Юрий Милославский, или Русские в 1612 году

by Mikhail Zagoskin

Никогда ещё Россия не была в столь бедственном положении, как в начале XVII столетия: внешние враги, междоусобицы, смуты бояр грозили гибелью земле русской.
Москва находится во власти польского короля Сигизмунда, войска которого притесняют и грабят несчастных жителей. Своевольству и жестокости поляков не уступают запорожские казаки, опустошающие русские города. Рядом с Москвой стоят войска самозванца, тушинского вора, шведы хозяйничают в Новгороде и Пскове.

Genres: History

419 pages, Kindle Edition

First published January 1, 1972

Reviews

[Марія П. · Rating 3 out of 5]

Не сказати, що це шедевр або навпаки погана література. Це продукт своєї доби, країни та її пропаганди. Цікаво було почитати з цього боку та зробити висновки, враховуючи реалії. Але історичності тут мало. Хіба що ідеально видно, як мислили зручні імперії громадяни тих часів (і автор, і герої). Так, тло історичне в плані подій. Решта - побут, традиції, обряди, навіть пісні - описано так собі. Не занурює, якось не дуже собі це все уявляєш, поки читаєш. Що цікаво в мові автор використовує доволі багато українських слів. "Пан", "Михайло", "Серко", "Горелка", "Для какой потребы". Хоча персонажі, які б мали розмовляти українською, неї як раз таки не послуговуються в тексті взагалі.
З точки зору сюжету твір типовий романтизм. Головні герої ідеальні з усіх боків люди, але дій, впливу на події та харизми мають набагато більше інші персонажі. Знову таки, що цікаво, але цим найцікавішим та найяскравішим персонажем є запорізький козак Кірша.
Читається легко, як звичайна розповідь. Обтяжуючих описів чи складних діалогів тут немає взагалі. Але і забувається написане швидко. Є гумор. Але якщо ви людина, схильна до навіювання або не вмієте споживати таких контент, відокремлено від ідей, які вам намагаються там впарити, то краще таку літературу не читати.

[Trounin · Rating 3 out of 5]

Русским ничего не жалко. Они готовы Отечество отдать, лишь бы о нём проявили истинную заботу. Но если посчитают нужным, потребуют вернуть своё обратно. Примерно так обстояло дело в Смутное время, когда разошлись мнения у населения на дальнейшее продолжение существования. Одни пожелали принять власть польского Владислава, пообещавшего сохранить единство государства, другие отстаивали местные интересы, тем грозя разрушить целостность страны. Чью позицию занять? Герой романа Михаила Загоскина предпочёл дать клятву верности иностранцу, лишь бы Россия продолжила существование.

(c) Trounin

[Xumepa · Rating 4 out of 5]

Ну. Вальтер Скотт. Несмотря на многочисленное поклонение и восхваление б-га, царя и служение им, очень неплохо. Замечательно описан быт, мысли обычных людей. Иногда правда тянет некоторой театральностью диалогов и сцен, типа "повалился и вскричал" . А так понравилось.