פעדקע כאלעמיטניק

by Volodymyr Vynnychenko

Fedke Khalemitnik

Genres: Ukrainian Literature, Classics, Short Stories, Fiction, Ukraine, Childrens

50 pages, Hardcover

First published January 1, 1991

About the author

Ukrainian statesman, political activist, writer, playwright, artist, who served as 1st Prime Minister of Ukraine.

As a writer, Vynnychenko is recognized in Ukrainian literature as a leading modernist writer in prerevolutionary Ukraine, who wrote short stories, novels, and plays, but in Soviet Ukraine his works were forbidden, like that of many other Ukrainian writers, from the 1930s until the mid-1980s. Prior to his entry onto the stage of Ukrainian politics, he was a long-time political activist, who lived abroad in Western Europe from 1906-1914. His works reflect his immersion in the Ukrainian revolutionary milieu, among impoverished and working-class people, and among emigres from the Russian Empire living in Western Europe.

Український політичний та державний діяч, а також прозаїк, драматург та художник.
Народився 1880 року в селі Веселий Кут Єлисаветградського повіту на Херсонщині (тепер Григор’ївка Кіровоградської області). Навчався у сільській народній школі, згодом у Єлисаветградській гімназії, на юридичному факультеті Київського університету. Брав участь у діяльності Революційної української партії, потім УСДРП. З 1903 р. — на професійній революційній роботі. Член та заступник голови Центральної Ради, перший голова Генерального секретаріату, генеральний секретар внутрішніх справ. Очолював українську делегацію, яка у травні 1917 р. передала Тимчасовому урядові вимоги Центральної Ради про надання Україні автономії. Автор усіх головних законодавчих актів УНР. Після відставки з поста прем’єра засудив гетьманський переворот. З листопада 1918 до лютого 1919 р. очолював Директорію. Усунутий за ліві погляди. Виїхавши за кордон, організував в Австрії Закордонну групу українських комуністів. У 1920 році повернувся в Україну, але спроби співпрацювати з більшовиками закінчилися невдало. З кінця 20-х років жив у Франції. Помер 6 березня 1951 року. Прах покоїться на цвинтарі Мужена.

Reviews

[Zbestpersonever · Rating 5 out of 5]

Толя, звісно, гнида. Але батьки мають бути на боці своєї дитини, а не добивати її.

Челендж: читаю/перечитую шкільну програму, аби зрозуміти, чи все там про село і страждання

6 клас

Село: не ясно
Тема: доброчесність, батьківство (як не треба), (не) справедливість, дитинство, соціальні прошарки
Фінал: сумний

[Ola · Rating 5 out of 5]

Читаючи цю повість неможливо стримати сліз. Особливо, коли тобі стільки ж років, як Федькові. Ти розумієш, як тобі пощастило мати турботливих і люблячих батьків, теплий дім і смач вечерю.

[Oleksander Lysenko · Rating 4 out of 5]

От вам і "золота молодьож" курця..

А стосовно батьків, то ще Шевельов писав, що совок знищив оце рабське кастове ставлення до панів(накинувши натомість мільон інших комплексів, але то вже зовсім інша історія). Тут воно дуже наочно оприявнене і на сьогодні вже видається диким.

[korrrinaaa · Rating 5 out of 5]

дуже сумно і боляче, а останні речення просто вбивають.

[Ann · Rating 4 out of 5]

Малесеньке оповідання, просто нарис і така неосяжна трагедія …

[Valeria Matiushyna · Rating 5 out of 5]

Перечитала вже в дорослому віці і майже плачу 😭

[Valentyna Merzhyievska · Rating 2 out of 5]

Це історія, яка робить боляче і не приносить полегшення. Не знаю, наскільки цей твір є "повчальним", він лише змальовує неадекватну поведінку дорослих по відношенню до дітей. І його абсолютно точно не варто читати дітям в 6 класі. А що з нього можуть винести дорослі - слухайте у подкасті Перефарбований лис - https://youtu.be/HQKm0DRoac8

[Nalitnyk · Rating 5 out of 5]

Толя мразь

[Bogdan Korytskyi · Rating 5 out of 5]

Після цього твору імя Толя сприймається лише в негативному контексті

[ls.pisces · Rating 5 out of 5]

останні сторінки знищують

[Anna H. · Rating 5 out of 5]

Цей твір морально знищив мене в дитинстві. І чому ми це читали дітьми? Ревіла як навіжена. Пройшло приблизно 10 років відколи я його вперше прочитала, а він і досі займає особливе місце в моєму серці.

[Polina · Rating 4 out of 5]

Може хтось пояснить мораль цього оповідання, бо крім жорстокості і болю нічого не відчула. Хіба що ціль була епатувати.

[Ter_ · Rating 4 out of 5]

Дуже зворушлива книга🥺

[Khrystyna Nykolaychuk 📚 · Rating 5 out of 5]

Здавалось би дитяча історія, а така глибока 😢 вкінці плакала і очікувала що батьку взнають правду, після смерті сина, та ні..
Автор вирішив лишити читача в роздумах…5⭐️

[Daria Kovalenko · Rating 5 out of 5]

one of the greatest book of Ukrainian literature

[a wallflower]

my child trauma

[Kate Ap ☾ · Rating 5 out of 5]

Серце знищено 😭

[LiteraMyst · Rating 5 out of 5]

Я читала цю книгу декілька разів за своє життя.
В шкільні роки ця книга здавалась мені незрозумілою - було дуже сумно, але я не могла осягнути всю історію і відчути її.

Зараз читати її мені було ще болісніше, ніж колись в школі.

Зазвичай такі маленькі за обсягом книги не дають можливості повністю відчути героя та події, навколо нього. Але це не про цю історію. Тут ти швидко занурюєшся і від цього боляче.

Я довго думала, який висновок для себе винести з цієї книги і прийшла до такої думки:
Це історія для тих, хто виховує дітей - чесність буває різною, зрада буває різною. Ніхто не має права фізично карати людину (особливо дитину) за її дії. А виховання дітей має бути однаковим, незалежно від статків.
Ця історія також і для дітей: бути чесними один з одним і з дорослими. Якби не хотілося лишатися цими сміливими хлопчиками (або дівчатками) треба оцінювати ризики цієї сміливості. Довіряти батькам

Можливо хтось зробив для себе інші висновки і я була би рада їх почути, мої наразі саме такі.

[Evgeniya · Rating 5 out of 5]

Жорстока розповідь. Книга не для дітей.

[Anastasiia Smith · Rating 5 out of 5]

Ця книжка- це причина, чому я вже не так чутливо реагую на 'маленьке життя'

[lqvet 💌 · Rating 4 out of 5]

Він тільки, як крізь сон, бачив, що татуньо чогось страшенно став лютий, такий лютий, що аж говорити не міг і тільки хапався то за горло, то за ремінь.

[A.П. · Rating 5 out of 5]

5 з 5
Що тут сказати. Це класика. У дорослому віці сприймається зовсім інакше, ніж у школі.

[lafymustdie · Rating 4 out of 5]

напишіть хтось фанфік про федька і тольку

[Ivanna · Rating 5 out of 5]

Way too sad, read it in grade 6, broke me

[Anatolii Stepaniuk · Rating 5 out of 5]

Коротенька книжечка, що пролітає на одному читанні
Експрес занурення в дореволюційне українське місто очима дитини.

Але не сподобалась пропаганда класової ненависті.
Винниченко явно упереджено ставиться до багатих людей.

Головний антагоніст - випещений син багатія Толя здався нереалістичним.
З одного боку - тягнеться до босяцького товариства Федька, хоче заслужити серед них авторитет, а з іншого - за першої нагоди підставляє пацанів і зводить в нуль свою репутацію в товаристві, до якого так прагне.
Ображається, коли його кличуть маменькиним синком, і саме за це хоче стукачити батькам щоб вони покарали хлопців.
Складається враження, що це спроба навісити якомога більше негативних якостей на багатих людей.
Як на мене, в реальному житті в Толі були шанси мати кращі моральні якості.
В кінці кінців його батько цінує правду (поважає Федька за чесність і вірить йому на слово).
Хіба ж маючи такий образ батька (ще й фінансово успішної людини), син не мав би наслідувати схожі якості?
До того ж, Толя зображений як чутлива душа, як же ж він міг так легко викинути з думок свого рятівника, тільки-но його труну пронесли вулицею.
Та ще й наклепом вибивати видуманий борг (чижика) з Федька що на той момент знаходився при смерті?
Не вірю)
Виховати дитину в багатій родині це звісно той ще виклик, але заможність це точно не порок!

Все, вигораджування свого тески завершив :-)

[moon's underboob · Rating 5 out of 5]

Soul crushing, heart wrenching, awfully tragic, just how I like it. I fucking bawled my eyes out, it's so simple, but maybe that's why it hits so hard. I feel like I'm gonna be thinking about this for a long time and crying a lot too. Fuck this shit, and most of us had to read it in school as children?? This is some "dead poets society" level pain, but I'd say even stronger, since it seems more real because it's in my first language and it's just about some Ukrainian village boy.
Fed'ko's selflessness is insane, he's actually such a good kid, always honest, unless it's to help someone else. But his own mother sees nothing but evil in him. The fact that his parents only started caring when he was fucking dying says a lot. How can people be so foul istg.

[нявчик (❁´◡`❁) · Rating 4 out of 5]

Нарешті перечитала цю історію в більш свідомому віці — і тепер бачу її як розповідь про несправедливість.
Був собі хлопчик Федько, і все було проти нього. Можливо, він і справді був «халамидником», але, здається, крім болю та жорстокості, нічого доброго в житті не бачив. На противагу йому — Толя, панський син. Ще без власного характеру, але вже з відчуттям влади над іншими.
Ця історія має трагічний фінал. Федько не зрадив умовної "дружби", навіть коли Толя не виявив до нього жодної емпатії. А врешті саме Толя забрав у нього останнє — не лише чижика, а гідність і саме життя, бо саме його брехня загубила Федька.
З батьками — окрема історія. Рабська покірність перед «панами» виявилася для них сильнішою за любов до власної дитини.

[Lina · Rating 4 out of 5]

Федько-Халамидник - 5✨ (When I catch you, Толя👊)
Кумедія з Костем - 3✨
Бабусин подарунок - 4✨

В дитинстві Федько-Халамидника не читала, тож вирішила зробити це зараз через всі почуті мною відгуки (вилучіть зі шкільної програми - травмує!) Враховуючи, що я вже не дитина, травм не отримала, проте поплакала над кінцівки, а таке я люблю. Історії не вчать якійсь глибокій моральності, щонайменш не розжовують, як комусь хотілося б. Проте дітки не дурні, можуть побудувати прмчинно-наслідковий ланцюжок.

Кумедія з Костем так не зачепила (хоча моїм справжнім ворогом було постійне гарчання хлопчика.)

А от з Бабусин подарунок, я б сказала, була б чудовим чтивом для глибшого аналізу й групового обговорення, наскільки такі можливі у початкових/середніх класах в реаліях української школи.

[Oxana Ivanchenko · Rating 4 out of 5]

Це оповідання про хлопчика Федю, який є бешкетником, але незважаючи на це є доброю, хороброю і чесною людиною. Напротивагу йому, автор знайоме нас з Толею, заможним хлопчиком, але ніжним та пугливим. Ця історія з трагічним закінченням. Незважаючи на маленький об’єм, персонажі викликають в тебе емоції (особливо ненависть в останніх рядках оповідання). Ця книга вчить нас бути більш чуйними, особливо до своїх дітей, спілкуватися з ними, розуміти їх мотиви.

[Анастасія · Rating 5 out of 5]

«То була правда, сам Толя це бачив, але йому все ж таки досадно стало. "Тато". Зовсім не "тато", а "папа". А потім, що ж тут такого, що у його папи більший живіт, ніж у їхніх тат? Бо його папа багатий, от і все.»
Не знаю як би сприйняла цей текст роки тому, якщо зараз він викликає тихий жах. Така маленька розповідь, а скільки в ній сенсів.