розчарована, мабуть, не була б)
І чому вони весь час плачуть? Не встигнув тут пустити сльозу хіба що Вова (його захистив статус крутого мачо-поліцейського). Навіть пес тут розревівся. Сама героїня, за моїми приблизними підрахунками, заливалась слізьми мінімум разів 15 (нагадаю, в книзі 200 сторінок) 😩
Наївний і абсурдний сюжет, неприродні і незграбні діалоги, головна героїня "тендітна, добра, невинна (і дурна як чіп) дівчина, яка нікому нічого поганого не зробила, а на її голову всі біди" ніби телепортована з дешевої телевізійної мелодрами.
Якщо б ця книга була у мене першою у авторки, я б за другу не взялась (правда, і настільки розчарована, мабуть, не була б)
І чому вони весь час плачуть? Не встигнув тут пустити сльозу хіба що Вова (його захистив статус крутого мачо-поліцейського). Навіть пес тут розревівся. Сама героїня, за моїми приблизними підрахунками, заливалась слізьми мінімум разів 15 (нагадаю, в книзі 200 сторінок) 😩
December 7, 2020
👎Недбало та погано написаний кадаврік, який з усіх сил пнеться бути трилером, а авторського вміння вистачає лише на мелодраму із елементами детективу.
Твір, який скоріше НЕ раджу, аніж навпаки. Графоманії більше, аніж мотивації. Шаблонні герої, штамповані вчинки, як наслідок - повна відсутність емпатії до них. Декілька яскравих та майстерних епізодів не рятують твір в цілому, він залишається сирим, поверхневим, а місцями й невиправдано пафосним. Головна інтрига вже на середині стає зрозумілою, і так, якщо ви закинете книжку після 100-ї сторінки, зрозумівши, хто тут кому рабінович, то геть нічого не втратите.
✔️З плюсів можна відмітити обсяг: трішки більше 200 сторінок, тому особливо багато часу не витрачено.
✔️✔️До плюсів також віднесу певний натяк на захований потенціал. Якщо авторка випишеться, та ще й під чуйним керівництвом вмілого редактора, нас чекає своя класна майстриня трилерів, що не може не радувати.
📚Решту книг її поки що читати бажання немає
Твір, який скоріше НЕ раджу, аніж навпаки. Графоманії більше, аніж мотивації. Шаблонні герої, штамповані вчинки, як наслідок - повна відсутність емпатії до них. Декілька яскравих та майстерних епізодів не рятують твір в цілому, він залишається сирим, поверхневим, а місцями й невиправдано пафосним. Головна інтрига вже на середині стає зрозумілою, і так, якщо ви закинете книжку після 100-ї сторінки, зрозумівши, хто тут кому рабінович, то геть нічого не втратите.
✔️З плюсів можна відмітити обсяг: трішки більше 200 сторінок, тому особливо багато часу не витрачено.
✔️✔️До плюсів також віднесу певний натяк на захований потенціал. Якщо авторка випишеться, та ще й під чуйним керівництвом вмілого редактора, нас чекає своя класна майстриня трилерів, що не може не радувати.
📚Решту книг її поки що читати бажання немає
December 23, 2019
Дівчина Єва і собака кане корсо. Серійний ман'як. Вигадане місто Добролів.
This entire review has been hidden because of spoilers.
January 20, 2021
Ох, давно я не ковтала книжку за день! Але цей детективний трилер спати не відпустив. І не дарма! А ще здається у мене поповнився список улюблених книжок... Єва, молода дівчина з дуже непростим минулим, намагається втриматися на плаву і зажити нормальним життям. Але одного разу натрапляє на пораненого собаку, якого на свій страх і ризик забирає додому. З цього моменту починається коловорот страшних подій у її житті, який призведе до несподіваних змін.
Садівник, ненависник молодих і гарних дівчат, отримує насолоду від їхнього удушення. Має сад із квітами, які виростають на місці поховання убитих. Чому він це робить? І що змусить його зупинитися?
Мені подобається знати ім'я вбивці на самому початку (в принципі, як і у кінці): всі метушаться, висувають припущення, шукають докази - а ти сидиш і спокійно спостерігаєш за всім цим. Але не думайте, що вам буде скучно. У кінці авторка здивує всіх! (Насправді, мені здалося трохи дивним таке неймовірне співпадіння і складання в один пазл усіх окремих деталей, але я таке люблю і підсвідомо чекаю на щось таке). А ще люблю хепіенд - і тут з цим теж усе гуд!
Це все-таки трилер, том�� читати трохи побоювалася, але страшно не було, спати пішла спокійно) Моря крові тут нема, бо вбивці стає погано при її вигляді. Але страшно від того, які наслідки у дорослому житті мають дитячі образи, знущання та кривди дітей не проходять безслідно, а залишаються всередині, створюючи темноту, яка у будь-який момент може вийти назовні.
Так, так, любовна лінія тут теж, звісно, є. І на мою думку, вона лягла сюди ідеально! Не перетягувала на себе зайву увагу, не тиснула своєю романтичністю, але гріла душу і давала надію на щасливий фінал❤️
Садівник, ненависник молодих і гарних дівчат, отримує насолоду від їхнього удушення. Має сад із квітами, які виростають на місці поховання убитих. Чому він це робить? І що змусить його зупинитися?
Мені подобається знати ім'я вбивці на самому початку (в принципі, як і у кінці): всі метушаться, висувають припущення, шукають докази - а ти сидиш і спокійно спостерігаєш за всім цим. Але не думайте, що вам буде скучно. У кінці авторка здивує всіх! (Насправді, мені здалося трохи дивним таке неймовірне співпадіння і складання в один пазл усіх окремих деталей, але я таке люблю і підсвідомо чекаю на щось таке). А ще люблю хепіенд - і тут з цим теж усе гуд!
Це все-таки трилер, том�� читати трохи побоювалася, але страшно не було, спати пішла спокійно) Моря крові тут нема, бо вбивці стає погано при її вигляді. Але страшно від того, які наслідки у дорослому житті мають дитячі образи, знущання та кривди дітей не проходять безслідно, а залишаються всередині, створюючи темноту, яка у будь-який момент може вийти назовні.
Так, так, любовна лінія тут теж, звісно, є. І на мою думку, вона лягла сюди ідеально! Не перетягувала на себе зайву увагу, не тиснула своєю романтичністю, але гріла душу і давала надію на щасливий фінал❤️
August 22, 2021
Для мене це був дууууже високий рівень письма авторки. Читається легко, захоплює, не відпускає, інтригу тримає, усі ті банальності, що пишуть у відгуках на хороший трилер, і не тільки. Та що зробити, як тут воно так і є!
У Доброліві завівся маніяк, що вбиває жінок. Окремо йде розповідь про Єву, дівчину, що має тяжке дитинство, яке відгукується і тепер. І як вигадливо авторці вдалося сплести ці історії в один клубок. Я все очікувала, що маніяк нападе на Єву,і вона його переможе, але кінцівка виявилась не такою банальною, як я думала. Цікаво, от дуже цікаво.
А ще тут ж трохи містики. І один з героїв оповіді - собака породи корсо, яка й дала назву твору. Вперше почула про таку породу. А назва прямо ідеальна, на мою думку.
Авторка потрапила в топ моїх улюблених авторів, тож читатиму все у неї.
У Доброліві завівся маніяк, що вбиває жінок. Окремо йде розповідь про Єву, дівчину, що має тяжке дитинство, яке відгукується і тепер. І як вигадливо авторці вдалося сплести ці історії в один клубок. Я все очікувала, що маніяк нападе на Єву,і вона його переможе, але кінцівка виявилась не такою банальною, як я думала. Цікаво, от дуже цікаво.
А ще тут ж трохи містики. І один з героїв оповіді - собака породи корсо, яка й дала назву твору. Вперше почула про таку породу. А назва прямо ідеальна, на мою думку.
Авторка потрапила в топ моїх улюблених авторів, тож читатиму все у неї.
July 12, 2022
“Корсо” затягує, зводить з розуму й викликає залежність з перших сторінок. Я не знаю, як Поліна Кулакова це робить. Можливо, це все легка мова, можливо, ретельний план, спрямований закохати читача в книжку тут і зараз, можливо, чари! Мені весь час хотілося знову й знову повернутися до цієї історії, щоб дізнатися, а що ж там далі і, звісно, перевірити власні припущення. Доки читала, подивилися в своїй уяві крутий фільм.
Книжка змушує будувати власні версії, губитися між варіантами розвитку подій наступні декілька хвилин, співчувати, а потім дратуватися через певні вчинки героїв. Кожен персонаж постає живою людиною, зі своїми вадами, страхами, болем. Тут ніхто не претендує на звання ідеальної людини, персонажі не розділені на хороших та поганих. У кожного - своя темрява.
Книжка змушує будувати власні версії, губитися між варіантами розвитку подій наступні декілька хвилин, співчувати, а потім дратуватися через певні вчинки героїв. Кожен персонаж постає живою людиною, зі своїми вадами, страхами, болем. Тут ніхто не претендує на звання ідеальної людини, персонажі не розділені на хороших та поганих. У кожного - своя темрява.
May 15, 2022
Хороший детектив із не менш цікавим соціальним підтекстом. Хоча як на мене сни Максима були дещо зайвими. Чого не вистачило, так це більшого розкриття історій персонажів (або я просто дуже люблю Кінгівські описи). Цікаво було б просто прочитати твір на соціальну тематику від цієї авторким без будь-яких детективних підтекстів (я знаю про "Усі їхні демони")
October 17, 2021
Кліше на кліше, і кліше поганяє… Інколи вже аж смішно було від цього
June 16, 2019
На нашій літературній ниві вродило нічогеньким детективом.
Я не великий експерт в детективах і книги цього жанру проходять часто повз мене, але інколи я таки беру подібне до рук. "Корсо" — це детективний трилер, історія про серійні вбивста, насилля, дитячі травми, про те, як одні й ті ж самі обставини можуть мати на людей різний вплив: хтось від отриманих в дитинстві травм виростає сильним, бореться, шукає себе. А хтось божеволіє і сам продукує насильство, яке пережив у дитячому віці.
Великої інтриги в романі немає — з перших сторінок ми знаємо, хто головний злодій. Його історія переплітається з історіями інших людей і вони сплітаються в міцний клубок подій і таємниць. А ще тут є неймовірний пес! Корсо в назві — це порода собаки. Загугліть, який це красень😍
Основне про книгу:
.
📍Роман читається легко і швидко: ідеальний вибір для осіннього читання ввечері, якщо ви не боїтесь вбивць і крові😏 Кожен персонаж має свою мотивацію — їхні вчинки і поведінка обумовлені минулим досвідом, вони справді мов живі люди, бо в їхніх долях можна впізнати реальних знайомих, людей, котрих багато поруч з нами.
.
📍А ще він має свою атмосферу. І місто, в якому відбуваються події, справляє гнітюче враження: там часто дощить, виникають асоціації з якоюсь сірістю, приреченістю, меланхолійністю.
.
📍Окремо виділю оформлення книги: красива обкладинка, цупкий папір, приємний шрифт. Справді комфортно і легко читати. І помітка "16+" дуже доречна! Багато видавництв нехтують цією дрібничкою, але я все рівно вважаю, що це потрібна річ і вона має бути.
Я не великий експерт в детективах і книги цього жанру проходять часто повз мене, але інколи я таки беру подібне до рук. "Корсо" — це детективний трилер, історія про серійні вбивста, насилля, дитячі травми, про те, як одні й ті ж самі обставини можуть мати на людей різний вплив: хтось від отриманих в дитинстві травм виростає сильним, бореться, шукає себе. А хтось божеволіє і сам продукує насильство, яке пережив у дитячому віці.
Великої інтриги в романі немає — з перших сторінок ми знаємо, хто головний злодій. Його історія переплітається з історіями інших людей і вони сплітаються в міцний клубок подій і таємниць. А ще тут є неймовірний пес! Корсо в назві — це порода собаки. Загугліть, який це красень😍
Основне про книгу:
.
📍Роман читається легко і швидко: ідеальний вибір для осіннього читання ввечері, якщо ви не боїтесь вбивць і крові😏 Кожен персонаж має свою мотивацію — їхні вчинки і поведінка обумовлені минулим досвідом, вони справді мов живі люди, бо в їхніх долях можна впізнати реальних знайомих, людей, котрих багато поруч з нами.
.
📍А ще він має свою атмосферу. І місто, в якому відбуваються події, справляє гнітюче враження: там часто дощить, виникають асоціації з якоюсь сірістю, приреченістю, меланхолійністю.
.
📍Окремо виділю оформлення книги: красива обкладинка, цупкий папір, приємний шрифт. Справді комфортно і легко читати. І помітка "16+" дуже доречна! Багато видавництв нехтують цією дрібничкою, але я все рівно вважаю, що це потрібна річ і вона має бути.
Displaying 1 - 30 of 55 reviews