Понад століття тому ім'я «Шерлок Холмс» уперше з'явилося з-під пера автора – англійського письменника Артура Конан Дойля.
Не одне покоління читачів усього світу зацікавлено стежить за дивовижними пригодами «самітника із Бейкер-стрит», спостережливого, кмітливого, здатного розплутати якнайхимернішу детективну загадку... Численні шанувальники Дойлевого таланту охоче відвідують Музей-квартиру Шерлока Холмса в Лондоні, надсилають на його адресу тисячі листів. Чим же так приваблює нас цей герой, створений фантазією письменника?
Відповідь на це запитання дістане кожен, хто прочитає невмирущі детективні твори Артура Конан Дойля.
Цей том – перший із чотиритомного видання, до якого увійшли в українському перекладі усі твори англійського класика про пригоди Шерлока Холмса. В повному обсязі в Україні видаються вперше.
Sir Arthur Ignatius Conan Doyle was a Scottish writer and physician. He created the character Sherlock Holmes in 1887 for A Study in Scarlet, the first of four novels and fifty-six short stories about Holmes and Dr. Watson. The Sherlock Holmes stories are milestones in the field of crime fiction.
Doyle was a prolific writer. In addition to the Holmes stories, his works include fantasy and science fiction stories about Professor Challenger, and humorous stories about the Napoleonic soldier Brigadier Gerard, as well as plays, romances, poetry, non-fiction, and historical novels. One of Doyle's early short stories, "J. Habakuk Jephson's Statement" (1884), helped to popularise the mystery of the brigantine Mary Celeste, found drifting at sea with no crew member aboard.
Ці оповіді справили на мене неймовірне враження у 6 класі, коли я виявила, що є персонаж (звісно, тоді на стать я не зважала, мені йшлося про певний типаж, набір особистих якостей та професійних рис), на якого можна взоруватися. Голмс довго був моєю рольовою моделлю. Мені подобалося, що для нього людський мозок - це горище, подобалося, що він прагне бути вкурсі всіх новин, тому старанно читає газети (у батьків на шафах досі лежать підшивки газет, які я також збирала, щоб бути як Голмс і мати підказки під рукою). Голмс непересічний і зауважує деталі. Цієї зими захотілося повернутися до тексту. Я їхала в Лондон, була втомленою і потребувала безпечного світу, в якому буде достатньо добре, щоби там захотілося залишатися якомога довше. Голмс і Вотсон, кримінальний Лондон, постійна напруга і цікавезні історії, які я ніби памʼятала, проте деталі затерлися у памʼяті, змушували із захватом гортати сторінку за сторінкою. Як він це робить, як це цікаво, який же Голмс фрік. А потім я пішла на Бейкер стріт 221Б, у музей Голмса, у відтворений світ (але хотілося вірити, що все ж не відтворений, а збережений, бо детектив тут справді жив, бо це було його лігво, сюди приходили клієнти, тут він курив і думав, це все занадто реальне - й історії, які живуть у памʼять, і образ зіграний Камбербетчем, і ця оселя з безліччю дрібниць і цілком собі реальною місіс Худсон). Словом, читацька ностальгія накрила мене і полонила.
Цитата, яку хочеться залишити на згадку про цю пригоду: "Щоб освічена людина в дев'ятнадцятому столітті не знала, що Земля обертається круг Сонця, - такому незбагненному фактові я просто не міг повірити".
Класика, яка не старіє. Читається легко, загадки тримають у напрузі, а атмосфера старого Лондона просто чарує. Холмс зі своїм гострим розумом і Ватсон з теплим стилем оповіді роблять цю книгу справжнім задоволенням для душі.