Це друга частина тетралогії про місію нашої команди, яка складається з похмурого, але турботливого лідера; гучного воїна, який завжди готовий до всього, окрім води; трюкача, який загалом весельчак, але несе на собі емоційну зрілість команди та булочки з корицею, яку потрібно захистити будь-якою ціною.
Отже, трохи про сюжет: Кейґан, Тінахан, Біхьон і Рюн дуже близькі до досягнення своєї мети – храму Хаінся, щоб доставити туди Рюна. Але по дорозі все не так просто, як їм хотілося б, звичайно їх чекає багато випробувань. Мало того, що Само, сестра Рюна, переслідує їх по п'ятах і все ще хоче вбити свого брата, та ще й багатотисячна «армія» дуоксінів приєднується до неї. Спочатку вони знаходять притулок у гільдії Сіґуріатської платної дороги. Врешті, після довгої подорожі команда нарешті прибуває до Великого храму, і дізнається більше про пророцтво та свою місію. Тим часом в Хатенграджі хранителі-наґи задумали дещо божевільне та небезпечне...
Я не хочу розкривати сюжет занадто детально, але там все дуууже захопливо, повірте, особливо, коли Само нарешті доганяє нашу четвірку 🤭 Сюжет дуже напружений і динамічний, в книзі стільки неочікуваних поворотів, деяких речей я просто не могла навіть уявити. Незважаючи на це, ми дізнаємось більше про окремі раси, їхню історію та особливості віри, а також про місію героїв, яка не завершується в храмі Хаінся.
Але це не просто діалоги чи інформаційний скид інформації абзацами; автор використовує різні точки зору, стрибки в часі, міфи та легенди, щоб пояснити нам це все. В книзі також багато філософії, різних натяків та заплутаних подій. Але все разом сплітається дуже легко, хоча іноді треба трохи напрягти мізки. Як і в попередній частині, тут присутній чудовий гумор, а наша четвірка продовжують стібати одне одного 👌🏻😅
Я трохи не зрозуміла, чому ця частина має назву “Мрії Леконів”, бо тут насправді глибше розкривається минуле Кейґана. Ми дізнаємось чому він так ненавидить наґів, це справді зворушило мене 😣 Його внутрішні конфлікти змусили мене співпереживати, з часом його також краще розуміє група. Це додало історії набагато більше глибини, як на мене, а то Кейґан часом був ніби той к��мінь без емоцій.
Невеликий спойлер – я обожнюю Само Фей всім своїм сердечком 🩹💔
Вкінці нам підкинули кліфгенґер, тому пішла плакати і з нетерпінням чекати наступну частину 🥲