Etiopia | Ефіопія

by Serhiy Zhadan, Serhij Żadan, Ola Hnatiuk (Translator)

«Ефіопія» — книга про маршрути, якими рухаються кур'єри, приносячи добрі новини й поєднуючи між собою громади відступників, грабіжників та репатріантів. Вірші та есеї, вміщені в книзі, є збіркою переказів про життя та небезпечні пригоди видатних мандрівників, державних злочинців, церковних діячів, духовних лідерів, кримінальних авторитетів, нелегальних емігрантів, членів спілки письменників та інших неврівноважених осіб.
На основі реальних подій.

Genres: Poetry, Ukraine

148 pages, Paperback

First published January 1, 2009

About the author

Serhiy Zhadan (23 August 1974 in Starobilsk, Luhansk region, Ukraine) is a contemporary Ukrainian novelist, writer, essayist, poet, translator, musician and public figure. Among his most notable works are novels Depeche Mode (2004, translated into into English in 2013 by Glagoslav Publications), Anarchy in the UKR (2005, translation into English is yet to come), Voroshilovgrad (2010, translated into into English in 2016 by Deep Vellum Publishing) and Orphanage (2017, translation into English forthcoming in 2020 by Yale University Press) as well as collection of short stories and poems Mesopotamia (2014, English translation by Yale University Press in 2018).

Please note that this English-language profile is intended for all own literary works of Serhiy Zhadan. For works of other authors translated into Ukrainian from a different language by Zhadan, please add both this profile (as a second author) as well as his Ukrainian-language profile: Сергій Жадан (as a third author)

Reviews

[Nastya Podhorna · Rating 5 out of 5]

Суперські вірші! Особливо цикл Кочегари "зайшов" - така ж жорстка романтика, просякнута димом, небезпеками і алкоголем...))) і тепер я нарешті можу підспівувати "300 китайців"!)

[carol. · Rating 3 out of 5]

znacznie bardziej spodobała mi się liryka Zhadana niż proza. przyznam szczerze, że druga część, "poeci", zupełnie przepłynęła mi między oczami, z obojętnością, bodajże jeden utwór wzbudził coś we mnie. natomiast "palacze" byli fenomenalnie – kompozycja była bardzo zabawna, utrzymana w konwencji starej rytmiki (rymy męskie, proste, niekiedy w tej prostocie nadwyraz komiczne), łącząc swoiste sacrum z profanum, bawiąc się konwencją i portretami niższych, niejako brudniejszych, sfer życia społeczeństwa ukraińskiego. kim są palacze? co palą? Zhadan wyśmienicie bawi się słowami, przekornie ukazuje nam rzeczywistości okrutną, odrzucającą, niesmaczną, w konwencji dawnej i niejako "klasycznej", stwarzając przestrzeń na groteskę i trudną do przełknięcia ironię. mnie to jednak przekonuje, i trafia do serca

[Oleg Gerdy · Rating 4 out of 5]

Вельми добре, але не всюди.