Темнеет рано

by Fozzy, Фоззи

«Темнеет Рано» – это «харьковские истории», теперь 80-х годов. И хотя его герои совсем юные, страсти они переживают нешуточные и попадают в сложные ситуации, с которыми не всякий взрослый справится. Каждый рассказ — отдельный остросюжетный эпизод, органично встроенный во вселенную тогдашних Новых Домов — она воссоздана автором с кинематографической четкостью и этнографической точностью.

224 pages, Hardcover

First published January 1, 2017

About the author

Ukrainian-language author page: Фоззі
Russian-language author page: Фоззи
English-language author page: Fozzy

Reviews

[Olesya Tkachuk]

де була до того невідомо, але фоззі полюбила після написаної ним історії для збірки "ДНК" (страшна розповідь про чорнобиль, де біль й щем, але з побутовими деталями, іронією, що захищає відкриту рану, майстерною оповіддю, що (тепер вже розумію) є впізнаваним стилем автора). "темнеет рано" – це харківські 80-ті, невідомий для мене час, незнайоме покоління, що з'явилось для мене відразу дорослим. діти, хто 10, хто 16, які мріють, плачуть, виборюють, втрачають, катаються в метро й тролейбусах, поминають цоя, програють у футбол, виграють у любов, курять план, читають книжки – живуть своє дитяче й юнацьке життя, щодня вирішуючи проблеми, що здаються головними для світобудови (хто знає, може, саме вони й дійсно були єдиними важливими, а все, що далі - нашарування дорослих зарозумілостей?). і за усіма мріями, планами й спробами приборкати життя на свою хвилю ще не видно 90-х, які багатьох перемелють (і від усвідомлення того, що ось так і було – покоління зламу – сумно й моторошно), але є передрікання чорнобиля й історія з нашого теперішнього – війни.
книжка про світло дитинства, написана харківською російською, без повчань й напучувань, з любов’ю до всього, що було і до того, чому ніколи не бути: "ходи, оглядуйся, темнеет рано".

[Mykola · Rating 5 out of 5]

В своей шестой книге Фоззи действительно возвращается к истокам. Книга пропитана дворовскими проделками пацанов у которых не было ни телефонов, ни компьютеров, ни, по сути, даже телевизоров и именно поэтому им удавалось находить весьма необычные приключения на свою голову. Читается на одном дыхании и хочется ещё.

[Enotka · Rating 3 out of 5]

Попри те, що є просто шикарні оповідання (наприклад, "Восьмой индеец") і ідеї (поминки по Цою чого варті), попри те, що написано з гумором і своєрідним духом, мені було забагато чорнухи, блатняку і такого всякого. А може, просто, мої 80-ті були світлішими...

[Любов Ярова · Rating 4 out of 5]

Ну що тут сказати, окрім як дякую дядьку Фоззі за ностальгію, легкий гумор та за декілька годин поринань у спогади.
Але мало, тож давай ще

[Vitalik Grekovich · Rating 5 out of 5]

Знаєте відчуття,коли стоїте біля своєї книжкової полиці, берете книгу і просто тримаючи її вам вже приємно, спокійно і спогади хороші навалюють? Ось це про книги від Фоззі.

[Serhii Zemba · Rating 5 out of 5]

Еще один сборник новелл из жизней людей, в этом случае подростков и школьников, проживающих как правило в Харькове, в основном в районе Новых домов. Их проблемы и переживания хоть и, на первый взгляд, детские, но, вспоминая себя в их возрасте, понимаешь насколько для них серьезные и даже жизненно важные.
Знакомые районы, места и ситуации вызывают очень сильные эмоции.

[Margarita · Rating 5 out of 5]

дивно було читати що хлопці і дівчата 7-8 класу отак проводять свій час та взагалі життя. якось не відповідає віку. але я у 80 х ще не народилась, можливо так все і було. з теплом читалось про такі знайомі місця рідного харкова. до болю

[Anya · Rating 4 out of 5]

Любопытный сборник рассказов про Харьковский район Немышля