What do you think?
Rate this book
Мир внизу
2165 год. Рейнджеры — единственная связь между давно отнятой у людей Землей и летающими станциями — последним оплотом человечества. Девятнадцатилетняя Сионна Вэль гордится своим призванием и делает успехи. Казалось бы, ничто не способно пошатнуть ее уверенность в себе. Но после того как девушке назначают напарника, все меняется. Разбираясь в череде странных событий, Сионна оказывается в центре политических интриг и последствий прошлого. И понимает, что ее представление о мире - на станциях и за их пределами — невыносимо далеко от истины.
Это роман о долге, который оказывается превыше чувств, о темных секретах, наполняющих прошлое, и о горячих сердцах, что часто бывают вернее холодного разума.
Это роман о долге, который оказывается превыше чувств, о темных секретах, наполняющих прошлое, и о горячих сердцах, что часто бывают вернее холодного разума.
480 pages, Hardcover
First published February 19, 2021
4 people are currently reading
72 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 20 of 20 reviews
April 3, 2021
«2165 рік. Землю захопили прибульці. Залишки людства виживають на летучих станціях без думки повернути свій дім.»
Натомість вони зайняті міжусобицями, в центрі яких опиняються дочка капітана станції Сіонна та рейнджер Ліам. А далі.. треба читати😉
«Світ долішній» має завершену кінцівку, тому не бійтеся застрягнути в продовженнях (та більшість тих,хто прочитав, не відмовилися б дізнатися, що там далі).
Історія стрімко розвивається,петляючи поміж персонажами, затягуючи у вир карколомних подій. Герої книжки дуже яскраві та живі, з помилками минулого і рішеннями, які вони приймають зараз.
Улюблений персонаж однозначно Ліам❤️:
«Той, чиє життя ніколи не мало особливої цінності, цілком передбачувано не вмів цінувати чуже».
Натомість вони зайняті міжусобицями, в центрі яких опиняються дочка капітана станції Сіонна та рейнджер Ліам. А далі.. треба читати😉
«Світ долішній» має завершену кінцівку, тому не бійтеся застрягнути в продовженнях (та більшість тих,хто прочитав, не відмовилися б дізнатися, що там далі).
Історія стрімко розвивається,петляючи поміж персонажами, затягуючи у вир карколомних подій. Герої книжки дуже яскраві та живі, з помилками минулого і рішеннями, які вони приймають зараз.
Улюблений персонаж однозначно Ліам❤️:
«Той, чиє життя ніколи не мало особливої цінності, цілком передбачувано не вмів цінувати чуже».
November 27, 2022
Зізнаюсь чесно, я дуже довго намотувати ментальні кола навколо цієї книжки, але не дозволяла собі її купувати, бо до повномасштабного вторгнення росії, авторка там видавалася, тому для мене це було неприпустимо. Але хотілося дуже, бо у нас все ще критично мало української фантастики, події якої відбуваються на космічних станціях/кораблях/інших планетах та з іншими позаземними расами ( тобто все те, що я дуже люблю). Потім після повномасштабного вторгнення авторка нарешті розірвала всі свої зв’язки з росіянами і поспостерігавши ще декілька місяців за нею в соцмережах я нарешті дала собі добро на «пробачити і купити книжку». І зовсім про це не пошкодувала.
2165 рік. Землю захопили прибульці-ящери, а залишки людства тепер проживають на космічних станціях, що нависають над Землею і час від часу космічні рейнджери спускаються на спустошену Землю в пошуках необхідних артефактів минулого. Головна героїня Сіонна Вель – космічна рейнджерка та донька капітана Четвертої станції, яка завжди вирушає на рейди самостійно, раптом отримує напарника – Ліама, хлопця, якого було врятовано із Землі. Сіонна, звісно, не в захваті, з Ліамом у них відразу не клеїться, а тут ще щось дуже дивне відбувається на Четвертій станції і Сіонна зробить все, щоб докопатися до істини.
Найбільше мені в цій історії сподобалося те, як авторка грається з моїми очікуваннями і як їй завжди вдавалося мене здивувати. Для прикладу, майже з самого початку, як тільки нас ознайомили з процедурою рейдів, усіма правилами та нещасними випадками, що траплялися раніше, ми відразу розуміємо, що чекає нас далі. Ми знаємо, що Сіонна з Ліамом не встигнуть вчасно повернутися із завдання і застрягнуть на Землі. Це дуже очевидно, тому коли це стається, це очікувано. Але в той же момент, авторка висмикує умовний килим у читача з-під ніг, розкривши нам ще деяку інформацію, якої ми аж ніяк не очікували. І це захоплююче! І цей трюк їй вдається провернути декілька разів і жодного разу я не очікувала того, що сталося.
«Світ долішній» - дуже динамічна історія з чудово прописаними персонажами, тому читати цю книжку було суцільним задоволенням. У мене виникло лише одне питання – тут же має бути продовження, правда? Ми ж не можемо закінчити все просто отак, бо тоді у мене виникає дуже багато питань. Головне з них – І після цього всього не дати мені продовження цієї історії це просто кримінал. Іду дертися на стіни та вити на місяць в сподіваннях, що авторка мене почує і все таки допише другу (а можна й більше) частину.
2165 рік. Землю захопили прибульці-ящери, а залишки людства тепер проживають на космічних станціях, що нависають над Землею і час від часу космічні рейнджери спускаються на спустошену Землю в пошуках необхідних артефактів минулого. Головна героїня Сіонна Вель – космічна рейнджерка та донька капітана Четвертої станції, яка завжди вирушає на рейди самостійно, раптом отримує напарника – Ліама, хлопця, якого було врятовано із Землі. Сіонна, звісно, не в захваті, з Ліамом у них відразу не клеїться, а тут ще щось дуже дивне відбувається на Четвертій станції і Сіонна зробить все, щоб докопатися до істини.
Найбільше мені в цій історії сподобалося те, як авторка грається з моїми очікуваннями і як їй завжди вдавалося мене здивувати. Для прикладу, майже з самого початку, як тільки нас ознайомили з процедурою рейдів, усіма правилами та нещасними випадками, що траплялися раніше, ми відразу розуміємо, що чекає нас далі. Ми знаємо, що Сіонна з Ліамом не встигнуть вчасно повернутися із завдання і застрягнуть на Землі. Це дуже очевидно, тому коли це стається, це очікувано. Але в той же момент, авторка висмикує умовний килим у читача з-під ніг, розкривши нам ще деяку інформацію, якої ми аж ніяк не очікували. І це захоплююче! І цей трюк їй вдається провернути декілька разів і жодного разу я не очікувала того, що сталося.
«Світ долішній» - дуже динамічна історія з чудово прописаними персонажами, тому читати цю книжку було суцільним задоволенням. У мене виникло лише одне питання – тут же має бути продовження, правда? Ми ж не можемо закінчити все просто отак, бо тоді у мене виникає дуже багато питань. Головне з них – І після цього всього не дати мені продовження цієї історії це просто кримінал. Іду дертися на стіни та вити на місяць в сподіваннях, що авторка мене почує і все таки допише другу (а можна й більше) частину.
May 30, 2021
Вау! Вау! Антиутопія! Щиро тисну авторці руку!
P.S. Дуже потішило видання книги: гарний цупкий папір, м’яка обкладинка книги гідно сперечається з твердою, добре тримаючи книгу у «формі» - дяка видавництву.
P.S. Дуже потішило видання книги: гарний цупкий папір, м’яка обкладинка книги гідно сперечається з твердою, добре тримаючи книгу у «формі» - дяка видавництву.
August 31, 2022
Хороша книга. На такі повороти сюжетів як в кінці я не очікувала. Книга закінчилась так ніби має бути продовження але його немає😬
Оцінювати це як повноцінну фантастику я не дуже хочу, і більше її заношу в підліткові пригодницькі книги. Але все таки світ добре розписаний, любовна лінії цікава, хоч і банальна, з історією
Оцінювати це як повноцінну фантастику я не дуже хочу, і більше її заношу в підліткові пригодницькі книги. Але все таки світ добре розписаний, любовна лінії цікава, хоч і банальна, з історією
February 27, 2025
Книжка, що витягла мене з нечитуна.
2165 рік. Землю давно захопили прибульці. Після Пришестя та Спалаху залишки людської цивілізації виживають на летючих станціях без надії коли-небудь повернути втрачену планету. Безпека - понад усе. Раціональність - найвища чеснота. Прогрес іде вгору, станції відносно мирно співіснують, а рейнджери час від часу спускаються на закинуту Землю, аби набрати потрібних матеріалів чи здійснити потрібні дослідження. Але...
✒️"Що це за життя, коли ти постійно замкнений? Що за життя, сповнене страху бути знищеним разом з усією станцією? Що це за життя без неба?"
Сіонна Вель - юна рейнджерка, найкраща у своїй справі, дочка поважного капітана Четвертої станції. Зухвала і відсторонена дівчина, що має жагу до колекціонування дрібничок з закинутих домівок на Землі та звичку працювати наодинці через сумне минуле.
Та в якийсь момент її життя круто змінюється, вона застрягає на Землі з Ліамом - колишнім маргіналом, хлопцем, що був народжений на планеті й більшу частину життя провів серед нечисельних земних поселень. Світ Сіонни потроху руйнується, їй вперше доводиться зустрітися з ящерами - прибульцями для бою з якими її готували все життя, але навіть попри це виявляється, що вона так багато не знала про світоустрій в їхніх тераполісах. Чи справді цей світ такий, як про нього вчать на станціях? Водночас закрадаються підозри, що вона стала частиною чиєїсь змови. Тож головна мета - вижити й дізнатися що в біса відбувається.
✒️"Локації змінилися, а суть лишалася та ж. Безпека понад усе"
✒️"У світі, де ні в чому не можна бути певним, упертість стає паливом, без якого ти просто зламаєшся і впадеш."
✒️"На Землі кожен сам за себе, цьому вчать навіть маленьких дітей у схованих від пильних ірриданських сканерів поселеннях, розкиданих по всіх закутках захопленої планети"
До цієї книжки я підходила дещо сторожко, бо космічну тематику досі вважаю не зовсім моєю. Але високі оцінки інших читачів та читачок все ж переконали мене дати їй шанс після подолання збірки Йогансена. І не дарма, бо ця історія захопила мене з перших сторінок завдяки гарному й легкому стилю письма авторки. Я не помічала як іде час з цією книгою, а коли щось відволікало мене від змоги пірнути в цей світ я навіть трохи засмучувалася, чого не було дуже давно. Антиутопія й фантастика - досить виграшне поєднання, щоб захопити читацьку увагу.
Авторка легко, поступово і без зайвих нагромаджень технічної інформації (як це було б у того ж Кідрука) пояснює як влаштований її всесвіт. Станції, їхня історія та устрій, суперматерія, рейнджери, внутрішні змови й інтриги, поруйнована Земля з дрібними поселеннями маргіналів і величезними занадто-добрими-щоб-бути-реальністю тераполісами ірридіанців складаються у дуже привабливу й захопливу картинку, за якою приємно й не напряжно спостерігати. Тут є місце і гумору, і драмі, і екшену й купі пригодницьких динамічних подій.
Навіть попри невелику шаблонність персонажів, вони все одно припадають до душі й стають рідними. Надто вже коли спостерігаєш як вони змінюються під час цієї подорожі. Особисто я необережно зловила спойлер в одному з відгуків на гудрідз, але навіть це не завадило мені насолоджуватися книгою й відчувати задумані емоції під час прочитання.
Останню чверть книжки я стабільно, кожні кількадесят сторінок, натурально офігівала від сюжетних поворотів. Протягом книжки я очікувала дещо іншого фіналу, але наявним залишилася більш ніж задоволена. Якщо коротко - це було ВАУ.
Тож у підсумку це дуже вартісна, приємна книжка, з цікавим сюжетом і всесвітом, що точно сподобається багатьом. Тож я сміливо можу радити її до прочитання.
(Інст з відгуками: @_daria_barnes)
2165 рік. Землю давно захопили прибульці. Після Пришестя та Спалаху залишки людської цивілізації виживають на летючих станціях без надії коли-небудь повернути втрачену планету. Безпека - понад усе. Раціональність - найвища чеснота. Прогрес іде вгору, станції відносно мирно співіснують, а рейнджери час від часу спускаються на закинуту Землю, аби набрати потрібних матеріалів чи здійснити потрібні дослідження. Але...
✒️"Що це за життя, коли ти постійно замкнений? Що за життя, сповнене страху бути знищеним разом з усією станцією? Що це за життя без неба?"
Сіонна Вель - юна рейнджерка, найкраща у своїй справі, дочка поважного капітана Четвертої станції. Зухвала і відсторонена дівчина, що має жагу до колекціонування дрібничок з закинутих домівок на Землі та звичку працювати наодинці через сумне минуле.
Та в якийсь момент її життя круто змінюється, вона застрягає на Землі з Ліамом - колишнім маргіналом, хлопцем, що був народжений на планеті й більшу частину життя провів серед нечисельних земних поселень. Світ Сіонни потроху руйнується, їй вперше доводиться зустрітися з ящерами - прибульцями для бою з якими її готували все життя, але навіть попри це виявляється, що вона так багато не знала про світоустрій в їхніх тераполісах. Чи справді цей світ такий, як про нього вчать на станціях? Водночас закрадаються підозри, що вона стала частиною чиєїсь змови. Тож головна мета - вижити й дізнатися що в біса відбувається.
✒️"Локації змінилися, а суть лишалася та ж. Безпека понад усе"
✒️"У світі, де ні в чому не можна бути певним, упертість стає паливом, без якого ти просто зламаєшся і впадеш."
✒️"На Землі кожен сам за себе, цьому вчать навіть маленьких дітей у схованих від пильних ірриданських сканерів поселеннях, розкиданих по всіх закутках захопленої планети"
До цієї книжки я підходила дещо сторожко, бо космічну тематику досі вважаю не зовсім моєю. Але високі оцінки інших читачів та читачок все ж переконали мене дати їй шанс після подолання збірки Йогансена. І не дарма, бо ця історія захопила мене з перших сторінок завдяки гарному й легкому стилю письма авторки. Я не помічала як іде час з цією книгою, а коли щось відволікало мене від змоги пірнути в цей світ я навіть трохи засмучувалася, чого не було дуже давно. Антиутопія й фантастика - досить виграшне поєднання, щоб захопити читацьку увагу.
Авторка легко, поступово і без зайвих нагромаджень технічної інформації (як це було б у того ж Кідрука) пояснює як влаштований її всесвіт. Станції, їхня історія та устрій, суперматерія, рейнджери, внутрішні змови й інтриги, поруйнована Земля з дрібними поселеннями маргіналів і величезними занадто-добрими-щоб-бути-реальністю тераполісами ірридіанців складаються у дуже привабливу й захопливу картинку, за якою приємно й не напряжно спостерігати. Тут є місце і гумору, і драмі, і екшену й купі пригодницьких динамічних подій.
Навіть попри невелику шаблонність персонажів, вони все одно припадають до душі й стають рідними. Надто вже коли спостерігаєш як вони змінюються під час цієї подорожі. Особисто я необережно зловила спойлер в одному з відгуків на гудрідз, але навіть це не завадило мені насолоджуватися книгою й відчувати задумані емоції під час прочитання.
Останню чверть книжки я стабільно, кожні кількадесят сторінок, натурально офігівала від сюжетних поворотів. Протягом книжки я очікувала дещо іншого фіналу, але наявним залишилася більш ніж задоволена. Якщо коротко - це було ВАУ.
Тож у підсумку це дуже вартісна, приємна книжка, з цікавим сюжетом і всесвітом, що точно сподобається багатьом. Тож я сміливо можу радити її до прочитання.
(Інст з відгуками: @_daria_barnes)
February 11, 2023
Купила цю книгу, випадково натрапивши на неї у кавʼярні-книгарні Старого Лева. Підкупило, що це українська наукова фантастика, бо жанр цей я неймовірно люблю і мене трошки гнітить, що сай-фаю від українських авторів виходить мало. Якщо чесно, то очікувань від книги у мене не було. Головне, щоб мене не дуже розчарувало, — планка була на такому рівні. Тому дочитавши сьогодні книгу, можу щиро сказати, що вау, я аніхвилини не пошкодувала, що купила й прочитала. Деякі повороти сюжету були передбачувані. Деякі ж події, навпаки, я не могла передбачити взагалі, що насправді дуже приємно. Коротше кажучи, читала я з захопленням.
У якийсь момент, щоправда, дізналась, що авторка довгий час писала російською та видавалася в росії. Але потім знайшла її інстаграм: авторка після 24 лютого повністю перейшла на українську та відмовилась від будь-якої співпраці з росією. Я розумію при цьому невдоволення тих, хто вважає, що зробити це ми всі мали ще в 2014 році, якщо не раніше. Але для мене особисто ця позиція авторки була важливою. Бо інакша позиція дуже сильно отруїла б можливість насолоди книгою і навіть її дочитання. Сподіваюсь, авторка й надалі писатиме українською цікаву фантастику та розвиватиме цей жанр!
У якийсь момент, щоправда, дізналась, що авторка довгий час писала російською та видавалася в росії. Але потім знайшла її інстаграм: авторка після 24 лютого повністю перейшла на українську та відмовилась від будь-якої співпраці з росією. Я розумію при цьому невдоволення тих, хто вважає, що зробити це ми всі мали ще в 2014 році, якщо не раніше. Але для мене особисто ця позиція авторки була важливою. Бо інакша позиція дуже сильно отруїла б можливість насолоди книгою і навіть її дочитання. Сподіваюсь, авторка й надалі писатиме українською цікаву фантастику та розвиватиме цей жанр!
June 6, 2023
Уф. Просто уф.
Як тільки я дочитала у мене була буря емоцій, тож я вирішила дати собі час охолонути і нарешті написати відгук.
Поїхали….
Мені сподобалося! Я люблю тему «постапокаліпсису» і фантастику теж люблю. Отже, коли я прочитала анотацію книги я одразу зрозуміла, що вона мені треба. Скажу, що я не розчарувалася!
Книга просто насичена подіями, мені не будо нудно читати, навпаки, я вдячна цій історії за виведення мене з нечитуна. Я вперше за довгий час відчула, що я ХОЧУ читати!
Герої різні і багато з них досить суперечливі в плані моралі, навіть головна героїня. Я вважаю це правильно, адже нам треба спостерігати ріст героя (а він тут є…) і, загалом, людина не може бути ідеальною.
Ех, мені шкода Сіонну(
Плот твіст тут класний, та не скажу, що я сильно здивувалася, я трошечки цього і очікувала, але дещо інше… я не бачила, що до цього йде. Я просто не очікувала, що авторка на це піде і омг… моє серденько розбито(((
Я не можу тут пояснити, бо це буде спойлер, але я справді не думала, що таке може статися і це якось прив’язало мене до книги більше.
Кінцівка… а от що мені казати. Авторка вклала в свою історію одну думку, яка залишає тебе в дивному стані, бо ти розумієш, що вона має рацію. Я вказала це у цитаті (вгорі). Звичайно, це не єдине, що заставляє тебе міркувати, але саме ця цитата і взагалі вся ситуація, яка склалася там… демммм
Уфффф. Коротше, це було класно. Я не певна щодо оцінки, та мені хочеться поставити 5.
Оцінка: 5/5 ⭐️
І ще одне… я трошки засмучена, бо, наче, продовження не буде((( якби було, я думаю історія стала б однією з моїх улюблених.
Як тільки я дочитала у мене була буря емоцій, тож я вирішила дати собі час охолонути і нарешті написати відгук.
Поїхали….
Мені сподобалося! Я люблю тему «постапокаліпсису» і фантастику теж люблю. Отже, коли я прочитала анотацію книги я одразу зрозуміла, що вона мені треба. Скажу, що я не розчарувалася!
Книга просто насичена подіями, мені не будо нудно читати, навпаки, я вдячна цій історії за виведення мене з нечитуна. Я вперше за довгий час відчула, що я ХОЧУ читати!
Герої різні і багато з них досить суперечливі в плані моралі, навіть головна героїня. Я вважаю це правильно, адже нам треба спостерігати ріст героя (а він тут є…) і, загалом, людина не може бути ідеальною.
Ех, мені шкода Сіонну(
Плот твіст тут класний, та не скажу, що я сильно здивувалася, я трошечки цього і очікувала, але дещо інше… я не бачила, що до цього йде. Я просто не очікувала, що авторка на це піде і омг… моє серденько розбито(((
Я не можу тут пояснити, бо це буде спойлер, але я справді не думала, що таке може статися і це якось прив’язало мене до книги більше.
Кінцівка… а от що мені казати. Авторка вклала в свою історію одну думку, яка залишає тебе в дивному стані, бо ти розумієш, що вона має рацію. Я вказала це у цитаті (вгорі). Звичайно, це не єдине, що заставляє тебе міркувати, але саме ця цитата і взагалі вся ситуація, яка склалася там… демммм
Уфффф. Коротше, це було класно. Я не певна щодо оцінки, та мені хочеться поставити 5.
Оцінка: 5/5 ⭐️
І ще одне… я трошки засмучена, бо, наче, продовження не буде((( якби було, я думаю історія стала б однією з моїх улюблених.
January 6, 2024
Вперше побачила рекомендацію цієї книги в однієї блогерки і одразу замовила, ні разу не пожалівши про це рішення. Книга прочиталась на одному диханні, зацікавивши з перших сторінок.
Тематика постапокаліпсису, плітки та таємниці на станції, політичні інтриги.
Я була дуже здивована сюжетними поворотами наприкінці книги, особливо щодо Фірзен та батька Сіонни (це напевне найнеоднозначніші персонажі в книзі).
Головні герої прописані досить вдало, і вони не є дуже типовими «ідеальними», Ліам і Сіонна мають власні недоліки як звичайні підлітки.
Дуже рада, що в українській літературі зʼявляються твори з таким жанром
Тематика постапокаліпсису, плітки та таємниці на станції, політичні інтриги.
Я була дуже здивована сюжетними поворотами наприкінці книги, особливо щодо Фірзен та батька Сіонни (це напевне найнеоднозначніші персонажі в книзі).
Головні герої прописані досить вдало, і вони не є дуже типовими «ідеальними», Ліам і Сіонна мають власні недоліки як звичайні підлітки.
Дуже рада, що в українській літературі зʼявляються твори з таким жанром
January 7, 2024
Ну дуже задоволений книгою, цікавий сюжет, продуманий світ, багато деталей та динаміки. З перших сторінок затягує та дуже легко читається на відміну від деяких книг українських авторів і не тільки, відчувається велика робота над книгою. Дуже цікаво спостерігати за героями, за їх змінами, розвитком та ситуаціями з якими вони зустрічаються й пробують їх вирішити. Багато сюжетних поворотів, що все більше захоплює увагу і хочеться читати без зупинок. Без сумніву книгу варто прочитати.
December 21, 2023
Розкішна мова авторки притягнула до читання одразу.
Але у другій половині почалися усі ці драконівські загравання із рептилоїдами.
Противно. Не цікаво стало. Порожньо, не повірив.
А от героїня Сіона - прекрасна дівчинка, варта продовження.
Але у другій половині почалися усі ці драконівські загравання із рептилоїдами.
Противно. Не цікаво стало. Порожньо, не повірив.
А от героїня Сіона - прекрасна дівчинка, варта продовження.
February 9, 2024
Хочу придертися до чогось, але не можу. Коли наче спочатку знаходжу причину придертись — розумію для чого це у сюжеті. Тому, радісно схвалюю.
Жінки у цій книзі - неймовірні.
Ліам - незагоєна рана. Марко та Айроуз мед на душу.
Жінки у цій книзі - неймовірні.
Ліам - незагоєна рана. Марко та Айроуз мед на душу.
This entire review has been hidden because of spoilers.
August 7, 2022
4.5/5
Я поки в шоках. Може, пізніше щось ще напишу
Я поки в шоках. Може, пізніше щось ще напишу
December 9, 2022
Книга неймовірна, історія затягує з перших сторінок. Переживання і нелегкий шлях головної героїні повністю заставляю зануритись в пучину подій, і не відпускає поки все непрочитаєш.
December 11, 2022
Читаєтсься на одному диханні.
March 31, 2023
Книга сподобалася. Але до останнього думала, що не більше 4 балів поставлю, чисто останні 3 глави та епілог додали бал.
April 13, 2024
Чудова книга. Як на мене проста та підліткова. Читається легко, цікаві повороти сюжету, було приємно знову згадати свої підліткові роки та як я любила серіали схожого плану))
October 16, 2022
Перш за все я не можу не виразити свого захоплення оформленням книги. Мені в ньому сподобалося абсолютно все: і доволі цупка м’яка обкладинка книги, і чудової якості сторінки, і підходящий шрифт та хороший друк. Ну і, звісно ж, ілюстрація на обкладинці та оригінальне оформлення назви книги. Мені було щоразу дуже приємно брати книгу до рук і зовсім не хотілося її відкладати вже навіть через це.
Однак оформлення книги - не єдине що мене привабило. Я не так часто читаю фантастику чи антиутопію і не через те, що мені не подобається жанр. Просто вибір книги переважно залежить від мого настрою. А такі книги у свої більшості для мене дещо складні для читання (трагедії апокаліпсису мені тяжко даються). Проте все ж я піддалася миті і взялася за читання книги «Світ долішній», про що ні разу не пожалкувала.
Ця історія про сильну, хоробру, імпульсивну та дещо егоїстичну дівчину-підлітка, яка від народження жила далеко від Землі, і прагнула пізнати світ долі. Це мені трохи нагадало серіал «Сотня» за мотивами однойменної книги, проте на цьому схожість і закінчується. Можливо через те, що я рідко читаю цей жанр, але для мене деякі події розвивалися так цікаво і несподівано, що я не могла спинитися і на мить. Тому перехід до частини, яка велася від лиця іншого персонажу часом був для мене мукою, а інколи і спасінням (бо є ще ж купа справ, а я ніяк не закрию крижку).
Авторка дуже вдало поєднала в своїй книзі історії дружби та любові, змови та інтриг, боротьби між людьми та прибульцями і показала як людяність може бути притаманна позаземним расам та відсутня у самих людей.
Однак оформлення книги - не єдине що мене привабило. Я не так часто читаю фантастику чи антиутопію і не через те, що мені не подобається жанр. Просто вибір книги переважно залежить від мого настрою. А такі книги у свої більшості для мене дещо складні для читання (трагедії апокаліпсису мені тяжко даються). Проте все ж я піддалася миті і взялася за читання книги «Світ долішній», про що ні разу не пожалкувала.
Ця історія про сильну, хоробру, імпульсивну та дещо егоїстичну дівчину-підлітка, яка від народження жила далеко від Землі, і прагнула пізнати світ долі. Це мені трохи нагадало серіал «Сотня» за мотивами однойменної книги, проте на цьому схожість і закінчується. Можливо через те, що я рідко читаю цей жанр, але для мене деякі події розвивалися так цікаво і несподівано, що я не могла спинитися і на мить. Тому перехід до частини, яка велася від лиця іншого персонажу часом був для мене мукою, а інколи і спасінням (бо є ще ж купа справ, а я ніяк не закрию крижку).
Авторка дуже вдало поєднала в своїй книзі історії дружби та любові, змови та інтриг, боротьби між людьми та прибульцями і показала як людяність може бути притаманна позаземним расам та відсутня у самих людей.
May 30, 2025
2165. Землю давно захопили прибульці...
Саме так починається анотація книги. Сіонна Вель - молода рейнджерка, яка працює самотужки, але неочікувно їй ставлять в напарники Ліама - хлопця, колись урятованого із Землі.
Якщо ви подумали про банальний сюжет то я спішу вас розчарувати: він до біса непередбачуваний.
Почавши читати книгу, я спочатку багато чого не
розуміла, було трохи важко поринути у ✨майбутнє✨ повʼязане зі станціями, прибульцями
та різними термінами які стосуються саме цієї
книги. АЛЕ. Авторка дала пояснення до кожного з
них. І вже близько сотої сторінки мене занесло так, що відірватися було неможливо.
Ця книга нагадала мені чому я обожнюю антиутопі.
Вона чудово розповідає про світ, де кожен так чи інакше бореться за щасливе майбутне, де люди не тільки живуть, а й виживають, де панує не тільки
життя, а й смерть.
Ця книга про сміливість, розуміння та пізнання себе. А ще вона про війну. І тут є така точна цитати, що я не можу пройти повз неї: «Прибульці не встигнуть нас винищити. Ми це зробимо самі».
Задумайтеся.
Персонажі в книжці просто неймовірні. Вони всі дуже різні, а головне НЕ ідеальні. Вони помиляються, вчаться, вирішують проблеми. За ними неможливо спостерігати без захоплення.
«Світ долішній» був прочитаний мною за декілька днів, а ще він розбив моє серце і довів до сліз, хоча
я давненько вже не плакала над книгою.
P.s. Можете не боятися за корінець книги, тому що видавництво постаралося на славу. Оформлення дивовижне як зовні, так і всередині.
Якщо сумніваєтесь чи книга варта уваги — відкиньте ці сумніви, тому що ТАК, вона її дійсно варта!
Саме так починається анотація книги. Сіонна Вель - молода рейнджерка, яка працює самотужки, але неочікувно їй ставлять в напарники Ліама - хлопця, колись урятованого із Землі.
Якщо ви подумали про банальний сюжет то я спішу вас розчарувати: він до біса непередбачуваний.
Почавши читати книгу, я спочатку багато чого не
розуміла, було трохи важко поринути у ✨майбутнє✨ повʼязане зі станціями, прибульцями
та різними термінами які стосуються саме цієї
книги. АЛЕ. Авторка дала пояснення до кожного з
них. І вже близько сотої сторінки мене занесло так, що відірватися було неможливо.
Ця книга нагадала мені чому я обожнюю антиутопі.
Вона чудово розповідає про світ, де кожен так чи інакше бореться за щасливе майбутне, де люди не тільки живуть, а й виживають, де панує не тільки
життя, а й смерть.
Ця книга про сміливість, розуміння та пізнання себе. А ще вона про війну. І тут є така точна цитати, що я не можу пройти повз неї: «Прибульці не встигнуть нас винищити. Ми це зробимо самі».
Задумайтеся.
Персонажі в книжці просто неймовірні. Вони всі дуже різні, а головне НЕ ідеальні. Вони помиляються, вчаться, вирішують проблеми. За ними неможливо спостерігати без захоплення.
«Світ долішній» був прочитаний мною за декілька днів, а ще він розбив моє серце і довів до сліз, хоча
я давненько вже не плакала над книгою.
P.s. Можете не боятися за корінець книги, тому що видавництво постаралося на славу. Оформлення дивовижне як зовні, так і всередині.
Якщо сумніваєтесь чи книга варта уваги — відкиньте ці сумніви, тому що ТАК, вона її дійсно варта!
November 8, 2023
Книга неймовірна, затягнула мене зразу ж, не могла влягтись спати поки не прочитала половину книги, світоустрій прописаний дуже цікаво і любовна лінія класна хоч і трохи банальна, кінець виявися дуже дивним через те, що прописано так, наче має бути якесь продовження, і ще я довго не могла відійти від смерті Ліама, типу вона ж не бачила його тіло, тож не можу бути впевнена що він мертвий, короче, не дивлячись на кінцівку книга дуже крута і читалась легко з великим задоволенням!
This entire review has been hidden because of spoilers.
September 10, 2025
Коли авторка намагалась повторити "Небовись" Брендона Сандерсона, а щось не вийшло, пук-пук.
Displaying 1 - 20 of 20 reviews