What do you think?
Rate this book
Квартира київських гріхів
Вони живуть у самому серці столиці, але ніхто їх не помічає. Вони приходять до вас, але ви цього не бачите. Вони щодня зваблюють вас. А вибір - піддатися спокусі чи залишитися вірному собі - завжди за вами. Вони - сім київських гріхів, прекрасні містичні панни, які не дають місту нудьгувати. Одного разу піддавшись спокусі, головний герой потрапляє в їхнє помешкання. Чи вдасться йому пройти випробування всіма гріхами? Адже в кінці шляху на нього чекає найкраще, що може подарувати доля…
256 pages, Hardcover
Published January 1, 2017
14 people are currently reading
136 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 53 reviews
February 24, 2023
книга мені не сподобалась. 😒
Ідея авторки була в тому, щоб показати як гріхи (в книзі їх зображено у вигляді 7 жінок) літають по Києву і своїм подихом чи доторком штовхають нас переступати межу відповідного гріха, а в людини все ж таки є вибір і сила волі, щоб не піддаватися. Але більшість з радістю поринають в світ гріхів. І ідея наче і непогана, але ж виконання, ну чесно - безталантне.
По-перше купа нелогічних переходів, нудний стиль оповіді, граматичні помилки в тексті - це до непрофесійності авторки. (Вибачте Маргарито, але вже як є)
По-друге - це сексизм і кліше на кожній сторінці. Ну куди це лізе, продвигати цю бурду, що жінки всі прагнуть схуднути, що всі жінки, як свою головну ціль бачать - знайти того чоловіка, якому вона буде їсти готувати і щаслива від того буде, і що кращє вже бути хоч з кимось ( Згадуємо Петра у якого тісто від пельменів гниє) але головне не самій, що всі політики - геї, що гарна жінка, це та, що на підборах і з червоною помадою. Боже, це як роздуми 12-ти річної дівчинки. Дуже примітивно.
І фінал… відчуття, що не писалось чи то вже таке накрутили, що як це все закінчити не зрозуміло, тому фінал - це найгірше що можна було зробити. Все настільки не правдоподібно і не зв’язано з загальною темою книги. Що я вже наче і всю книгу була така ну ок читаю вже та й читаю, але на останніх 10% обурення накрило новою хвилею
Я розумію, що витрачався час на написання, але вибачте ,більше ⭐️⭐️ тут просто не поставиш, бо це неповага до інших авторів, які продумують і сюжет і героїв і фінал.
Вишня на цьому несмачному торті - рецензія Київстонера, о так тримайте себе в руках. Бо послухавши його в шоу чи інтерв’ю так і хочеться бігти читати книгу де засвітилось його личко🤪
Скажу молодіжним сленгом - крінжовий крінж
І мовою автора:
All you need is good books а не оце все!!!
Ідея авторки була в тому, щоб показати як гріхи (в книзі їх зображено у вигляді 7 жінок) літають по Києву і своїм подихом чи доторком штовхають нас переступати межу відповідного гріха, а в людини все ж таки є вибір і сила волі, щоб не піддаватися. Але більшість з радістю поринають в світ гріхів. І ідея наче і непогана, але ж виконання, ну чесно - безталантне.
По-перше купа нелогічних переходів, нудний стиль оповіді, граматичні помилки в тексті - це до непрофесійності авторки. (Вибачте Маргарито, але вже як є)
По-друге - це сексизм і кліше на кожній сторінці. Ну куди це лізе, продвигати цю бурду, що жінки всі прагнуть схуднути, що всі жінки, як свою головну ціль бачать - знайти того чоловіка, якому вона буде їсти готувати і щаслива від того буде, і що кращє вже бути хоч з кимось ( Згадуємо Петра у якого тісто від пельменів гниє) але головне не самій, що всі політики - геї, що гарна жінка, це та, що на підборах і з червоною помадою. Боже, це як роздуми 12-ти річної дівчинки. Дуже примітивно.
І фінал… відчуття, що не писалось чи то вже таке накрутили, що як це все закінчити не зрозуміло, тому фінал - це найгірше що можна було зробити. Все настільки не правдоподібно і не зв’язано з загальною темою книги. Що я вже наче і всю книгу була така ну ок читаю вже та й читаю, але на останніх 10% обурення накрило новою хвилею
Я розумію, що витрачався час на написання, але вибачте ,більше ⭐️⭐️ тут просто не поставиш, бо це неповага до інших авторів, які продумують і сюжет і героїв і фінал.
Вишня на цьому несмачному торті - рецензія Київстонера, о так тримайте себе в руках. Бо послухавши його в шоу чи інтерв’ю так і хочеться бігти читати книгу де засвітилось його личко🤪
Скажу молодіжним сленгом - крінжовий крінж
І мовою автора:
All you need is good books а не оце все!!!
November 7, 2017
Ніколи не читала нічого подібного! Настільки живо, гостро, дотепно, влучно, життєво, правдиво, сумно, смішно і сильно ГРІШНО.
February 19, 2023
Книжка якась пошла, банальна, нудна. Ці монологи: бла-бла-бла. Авторка прям намагалась внести якийсь сенс, наштовхнути на думки, усвідомити своє прожите життя. Але це все виходило ненатурально. Ніби оце прийшов хтось і тебе повчає. Ніби говорить все те, що ти й так знаешь і оце маєш слухати знов і знов.
Хоча ми з авторкою майже одного віку, проте її тексти ніби несучасні: дивиться у вікно, а там 2010 рік. Усе пластикове і зі стразіками. Жінки і чоловікі шаблонні і стереотипні. Часто навіть описані дуже по сексистські.
Я не пройнялася ні бідами героїв, ні атмосферою рідного міста. Усе в тому Києві не так, то всі закриті, всі геї чи збоченці, усім на все все одно, всі зайняті, всі ділові, всі безсердечні. Наче ми взагалі живемо в різних Києвах.
Мені не подобались вставки англійською. Вони були не в тему, а в електронному варіанті книжки немає виносок. І ще вони були з помилками - не граматичними, а орфоепічними. Чи електронну книжку хтось редагував?
Треба було слухати свою інтуїцію. От якою ви собі уявляєте книжку, дивлячись на цю обкладинку, така вона і є: несучасна, банальна і нудна.
Хоча ми з авторкою майже одного віку, проте її тексти ніби несучасні: дивиться у вікно, а там 2010 рік. Усе пластикове і зі стразіками. Жінки і чоловікі шаблонні і стереотипні. Часто навіть описані дуже по сексистські.
Я не пройнялася ні бідами героїв, ні атмосферою рідного міста. Усе в тому Києві не так, то всі закриті, всі геї чи збоченці, усім на все все одно, всі зайняті, всі ділові, всі безсердечні. Наче ми взагалі живемо в різних Києвах.
Мені не подобались вставки англійською. Вони були не в тему, а в електронному варіанті книжки немає виносок. І ще вони були з помилками - не граматичними, а орфоепічними. Чи електронну книжку хтось редагував?
Треба було слухати свою інтуїцію. От якою ви собі уявляєте книжку, дивлячись на цю обкладинку, така вона і є: несучасна, банальна і нудна.
October 9, 2017
Давно не читала чогось настільки влучного, живого та справжнього.
Почала читати книгу на боковушці в плацкарті, коли потрібно було їхати 15 год до міста призначення. З книгою час йшов швидко, а незатишність потяга не відчувалась. Лежала і читала про Лінь, згадувала свої монологи в голові й зрозуміла, що після прочитання цієї книги більше так не зможу :)
Вчора після великого західноукраїнського застілля, коли було важко дихати від кількості їжі, почала читати про Ненаситність і мій живіт вибуркував і погоджувався з кожним словом про :)
Дочитувала сьогодні вже про Кохання, лежачи поряд з коханим.
Дякую Ріті за чудову задумку та настільки класний сюжет. Авторка настільки широко відкрила вікна у гріховний світ людей, який нас повсякчас оточує, світ, в якому ми також робимо вибір і часто обираємо один із семи гріхів. Тоді страждаємо, отримуємо те, що заслужили і зрештою приймаємо цей досвід.
Довкола нас неідеальний світ, де має місце як гігантська любов, так і ненависть до людей.
Так, так, навіть якщо ми не хочемо чогось бачити - це зовсім не означає, що його немає.
Як от вітру, Бога чи кохання.
Однозначно рекомендую цю книгу. Не знаю, як ви, а я її перечитуватиму ще раз, щоб зрозуміти, який з гріхів цього разу шепоче мені на вушко і просто пам'ятати, що вибір завжди робимо ми :)
Почала читати книгу на боковушці в плацкарті, коли потрібно було їхати 15 год до міста призначення. З книгою час йшов швидко, а незатишність потяга не відчувалась. Лежала і читала про Лінь, згадувала свої монологи в голові й зрозуміла, що після прочитання цієї книги більше так не зможу :)
Вчора після великого західноукраїнського застілля, коли було важко дихати від кількості їжі, почала читати про Ненаситність і мій живіт вибуркував і погоджувався з кожним словом про :)
Дочитувала сьогодні вже про Кохання, лежачи поряд з коханим.
Дякую Ріті за чудову задумку та настільки класний сюжет. Авторка настільки широко відкрила вікна у гріховний світ людей, який нас повсякчас оточує, світ, в якому ми також робимо вибір і часто обираємо один із семи гріхів. Тоді страждаємо, отримуємо те, що заслужили і зрештою приймаємо цей досвід.
Довкола нас неідеальний світ, де має місце як гігантська любов, так і ненависть до людей.
Так, так, навіть якщо ми не хочемо чогось бачити - це зовсім не означає, що його немає.
Як от вітру, Бога чи кохання.
Однозначно рекомендую цю книгу. Не знаю, як ви, а я її перечитуватиму ще раз, щоб зрозуміти, який з гріхів цього разу шепоче мені на вушко і просто пам'ятати, що вибір завжди робимо ми :)
February 19, 2023
Абсолютно не сподобалась книга з самого початку. Напихано купу всього, а толку мало, мало бути глибоко і по-філософськи, а вийшло примітивно і банально, бо:
- чому всі гріхи жінки? чому вони паряться за зовнішність? пітніють? чому Хтивість має бути обов'язково на каблуках?
- чому янголи якісь безсилі?
- чому вони мріють вийти на пенсію?
- чому гріхи по-різному названі? (Жадоба, Ненаситність, Жадібність) як ніби авторка сама забула, які там у неї 7 гріхів.
Про зґвалтування, порно з песиками, шаурму з кур'єра - це просто кріндж.
Також ненормально, що показали, що піти в порноактриси після того, як з тобою злили відео в інтернет - це успіх.
А кінцівка взагалі недолуга. Сашко боровся з гріхами, його відпустили і що зробив? Пішов під вікна Лєри і сказав, що буде жити в її квартирі назавжди. Просто жесть.
- чому всі гріхи жінки? чому вони паряться за зовнішність? пітніють? чому Хтивість має бути обов'язково на каблуках?
- чому янголи якісь безсилі?
- чому вони мріють вийти на пенсію?
- чому гріхи по-різному названі? (Жадоба, Ненаситність, Жадібність) як ніби авторка сама забула, які там у неї 7 гріхів.
Про зґвалтування, порно з песиками, шаурму з кур'єра - це просто кріндж.
Також ненормально, що показали, що піти в порноактриси після того, як з тобою злили відео в інтернет - це успіх.
А кінцівка взагалі недолуга. Сашко боровся з гріхами, його відпустили і що зробив? Пішов під вікна Лєри і сказав, що буде жити в її квартирі назавжди. Просто жесть.
This entire review has been hidden because of spoilers.
June 1, 2022
Легко читається. Є над чим думати. Захоплююча. Непередбачувана. Глибока. Конфліктна. Тепер хочу прочитати ще щось з-під її пера
February 19, 2023
Все починалось з хорошої ідеї. Є квартира в Києві, де живуть 7 дівчат — гріхів. Вони заставляють людей грішити. І ось хтивість — підпадає під свій власний магнетизм чи проділки бога, тут не пояснюється — знаходить в барі хлопця, розказує йому всю правду про гріхи і забирає з собою в квартиру.
А далі.. Далі починається фестиваль крінжа і мізогінії. Книжка дуже взбісила.
Тупий юмор, фрази як зі статусу Вконтакте. Авторка зібрала всі стереотипи, які містять ейджизм, бодішеймінг, фудшеймінг тощо. Їсти після шостої — гріх! Злитись, якщо з тобою виклали порно — це звичайно, що погано і це гріх. Взагалі насолоджуватись чимось погано і гріх.
Книжка банальна і деякими своїми думками навіть небезпечна. Питань залишилось безліч.
— Чому гріхи тільки жінки? Ще й такі мізогінні?
— Чому янгол один на всю книгу?
— Так гріхи прозорі і можуть ставати жінками чи жінки і можуть ставати прозорими? — Як Саша зміг побороти їх і взагалі навіщо зʼявився на шляху хтивості?
— Насолода це який гріх? Нічого, що такого не буває?
А все інше просто крінж:
Порно с собаками, Шаурма з людини, стереотипне мислення, що жінка створена для того, щоб чоловіка робити щасливим.
Багато слів про те, які в Європі прекрасні люди, а українці ні (привіт, меншовартість). Як в селі заставляти грішити складніше, а от в Києві це легко.
Дуже тригернуло і взбісив розділ, де Жадібність розповідала про Майдан і як вони з Лінню намагались залишити людей вдома. Можливо авторка хотіла придати іншого сенсу, що люди усе одно побороли гріхи і вишли, але це було жахлива згадка і дуже не в тему. Особливо знаючи, що у Маргарити ще є книги про АТО і сама вона з Луганська.
А далі.. Далі починається фестиваль крінжа і мізогінії. Книжка дуже взбісила.
Тупий юмор, фрази як зі статусу Вконтакте. Авторка зібрала всі стереотипи, які містять ейджизм, бодішеймінг, фудшеймінг тощо. Їсти після шостої — гріх! Злитись, якщо з тобою виклали порно — це звичайно, що погано і це гріх. Взагалі насолоджуватись чимось погано і гріх.
Книжка банальна і деякими своїми думками навіть небезпечна. Питань залишилось безліч.
— Чому гріхи тільки жінки? Ще й такі мізогінні?
— Чому янгол один на всю книгу?
— Так гріхи прозорі і можуть ставати жінками чи жінки і можуть ставати прозорими? — Як Саша зміг побороти їх і взагалі навіщо зʼявився на шляху хтивості?
— Насолода це який гріх? Нічого, що такого не буває?
А все інше просто крінж:
Порно с собаками, Шаурма з людини, стереотипне мислення, що жінка створена для того, щоб чоловіка робити щасливим.
Багато слів про те, які в Європі прекрасні люди, а українці ні (привіт, меншовартість). Як в селі заставляти грішити складніше, а от в Києві це легко.
Дуже тригернуло і взбісив розділ, де Жадібність розповідала про Майдан і як вони з Лінню намагались залишити людей вдома. Можливо авторка хотіла придати іншого сенсу, що люди усе одно побороли гріхи і вишли, але це було жахлива згадка і дуже не в тему. Особливо знаючи, що у Маргарити ще є книги про АТО і сама вона з Луганська.
This entire review has been hidden because of spoilers.
February 20, 2023
Книга відверто погана, ідея видається цікавою, але реалізація жахлива, книга повна мізогініі і сексизму, багато нестиковок і недоробок + романтизація порно, віктімблеймінг, авторка переплутала імена в кінці книги і думає, що це ок називати людей «хачики», книга максимально не сучасна і підходить тільки щоб тренувати критичне мислення і вміння помічати різні шеймінги
нижче хочу привести декілька цитат, які мене обурили, нажаль (ні) я почала виділяти цитати вже ближче до кінця, тож тут не все, що видалось мені неадекватним
«наїстись, як корова»
«вона вдягає ті підбори, щоб звабити якогось спонсора»
«ти маєш слухати виключно мене, а не свою п'яну піх..»
«натягнула піжаму на свої целюлітики»
«але будьмо відвертими, у Києві зараз не треба багато брехати дівчині, щоб затягнути її до ліжка»
«Навіть не знаю, чого вона засмутилась. Те відео на порносайті має високий рейтинг…бували в неї і гірші випадки, з усякими там негарними звуками і виразами обличчя.»
нагадую, порновідео жінки без згоди викладав її колишній хлопець в мережу
ця реакція неадекватна, підлітки, молоді люди, які тільки отримують інформацію, вбирають інформацію для своєї думки отримують, бляха, це !
«щоб врятувати ситуацію, Антон дає Аліні ляпас»
«ніколи не знаєш, коли і де знадобиться твоя накачана попа, але качати її варто у будь-якому разі»
і багато інших
читання перетворилося в закочування очей і спостереження параду крінжі
нижче хочу привести декілька цитат, які мене обурили, нажаль (ні) я почала виділяти цитати вже ближче до кінця, тож тут не все, що видалось мені неадекватним
«наїстись, як корова»
«вона вдягає ті підбори, щоб звабити якогось спонсора»
«ти маєш слухати виключно мене, а не свою п'яну піх..»
«натягнула піжаму на свої целюлітики»
«але будьмо відвертими, у Києві зараз не треба багато брехати дівчині, щоб затягнути її до ліжка»
«Навіть не знаю, чого вона засмутилась. Те відео на порносайті має високий рейтинг…бували в неї і гірші випадки, з усякими там негарними звуками і виразами обличчя.»
нагадую, порновідео жінки без згоди викладав її колишній хлопець в мережу
ця реакція неадекватна, підлітки, молоді люди, які тільки отримують інформацію, вбирають інформацію для своєї думки отримують, бляха, це !
«щоб врятувати ситуацію, Антон дає Аліні ляпас»
«ніколи не знаєш, коли і де знадобиться твоя накачана попа, але качати її варто у будь-якому разі»
і багато інших
читання перетворилося в закочування очей і спостереження параду крінжі
This entire review has been hidden because of spoilers.
June 13, 2022
Той випадок, коли задум подобається більше, ніж втілення. Задум справді такий, що інтригує і наче авторка робить все добре, але недостатньо. Те, що хотілося би змінити в цій історії - це додати більше Києва, об'ємного, складнішого, того, що робить місто близьким. Друга заувага - це те, що загалом складно справитися із високими темами, бо завше існує ризик скотитися в банальщину та патос. Тут трохи бракує тонкости і приземлености, бо герої часом говорять ніби не дуже властивими цитатами. Загалом доволі хороша книжка.
January 5, 2024
Треба би ввести хеш-тег #нарештічитаюелектронкиукраїнськоюякікупила100роківтому (ой ні, щось забагато букв) 🤣
Якби потрібно було охарактеризувати цю книгу одним-єдиним словом, це слово було би «крінж». Воно найбільш влучно передає все, що відбувається в цій історії. І чесно кажучи, я сама дивуюся, як мені вдалося дочитати це, але кинути Різдвяне бажання 😅 (ну добре, мене там бісило все), але таке життя, ось ми тут.
Насправді задумка книги оригінальна і цікава, проте втілення лишає бажати кращого. Історія розповідає про сім гріхів, а точніше гріхинь, які ділять одну квартиру в Києві. Одного дня головна наша героїня, гріхиня Хтивість з незрозумілих причин відкриває в одному барі всю правду про себе чоловікові Саші, який їй сподобався, розуміючи, що відпустити його після цього вона вже не зможе. Адже до того ніхто з людей ніколи не знав нічого про гріхинь, про те, що вони можуть брати подобу людей, тому ніхто ніколи не спілкувався з ними. Тож Саша оселяється в квартирі гріхинь, які тим часом виконують свою роботу, часто беручи і Сашка із собою. І тут і починається весь крінж.
Загалом характери персонажів не розкриті, причин, логіки і мотивацій їхніх вчинків не видно, тільки авторка нам намагається дати зрозуміти, що ось хтось там такий особливий, але цього нам не показують, тільки розказують. Тож вірити цьому нема причин уже для мене.
Другорядні персонажі. Оце найбільший крінж. Це історії «клієнтів» наших гріхинь. І от взагалі було незрозуміло, чому саме їхні історії нам розповідаються. Вони суперкрінжові, примітивні до чортиків і не несуть жодного сенсу. Ці персонажі взагалі неадекватні. Особливо насмішив «хепі-енд» для однієї героїні, яка стає… УВАГА! Спойлер!!! -> порноакторкою (це після того, як її колишній виклав на порнхабі відео їхнього сексу, звісно ж, без її дозволу. Але ж типу «мені вже нічого втрачати». Щооо?! Крііііінжжжжж).
Фрази англійською. От деколи дивуюся, що, до прикладу, в українському янґ-едалті пару років тому пояснювали значення англійського yes, а тут цілі фрази, які навіщось англійською - і нема перекладу.
Десь на середині книги раптом вводять ще одних істот, про існування яких нам не сказали на початку. Ну добре, це типу мало би бути логічно, що якщо є Бог, гріхині, то існують і вони, але ну таке, тому що авторка їх підставляє в потрібний для неї момент.
Дочитала я лише через те, що хотіла все ж таки дізнатися, чим все закінчиться для Саші і зрозуміти, чому ж саме він типу обраний. Висновок: краще б я все ж таки кинула книгу на крінжатинці і пішла читати щось адекватне 🙈😅
Дві зірки за задумку. А ще книга читається легко і швидко.
Цитати крінжі:
«Я заслужила на перерву і шавасану, мене так дістала робота, деградуючий Саша на дивані, моя власна тупість, бородаті мужики, збочені мужики, фригідні сучки, меркантильні сучки, київські педофіли і підараси, бруд і збочення, наркомани і повії в Перископі, просто всі задовбали. Важка у мене робота.»
«Усі дівчата, які були в цей момент у кімнаті, почали фантазувати про те, як їх кохають у гріховно-еротичному сенсі цього слова чоловіки. Одну кохав її законний чоловік. Двох - їх коханці. Трьох - гіпотетичні коханці. Ще одна мріяла про Андруховича, бо саме читала «Московіаду». Вона згадала випадок у душі, так збудилася, що ледве не кінчила в тій шавасані, аж стогнати почала.»
«А гарні дівчата? Вони прибувають сюди, бачать навколо сотні більш струнких, цікавих, впевнених у собі панянок, і що вони роблять? Вони купляють собі гарні кросівки замість своїх балеток із міського ринку, вони роблять свої брови бездоганними, вони сідають на дієту. Вони бачать, що планка тепер вища, тому вони рухаються вперед до краси і примножують її. І тому тут багато гарних дівчат.»
«А чоловіки? Вони бачать, що їх сусід купив собі нову машину, і що вони роблять? А вони йдуть на курси і отримують додаткову освіту, вони працюють більше, стають ще розумнішими і примножують знання.»
«Він вбив молодого хлопця у власному коридорі. Ох, я тоді напилась крові, повернулась додому з червоними очима. А чоловік цей продавав шаурму, тому нічого кращого не вигадав, як розчленувати труп і робити з курʼєра шаурму. Він, до речі, досі на свободі. Йому щодня дякують задоволені клієнти за смачні делікатеси.»
Цитати, за які дала книзі 2 зірки:
«Поради - це ніби настанови батьків для дитини. Даючи їх, ми відразу ставимо себе над людиною. А з чого ми взяли, що ми кращі?»
«Людині може бути замало мільярда, а може бути й забагато шматка хліба.»
«Але ж такою і має бути справжня мрія. Як недосяжна гора - дуже висока. Бо чим вона вища, тим більші мʼязи ти накачаєш, поки дійдеш до неї, тим сильнішим і витривалішим ти станеш. А для чого ж тоді нам це життя потрібно, як не для того, щоб лізти на гору?»
«Сьогодні я зрозуміла, що не існує правил. Інколи сам Бог схвалює те, як ти їх порушуєш. Вірний шлях лише той, що у твоєму серці.»
Якби потрібно було охарактеризувати цю книгу одним-єдиним словом, це слово було би «крінж». Воно найбільш влучно передає все, що відбувається в цій історії. І чесно кажучи, я сама дивуюся, як мені вдалося дочитати це, але кинути Різдвяне бажання 😅 (ну добре, мене там бісило все), але таке життя, ось ми тут.
Насправді задумка книги оригінальна і цікава, проте втілення лишає бажати кращого. Історія розповідає про сім гріхів, а точніше гріхинь, які ділять одну квартиру в Києві. Одного дня головна наша героїня, гріхиня Хтивість з незрозумілих причин відкриває в одному барі всю правду про себе чоловікові Саші, який їй сподобався, розуміючи, що відпустити його після цього вона вже не зможе. Адже до того ніхто з людей ніколи не знав нічого про гріхинь, про те, що вони можуть брати подобу людей, тому ніхто ніколи не спілкувався з ними. Тож Саша оселяється в квартирі гріхинь, які тим часом виконують свою роботу, часто беручи і Сашка із собою. І тут і починається весь крінж.
Загалом характери персонажів не розкриті, причин, логіки і мотивацій їхніх вчинків не видно, тільки авторка нам намагається дати зрозуміти, що ось хтось там такий особливий, але цього нам не показують, тільки розказують. Тож вірити цьому нема причин уже для мене.
Другорядні персонажі. Оце найбільший крінж. Це історії «клієнтів» наших гріхинь. І от взагалі було незрозуміло, чому саме їхні історії нам розповідаються. Вони суперкрінжові, примітивні до чортиків і не несуть жодного сенсу. Ці персонажі взагалі неадекватні. Особливо насмішив «хепі-енд» для однієї героїні, яка стає… УВАГА! Спойлер!!! -> порноакторкою (це після того, як її колишній виклав на порнхабі відео їхнього сексу, звісно ж, без її дозволу. Але ж типу «мені вже нічого втрачати». Щооо?! Крііііінжжжжж).
Фрази англійською. От деколи дивуюся, що, до прикладу, в українському янґ-едалті пару років тому пояснювали значення англійського yes, а тут цілі фрази, які навіщось англійською - і нема перекладу.
Десь на середині книги раптом вводять ще одних істот, про існування яких нам не сказали на початку. Ну добре, це типу мало би бути логічно, що якщо є Бог, гріхині, то існують і вони, але ну таке, тому що авторка їх підставляє в потрібний для неї момент.
Дочитала я лише через те, що хотіла все ж таки дізнатися, чим все закінчиться для Саші і зрозуміти, чому ж саме він типу обраний. Висновок: краще б я все ж таки кинула книгу на крінжатинці і пішла читати щось адекватне 🙈😅
Дві зірки за задумку. А ще книга читається легко і швидко.
Цитати крінжі:
«Я заслужила на перерву і шавасану, мене так дістала робота, деградуючий Саша на дивані, моя власна тупість, бородаті мужики, збочені мужики, фригідні сучки, меркантильні сучки, київські педофіли і підараси, бруд і збочення, наркомани і повії в Перископі, просто всі задовбали. Важка у мене робота.»
«Усі дівчата, які були в цей момент у кімнаті, почали фантазувати про те, як їх кохають у гріховно-еротичному сенсі цього слова чоловіки. Одну кохав її законний чоловік. Двох - їх коханці. Трьох - гіпотетичні коханці. Ще одна мріяла про Андруховича, бо саме читала «Московіаду». Вона згадала випадок у душі, так збудилася, що ледве не кінчила в тій шавасані, аж стогнати почала.»
«А гарні дівчата? Вони прибувають сюди, бачать навколо сотні більш струнких, цікавих, впевнених у собі панянок, і що вони роблять? Вони купляють собі гарні кросівки замість своїх балеток із міського ринку, вони роблять свої брови бездоганними, вони сідають на дієту. Вони бачать, що планка тепер вища, тому вони рухаються вперед до краси і примножують її. І тому тут багато гарних дівчат.»
«А чоловіки? Вони бачать, що їх сусід купив собі нову машину, і що вони роблять? А вони йдуть на курси і отримують додаткову освіту, вони працюють більше, стають ще розумнішими і примножують знання.»
«Він вбив молодого хлопця у власному коридорі. Ох, я тоді напилась крові, повернулась додому з червоними очима. А чоловік цей продавав шаурму, тому нічого кращого не вигадав, як розчленувати труп і робити з курʼєра шаурму. Він, до речі, досі на свободі. Йому щодня дякують задоволені клієнти за смачні делікатеси.»
Цитати, за які дала книзі 2 зірки:
«Поради - це ніби настанови батьків для дитини. Даючи їх, ми відразу ставимо себе над людиною. А з чого ми взяли, що ми кращі?»
«Людині може бути замало мільярда, а може бути й забагато шматка хліба.»
«Але ж такою і має бути справжня мрія. Як недосяжна гора - дуже висока. Бо чим вона вища, тим більші мʼязи ти накачаєш, поки дійдеш до неї, тим сильнішим і витривалішим ти станеш. А для чого ж тоді нам це життя потрібно, як не для того, щоб лізти на гору?»
«Сьогодні я зрозуміла, що не існує правил. Інколи сам Бог схвалює те, як ти їх порушуєш. Вірний шлях лише той, що у твоєму серці.»
October 28, 2023
хуманізовані сім смертних гріхів, магнетизм і маленький київський бар у якому одному чоловіку не пощастило опинитись після роботи. так починається історія пристрасті, яка відкриває бекстейдж роботи гріхинь києва.
сюжет розповідає про пристрасть — одну з семи київських гріхинь, яка виконує свою роботу, спокушає людей на різні гріхи. і в один з робочих вечорів зустрічає його, хлопця якого хоче пізнати особисто, в якого закохалася і якого забрала у свою квартиру десь на подолі, де вона живе разом зі своїми подругами — іншими гріхинями. хлопець не дуже радий такому повороту, але йому цікаво досліджувати роботу дівчат, те як вони кожного дня спокушають людей, те як протистоять янголам і як дають людям вибір. зрештою, кожен робить його сам, гріхи лиш нашіптують щось.
на диво цікава і легка історія, яка читається за кілька вечорів. в ній багато гарних роздумів про сенс людського життя, і багато потрібних слів. це не просто роман, це якась мотиваційна книжечка, бо після дня з кожною з гріхинь хочеться бути більш продуктивним, не піддаватися гріхам, жити своє найкраще життя. книга змушує замислитись над тими виборами які ми колись зробили і які тільки доведеться зробити у майбутньому. вона знайомить з києвом десь року 2016, це так цікаво. а ще вона показує наскільки сильними можуть бути люди. і наскільки сильно може змінитись життя через один єдиний вибір.
мені правда сподобалось, це таке легке чтиво яке може легко витягнути з нечитуна і при цьому в ньом�� є сенс і сюжет, і навіть якась мораль. ця книга як одна велика притча про щось велике і всемогутнє. але в ній є і дивні (дуже крінжові) моменти. втім вона набагато краща ніж її обкладинка і мої очікування.
сюжет розповідає про пристрасть — одну з семи київських гріхинь, яка виконує свою роботу, спокушає людей на різні гріхи. і в один з робочих вечорів зустрічає його, хлопця якого хоче пізнати особисто, в якого закохалася і якого забрала у свою квартиру десь на подолі, де вона живе разом зі своїми подругами — іншими гріхинями. хлопець не дуже радий такому повороту, але йому цікаво досліджувати роботу дівчат, те як вони кожного дня спокушають людей, те як протистоять янголам і як дають людям вибір. зрештою, кожен робить його сам, гріхи лиш нашіптують щось.
на диво цікава і легка історія, яка читається за кілька вечорів. в ній багато гарних роздумів про сенс людського життя, і багато потрібних слів. це не просто роман, це якась мотиваційна книжечка, бо після дня з кожною з гріхинь хочеться бути більш продуктивним, не піддаватися гріхам, жити своє найкраще життя. книга змушує замислитись над тими виборами які ми колись зробили і які тільки доведеться зробити у майбутньому. вона знайомить з києвом десь року 2016, це так цікаво. а ще вона показує наскільки сильними можуть бути люди. і наскільки сильно може змінитись життя через один єдиний вибір.
мені правда сподобалось, це таке легке чтиво яке може легко витягнути з нечитуна і при цьому в ньом�� є сенс і сюжет, і навіть якась мораль. ця книга як одна велика притча про щось велике і всемогутнє. але в ній є і дивні (дуже крінжові) моменти. втім вона набагато краща ніж її обкладинка і мої очікування.
February 22, 2023
Крутий приклад неймовірно крутої ідеї з жахливою реалізацією.
Якщо ви продеретеся через хащі кострубатої мови, невдалих порівнянь і описів, які ведуть в нікуди, ви дійдете до злитого фіналу.
Було відчуття, що авторці самій вже набрид цей калейдоскоп протиріч, англовомних виразів, розлогих описів і 100000 героїв.
Про протиріччя в логіці тексту не буду навіть починати писати. Правила світу постійно змінюються і читачу важко поринути у текст, щоб не зʼявлялося 10000 питань. Шокували дослівні повтори шматків тексту. Невже редактори не вичитували текст?
Не рекомендую витрачати час на цей твір.
Якщо ви продеретеся через хащі кострубатої мови, невдалих порівнянь і описів, які ведуть в нікуди, ви дійдете до злитого фіналу.
Було відчуття, що авторці самій вже набрид цей калейдоскоп протиріч, англовомних виразів, розлогих описів і 100000 героїв.
Про протиріччя в логіці тексту не буду навіть починати писати. Правила світу постійно змінюються і читачу важко поринути у текст, щоб не зʼявлялося 10000 питань. Шокували дослівні повтори шматків тексту. Невже редактори не вичитували текст?
Не рекомендую витрачати час на цей твір.
January 31, 2021
Зазвичай я читаю книги, які якось відповідають моїм вподобанням, проте інколи доводиться виходити за межі притаманної мені літератури, коли в руки потрапляє щось геть незвичайне. Наприклад це стосується "Квартири київських гріхів", досить нетипової, як для мого читацького профілю, книги. Сама ідея книги дуже цікава, звичайна київська квартира, де живуть сім смертних гріхів в жіночій подобі. Досить цікавий задум, який потенційно міг при вилитися в хорошу книгу. Проте уже на рівні діалогів відчувається певна "змазаність" тексту. Я міг прочитати кілька десятків сторінок і навіть не зрозуміти просування сюжету. А все тому, що в тексті усе крутиться навколо відчуттів. Самі по собі персонажі дуже шаблонні і в принципі це логічно, адже чого ще чекати від жінки-що-уособлює-певний-гріх, тут деяка картонність закладена самою ідеєю книги. Проте мені незрозумілий вибір в якості головного героя молодого ІТ-шника. Він такий собі "сферичний хлопчик у вакуумі" який не має ніяких рис окрім тицяти в кнопочки, заробляти багато грошей і не мати проблеми в спілкуванні з жінками по причині того що заплутався в своєму власному житті і не знає чого хоче. Так, звісно такі чоловіки трапляються, навіть більше скажу, таких дуже і дуже багато, проте мені цей персонаж, цей "ІТ-хлопчик Саша" видався ну дууууже шаблонним. Його мотивація не зрозуміла, його образ бляклий і невиразний, характер ганчіркоподібний, та і сам він - безвольна лялька в руках гріхів. Навіть оце "Саша" у мене викликає відчуття якоїсь сірості і звичайності, не Олександр, не Сашко, не Санчелло, а саме Саша, яких сотні тисяч блукають в пітьмах київського ІТ. І таки би він і блукав далі, спав з якимись дівчатками, ходив би на роботу натискаючи кнопочки і отримуючи за це купу бабла (кожного разу мене бісить коли люди з-поза ІТ так собі це уявляють) якби не зустрів випадково Хтивість в барі, одну з гріхинь, яка змінює його життя, забираючи в свою квартиру.
То чому ж я кажу що це книга про відчуття? Бо ані логіка цієї Хтивості, ані логіка поведінки цього Саші ніяк не пояснюються і не розкриваються. Авторка описує букет відчуттів які виникають в голові в героїні, але не пояснює її мотивацію. В цьому одночасно слабкість і перевага цієї книги. Хто був в схожих ситуаціях і мав схожі відчуття одразу ж приміряє на себе роль Хтивості чи Саші і книга одразу стане про них самих, а значить сподобається. Проте якщо відчуття були хоч трохи іншими - персонажі так до кінця книги і залишаться вирізаними з картону фігурками яких хтось смикає за ниточки і називає це театром. Я не здивуюся якщо книга ця дуже автобіографічна і автор написала її з себе. Це пояснить чому так багато уваги приділяється проблемам всередині голови героїні і так мало мотивації персонажів. А найцікавіше те, що ідея книги і справді непогана, в неї є великий потенціал. Гріхи як спокуса, але гріхи як мотивація ставати кращим щодня це дійсно хороша концепція. Лишилося тільки в персонажів вдихнути життя.
То чому ж я кажу що це книга про відчуття? Бо ані логіка цієї Хтивості, ані логіка поведінки цього Саші ніяк не пояснюються і не розкриваються. Авторка описує букет відчуттів які виникають в голові в героїні, але не пояснює її мотивацію. В цьому одночасно слабкість і перевага цієї книги. Хто був в схожих ситуаціях і мав схожі відчуття одразу ж приміряє на себе роль Хтивості чи Саші і книга одразу стане про них самих, а значить сподобається. Проте якщо відчуття були хоч трохи іншими - персонажі так до кінця книги і залишаться вирізаними з картону фігурками яких хтось смикає за ниточки і називає це театром. Я не здивуюся якщо книга ця дуже автобіографічна і автор написала її з себе. Це пояснить чому так багато уваги приділяється проблемам всередині голови героїні і так мало мотивації персонажів. А найцікавіше те, що ідея книги і справді непогана, в неї є великий потенціал. Гріхи як спокуса, але гріхи як мотивація ставати кращим щодня це дійсно хороша концепція. Лишилося тільки в персонажів вдихнути життя.
May 11, 2018
Той випадок, коли оцінка дуже усереднена з різних аспектів.
5 за загальну ідею.
4 за конкретно ідею тексту.
3,5 за виконання.
2 за окремі місця виконання.
Усереднено — goodreads'івське liked it.
Отже суть така: є, значить, в Києві потаємна квартира, де в людській подобі живуть сім гріхів і звідки ходять на роботу — напучувати киян грішити. Волею одної з гріхинь у цю квартиру потрапляє звичайний чоловік, якому належить випробувати на собі дію їх усіх і від усіх, можливо, звільнитись.
По-перше, я ненавиджу, коли автор не може визначитись, пише він від першої особи чи від третьої. Авторко, якщо вже вибрали першу особу, то не пишіть речей, яких героїня не повинна бачити і знати! А якщо вона така всесильна, то не треба тоді уривків, де колеги їй щось розповідають. Чесслово.
По-друге (це я перераховую, що спадає на думку, за суб'єктивною важливістю), вже визначтесь, всесильні гріхи чи ні. А то весь текст мене напучували, що людина сама робить кінцевий вибір, а потім в якому дрібному діалозі зустрічається «то чому ж вони так чинять? — бо є ми [=гріхи]», і знову нічого не ясно. Ви хоч для себе визначились? А то щоб ламати голову над нелогічністю людської поведінки, мені не треба книжка, в якій авторка сама не визначилась, я це й так можу :)
По-третє, і так починається позитив, авторка запхала стільки всього цікавого і научального в одну книжку, що це не можна не відмітити позитивно. Пристрасть, лінь, насолоду, жадобу, всі гріхи по порядку розбирає на частинки, змащує, скручує назад — тільки й дивись, як гарно працює механізм. А по дорозі по кілька добрих слів екодружньому мисленню, порноіндустрії, боротьбі з наркотиками й ожирінням, амністії зраді як явищу. І ще по кілька слів про вбивства і всякі інші злочини, включно з розбитими тротуарами: у тексті то тут то там зізнаються у коханні до Києва, і тим не менш про темний бік теж не забуто. І хоча місцями хочеться позіхати в стилі «ну що за шкільна пропаганда», сам факт насиченості тексту всякими речами я радше схвалюю.
Що цікаво, я вже хотіла було накинутись на авторку за пропаганду «жіночого щастя», але вона вміло вивела сюжет з-під моїх нападок. От ніби вона є, а ніби її і нема, незрозуміло якось. «Ай молодець..!» Зате на CEO'шників вона наїхала капітально :)
З інших стереотипчиків: «…я би полетів у нашій першій ракеті. І взяв би з собою кохану. Бо що нам ще треба? Хай би діти наші лишались. Мій син би керував заводом далі» — батьківська класика; кого цікавлять бажання самих дітей, правда? :)
Із суто мовного: ревність ≠ ревнощі.
Зі стилевого: якщо перед довжелезною реплікою поставити тире, це не перетворює її на частину діалогу.
Чи рекомендувати? Радше так. Увімкнути трошки читацького всепрощення — і від книжки отримується радість.
5 за загальну ідею.
4 за конкретно ідею тексту.
3,5 за виконання.
2 за окремі місця виконання.
Усереднено — goodreads'івське liked it.
Отже суть така: є, значить, в Києві потаємна квартира, де в людській подобі живуть сім гріхів і звідки ходять на роботу — напучувати киян грішити. Волею одної з гріхинь у цю квартиру потрапляє звичайний чоловік, якому належить випробувати на собі дію їх усіх і від усіх, можливо, звільнитись.
По-перше, я ненавиджу, коли автор не може визначитись, пише він від першої особи чи від третьої. Авторко, якщо вже вибрали першу особу, то не пишіть речей, яких героїня не повинна бачити і знати! А якщо вона така всесильна, то не треба тоді уривків, де колеги їй щось розповідають. Чесслово.
По-друге (це я перераховую, що спадає на думку, за суб'єктивною важливістю), вже визначтесь, всесильні гріхи чи ні. А то весь текст мене напучували, що людина сама робить кінцевий вибір, а потім в якому дрібному діалозі зустрічається «то чому ж вони так чинять? — бо є ми [=гріхи]», і знову нічого не ясно. Ви хоч для себе визначились? А то щоб ламати голову над нелогічністю людської поведінки, мені не треба книжка, в якій авторка сама не визначилась, я це й так можу :)
По-третє, і так починається позитив, авторка запхала стільки всього цікавого і научального в одну книжку, що це не можна не відмітити позитивно. Пристрасть, лінь, насолоду, жадобу, всі гріхи по порядку розбирає на частинки, змащує, скручує назад — тільки й дивись, як гарно працює механізм. А по дорозі по кілька добрих слів екодружньому мисленню, порноіндустрії, боротьбі з наркотиками й ожирінням, амністії зраді як явищу. І ще по кілька слів про вбивства і всякі інші злочини, включно з розбитими тротуарами: у тексті то тут то там зізнаються у коханні до Києва, і тим не менш про темний бік теж не забуто. І хоча місцями хочеться позіхати в стилі «ну що за шкільна пропаганда», сам факт насиченості тексту всякими речами я радше схвалюю.
Що цікаво, я вже хотіла було накинутись на авторку за пропаганду «жіночого щастя», але вона вміло вивела сюжет з-під моїх нападок. От ніби вона є, а ніби її і нема, незрозуміло якось. «Ай молодець..!» Зате на CEO'шників вона наїхала капітально :)
З інших стереотипчиків: «…я би полетів у нашій першій ракеті. І взяв би з собою кохану. Бо що нам ще треба? Хай би діти наші лишались. Мій син би керував заводом далі» — батьківська класика; кого цікавлять бажання самих дітей, правда? :)
Із суто мовного: ревність ≠ ревнощі.
Зі стилевого: якщо перед довжелезною реплікою поставити тире, це не перетворює її на частину діалогу.
Чи рекомендувати? Радше так. Увімкнути трошки читацького всепрощення — і від книжки отримується радість.
August 7, 2022
Три зірочки від щедрого серця: за цікавий задум і легкість читання.
Як на мене, книга абсолютно нелогічна. Це саме той випадок, коли зелене сонце (гріхінь) придумати легко, але логіка світу, в якому вони існують, просто відсутня. Як і логіка вчинків.
А цікава ідея, на жаль, обгорнута в щось середнє між низькосортним бульварним романом та чистою графоманією з постійним перевдяганням ляльок.
Як на мене, книга абсолютно нелогічна. Це саме той випадок, коли зелене сонце (гріхінь) придумати легко, але логіка світу, в якому вони існують, просто відсутня. Як і логіка вчинків.
А цікава ідея, на жаль, обгорнута в щось середнє між низькосортним бульварним романом та чистою графоманією з постійним перевдяганням ляльок.
July 5, 2019
Прекрасная книга от прекрасной писательницы!
Сюжетная линия книги сама по себе уже очень интересна. Но! Главное даже не это. Главное в книге то, что она заставляется задуматься о свой жизни. - Кто ты? - Человек, который не живет, а существует? Тот, кого сломали, и ты думаешь, что больше никогда не сможешь жить полной жизнью? Ты ноешь о том, как несправедлива к тебе жизнь? - Эта книга однозначно заставит тебя поднять свою задницу с кресла, и начать работать над собой!
Сюжетная линия книги сама по себе уже очень интересна. Но! Главное даже не это. Главное в книге то, что она заставляется задуматься о свой жизни. - Кто ты? - Человек, который не живет, а существует? Тот, кого сломали, и ты думаешь, что больше никогда не сможешь жить полной жизнью? Ты ноешь о том, как несправедлива к тебе жизнь? - Эта книга однозначно заставит тебя поднять свою задницу с кресла, и начать работать над собой!
June 26, 2021
оцінка, мабуть, 3,5 десь, оскільки ідея супер, а також подабаються вставки з описами місцин Києва. Початок книги інтригуючий і хотілося подальшого розвитку подій, а вийшло, що місцями події були дуже примітивно закручені, а іноді і не крутились зовсім. Читала рік тому, можу порадити тільки тим, хто хоче легкого чтива, або тим, хто давно не задумувався про свої «щоденні гріхи» ;)
June 5, 2021
З перших сторінок книги захотілось нафарбувати губи красивою червоною помадою та спокушати)
Книга перевершила всі очікування)
Маргарито, Ви крута! Я по-новому закохалась у Київ)
Книга перевершила всі очікування)
Маргарито, Ви крута! Я по-новому закохалась у Київ)
February 15, 2023
Книга Маргарити Сурженко "Квартира київських гріхів" дві тисячі сімнадцятого року видавництва "Дискурсу" – немов провідник у задзеркалля сьогочасного столичного життя.
За прісною та нецікавою анотацією криється шедевр сучасної української літератури. Звісно, побачити його можна лише тоді, коли, попри анотацію, все-таки розгорнете книгу.
А ось оформлення обкладинки – справді милує око й змушує не гаяти часу і відразу братися до читання. Зазначу, що вікові обмеження там не даремно зазначені.
У третій книзі авторки прослідковується досконале володіння словом, а сама майстерність і грамотність на вищому рівні. Твір насичений різними художніми засобами, а самі діалоги героїв коли-не-коли виглядають награними. Також там ми можемо помітити наявність певних різновидів жаргонізмів (професіоналізми, сленг та інші) і велику кількість неологізмів, адже не відставати від сучасного життя – запорука успіху.
Один із головних героїв книги Сашко, чий характер нам прекрасно змалювали з перших же сторінок, потрапив у полон до гріхів. Гріхи – не просто гріхи. Вони мають людську подобу, постають перед нами в образі семи жінок, кожна з яких уособлює певний гріх.
Цікавим є те, що авторка намагається змінити наше уявлення про гріхи. Перед нами гріхи постають не такими як ми їх уявляємо, тобто повністю протилежні уявленням. Таким чином це змушує нас задуматися, чи справді все очевидне є настільки очевидним, а також чи ми можемо змінити свій погляд на такі матеріальні і нематеріальні речі.
Слід додати, що в книзі є й елементи фантастики, адже жінки-гріхині мають свої супер здібності, що надає родзинки сюжету.
Якщо ви вважаєте, що в книзі розповідається лише про те, як хлопцеві живеться в полоні гріхів, то ви помиляєтеся. Паралельно з розповіддю про долю Сашка ми можемо побачити київських "клієнтів" жінок, з якими герой знайомиться під час того, як його беруть зі собою на "роботу". Це не лише коротенькі розповіді, а цілі сюжетні лінії, що дають змогу більше пізнати так і головних, так і другорядних героїв.
Також за допомогою героїнь-гріхинь Маргарита Сурженко розвіює стереотипи сьогодення. Зазначу, що авторка разом із гріхами заглиблюється в побутові проблеми містян, аналізує їх та вказує на правильне вирішення.
Інколи складається враження, що авторка просто одержима Києвом. На кожній сторінці – возвеличення міста і його описи. Деколи спадає на думку те, що описів столиці є більше, ніж усіх інших. З іншої сторони ми так можемо побачити щиру любов Маргарити Сурженко до центру України.
На мою думку, книзі бракує закінчення, його потрібно трішки допрацювати, адже це не те, чого очікують читачі.
Слід зазначити, що письменниця не торкається частково теми релігії, а суто її висвітлює. Ні, це не релігійна книга, а світська, у якій справді піднято важливі релігійні теми, що показують життя міських людей.
Провідною ідеєю книги стає те, що ми забуваємо для чого прийшли на цей світ, про свою мету. Письменниця всіма способами намагається нам про це нагадати і це їй вдається.
Хоч і твір читається легко і просто, але не все так просто зі сприйняттям, проте такою книгою як "Квартира київських гріхів" можна зачитуватися і цитувати. Що не речення, то цитата!
За прісною та нецікавою анотацією криється шедевр сучасної української літератури. Звісно, побачити його можна лише тоді, коли, попри анотацію, все-таки розгорнете книгу.
А ось оформлення обкладинки – справді милує око й змушує не гаяти часу і відразу братися до читання. Зазначу, що вікові обмеження там не даремно зазначені.
У третій книзі авторки прослідковується досконале володіння словом, а сама майстерність і грамотність на вищому рівні. Твір насичений різними художніми засобами, а самі діалоги героїв коли-не-коли виглядають награними. Також там ми можемо помітити наявність певних різновидів жаргонізмів (професіоналізми, сленг та інші) і велику кількість неологізмів, адже не відставати від сучасного життя – запорука успіху.
Один із головних героїв книги Сашко, чий характер нам прекрасно змалювали з перших же сторінок, потрапив у полон до гріхів. Гріхи – не просто гріхи. Вони мають людську подобу, постають перед нами в образі семи жінок, кожна з яких уособлює певний гріх.
Цікавим є те, що авторка намагається змінити наше уявлення про гріхи. Перед нами гріхи постають не такими як ми їх уявляємо, тобто повністю протилежні уявленням. Таким чином це змушує нас задуматися, чи справді все очевидне є настільки очевидним, а також чи ми можемо змінити свій погляд на такі матеріальні і нематеріальні речі.
Слід додати, що в книзі є й елементи фантастики, адже жінки-гріхині мають свої супер здібності, що надає родзинки сюжету.
Якщо ви вважаєте, що в книзі розповідається лише про те, як хлопцеві живеться в полоні гріхів, то ви помиляєтеся. Паралельно з розповіддю про долю Сашка ми можемо побачити київських "клієнтів" жінок, з якими герой знайомиться під час того, як його беруть зі собою на "роботу". Це не лише коротенькі розповіді, а цілі сюжетні лінії, що дають змогу більше пізнати так і головних, так і другорядних героїв.
Також за допомогою героїнь-гріхинь Маргарита Сурженко розвіює стереотипи сьогодення. Зазначу, що авторка разом із гріхами заглиблюється в побутові проблеми містян, аналізує їх та вказує на правильне вирішення.
Інколи складається враження, що авторка просто одержима Києвом. На кожній сторінці – возвеличення міста і його описи. Деколи спадає на думку те, що описів столиці є більше, ніж усіх інших. З іншої сторони ми так можемо побачити щиру любов Маргарити Сурженко до центру України.
На мою думку, книзі бракує закінчення, його потрібно трішки допрацювати, адже це не те, чого очікують читачі.
Слід зазначити, що письменниця не торкається частково теми релігії, а суто її висвітлює. Ні, це не релігійна книга, а світська, у якій справді піднято важливі релігійні теми, що показують життя міських людей.
Провідною ідеєю книги стає те, що ми забуваємо для чого прийшли на цей світ, про свою мету. Письменниця всіма способами намагається нам про це нагадати і це їй вдається.
Хоч і твір читається легко і просто, але не все так просто зі сприйняттям, проте такою книгою як "Квартира київських гріхів" можна зачитуватися і цитувати. Що не речення, то цитата!
March 26, 2023
Що сказати: ідея реально класна, а от реалізація…
Гріхи втілені в реальних людях, які проживають в одній квартирі в Києві на Саксаганського. Це їх робота - змушувати людей грішити. Початок книги та в цілому такий уявний світ мені сподобались, основний сюжет що крутився навколо гріхинь і виконання їх обов‘язків були цікавими. Я насолодилась описами Києва й поглинула його атмосферу, особливо зараз це стало для мене цінним.
Але, дуже багато «але». По перше я б просто прибрала головну лінію з хлоцем якого вони затягли до себе додому, як на мене це було зайвим і мене бісило, що навколо цього будувалась вся книга, мені б було куди цікавіше читати більш докладні описи їх роботи, як взагалі побудований цей світ, де гріх це посада, як вони взагалі на неї потрапили що було до та після, та хто ще існує в цій інстанції і які обов‘язки вони виконують. Та насамперед найбільшим «але» стала купа стереотипів, щодо жінок в особливості. Це те що змусило мене знизити початкову оцінку в 4 бали, бо як на мене це дивно коли автор в сучасному світі яка сама є жінкою зациклюється на важливості зовнішності, можливо це був такий собі сатиричний прийом але як на мене важко це уявити як вісміювання такого погляду, більш схоже на те що автор дивиться на світ саме так.
Ну і кінцівка, краще її б не було, бо то щось незрозуміле й таке відчуття що автор просто поспіхом дописувала останні сторінки книги.
Гріхи втілені в реальних людях, які проживають в одній квартирі в Києві на Саксаганського. Це їх робота - змушувати людей грішити. Початок книги та в цілому такий уявний світ мені сподобались, основний сюжет що крутився навколо гріхинь і виконання їх обов‘язків були цікавими. Я насолодилась описами Києва й поглинула його атмосферу, особливо зараз це стало для мене цінним.
Але, дуже багато «але». По перше я б просто прибрала головну лінію з хлоцем якого вони затягли до себе додому, як на мене це було зайвим і мене бісило, що навколо цього будувалась вся книга, мені б було куди цікавіше читати більш докладні описи їх роботи, як взагалі побудований цей світ, де гріх це посада, як вони взагалі на неї потрапили що було до та після, та хто ще існує в цій інстанції і які обов‘язки вони виконують. Та насамперед найбільшим «але» стала купа стереотипів, щодо жінок в особливості. Це те що змусило мене знизити початкову оцінку в 4 бали, бо як на мене це дивно коли автор в сучасному світі яка сама є жінкою зациклюється на важливості зовнішності, можливо це був такий собі сатиричний прийом але як на мене важко це уявити як вісміювання такого погляду, більш схоже на те що автор дивиться на світ саме так.
Ну і кінцівка, краще її б не було, бо то щось незрозуміле й таке відчуття що автор просто поспіхом дописувала останні сторінки книги.
April 18, 2024
Квартира київських гріхів
Дуже інтригуюча назва для книги. Оцінюючи цю книгу варто спершу дослідити життя людина яка стоїть за нею.
⭐️Авторка родом з Луганська, за мирних часів навчалась у Києві і потім свідомо повернулась до рідного міста. Наступний переїзд був зумовлений війною на сході України. Від того часу авторка має на своєму рахунку три супер популярні книги. Одна- про війну, друга - про життя і адаптацію в умовах війни.
⭐️ Третя книга «Квартира київських гріхів» це все ще про болюче і про те прекрасне. Те, що може не сподобатись багатьом - це реальність описана у творі, з якою я впевнена зустрілась сама авторка живучі в Києві. Так, багато кліше, сексизму і банальностей. Але чи не саме так можна описати великі мегаполіси де існує велика прірва між людьми ? Те, що столиці міняють або ломають людей всім добре відомий факт.
⭐️⭐️На мою думку, це саме те чим хотіла поділитись авторка через гіперболізацію і натискання на болючи точки суспільства. Київ,безперечно, місто гріхів і спокус і залишитися людиною дуже великий виклик кожному гостю столиці.
⭐️Окрема зірочка від мене за філософський мінімалізм,добре прописані образи гріхів, емоції і їхню мотивацію.
Хайлі рікоменд💘
Дуже інтригуюча назва для книги. Оцінюючи цю книгу варто спершу дослідити життя людина яка стоїть за нею.
⭐️Авторка родом з Луганська, за мирних часів навчалась у Києві і потім свідомо повернулась до рідного міста. Наступний переїзд був зумовлений війною на сході України. Від того часу авторка має на своєму рахунку три супер популярні книги. Одна- про війну, друга - про життя і адаптацію в умовах війни.
⭐️ Третя книга «Квартира київських гріхів» це все ще про болюче і про те прекрасне. Те, що може не сподобатись багатьом - це реальність описана у творі, з якою я впевнена зустрілась сама авторка живучі в Києві. Так, багато кліше, сексизму і банальностей. Але чи не саме так можна описати великі мегаполіси де існує велика прірва між людьми ? Те, що столиці міняють або ломають людей всім добре відомий факт.
⭐️⭐️На мою думку, це саме те чим хотіла поділитись авторка через гіперболізацію і натискання на болючи точки суспільства. Київ,безперечно, місто гріхів і спокус і залишитися людиною дуже великий виклик кожному гостю столиці.
⭐️Окрема зірочка від мене за філософський мінімалізм,добре прописані образи гріхів, емоції і їхню мотивацію.
Хайлі рікоменд💘
November 7, 2017
Оригінальний сюжет з цікавими роздумами і певними мінусами.
Кінцівка не сподобалась...
Кінцівка не сподобалась...
May 30, 2019
не вимахуйся!
ідея твого сайту [нужное – вписать] далеко не оригінальна.
людям це не потрібно.
люди шукають в інтернеті лише порносайти і салати з майонезом (с)
ідея твого сайту [нужное – вписать] далеко не оригінальна.
людям це не потрібно.
люди шукають в інтернеті лише порносайти і салати з майонезом (с)
June 18, 2019
Обкладинка та анотація цієї книги вималювали в уяві якийсь любовний роман.
Образ цієї книги чомусь був пов'язаний з чимось сентиментальним, може, навіть еротичним.
Що ще можна подумати, коли в описі книги головний герої потрапляє в квартиру семи панн?😏 Але на ділі все виявилось зовсім інакшим.
Це такий "київський роман"! Крізь рядки відчуваєш цю метушливість, гріховність, розбещеність, творчість великого міста.
Задумка в книги цікава: на вулиці Саксаганського у великій просторій квартирі мешкає сім гріхинь, сім подруг, які щодня та щоночі гуляють київськими вулицями та зваблюють людей.
Думаєте, це ваше бажання всередині змушує купити сукню/книгу чи позаздрити комусь?
Ні! Це вам дихає на вухо Жадоба або Хтивість.
Вони ходять поруч, перевтілюючись в різних красунь, спостерігають за нами, і, прикинувшись невидимими, дивляться на нас, коли ми робимо щось і думаємо, що у своєму виборі повністю вільні і некеровані нічим іншим.
Книгу справді можна читати з олівцем: в ній багато цікавих думок, ідей, про життя, про людську природу, вибір, мораль.
Але мене не зачепило.
Якось занадто пафосно, занадто очевидно. Кожен пропускає будь-яку книгу через свій досвід, своє життя.
Що комусь очевидне - для іншого відкриття, і це цілком нормально.
Та роман без сумнівів оригінальний!
Що вам може сподобатися?
.
💡Книга дихає Києвом: ви поб��ваєте на Троєщині, Борщагівці, в центрі, поглянете на замальовки з життя пересічних киян і гостей міста, впізнаєте себе.
.
💡Книгу можна розібрати на цитати і зробити з ними окремий пост в інстаграмі, коли немає ідей для дописів.
.
💡Цікаві образи: кожна гріхиня відрізняється характером, підходом до своєї "роботи".
.
Книга читається швидко, легко, ідеальне чтиво для довгих поїздок в метро😉
Образ цієї книги чомусь був пов'язаний з чимось сентиментальним, може, навіть еротичним.
Що ще можна подумати, коли в описі книги головний герої потрапляє в квартиру семи панн?😏 Але на ділі все виявилось зовсім інакшим.
Це такий "київський роман"! Крізь рядки відчуваєш цю метушливість, гріховність, розбещеність, творчість великого міста.
Задумка в книги цікава: на вулиці Саксаганського у великій просторій квартирі мешкає сім гріхинь, сім подруг, які щодня та щоночі гуляють київськими вулицями та зваблюють людей.
Думаєте, це ваше бажання всередині змушує купити сукню/книгу чи позаздрити комусь?
Ні! Це вам дихає на вухо Жадоба або Хтивість.
Вони ходять поруч, перевтілюючись в різних красунь, спостерігають за нами, і, прикинувшись невидимими, дивляться на нас, коли ми робимо щось і думаємо, що у своєму виборі повністю вільні і некеровані нічим іншим.
Книгу справді можна читати з олівцем: в ній багато цікавих думок, ідей, про життя, про людську природу, вибір, мораль.
Але мене не зачепило.
Якось занадто пафосно, занадто очевидно. Кожен пропускає будь-яку книгу через свій досвід, своє життя.
Що комусь очевидне - для іншого відкриття, і це цілком нормально.
Та роман без сумнівів оригінальний!
Що вам може сподобатися?
.
💡Книга дихає Києвом: ви поб��ваєте на Троєщині, Борщагівці, в центрі, поглянете на замальовки з життя пересічних киян і гостей міста, впізнаєте себе.
.
💡Книгу можна розібрати на цитати і зробити з ними окремий пост в інстаграмі, коли немає ідей для дописів.
.
💡Цікаві образи: кожна гріхиня відрізняється характером, підходом до своєї "роботи".
.
Книга читається швидко, легко, ідеальне чтиво для довгих поїздок в метро😉
February 26, 2023
Це той випадок, коли ідея цікава, але реалізація ніяка. Купу стереотипів, недолугих жартів, дивних непояснених ситуацій. І це я мовчу ще про одруки та прогалини у самому сюжеті.
7 гріхінь живуть у квартирі на Саксаганського, вони спокушають людей на свої гріхи і начебто здавалося, що ця книга про вибір і про те, як же не піддаватися на гріховні спокуси. Але це тільки здавалося. Бо по факту як дивно почалася книга, так дивно вона і закінчилася, бо «Because all you need is love». Так, англійських вставок було багато, зносок та перекладу в електронній книзі не було. Я взагалі не люблю такі вкраплення в книгах. Бо завжди виникає запитання, що цими фразами авторка хотіла показати?
Найбільше мене зтригерила подача жінок в цій книзі, бо всі вони обов’язково повинні бути фітоняшками, і обов’язково з чоловіками, по-іншому ніяк. Тотальна зацикленість на зовнішності, зайвих сантиметрах в талії, зачісці і т.д. Зовнішність завжди в цій книзі виходила на передній план, бо «ніколи не знаєш, коли і де знадобиться твоя накачана попа, але качати її варто у будь-якому разі».
Я можу довго перераховувати, що було не так і які ще прогалини у сюжеті я знайшла, але у мене просто на це немає бажання. Хочеться якомога скоріше забути цю книгу.
І весь час читання мені було цікаво від якої взагалі особи ведеться розповідь — першої чи третьої? Відповідь не знайдено.
7 гріхінь живуть у квартирі на Саксаганського, вони спокушають людей на свої гріхи і начебто здавалося, що ця книга про вибір і про те, як же не піддаватися на гріховні спокуси. Але це тільки здавалося. Бо по факту як дивно почалася книга, так дивно вона і закінчилася, бо «Because all you need is love». Так, англійських вставок було багато, зносок та перекладу в електронній книзі не було. Я взагалі не люблю такі вкраплення в книгах. Бо завжди виникає запитання, що цими фразами авторка хотіла показати?
Найбільше мене зтригерила подача жінок в цій книзі, бо всі вони обов’язково повинні бути фітоняшками, і обов’язково з чоловіками, по-іншому ніяк. Тотальна зацикленість на зовнішності, зайвих сантиметрах в талії, зачісці і т.д. Зовнішність завжди в цій книзі виходила на передній план, бо «ніколи не знаєш, коли і де знадобиться твоя накачана попа, але качати її варто у будь-якому разі».
Я можу довго перераховувати, що було не так і які ще прогалини у сюжеті я знайшла, але у мене просто на це немає бажання. Хочеться якомога скоріше забути цю книгу.
І весь час читання мені було цікаво від якої взагалі особи ведеться розповідь — першої чи третьої? Відповідь не знайдено.
February 26, 2023
Дві зірки виключно за ідею та описи Києва, бо місто виступає окремим персонажем у книзі.
Твір жахливий: купа примітивних стереотипів, шеймінгу, незрозумілих вставок, дірки по всьому сюжету, переплутані імена - взагалі шок.
Однак всю книгу мене переслідувало лише одну питання: "ЧОМУ Сашко взагалі опинився в тій квартрирі?!". Навіщо його було туди вести, навіщо його потрібно було там зачиняти, навіщо його потрібно було там утримувати. Від найперших нелогічних і незрозумілих подій цей вайб тягнувся весь сюжет.
А вже в фіналі цього твору в мене зʼявилося нове питання: "Що за фігня?!".
Ось так я цей відгук і завершу.
Твір жахливий: купа примітивних стереотипів, шеймінгу, незрозумілих вставок, дірки по всьому сюжету, переплутані імена - взагалі шок.
Однак всю книгу мене переслідувало лише одну питання: "ЧОМУ Сашко взагалі опинився в тій квартрирі?!". Навіщо його було туди вести, навіщо його потрібно було там зачиняти, навіщо його потрібно було там утримувати. Від найперших нелогічних і незрозумілих подій цей вайб тягнувся весь сюжет.
А вже в фіналі цього твору в мене зʼявилося нове питання: "Що за фігня?!".
Ось так я цей відгук і завершу.
This entire review has been hidden because of spoilers.
April 23, 2025
В одній із квартир Києва живуть семеро жінок-гріхів. Їхня робота спокушати людей, мешканців Києва, грішити. Головна героїня книги це гріхиня Хтивість. І це зовсім не кохання, а саме хіть. Але якось їй трапився чоловік.
Ідея книги цікава, але втілення банальне. Персонажі пласкі. Не було інтриги, цікавості слідкувати за сюжетом. Крига підійде вам, якщо хочеться прочитати щось легке і таке, що не потребує думати, напружуватись.
Ідея книги цікава, але втілення банальне. Персонажі пласкі. Не було інтриги, цікавості слідкувати за сюжетом. Крига підійде вам, якщо хочеться прочитати щось легке і таке, що не потребує думати, напружуватись.
January 27, 2019
Змушує замислитись над нашими думками та рішеннями. Написана легко. Читати варто із любов’ю до Києва і до людей). А якщо не виходить, то ця книга забезпечить вам любов)
December 24, 2020
Молодая киевлянка Рита Сурженко взяла и написала неплохую, очень искреннюю и наполненную переживаниями книгу. Молодец, по хорошему завидую (купил три или четыре писательских курса и пока даже не начал слушать)
April 19, 2023
Філософська книга про життя. Є над чим задуматися. Читається легко.
Забагато від книги не очікувала. Мабуть тому не засмучена як інші.
Забагато від книги не очікувала. Мабуть тому не засмучена як інші.
Displaying 1 - 30 of 53 reviews