Бабин Яр. Голосами

by Marianna Kiyankovska, Маріанна Кіяновська

Вірші Маріанни Кіяновської присвячені пам’яті Бабиного Яру.
Маріанна Кіяновська — поетка, перекладач, літературознавець, член Асоціації українських письменників та Національної Спілки письменників України.
У книзі використані ескізи Ади Рибачук та Володимира Мельниченка для проекту пам’ятника жертвам Бабиного Яру, роботу художника Зіновія Толкачова «Талескотен», серії «Майданек», 1944 р., а також фотографія Дмитра Пейсахова з циклу «Бабин Яр».

Genres: Poetry, Ukraine

112 pages, Paperback

First published January 1, 2017

Reviews

[Inna Zolotar · Rating 5 out of 5]

Чи може бути поезія після Голокосту? - може, і була, і буде. Але я не чула цих голосів - голосів Голокосту, в українській літературі. А тепер я їх чую, і це страшно і боляче читати, але треба, щоб більше ніколи... Ці голоси, на мою думку, мають бути в шкільній програмі! І це маст-рід для всіх, хто тут живе...

[Alla Komarova · Rating 5 out of 5]

Ні, все ще не моє від слова взагалі. Регулярно здійснюю набєгі на коровани аби кожного разу знов і знов впевнитися, що поезія і я – це як раша і мир, поняття геть не сумісні. Я її не розумію, вона мені відповідає палкою взаємністю.

Ось і цього разу спроба долучитися до віршів закінчилася гучним провалом – я її знов не зрозуміла, вона мені звично відповіла «сама дура». На сей раз жертвою пала книжка лауреатки Шевченківської премії Кіяновської «Бабин яр. Голосами», з більш ніж сотні сторінок якої я винесла аж дві віршоформи. Дві, людоньки! Приниження та ганьба. Решта потонула у протистоянні власному бажанню то коми розставити, то порядок слів у реченні змінити, аби кров з очей не так хлєстала.

Але прекрасно розуміючи, що це виключно мої власні проблеми і аж ніяк не вади поезій, я тихесенько собі відклала книжечку до кращих часів. Мо колись доросту

[Camille Dungy]

Babyn Yar is the name of a ravine in the Ukrainian capital of Kyiv, where 33,771 Jews were shot and killed on September 29-30, 1941, by the Nazis. In the subsequent two years, nearly the entire Jewish population of Kyiv, between 70,000 and 100,000 people, was murdered there. What could poetry possibly add to those facts? What witness could any poetry bear that does not merely reflect on itself, or worse, glorify the poet? This book is an answer. Kiyanovska has collected the imaginary testimony of individuals entwined in these unspeakable atrocities. Now they speak. As Barskova, herself a major Russian poet who lives in the United States, writes in her introduction, the poet “takes upon herself the immensely complicated mission of talking for the dead.” It seems like this should not work, but it does. In a dangerous time where historical truth is constantly, deliberately contaminated by deliberate falsehood, this artistic strategy feels enormously risky. Paradoxically, because the poems are presented as poetic communications, permeated with interjections from the poet herself, they do not further rend the fabric of reality, but have an utter authenticity that can only be explained by vision. Kiyanovska herself explains: “When people ask me what pushed me to write this, I answer, my father’s sudden death. That was the first trigger. And the second trigger was the Russian invasion of Ukraine.” The most striking poems are ones spoken by the dead, which penetrate a reader with inevitable clarity and deep mystery: “I know I’ll rest in the ravenous darkening hole/ the women walking alongside are young and pretty/ some hold their children and others what’s left of them/ the roads are all mud and the guards are walking on water/ on water we walk to the yar oy lele oy nene.”

Review published originally with Orion Magazine: https://orionmagazine.org/article/14-...

[Ingrid · Rating 5 out of 5]

A painfully excellent collection-- probably one of the best I've ever read. Kiyankovska's poems are so intense and grimly evocative that they almost become impossible to read. The English translations mostly lose the rhyme schemes of the original Ukrainian, but Maksymchuk and Rosochinsky infuse them with a depthless degree of humanity and rawness.

[K · Rating 5 out of 5]

The Voices of Babyn Yar is a collection of brilliant poetry by Ukrainian poet Marianna Kiyanovska that concerns the murder of Ukrainian civilians during World War Two over a period of days. Her poems are from a variety of perspectives and experiences, and have larger implications that reflect on the murder of Ukrainian civilians by Russian invaders since 2014.

[Jed Joyce · Rating 5 out of 5]

One of the most incredible series of poems that I have ever read. Like someone literally channeling the voices of the dead. It‘s a marvel how some writers can string together ordinary words to such devastating effect.

[Дарина Гладун · Rating 5 out of 5]

Дуже сильна книжка, яка заслуговує на значно більшу кількість нагород.

[Nick · Rating 4 out of 5]

A collection of short poems, each of which hits hard and are full of melancholy