What do you think?
Rate this book
Narrative Logic:A Semantic Analysis of the Historian's Language
《叙述逻辑:历史学家语言的语义分析》发表于1983年。《叙述逻辑:历史学家语言的语义分析》试图在哲学逻辑中追溯历史叙事的复杂性的根基，并且在这个基础之上建立一种叙述哲学的结构。作者考察了现有叙事研究方法的优缺点，提出和辩护了叙述哲学的三个基本论题。安克施密特的这部著作，对当代历史编纂学和历史哲学都产生了深远的影响。
274 pages, Hardcover
First published March 21, 1983
1 person is currently reading
34 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
July 18, 2021
Книга цікава, але трохи складна, текст насичений формальною логікою, термінами, конструкціями з понять, через які треба "прогризтись" (я читала в російському перекладі).
Важливо пам'ятати і не випускати з уваги, що це книжка не про історичне дослідження, а про історичний текст (нарратив). Тобто, при історичному дослідженні закономірності для пояснення чогось чи теорії з історичних наук - це ок, а при написанні тексту - це не ок, бо поясненням є сам нарратив.
Основні ідеї такі:
Текст історика - це конструкт, бо ми не можемо "відбити" історичну реальність у тексті як у дзеркалі. (Такого явища, як Ренесанс не було в реальності - воно є конструктом текстів; в реальності були митці чи картини, але вони самі не об'єднувалися в явище "Ренесанс", яке не має загальноприйнятого початку чи кінця, ні в часі, ні в просторі, так їх об'єднали пізніші історики та мистецтвознавці у текстах).
Кожен нарратив є метафорою, або точкою зору автора на певний предмет. Саме тому з одного набору минулих подій можливі різні нарративи. І тому є можливими історіографічні дискусії.
Нарратив не може бути істинним чи хибним. Істинним чи хибними можуть бути лише окремі висловлювання, які входять у нього. Але, разом з тим наратив є більше, чим сума висловлювань, що до нього входять. Кожен текст формується з тих висловлювань, як і у ньому є і має сприйматися як цілий
Текст взаємодіє з історичною реальністю на рівні описового змісту окремих висловлювань (вони якраз можуть бути істинним чи хибними). Чим більше нарратив пишеться з віддаленої перспективи, тим легше його підірвати окремим хибним висловлюванням.
Тексти живуть лише у середовищі інших текстів. Наше історичне знання буде тим глибше, чим більше різних точок зору, викладених у нарративах з певної теми, у нас є. Один нарратив - одна точка зору - відсутність знання з цієї теми.
Ми можемо обрати лише відносно об'єктивний нарратив (у значенні кращий з тих, що є). Якщо повторити метафору автора, то це як дивитися на ландшафт з двох точок - краща та, з якої більше видно території, або "сухо" кажучи, найкращим буде той нарратив, де область нарративного (метафора/точка зору) значення найбільше перевищує описове значення.
Важливо пам'ятати і не випускати з уваги, що це книжка не про історичне дослідження, а про історичний текст (нарратив). Тобто, при історичному дослідженні закономірності для пояснення чогось чи теорії з історичних наук - це ок, а при написанні тексту - це не ок, бо поясненням є сам нарратив.
Основні ідеї такі:
Текст історика - це конструкт, бо ми не можемо "відбити" історичну реальність у тексті як у дзеркалі. (Такого явища, як Ренесанс не було в реальності - воно є конструктом текстів; в реальності були митці чи картини, але вони самі не об'єднувалися в явище "Ренесанс", яке не має загальноприйнятого початку чи кінця, ні в часі, ні в просторі, так їх об'єднали пізніші історики та мистецтвознавці у текстах).
Кожен нарратив є метафорою, або точкою зору автора на певний предмет. Саме тому з одного набору минулих подій можливі різні нарративи. І тому є можливими історіографічні дискусії.
Нарратив не може бути істинним чи хибним. Істинним чи хибними можуть бути лише окремі висловлювання, які входять у нього. Але, разом з тим наратив є більше, чим сума висловлювань, що до нього входять. Кожен текст формується з тих висловлювань, як і у ньому є і має сприйматися як цілий
Текст взаємодіє з історичною реальністю на рівні описового змісту окремих висловлювань (вони якраз можуть бути істинним чи хибними). Чим більше нарратив пишеться з віддаленої перспективи, тим легше його підірвати окремим хибним висловлюванням.
Тексти живуть лише у середовищі інших текстів. Наше історичне знання буде тим глибше, чим більше різних точок зору, викладених у нарративах з певної теми, у нас є. Один нарратив - одна точка зору - відсутність знання з цієї теми.
Ми можемо обрати лише відносно об'єктивний нарратив (у значенні кращий з тих, що є). Якщо повторити метафору автора, то це як дивитися на ландшафт з двох точок - краща та, з якої більше видно території, або "сухо" кажучи, найкращим буде той нарратив, де область нарративного (метафора/точка зору) значення найбільше перевищує описове значення.
March 16, 2022
Stunning, bold and courageous.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews