What do you think?
Rate this book
ヴィンランド・サガ [Vinland Saga] #2
Vinland Saga, Tome 2
Vous aimez les récits épiques, les légendes nordiques et les casques à piques ? Venez découvrir Vinland Saga, le premier manga à nous plonger dans l'univers des Vikings.
Thors et sa famille menaient une vie paisible dans un petit village d'Islande... Jusqu'à ce jour terrible où un navire des Vikings de Jom entra dans le port. À leur tête, le redoutable Floki, oiseau de mauvais augure porteur d'un message sans équivoque pour Thors, le "Troll de Jom". Si celui accepte de rejoindre les rangs de Jomsvikings dans leur campagne contre l'Angleterre, sa désertion de quinze ans plus tôt sera pardonnée. Sinon, tout ce à quoi il tient sera détruit. Contraint et forcé, Thors accepte de se rendre au lieu de rendez-vous... Mais ce n'est pas Floki qui l'attend là-bas, c'est Askeladd le mercenaire, Askeladd le fourbe, Askeladd... l'assassin. Le voile est enfin levé sur le passé de Thorfinn et l'origine de sa haine envers Askeladd.
192 pages, Kindle Edition
First published September 22, 2006
26 people are currently reading
462 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 118 reviews
August 14, 2022
Мої передбачення щодо сюжету другого тому манґи «Сага про Вінлад» від Макото Юкімура цілком виправдалися. І це добре, адже такий підхід від автора дає міцне і зрозуміле підґрунтя всього того, що відбувається із головним героєм.
Складна історія про помсту, яка була в центрі першого тому відходить на другий план, мабуть, через те, що Аскеладд разом із Торфінном приплили в тихі води своїх земель. І автор вирішив зануритися більше в передісторію цих подій.
Натомість продовжується розповідь десятилітньої давнини про селище в Ісландії, де Торс проживав зі своєю сім’єю. Справи приймають цікавий поворот, оскільки велика частина цього тому присвячена висвітленню Аскеладда, об’єкта помсти Торфінна. Юкімура чудово працює над розвитком цього антагоніста, роблячи його водночас загадковим, кмітливим і цікавим персонажем. У цьому томі багато йдеться про його історію та минуле, але також є щось на кшталт сірої хмари, що нависає над ним і не дає дізнатися про нього усе. І це добре, адже автор залишив місце для минулого Аскеладда на майбутнє. Якщо звісно таке планується.
Інша велика частина присвячена особі Торса. Після того, як до берегів, де розташоване селище, підійшов корабель йомсвікінгів на чолі з грізним Флокі, було зроузміло, що справа серйозна. Останній дав зрозуміти Торсу, у минулому уславленому ватажку йомсвікінгів, могутньому Торсу, йомському тролю, що пропозиція від ярла Сіґвальді є безальтернативною і він змушений знову іти на війну. Йому не вдалося сховатися, віднайти спокій у повній мірі, після того, як у минулому він втік від жорстокості й несправедливості війни. Торс від’їжджає з п’ятьма молодими людьми та своїм кораблем до материка, щоби воювати проти Англії. Під час подорожі Торс вирішує зупинится на Фарерських островах, де загін Аскеладда влаштував засідку на них. Якраз тут ми отримуємо можливість побачити усю силу, фізичну й моральну, Торса та причину, чому Торфінн плекає помсту щодо Аскеладда.
Говорячи про Торфінна, він тут займає місце на задньому плані. Хоча й відіграє вельми важливу роль у сюжеті. Але здебільшого автор його виводить на передній план тільки в певні критичні моменти, які сильно міняють хід історії. Та все ж ми співчуваємо йому через втрату батька та його потребу в помсті. Хоча уже спостерігали в першому томі, як він холодно відкидає всі вбивства людей. Тому, окрім ускладнення особистості Торфінна для мене виглядає, що Торс програв найбільшу битву в своєму житті, дати мирне і спокійне життя без воєн і страждань своїй дитині.
У відгуку до першого тому я опустив момент малюнку, але із впевненістю скажу, що художня частина дивовижна, кількість деталей на задньому плані та одязі різних героїв вражають. Відразу зрозуміло, що Макото Юкімура вклав багато зусиль, щоб отримати такий ефектний результат. Хронологія історії та розкриття світу прекрасно розповідаються через малюнок, який інформує про устрій, одяг, архітектуру та багато інших речей того часу. Юкімура також чудово справляється зі сценами бійки та розкриває індивідуальність за допомогою елементів дизайну персонажів.
У цій арці багато чого відбувається, включаючи політику, помсту, долю тощо, і Макото Юкімурі вдається зробити так, щоб усе пройшло гладко та захопливо. І те, що ми не маємо розвитку подій, які відбувалися на самому початку історії в першоум томі, узагалі не заважає насолоджуватися манґою. А навапки, ще більше формує нам розуміння всіх подій. Так, можна сказати, що саме ця арка дуже типова та шаблонна, але на мою думку дає чітке розуміння мотивації Торфінна та його особистості. Що є добре.
Другий том — це задоволення від читання. І якщо ще не розпочали серію, то ідіть та читайте.
Складна історія про помсту, яка була в центрі першого тому відходить на другий план, мабуть, через те, що Аскеладд разом із Торфінном приплили в тихі води своїх земель. І автор вирішив зануритися більше в передісторію цих подій.
Натомість продовжується розповідь десятилітньої давнини про селище в Ісландії, де Торс проживав зі своєю сім’єю. Справи приймають цікавий поворот, оскільки велика частина цього тому присвячена висвітленню Аскеладда, об’єкта помсти Торфінна. Юкімура чудово працює над розвитком цього антагоніста, роблячи його водночас загадковим, кмітливим і цікавим персонажем. У цьому томі багато йдеться про його історію та минуле, але також є щось на кшталт сірої хмари, що нависає над ним і не дає дізнатися про нього усе. І це добре, адже автор залишив місце для минулого Аскеладда на майбутнє. Якщо звісно таке планується.
Інша велика частина присвячена особі Торса. Після того, як до берегів, де розташоване селище, підійшов корабель йомсвікінгів на чолі з грізним Флокі, було зроузміло, що справа серйозна. Останній дав зрозуміти Торсу, у минулому уславленому ватажку йомсвікінгів, могутньому Торсу, йомському тролю, що пропозиція від ярла Сіґвальді є безальтернативною і він змушений знову іти на війну. Йому не вдалося сховатися, віднайти спокій у повній мірі, після того, як у минулому він втік від жорстокості й несправедливості війни. Торс від’їжджає з п’ятьма молодими людьми та своїм кораблем до материка, щоби воювати проти Англії. Під час подорожі Торс вирішує зупинится на Фарерських островах, де загін Аскеладда влаштував засідку на них. Якраз тут ми отримуємо можливість побачити усю силу, фізичну й моральну, Торса та причину, чому Торфінн плекає помсту щодо Аскеладда.
Говорячи про Торфінна, він тут займає місце на задньому плані. Хоча й відіграє вельми важливу роль у сюжеті. Але здебільшого автор його виводить на передній план тільки в певні критичні моменти, які сильно міняють хід історії. Та все ж ми співчуваємо йому через втрату батька та його потребу в помсті. Хоча уже спостерігали в першому томі, як він холодно відкидає всі вбивства людей. Тому, окрім ускладнення особистості Торфінна для мене виглядає, що Торс програв найбільшу битву в своєму житті, дати мирне і спокійне життя без воєн і страждань своїй дитині.
У відгуку до першого тому я опустив момент малюнку, але із впевненістю скажу, що художня частина дивовижна, кількість деталей на задньому плані та одязі різних героїв вражають. Відразу зрозуміло, що Макото Юкімура вклав багато зусиль, щоб отримати такий ефектний результат. Хронологія історії та розкриття світу прекрасно розповідаються через малюнок, який інформує про устрій, одяг, архітектуру та багато інших речей того часу. Юкімура також чудово справляється зі сценами бійки та розкриває індивідуальність за допомогою елементів дизайну персонажів.
У цій арці багато чого відбувається, включаючи політику, помсту, долю тощо, і Макото Юкімурі вдається зробити так, щоб усе пройшло гладко та захопливо. І те, що ми не маємо розвитку подій, які відбувалися на самому початку історії в першоум томі, узагалі не заважає насолоджуватися манґою. А навапки, ще більше формує нам розуміння всіх подій. Так, можна сказати, що саме ця арка дуже типова та шаблонна, але на мою думку дає чітке розуміння мотивації Торфінна та його особистості. Що є добре.
Другий том — це задоволення від читання. І якщо ще не розпочали серію, то ідіть та читайте.
February 21, 2014
An entire volume of flashback. Don't expect any badass teen Thorfinn ninja missions in this one- he's still just a tyke. We do learn about the kind of man Thorfinn's father, Thors was and the history of their village in Iceland. We also see how Thors died and why Askeladd was responsible. And we see just why teen Thorfinn has such a beef with Askeladd.
January 29, 2023
This whole volume is dedicated to Thorfinn's youth, the mythos behind his father, and the infamous confrontation that introduces us to Askeladd's first encounter with the kid. Once more, the volume doesn't yet establish the series' direction but readers get a good sense of the tone and understanding of the characters who are at play.
January 29, 2025
Ho apprezzato anche questo secondo volume, in particolare il personaggio di Thors.
In generale, ancora non capisco se questa serie mi stia prendendo oppure no, nel senso che ne riconosco la qualità (ho dato quattro stelle, infatti), ma non so se mi sto effettivamente appassionando o la sto seguendo così, giusto per. Devo ancora capire bene.
Ovviamente continuerò la lettura, quello sì. Anche perché c'è tanta carne al fuoco e voglio capire dove andrà a parare.
In generale, ancora non capisco se questa serie mi stia prendendo oppure no, nel senso che ne riconosco la qualità (ho dato quattro stelle, infatti), ma non so se mi sto effettivamente appassionando o la sto seguendo così, giusto per. Devo ancora capire bene.
Ovviamente continuerò la lettura, quello sì. Anche perché c'è tanta carne al fuoco e voglio capire dove andrà a parare.
June 17, 2022
Actual rating 4.5 stars
We learn all about Thorfinn's background and how he became a part of Askeladd's crew. This is when I started to emotionally connect with Thorfinn and became attached to his story.
Although we don't get to know Thorfinn's father for very long, he's a compelling and interesting character who shapes the way Thorfinn will think about violence and what it means to be a true warrior. This is where his journey to self-discovery begins.
I'd highly recommend giving this series a try if you like historical manga with strong characters and lots of action.
We learn all about Thorfinn's background and how he became a part of Askeladd's crew. This is when I started to emotionally connect with Thorfinn and became attached to his story.
Although we don't get to know Thorfinn's father for very long, he's a compelling and interesting character who shapes the way Thorfinn will think about violence and what it means to be a true warrior. This is where his journey to self-discovery begins.
I'd highly recommend giving this series a try if you like historical manga with strong characters and lots of action.
July 24, 2025
Mad respect. Thors will always be one of the most unforgettable deaths I've ever witnessed, and it hurts so much. His presence will linger like a ghost, not some kind of haunting in fear but in sorrow and love. He's such a wonderful character! Helga and Ylva didn't even get to say goodbye, I'm so sad!
August 14, 2017
Wir erfahren mehr über Thorfinns Vergangenheit und über die Rolle, die sein Vater für ihn und die Welt der Wikinger gespielt hat. Es waren ein paar unglaublich faszinierende Kämpfe dabei und ich mochte Thors als Charakter.
April 7, 2025
هنوز هم ۴ ستاره برای فلش بکی که چرا پدر تروفین زنده نیست، از اونجایی که مسیر اصلی داستان هنوز مشخص نیست، نمیتونم نظر قطعی خودم رو بگم.
June 21, 2025
حماسه تورز
انیمه به شدت وفادار به مانگا
انیمه خیلی غول تر از مانگا
انیمه به شدت وفادار به مانگا
انیمه خیلی غول تر از مانگا
February 7, 2021
Prosegue in questo secondo volume il lungo flashback sull'origine di Thorfinn. Mentre nel 1002 in Islanda Thorfinn è bambino, e non sa chi è veramente suo padre, in Inghilterra avviene la strage del giorno di st. Brice, da parte degli anglosassoni ai danni dei danesi Floki, uno dei luogotenenti dei Jomsvichinghi, arriva in Islanda alla ricerca di Thors il Troll, il loro miglior guerriero che circa 10 anni prima aveva disertato fingendosi morto. In realtà non credeva più nella guerra, nel combattere, nell'essere un mercenario. Ma Floki è chiaro: o ritorna tra loro in vista dell'invasione dell'Inghilterra del 1003, o ne pagheranno le conseguenze gli abitanti del suo villaggio.
Quindi Thors parte con cinque giovani e la sua nave (su cui clandestino viaggia il piccolo Thorfinn) e quella di Leif arrivano alle Faer Oer, dove Askeladd e la sua truppa, pagato da Floki, tende un agguato.
Thors vincerà il duello con Askeladd, ma si farà uccidere lo stesso se Askeladd risparmierà tutti gli altri.
La storia termina con Askeladd e i suoi che si portano via la nave di Thors come bottino, e con Thorfinn che si era di nuovo nascosto in essa che esce allo scoperto e grida tutto il suo odio per l'uomo che gli ha ucciso il padre.
Ancora 5 stelle, per i disegni e la ricostruzione storica, nonché per i continui riferimenti a una terra lontana dove tutto è pace e felicità, il Vinland.
Quindi Thors parte con cinque giovani e la sua nave (su cui clandestino viaggia il piccolo Thorfinn) e quella di Leif arrivano alle Faer Oer, dove Askeladd e la sua truppa, pagato da Floki, tende un agguato.
Thors vincerà il duello con Askeladd, ma si farà uccidere lo stesso se Askeladd risparmierà tutti gli altri.
La storia termina con Askeladd e i suoi che si portano via la nave di Thors come bottino, e con Thorfinn che si era di nuovo nascosto in essa che esce allo scoperto e grida tutto il suo odio per l'uomo che gli ha ucciso il padre.
Ancora 5 stelle, per i disegni e la ricostruzione storica, nonché per i continui riferimenti a una terra lontana dove tutto è pace e felicità, il Vinland.
August 2, 2019
5 Stars
Damn.
Damn.
October 13, 2024
“Tú no tienes enemigos, ni tú ni nadie. Nadie tiene enemigos. Nunca es justificable herir a nadie”.
January 2, 2025
I cried so much 😭🙏🙏
July 8, 2019
Pretty solid.
World: The art is pretty amazing, the amount of detail in the background, there is a lot of effort in the art. The world building is also fantastic, there is a lot of depth to it but there is no info dumping. The timeline and the world is told through the beautiful art that informs and gives a lot of the world building there. The continuation of the story is well done and the world expands with it.
Story: The story is very expected, I will say. For an historical adventure and this being a 10 years ago story for Thorfinn and why he's on his journey this story is very typical and nothing really special in terms of story beats. It's written really well with a very sure hand that's able to balance out the quiet tone with moments of levity with the villagers. There are instances when the fact that this is a manga comes through, especially with the fighting and the near superhuman powers of the main characters. However those moments are surrounded by a grounded and well written emotional story that plays on a well constructed world. This arc in particular, though very typical and cliched sets the readers to clearly understand Thorfinn's journey and motivation.
Characters: Thor and Thorfinn are still very basic characters as are a lot of the characters. They fall in the archtypes of these types of stories and their arcs themselves are still very standard for this genre. Revenge and past sins and all that drama. But they are well written characters with solid dialog and the art really informs the characters. Well written.
A good continuation of the first book and a clear statement of what Thorfinn's agenda is.
Onward to the next book!
World: The art is pretty amazing, the amount of detail in the background, there is a lot of effort in the art. The world building is also fantastic, there is a lot of depth to it but there is no info dumping. The timeline and the world is told through the beautiful art that informs and gives a lot of the world building there. The continuation of the story is well done and the world expands with it.
Story: The story is very expected, I will say. For an historical adventure and this being a 10 years ago story for Thorfinn and why he's on his journey this story is very typical and nothing really special in terms of story beats. It's written really well with a very sure hand that's able to balance out the quiet tone with moments of levity with the villagers. There are instances when the fact that this is a manga comes through, especially with the fighting and the near superhuman powers of the main characters. However those moments are surrounded by a grounded and well written emotional story that plays on a well constructed world. This arc in particular, though very typical and cliched sets the readers to clearly understand Thorfinn's journey and motivation.
Characters: Thor and Thorfinn are still very basic characters as are a lot of the characters. They fall in the archtypes of these types of stories and their arcs themselves are still very standard for this genre. Revenge and past sins and all that drama. But they are well written characters with solid dialog and the art really informs the characters. Well written.
A good continuation of the first book and a clear statement of what Thorfinn's agenda is.
Onward to the next book!
December 27, 2018
Interludio a modo de flashback con el origen del deseo de venganza de Thorfinn. La cosa iba un poco en clave nostálgico-familiar hasta que comienzan las piñas, exageradas con los excesos típicos del shonen.
September 4, 2019
1. Askelad is literally using Thorfinn, this is hopeless.
2. That old lady when she tended thorfinn’s wounds and cleaned his hair from fleas and all that... the last thing when she knew he was a viking my heart broke so deep..
3. As a reader i can see that thorfinn is so determined on avenging his father that he is willing to go all the way even if its killing other souls in order to duel askallad. And askalland is a smart piece of shit and he is taking advantage of that.
4. Thornkell is omg.. just omg and he recognized THORS?
5.that flash back of thornfinn with his family... his father telling him that avenging him will not make him happy.. i miss those days *sobs*
6. Valhala is this place that you go to,, like heaven for vikings..overwatch for some reason came to my mind, one of the characters scream Valhala so ?
7. I love a good tactic like the smoke one,, in order to save the prince that looks like a princess.
8. The prince and thornfill !
9. A true warrior does not need a sword.
10. When they slaughtered an entire village or that little girl who stole a ring .. I’m astonished.
The story writing for this manga is exactly my mood. This artwork this writing just beyond exquisite. Moving on to write my review for volume 3 but in truth I’m in volume 10.
This entire review has been hidden because of spoilers.
November 7, 2023
Zuallererst möchte ich mich für das Rezensionsexemplar bedanken, welches mir von CarlsenManga bereitgestellt wurde. Dieser Fakt beeinflusst aber in keiner Weise meine persönliche Meinung zu diesem Buch. Der Post enthält Werbung und die Rechte liegen bei Carlsen.
Natürlich ist dies nur meine persönliche Meinung und nur weil ich diesem Buch diese Bewertung zukommen lassen, heißt es nicht, dass es auf jeden anderen zutrifft.
Ich muss zugeben. dass ich vorher die erste Anime Folge gesehen habe, bevor ich dann mit Band 1 losgelegt habe. Ähhmmm ja ich war irgendwie dann verwirrt aber in Band 2 hatte sich dass dann schon etwas gelegt.
Ich weiß noch nicht so ganz, ob History Mangas oder historische Geschichten im allgemeinen etwas für mich sind. Grundsätzlich finde ich das Thema Wikinger sehr interessant aber wirklich packen tut mich die Story nicht. Man merkt, dass etwas Großes aufgebaut wird und ich glaube, dass die Story einfach etwas Zeit braucht um sich zu entwickeln.
Der Zeichenstil ist aber gut und man kann die Charaktere einfach auseinanderhalten. Ich konnte den Geschehnissen gut folgen.
Fazit
Ich bin gespannt. wie mir der dritte Teil gefallen wird.
Natürlich ist dies nur meine persönliche Meinung und nur weil ich diesem Buch diese Bewertung zukommen lassen, heißt es nicht, dass es auf jeden anderen zutrifft.
Ich muss zugeben. dass ich vorher die erste Anime Folge gesehen habe, bevor ich dann mit Band 1 losgelegt habe. Ähhmmm ja ich war irgendwie dann verwirrt aber in Band 2 hatte sich dass dann schon etwas gelegt.
Ich weiß noch nicht so ganz, ob History Mangas oder historische Geschichten im allgemeinen etwas für mich sind. Grundsätzlich finde ich das Thema Wikinger sehr interessant aber wirklich packen tut mich die Story nicht. Man merkt, dass etwas Großes aufgebaut wird und ich glaube, dass die Story einfach etwas Zeit braucht um sich zu entwickeln.
Der Zeichenstil ist aber gut und man kann die Charaktere einfach auseinanderhalten. Ich konnte den Geschehnissen gut folgen.
Fazit
Ich bin gespannt. wie mir der dritte Teil gefallen wird.
November 19, 2019
Thors é tipo Mufasa versione umana.
February 19, 2020
*Score: 8.5/10*
Loving the direction of this, combining epic historical setting with good personal drama. This is on top of already strong art and pacing.
Loving the direction of this, combining epic historical setting with good personal drama. This is on top of already strong art and pacing.
Read
July 26, 2022:'(
January 10, 2023
Too bad the DILF’s dead 😔
July 1, 2023
actual rating 3.5
January 16, 2024
Very sad ending to Thors’ story. He was a true warrior
This entire review has been hidden because of spoilers.
June 25, 2024
I can't get over the phrasing, like holy hell how was this approved??
October 30, 2022
Стиль манґи і вікінги це на диво неймовірно вдале поєднання!
August 23, 2020
Quel combat époustouflant !
June 15, 2024
Probably better than the first one, can see this going to great places though
October 30, 2021
Nothing to dislike about these!
June 21, 2024
Перечитання "Сага про Вінланд" Том 2; Частина Друга.
"Справжньому воїну меч не потрібен" - Торс Сноррессон
Присутні Спойлери до другого тому.
Відповідно перед 8-ом томом, а й відповідно це буде кінець першої арки серії я активно перечитую початок серії. І другий том - цей мій найулюбленіший том. Бо і по виданню він прекрасний його дуже зручно читати бо він еластичніший за наступні томи (кажу на особистому прикладі, перші дві книжки доволі гнучкі і від чого їх мені зручно читати) і сюжетно він розкриває особистість батька головного героя Торфінна - Торса.
Цей том побудований одним флешбеком, з кінця першого тому одразу після битви з франками автор дає нам можливість глянути в минуле Торфінна і познайомити читача з Торсом, людиною за яку так сильно хоче помститись наш герой. І я цим відверто проникся. Поки що, навіть попри те що я прочитав по 6-й том, ніде як випукло не показано побутове життя. Я із великим задоволенням спостерігав за родиною Торфінна: сестрою Ульфою, мамою Хельгою і звісно батьком Торсом. Він і прикував мою увагу найбільше. (він ще й на головній обкладинці тому)
За ним приїздить ватага йомсвікінгів, з метою назад завербувати "зрадника" яким й кличуть Торса. Він відвертий дезертир для своїх і мета заради якої він підробив свою смерть для йомсів - родина. Як тільки він побачив народження Ульфи, першої доньки, у його погляді щось змінилось і я думаю думки теж. Він розповідає, що саме це й було поштовхом для кардинальних змін у собі. Йому в печінках сидять ті війни та вбивства, учасником яких він був, він втік від цього. Характерну цитату він мовить сину, коли той усіма силами хоче показати татові свою готовність до майбутньої війни, на яку забирають його батька. Торс відбирає кинджал з рук сина, притому забираючи за лезо, бере сина за плечі і каже йому: "У тебе немає ворогів.", "Ні в кого у світі немає ворогів", "Тобі ні з ким не потрібно воювати".
Звісно в силу років Торфінн не розуміє батька, думаючи, що його досі вважають дитиною. Мені чесно дуже цікаво слідкувати за пацифістськими поглядами батька головного героя. Від командира йомсвікінгів, чиї бойові навички лякали майже всіх оточуючих, до простої люди у селищі, який просто жив звичайним життям, якого як виявилось він сильно хотів.
Також я у повному захваті від малюнку Юкімури, він такий характерний стільки деталей і, як на мене, обличчя людей це найкраще у цьому малюнку. Це фантастика.
Що ж йду далі.
"Справжньому воїну меч не потрібен" - Торс Сноррессон
Присутні Спойлери до другого тому.
Відповідно перед 8-ом томом, а й відповідно це буде кінець першої арки серії я активно перечитую початок серії. І другий том - цей мій найулюбленіший том. Бо і по виданню він прекрасний його дуже зручно читати бо він еластичніший за наступні томи (кажу на особистому прикладі, перші дві книжки доволі гнучкі і від чого їх мені зручно читати) і сюжетно він розкриває особистість батька головного героя Торфінна - Торса.
Цей том побудований одним флешбеком, з кінця першого тому одразу після битви з франками автор дає нам можливість глянути в минуле Торфінна і познайомити читача з Торсом, людиною за яку так сильно хоче помститись наш герой. І я цим відверто проникся. Поки що, навіть попри те що я прочитав по 6-й том, ніде як випукло не показано побутове життя. Я із великим задоволенням спостерігав за родиною Торфінна: сестрою Ульфою, мамою Хельгою і звісно батьком Торсом. Він і прикував мою увагу найбільше. (він ще й на головній обкладинці тому)
За ним приїздить ватага йомсвікінгів, з метою назад завербувати "зрадника" яким й кличуть Торса. Він відвертий дезертир для своїх і мета заради якої він підробив свою смерть для йомсів - родина. Як тільки він побачив народження Ульфи, першої доньки, у його погляді щось змінилось і я думаю думки теж. Він розповідає, що саме це й було поштовхом для кардинальних змін у собі. Йому в печінках сидять ті війни та вбивства, учасником яких він був, він втік від цього. Характерну цитату він мовить сину, коли той усіма силами хоче показати татові свою готовність до майбутньої війни, на яку забирають його батька. Торс відбирає кинджал з рук сина, притому забираючи за лезо, бере сина за плечі і каже йому: "У тебе немає ворогів.", "Ні в кого у світі немає ворогів", "Тобі ні з ким не потрібно воювати".
Звісно в силу років Торфінн не розуміє батька, думаючи, що його досі вважають дитиною. Мені чесно дуже цікаво слідкувати за пацифістськими поглядами батька головного героя. Від командира йомсвікінгів, чиї бойові навички лякали майже всіх оточуючих, до простої люди у селищі, який просто жив звичайним життям, якого як виявилось він сильно хотів.
Також я у повному захваті від малюнку Юкімури, він такий характерний стільки деталей і, як на мене, обличчя людей це найкраще у цьому малюнку. Це фантастика.
Що ж йду далі.
Displaying 1 - 30 of 118 reviews