Підчепили гачком гарна назва і обкладинка, чомусь думала що буде щось в стилі Йогансена, але це дві супер наївні прості історії, одна про колективізацію і любовний трикутник, друга трохи шпигунська про друкування підпільної літератури. Максимально дратував стиль автора - з постійними пробиваннями четвертої стіни і роздумами про творчість, які мусять залишатися за кадром. Таке.