Cuando era pequeña, hice la promesa de que si un día tenía un diario, comenzaría como este.
Érase una vez... ¡Cereza!
Tengo diez años y medio y mi sueño es llegar a ser escritora. Mi truco para contar historias es observar a las personas, imaginar sus vidas, sus secretos...
Todos tenemos un secreto escondido que no contamos a nadie, que nos hace ser lo que somos. Últimamente, con Lina y Érika, hemos estado observando a alguien realmente misterioso...
Joris Chamblain is a French comic writer and author of children’s books known in particular for having published, in collaboration with the illustrator Aurélie Neyret, his first comic book series Cici’s Journal (Les Carnets de Cerise) which won the Youth Prize at the Angoulême International Comics Festival in 2014 and no less than twenty awards. Joris's comics are translated in about fifteen countries.
Un joli tome qui nous plonge dans les aventures de Cerise une jeune fille d’une dizaine d’années qui rêvent de devenir écrivain c’est un joli album un mélange entre bd et courte nouvelle voir conte. Les dessins sont particulièrement réussis je recommande cette bd à tous les enfants qui aiment lire des BD mais aussi aux parents pour retrouver leur âme d’enfant.
Cereza es una chica curiosa que quiere ser escritora y, para ello, observa todo lo que sucede a su alrededor. La historia de El zoológico petrificado empieza cuando Cereza se interesa en un hombre misterioso que siempre aparece en el bosque con tarros de pintura enormes... todos los días, a la misma hora.
Si bien El zoológico petrificado es una historia muy infantil, su desarrollo y las ilustraciones son preciosas. A medida que vas desentrañando el misterio de la mano de Cereza, sientes que te adentras en un mundo mágico, de mundos paralelos y de historias sencillas que, bajo el pincel perfecto, se pueden convertir en aventuras épicas.
Просто ідеальне лампове чтиво на літо. Історія про маленьку дівчинку Вишеньку (ім'я таке через її червоне волосся), яка веде детективні нотатки, відкриває світ і є великою гуманісткою. Одного разу вона побачила старшого чоловіка в лісі, що ніс із собою яскравого папугу в невідомому напрямку. Вже через день Вишенька побачила його з двома відрами, заповненими фарбою. Така дивина відразу привертає увагу Вишеньки, яка починає стежити за чоловіком зі своєї хатинки на дереві, щоб розкрити таємницю його прогулянок. Разом із тим їй допомагають дві подруги, хоча ключова роль, звісно ж, налешить саме Вишиньці.
Мальопис підкуповує своєю чистотою, щирістю і якоюсь неприхованою радістю від життя, що нагадує чи то Бредбері, чи то Марка Твена. Або просто нагадує дитинство, яке кожне із нас прагне: ось хатинка на дереві, ось пригоди із друзями, ось заміський будинок із затишною вітальнею. Ну й звісно багато природи, світла, ракурсів завдяки філігранній манері Орелі Нейре, яка дуже добре розуміє і відчуває настрій, поєднуючи різні техніки у своєму малюнкові. Так, мальована історія розпочинається із нотатків, які поступово вводять читачів у цей світ, а далі можуть зустрічатися стилізовані дитячі малюнки, схеми й плани. Проте найбільш важливо те, що детективна складова не є основною тут, адже Жоріс Шаблен також паралельно розповідає історію про взаємини з батьками, друзями, сусідами й також природою. На третьому рівні можна відчитати історію підліткового зростання, тому це також, безумовно, історія для юних читачок. Якщо у Франції з таких робіт прививають інтерес до читання мальованих історій, то в них згодом не з'являється стереотип, що комікси тільки для хлопців. Чи для дітей із низьким рівнем інтелекту.
Хороші історії завжди універсальні. Вони не прив'язані ані до віку, ані до ґендеру. Робота дуету Жоріс Шаблен та Орелі Нейре — саме з них. Якщо хочеться чогось затишного, доброго й ностальгійного, то обов'язково прочитайте цей мальопис і збережіть його для своїх дітей. Або подаруйте в дитячу бібліотеку, де вона чекатиме своїх віддану аудиторію. Так чи так, ця робота справедливо заслуговувала номінацію у юнацькій категорії на фестивалі в Анґулемі 2014 року (вже другий том отримає цю премію наступного року), а також гідного місця в рейтингу сучасних мальсторій франко-бельгійської школи.
P.S. Саме видання чудове. Гарна політурка з вибірковим лакуванням, добротний папір, чіткі кольори. Але наші ж не можуть без ложки дьогтю! Ззаду помилково вказано, що "Щоденники Вишеньки" отримали Головний приз на Анґулемі, а це не є правдою (як ви вже зрозуміли). Першим мав номінацію, а другий отримав, але не Головний приз, а лише Prix Livrentête 2014, що вказано навіть на Вікіпедії. Нашим видавцям треба бути уважнішими навіть у таких, здавалося б, незначних деталях.
aussitôt commencée, aussitôt terminée 💛 et quelle belle histoire, quelle belle bande-dessinée! l’histoire est douce à souhait, le personnage qu’est Cerise est attachant comme tout et que dire des illustrations et de cette BD présentée sous forme de journal intime! à ajouter à votre PÀL sans faute — peu importe votre âge tellement c’est joli! 🌟🍒
У пошуках нових читацьких досвідів для доні (нагадаю, їй 9 років) зупинилась цього разу на Вишенці та її дивовижних щоденниках!
Ні, наразі це не новинка книжкового ринку, а серія українських перекладів від «Наша ідея» вже налічує аж 5 книжок! Та якось пригледілась я до неї лише зараз. Що й на краще. Адже серія якраз і розрахована на діток умовно від 10 років.
Том 1 вже прочитала і доня, і я - обидві в захваті!
Перше, що одразу причаровує - стильові ілюстрації. От прям суперово підібрана кольорова гамма усієї книжки: від обкладинки і форзацу до кожної зі сторіночок. Тексту небагато, бо комікс. Але й почитати є що, бо книжка містить записи зі щоденника, вирізки з газет і подібне.
Друге - реалістична жива і щира героїня. Вишенька - допитлива дівчинка-школярка, в міру відповідальна та самостійна, полюбляє вигадувати детективні розслідування, через які встрягає у халепи, і мріє стати письменницею! Загалом тут усі персонажі мені були цілком зрозумілими та близькими.
І останнє, та не менш важливе - щемкий сюжет та цінності, які транслює книжечка. Милосердя, взаємопоміч, співчуття та співпереживання, дружба, відданість, творчість та призначення - лише дрібка того, чим огортає ця історія. Трепетно після неї на серденьку ❤️
Перший альбом банд дессіне «Щоденник Вишеньки: Завмерлий зоопарк» вийшов друком французькою у видавництві «Metamorphose» у 2012 році. Історія цього мальопису з‘явилася в голові Жоріс Шамблен. І цей альбом був першим надрукованим у його творчості, як коміксиста, і відразу знайшов велику прихильність у читачів. Успіх цього банд дессіне націленого на дитячу аудиторію підтвердився молодіжною премією на міжнародному фестивалі мальованих історій у Ангулемі. Так вийшло, що для французької художниці Орелі Нейре «Щоденник Вишеньки» також виявився першою серйозною роботою.
Перші сторінки альбому розпочинаються зі сторінок щоденника десятирічної дівчинки на ім‘я Вишенька. Вона мріє стати письменницею, а ще обожнює проводити всякі розслідування. Тому сукупність цих двох чинників якраз і призводить до того, що Вишенька починає вести щоденник, у якому описує свої пригоди. Перша історія «Завмерлий зоопарк» — загадка таємничого літнього чоловіка, який виходить завжди із лісу весь забруднений фарбою та з папугою на плечі. Звісно, коли Вишенька побачила цього чоловіка із будиночку на дереві, то їй стало дуже цікаво дізнатися більше про нього. Підключивши своїх друзів і знайому письменницю, дівчинка починає розслідування та відкриває неймовірної краси таємне місце, історія якого сягає часів дитинства її батьків.
На перший погляд ця історія є звичайною, про дуже цікаву та щиру дівчинку, яка мріє стати письменницею. Але Жоріс Шамблен настільки майстерно тягне за ниточки нашої душі під час своєї розповіді, що побіжно, я ловив себе на думці, що мене пробирають давно забуті дитячі емоції. Ось тут я пригадав сусідського собаку, який умів зникати за гаражами. В іншу секунду на думку спадав рибалка, який ходив на озеро біля дому й завжди повертався без улову. Ех, дитячий мозок вміє вигадувати історії та придумувати фантастичні теорії з усього, що оточує нас. Усі ці пригоди Вишеньки легко можуть занурити дорослого, який давно загубився в буденності, у спогади дитинства. І це круто!
Усе ж таки, ця історія, у першу чергу, розрахована на дитячу аудиторію. Персонажі в мальописі милі й розкриваються очима десятирічної дівчинки. У цьому і є весь шарм історії, бо ти дивишся на все, що відбувається з боку Вишеньки і вбираєш усі емоції разом із переживаннями головної героїні через призму дитячих очей. А для юних читачів сприйняття всього навколо в рази спрощується. Адже світ із пригодами маленької дівчинки — це їхні щоденні будні.
Історія вийшла дуже світлою, чуттєвою і доброю. До цього доклала руку також художниця Орелі Нейре, малюнок якої прекрасно передає задумане сценаристом. Кольори створюють якусь таку притягальну атмосферу, а малюнок невідомим чином витягає приємні спогади із глибин пам‘яті. Навіть на початку історії, коли Вишенька їде до лісу, композиція на панелях змушує пригадати атмосферні вулички маленьких містечок, де розташовані затишні кав‘ярні. А кожен житель спокійно займається своєю справою, адже навіщо поспішати кудись, якщо щастя і краса знаходиться поруч. І це для мене вийшла така собі зав‘язка майбутніх подій. Бо якраз далі, у другій половині мальопису, Вишенька, яка наділена великим оптимізмом та позитивом, намагається віднайти давно забуті радості життя містечка, в якому вона проживає. Щасливішими від цього стають усі: діти, невідомий чоловік із лісу та навіть батьки.
Єдине, що мене трішки загнало в глухий кут — це якась надумана та висмоктана з пальця зав‘язка, де Жоріс Шамблен намагається викликати сум у читача. Наче задум і хороший, бо ж світ наповнений не тільки радістю, щастям чи світлом, але реалізація задуманого виглядає занадто награно та неправдоподібно. Але потрібно зважати на факт, що це моє сприйняття, як дорослого. А діти сприймають усе зовсім інакше.
Та все ж, тут прекрасне все — від закладених сенсів Жоріс Шабленом, до чудового малюнку Орелі Нейре. Та найголовніше те, що тепер українським юним читачкам та читачам є можливість, хоч трішки доторкнутися до цього культурного пласту зростання дітей у Франції. А після прочитання, тепло в серці залишиться не тільки в дітей, а також у дорослих, які малоймовірно взяли б цей мальопис до рук самостійно. Та байдуже, чи читали ви «Завмерлий зоопарк» разом із дитиною чи тихенько насолодилися цією історією десь увечері за горнятком запашної кави. Ви просто будете посміхатися під час читання, а ніхто не здогадуватиметься, що в руках у вас така магія, яка підійде читачам будь якого віку.
П. С. Завжди не знаю, куди ж втиснути трішки інформації про саму книгу, тому буде в кінці. Мальопис великого альбомного формату, у твердій обкладинці, має вибіркове лакування малюнку по-центру та тиснення назви «Щоденник Вишеньки» на титульній сторінці. Узагалі, видавництво «НашаІдея» — якось вміють створювати магію навколо своїх видань. І це прекрасно!
Très jolie bd! Pour les petits mais pour les grands aussi ( la preuve) Plein de poésie, de couleurs et des personnages attachants. Domaine imaginaire très intéressants. Et en prime vous aurez une enquête presque digne de Sherlock... 😊
Uma leitura muito fofa e com ilustrações/cores lindas. Queria muito ter lido quando era criança, mas fico feliz de ter tido a oportunidade de ler depois de adulta e ter sentido o quanto a "mini eu" teria amado ter lido essa história :)
Este primer tomo de "Los diarios de Cereza" nos adentra en un emocionante misterio que desemboca en el zoo petrificado (desde ahora, mi zoo favorito). Con unos personajes originales, cercanos, reales y muy vivaces, Cereza nos abre las páginas de su diario y su corazón de la manera más divertida, entrañable y creativa posible. Lo he disfrtuado demasiado de una manera tan intensa que no sé si recomendárselo a todo el mundo o guardármelo solo para mí como el mayor de mis tesoros 💚 Pero, como siempre digo, el arte se comparte y este cómic ES UNA OBRA DE ARTE EN SÍ MISMA Y EN TODOS LOS SENTIDOS. Sin duda, mi mejor lectura del año con risas y lágrimas incluídas <3
En resumen: Un cómic a todo color, lleno de vida, ilusión, aventuras, misterio, amistad, sueños, miedos y esperanza, todo rebañado con un gran toque de imaginación, creatividad y unos personajes entrañables. Sin duda, mi mejor lectura de este año.
Nota: ∞/5 (Infinito sobre cinco, porque sí, porque lo amo)
J'ai adoré ! Une BD douce, mignonne et pleine de fantaisie et de poésie, à lire qu'on soit petit ou grand. Je la mets d'ailleurs sur ma liste de livres à m'offrir pour les relire et peut-être plus tard les prêter aux enfants de mon entourage...
3,5... je ne croyais pas que c'était si jeunesse... du coup, je l'ai lu avec le mauvais regard. Mais je continuerai parce que pour les jeunes, c'est super!
El zoo petrificado es un cómic refrescante, bueno para la moral y con altas dosis de optimismo. Una historia de misterio y amistad protagonizados por personajes carismáticos y coloridos. Reseña completa en THE BEST READ YET BLOG
Çok tatlı bir çocuk çizgi romanı. Kapakta hemen dikkatimi muzipçe kıpırdanarak göz kırpan @baobabyay logosu dikkatimi çekiyor. Böyle minik, abartısız detaylar hoşuma gidiyor.
Karelerden önce bir günlükten sayfalarla başlıyoruz. Burada yazar olmak isteyen baş karakterimizin fikir ve motivasyonu çocuklara örnek olacak cinsten. Sonrasında arkadaşlarıyla bir macera çizgi roman formatında başlıyor. İlk sayfalarda çocukken okumaktan büyük keyif aldığım #EnidBlyton kitaplarının lezzetini hatırlıyorum. Bu nostalji keyfi kitabın tümüne yansımıyor ama olumlu bir nokta. Hikaye biz kazık kadar okurlar için :) öyle çok çarpıcı olmasa da okunuyor. Çocuklar daha fazla eğlenecektir. Fakat hikaye dışında çizimler nefis! Büyük boy, renkli ve kuşe baskıyı sırf seyretmek bile başlı başına keyif veriyor.
Çocukları üretmeye, yazıp çizmeye, araştırmaya yönlendiren teması önemli. Bu kitabı okuyan çocuklar (tamamını tiktok’a kurban etmemişsek ^^ ) mutlaka buradan ilhamla bir şeyler deneyecektir. En azından ben öyle etkilenirdim diye tahmin ediyorum. Günlük tutmak, okumanın ve kelime öğrenmenin de bir keşif hali olması, ufak çizimlerle kendini ifade etmek gibi temalar ve öykü hem hayal gücünü tetikleyecek hem de kendi aksiyonlarına vesile olacaktır kanaatindeyim.
Küçük bir aktivite sayfası ile son bulan kitabı öneriyorum.
Tja, het eerste deel en ik vind de cover echt prachtig. Alleen het verhaal was eh, nou ja, eigenlijk was het verhaal nog leuk. Maar de karakters waren gewoon vervelend. Cerise is net zoals in het tweede deel gewoon te geobsedeerd door een mysterie en vergeet alles om haar heen, gebruikt haar vriendinnen, laat ze liegen voor haar, liegt tegen haar moeder, en gaat echt tot het naadje om iets op te lossen. Sorry, dat zijn geen karakter eigenschappen die ik cool of leuk vind. Ze moet eens doorhebben dat ze op dit tempo iedereen verliest en dat ze het vertrouwen van haar moeder (die had haar gewoon huisarrest moeten geven ik snap niet dat ze sorry zei tegen Cerise toen ze uitviel) nog verder kwijtraakt. En Erica? Die ik al niet mocht in het andere deel, tja, ik vond haar niks in hier. Sommige momenten snapte ik, maar vaak vond ik haar gewoon een te grote zeur/mopperkont. Maar het verhaal en het mysterie waren erg leuk en ik moest zelfs even een traantje laten om wat er gebeurde. De tekeningen houden je echt in het verhaal, die zijn echt superprachtig en mooi. Oh, en dagboekstukken zijn leuk, maar met het font vaak niet altijd makkelijk te lezen. Jammer.
Une très très belle découverte, j'avoue ne pas lire énormément de bande dessinée mais j'ai mes moments et celle ci m'a transporté dans le monde de la petite Cerise, 10 ans, auteure en devenir, et qui pour se forger son expérience d'auteure décide d'espionner les gens jusqu'à sa fabuleuse découverte, des planches sublimes, une mise en couleur comme l'aquarelle, j'ai trouvé ces dessins magiques, (tout comme l'objet livre) chaque planche est une surprise, j'ai hâte de découvrir la suite des aventures de Cerise et ses copines. Les petites parties du journal intime de Cerise sont aussi sublimes et très bien construites, on y découvre toujours un peu plus la personnalité de la jeune fille et c'est juste adorable.
C’est une histoire originale, belle et triste à la fois qui a su me toucher. Les dessins sont magnifiques et les couleurs incroyables, c’est une superbe découverte que tous les enfants devraient lire.
Dora was extremely bored at work so she grabbed a random book on a random shelf and half an hour later, her cheeks were stained with tears.
The artstyle is magnificent, so soft and cozy... I especially loved how the author used a different style for Mihael's paintings, gave them a life in a completely different way. Speaking of Mihael... That soft old soul... Gosh, made me cry so much. The way he deeply cared for the animals and wanted to bring them back to life, going so far as periodically changing his paintings to make the animals seem truly alive... Gutwrenching 🥺💕
Višnja is amazing too, I love her adventurous spirit and sense of wonder. Can't wait to read more! ✌️✨️
In this adorable graphic novel, we follow Cérise, a 10andahalf-year-old girl who wants to be a writer. While playing in their treehouse, Cérise and her friends, Lindsey and Erica, see a strange-looking man. He's covered in paint but disappears quickly. Cérise can't stop thinking about him and goes on an investigation, and eventually finds the story of the old man.
I would have never guessed the ending, something that rarely happens in graphic novels. The story both surprised me and warmed my heart. The drawing style was gorgeous and elevated the story. From the characters to the dialogue, this was so enjoyable and I cannot wait to read the sequel!