Тіні наших побачень

by Іван Байдак

«Тіні наших побачень» Івана Байдака — це спроба розібратися в психології людських стосунків і окреслити правила життя, намагання усвідомити життєві уроки й віднайти гармонію. На прикладі вигаданих сюжетів і особистих спостережень автор пропонує читачеві зануритися у світ закритих і незакритих гештальтів і дійти власних висновків.

Genres: Fiction

224 pages, Hardcover

First published January 1, 2017

Reviews

[Book Princess (Anastasia) · Rating 3 out of 5]

Я читала цю збірку насправді дуже довго. Деякі оповідання подобалися, інші викликали закочування очей. Як завжди, складно оцінити такі різні твори однією однозначною оцінкою. В деякі моменти в мене виникало відчуття, що автор гарно вміє гратися мовою, складати слова у красиві речення, які, при тому, взагалі не несуть значення чи які настільки очевидні, а автор їх глаголить як істинну істину 😅Але. Гадаю, книга мені би сподобалася, якби мені було до 20 років. Тоді я такі роздуми всотувала в себе залюбки. І мені здавалося: о, оце і є істина, тепер я її знаю. Гг) Але зараз - відчуття ніби ти читаєш чийсь особистий щоденник. Мені своїх думок в голові вистачає, дякую, авторе. Але давайте залишимося кожен при своїй думці. Звісно, всі ці думки, до яких дійшов автор, чудові і я рада за нього. Та з іншого боку - а мені що до того? В кожного з нас свій шлях до гармонії зі собою і світом. Загалом непогано і можливо, я ще щось у автора почитаю. Але радити цю збірку я б не стала, хоч і відраджувати категорично - також. Як неспішне читання ввечері під бокал вина може і сподобатися. Пробуйте.

«Страх - найсильніший мотиватор до вчинків. Страх живе у твоій голові, і немає інших відображень. Він підкрадається поволі, і що далі від нього втікаєш, то ближче підпускаєш до себе. З кожним кроком, з кожною думкою він ближче і ближче, він не дає дихати, не дозволяє вловити думки, він пожадливий і постійно підганяє тебе. І настає такий момент, коли розумієш, що попереду лише прірва, що втік занадто далеко, щоб повернутись, а страх насувається. Ти відчуваєш голод, спрагу - і стрибаєш. Ти стрибаєш, бо втомився, втомився втікати, втомився боятись. Ти кидаєшся в прірву, бо цей стрибок у безвихідь - єдине спасіння. Ти кидаєшся в прірву - і страх відпускає тебе.»

[Yuliya Baranova · Rating 3 out of 5]

Самое первое, что зацепило меня в этой книги - это название. Такое, слегка незавершенное, с нотками романтики и грусти... Как раз совпало с настроением, и "Тіні наших побачень" стали чудесной отдушиной на период ангины.
Кроме того книга очень приятно отпечатана, мягкий шрифт, шероховатая бумага и небольшие лаконичные иллюстрации между новеллами.
Внутри этого томика - сборник из 8 историй, совершенно не связанных между собой. О мужчинах, женщинах, мыслях, чувствах. Истории сентиментальные, местами слишком нереальные и надуманные, с потоком сознания (многабукав) и незамысловатым сюжетом. Тем не менее, в ней есть светлые и вдохновляющие мысли.

- Коли повертаєшся, - почав він, найбільше, що цікавить, - чи буде хтось чекати. Решта сприймається за фактом: зміни, нові обличчя й порядки, напади ностальгії. У поверненні є щось міфічне: ти одразу хочеш перевірити, чи все залишилось на своїх місцях, або шукати людей, з якими в тебе не втрачений зв'язок.
- Є зв'язки, які обріваються, і повернення стає неважливим.

- Ні. Якщо вирішив спалювати мости, будь певен, що ніколи не захочеш повернутись, а будуючи стіни, упевнись, що цей кордон назавжди. Повернення не пророчить нічого доброго.

- Сьогодні я багато мріяв. Я мріяв про те, щоб у майбутньому побачити близьких людей щасливими, я мріяв про те, щоб у майбутньому памятати цей момент. Сьогодні пообіцяв собі менше думати про майбутнє і назавжди закарбовувати спогади... Ми, здається, часто забуваємо, що жівемо ліше раз...

[Olha · Rating 3 out of 5]

Странные ощущения. Вроде и интересно, но клонит в сон. Вроде озвучиваются все твои мысли, но выглядит слишком заумно.
Остаюсь посередине в своём мнении о книге.
Для тех, кому хочется тягуче-медленных монологов.

[Kate Artyukhova · Rating 5 out of 5]

Мабуть, найкраще, що я для себе зробила в останній день року. Книгу купила випадково (але мої книги ніколи не випадкові насправді). Побачила рекламну кампанію книги "непомітні", зайшла у книгарню, новинки ще не було, та були інші. Чомусь, імпульсивно купила всі.

Перша новела викликала роздратування. Героїня здалась мені надто маскулінною. Жіноча депресія, байдужість і згасання виглядають інакше. А потім... Усе якось надто резонувало з моїм настроєм, в певних моментах бачила себе, певним героям ставила діагнози. Але загальне враження - наче за книгою велетенська сіра хмара з розчаруванням та болем. Таке сприймають не всі, адже це страшно. Але я люблю торкатись до подібного, бо воно глибоке і справжнє.

[Marta · Rating 1 out of 5]

Слабенько і нудно. Така собі книжка-«одноразка». Не розумію навіщо взагалі таке видавати, так «в шухляду», чисто потренуватися може зійти.

[AniaSli · Rating 4 out of 5]

⭐️7/10
Моє знайомство з творчістю Івана Байдака видалось непростим. «Тіні наших побачень» — збірка оповідань, яка стала для мене надто складною і важкою для сприйняття.
Це книга, сюжет якої неможливо переповісти (і не потрібно), адже психологія людських стосунків — те, що кожен повинен відчути самостійно й дійти власних висновків.
Із 10-ти оповідань мені запам’яталися лише 3. Вони, як на мене, найповніше передають зміст і настрій книги.

Загалом — сподобалося, але, здається, я так і не змогла зрозуміти, чи радше відчути книгу сповна. Мені потрібен час, щоб усвідомити. Планую перечитати років через 5-10.

P. S. (дайте знати, чи слід продовжувати писати про свої враження від книг, бо, скажу чесно, невпевнена, що у мене добре виходить; прийму всі побажання і поради, обіцяю)

[Tatiana Holodovska · Rating 4 out of 5]

Сюжет і те як розвивається не надто вразив.
Проте меланхолійність історії підкупила. Також сподобались цитати яких безліч

[EslavaSabio · Rating 3 out of 5]

Одного разу в бар заходить чоловік. Замовляє випивку. Розмовляє з барменом про все, що йому наболіло, про важкі будні, несправедливість та непотрібність життя. Бармен намагається слухати, максимально зрозуміти клієнта. Однак у кожного свій погляд на ті чи ті проблеми. От такою і виявилась книжка – екзистенційна, про незакриті гештальти, людський вибір та помилки.

Іван Байдак «Тіні наших побачень
Оцінка - 6,5/10

Чогось цілісного, сюжетно-конкретного не варто очікувати від цієї книги. Це скоріше потік свідомості, який засідає в людській голові, а одного разу просто вибухає на всіх, хто знаходиться поруч. Книжка естетична, мова, хоч і наснажена різноманітними психологічними термінами, епітетами й численними метафорами, проте досить доступна, зрозуміла кожному. Читаючи, важко перервати цей потік думок. Тому читати її було легко та швидко.

Чи отримала задоволення від книги?

І так, і ні. В момент читання – все було непогано. Однак післясмаку не лишилось, бажання колись перечитати – теж. Висновки робіть самі.

"Ми боїмось не вибору, а його наслідків, незнання, як реагувати на неочікуваний підсумок: незадоволенням, протестом чи смиренним примиренням".

"Життя триватиме, навіть коли ми його ігноруватимемо".

"Не існує ані стабільності, ані гарантій, щастя швидкоплинне, і тільки кохання – вічне. Щоправда, об’єкти кохання змінюються".

[Nataliia Rybko (Kucher) · Rating 3 out of 5]

Книга "Тіні наших побачень" залишила неоднозначне враження. Я вирішила її прочитати через численні цитування її друзями і помітну рекламну кампанію. Однак, фрази витягнуті з контексту і книга в цілому - це абсолютно різні речі. Перша моя асоціація - дана книга це сучасний психологічний римейк "Перетврорення" Франца Кафки. Песимістичний опис шматків розбитих душ, які на автопілоті рухаються до самознищення. Перші оповідання зали��ають неприємний післясмак як від поганої кави. Можливо в цьому є ізюминка оригінальності стилю автора - вводити читачів у латентну депресію. Або задум полягав у створенні посібника по входженню в апатію і потопанні у життєвій бентезі.
З кожним наступним оповіданням, з розчепленого мізеру герої намагаються структуризувати якісь базові ідеї, які створюють їх зону комфорту та служать за життєвий стержень. Однак, відчутно, що їм невідома радість життю апріорі.
Остання фраза з оповідання "Правила життя" передає суть всієї збірки: "Я багато чим задоволений, але не щасливий".

[Люба Гнатюк · Rating 3 out of 5]

Читала двічі...
Бо вперше не змогла дочитати, а коли вдруге взялась за книгу — забула, де зупинилась, навіть приблизно. Виявилось, що прочитала майже все, але, що ж, перечитала точно все.

Враження від першого разу: книжечка на трієчку, бо як збірник цитат — це дуже гарно, як цілісний твір чи збірка творів — нікуди не годиться.

Другий раз: перші декілька оповідань сподобались більше, ніж перед цим, але далі... ну серйозно, складається враження: автор вирішив, що просто можна сісти, писати все, що приходить в голову, без логіки, без послідовності, без конкретного змісту, дати цьому гарну назву і випустити в люди. Можна, можна навіть сприйняти таку творчість, як «потік свідомості», тим паче, у цій книзі справді багато цікавих думок, гарних цитат, але... але не більше.

Це радше чернетка майбутньої збірки, ніж готова книжка.

[Світлана · Rating 5 out of 5]

Нарешті дочитала книгу Івана Байдака "Тіні наших побачень". Більше року поверталась до неї кілька разів. Якось вона мені "не йшла", не давалась. Було важко сприймати текст. Мабуть, лиш тепер доросла до нього, і то не впевнена. Точно перечитаю її згодом, адже вона з тих, до яких хочеться повертатися: мудра, життєва, психологічна.

Перед читачем постають 10 різноманітних історій, не пов'язаних між собою, але в той же час близьких за настроєм. У всіх збережений авторський стиль та манера письма. Попри те, що знаю, як виглядає автор та скільки йому років, читаючи книгу, чомусь уявляла собі його сивочолим солідним дідусем із горою досвіду за плечима. Вражаюче…

Головними героями тут є жінки й чоловіки, юні та зрілі, у кожного свої життєві історії, проблеми, принципи, думки, переживання, очікування, мрії, надії, прагнення та цілі. Чи щасливі вони? А як часто ми почуваємося такими?

Ця книга є глибоко психологічною та сповненою життєвої філософії. У ній я змогла знайти чимало відповідей для себе, а окремі цитати взяла за настанови та кредо.

Ви сумніваєтесь у своїх учинках? Не впевнені у собі чи в тому, що робите? У вас проблеми із партнером? Вагаєтесь, шукаєте відповідей чи підтвердження правильності дій? Гайда за книгою "Тіні наших побачень". Не зайшла перша історія - значить не ваша. Там є 2, 3 і т.д. Запевняю, що котрась із них точно буде тією, якої ви потребуєте.

[Anita оwelox · Rating 5 out of 5]

Іван Байдак "Тіні наших побачень"

В книзі 10 історій, зовсім не пов'язаних між собою. Не кожна історія мені сподобалася, але кожна по-своєму чіпляла. Ці історії про жінок, про чоловіків, про проблематику відносин, про почуття, о думках, про помилки та людський вибір.
Насправді, книгу читала довго. Чи то через великий потік думок, котрий змушувал постійно відволікатися від читання і замислюватися, чи через те, що автор постійно заглиблювался в психологію. Хоч книга і сподобалася, але залишила сумний осад. Багато про книгу не можу сказати, її треба відчути.

[Andriana Novosad · Rating 3 out of 5]

Книга - збірка окремих оповідей, герої випадкові, не пов'язані між собою. Сюжет практично відсутній, деколи занадто багато слів. Здається, що більше форми, ніж сенсу... До подовини хотілось закинути, потім все ж стало цікавіше і дочитала. В деякі моменти виникає враження надуманості, от не могла я повірити авторові і все. Оцінкові судження, заїжджені цитати, фаталізм і максималізм у висловлюваннях. Мабуть, я занадто зріла для цього твору :).

[Марічка Макарчук · Rating 3 out of 5]

Це збірка оповідань про психологію людських стосунків.. Вони всі різні.. Відверті, правдиві, щасливі і не дуже.. Кожне оповідання розповідає про стосунки між людьми. Головні герої найчастіше творчі люди( письменники, художники та інші). Якщо чесно в мене досить суперечливі враження... Я ще не є таким аж поціновувачем короткої прози, що можу критикувати чи ще щось! Просто не всі мені сподобалась настільки щоб я сказала "ВАУ"!?!Хоча ні, читаючи цю книгу в мене часом дуже змінювався вираз обличчя 😊🤔😯😳😱 і навпаки... ХОЧА БУЛО ОДНЕ ЩО ЗАПАЛО МЕНІ В ДУШУ!
Яке хочеться цитувати! Це оповідання "ПРАВИЛА ЖИТТЯ". Потім додам цитати з нього у сторіз. ... А взагалі книга хороша, просто незвичний для мене жанр і тема.

[Марта Стецько Тарнавська · Rating 3 out of 5]

Meh...I do not realy know what to say about this 223 pages. Maybe some girls and women would like it because there is a lot love and passion. If I was younger I would like it, but now no. Maybe it's Hamingways an Remarques fault. This book isn't for me.

[Julia Polishchuk · Rating 4 out of 5]

Збірка оповідань про любов. ТОчніше пропсихоаналіз-сповідь про кожен окремий випадок любові. Загалом непогано, але моєю помилкою стало читати їх підряд - це не той варіант.

Надто приторно як на мене. Перечитаю через деякий час - може зміниться враження. І за оформлення окрема зірочка - гарно)

[Nastya · Rating 1 out of 5]

Як на мене то занад-то сумно. Від книги залишається осад такогої собі непотрібності життя і повного розчарування.

[Liubov Chorna · Rating 3 out of 5]

Збірник думок і вигадано-правдивих історій від Байдака.
Деякі роздуми зачепили.

[Roman Kazmirchuk · Rating 5 out of 5]

А коротка проза дуже навіть непогано читається, коли часу обмаль. Недооцінював я цей жанр раніше :)

[Bogdan Obraz · Rating 4 out of 5]

Іван Байдак - молодий український письменник, який дуже майстерно описує почуття і психологію у стосунках. Тіні наших побачень - чергова збірка оповідань автора, написаних у різний період. Ось кілька фраз:
«Проза - це безособова сповідь»,
«Головна мета будь-яких стосунків - взаємний комфорт»,
«Самотність ніколи не треба сприймати як належне. Самотніми не народжуються. Ми стаємо самотніми лише тому, що віддаємося не тим людям, обираємо невірну палубу»,
«Очікування - найвлучніший опис почуттів, які переживає людина на порозі змін».