Збірка творів Володимира Діброви уміщує, поряд з прозою (циклами оповідань «Пельце», «Пісні Бітлз», повістю «Пентамерон», пародійними «Звіздонавтами» й «Мукументами»), що принесла авторові заслужену славу спершу в «андеґраундному» середовищі, а згодом, після публікацій кінця 80-х — 90-х років, у ширших читацьких колах, також і пізніший роман «Бурдик» (1995) і сатиричну п’єсу «Тягнуть телевізор» (2000), написану в Америці, де тепер живе письменник.
Написані в цей час "Пісні Бітлз", "Пельце", "Звіздонавти" та ін. є дошкульною пародією на абсурдність існування "маленької людини" в тоталітарному суспільстві, вправною деконструкцією численних міфів, що обсновували життя "радянської людини". Справжнє життя - і Бурдика, й оповідача — закінчується в добі, що про неї в останньому рядку роману сказано гранично просто: "Та й час же який несприятливий був!".
Volodymyr Dibrova is a Ukrainian writer, a representative of the so-called "underground alternative”, a literary movement that emerged in opposition to socialist realism in the 1970s-1980s. He is also a translator and literary critic.