Цей том складається з двох сюжетних ліній, тому я розберу їх окремо.
Сюжет без спойлерів в двох словах. Перша лінія складається з двох випусків і розповідає про те, що Лоґан відправився до Румунії через свою зниклу подругу. По дорозі він зустрічає загін Виючих Командос, у яких схожа мета подорожі. І, чесно, от я взагалі не розумію, навіщо вони тут. Вони - це ніби просто, щоби щось було. Сильно важливої сюжетної ролі вони не виконують, окрім одного з них в кінці, але я впевнений, що можна було обійтися й без них. Просто на 2 випуски ввели близько 6-7 персонажів, яких показали зовсім трохи, майже ніяк не розкрили (бо за такий проміжок це неможливо). І от саме в цьому томі відмовилися від продовження сюжетки минулого Лоґана, хоча мені здається, що там можна було ще писати й писати.
Що хоч трохи рятує ці два випуски - це лінія Лоґана й Джубілі, бо тут вона ще показана плюс-мінус нормально. Конкретно мені роз'яснюють за цю персонажку, її особливості і т.д.. Сам головний лиходій випусків мене не сильно зачепив, особливо, коли клішовано розповідає Лоґану весь свій план. Але при цьому з точки зору сил та слабкостей лиходія він зроблений непогано, і в сюжет це вплетено логічно.
По малюнку, як на мене, все не дуже добре. Художник тут інший, спочатку здається, що стиль його прийнятний. Але далі малюнок стає все більш карикатурним, що, як на мене, шкодить серйозному тону історії. Кольори непогані, але таке відчуття, ніби малюнок не дає їм повністю показати себе.
Наступна сюжетка розтягнулася вже на три випуски. Вона розповідає про те, як Лоґан пішов допомагати своєму другу в космосі. Згоден, звучить трохи дурнувато, але все краще, ніж здається. Хоч і зав'язка нічим не виправдана, сюжет пішов в гарне русло. Частково повернули лінію з минулим Лоґана, за чим було цікаво спостерігати. Хочу зазначити, що Лемір вдало маніпулює історією, що я навіть почав сумніватися, що й де тут справжнє. Розв'язка та кінець також не підвели й зробили плавний перехід до наступного тому.
Сорренітіно повернувся і хоч його малюнок не викликає такого захоплення, як у минулому томі, він усе одно мені подобається. Та й прив'язався я до нього за ці 4 томи. Ну, а по Майоло й нічого сказати. Його кольори як були, так і лишилися крутими.
У кінці хотілося б додати, що українському видавництву не завадив би коректор. :)
Сюжет: 5/10 (перша сюжетка) і 8/10 (друга сюжетка) = 6.5
Персонажі: 4/10 і 7/10 = 5.5
Малюнок: 4/10 і 8/10 = 6
Кольори: 7/10 і 10/10 = 8.5
Загальний бал: 66%