Коли купувала книгу чомусь не очікувала чогось особливого.Ну книга,та й годі.Врешті,коли я дочитала її,я зрозуміла що дуже помилялась.Вона допомогла мені по-інакшому подивитись на деякі речі,бо наводяться звичайні життєві ситуації. Вона дозволить вам ширше поглянути на відносини в сім'ї, на роботі, змусить вас думати не так,як раніше. Бо тепер я розумію,що все не так просто. Усі історії цікаві,насичені емоціями. Раджу усім прочитати цю книгу,а ще ліпше прочитати її у Львові,зі своїм коханим чи коханою.
Одна чашка чаю і дві години вільного часу - це максимум, що можна витратити на цю книжку. Ну от взагалі нічого особливого. Найкрутіше це назва та обкладинка, завдяки яким книжка продається на «ура». А зміст - «ну такоооє». Як на мене не вартує тих грошей, і в моїй книгарні вона точно загубиться, радити не буду.
Писати еротичну прозу треба вміти, це не така проста справа як запихнути в когось член і робити вигляд, що ти супер-коханець. І література і секс це мистецтво, тож і для одного і для іншого діють однакові правила. Проте думати, що поставивши в своєму чек-лісті трахнутих дівчаток, якусь n-ну позначку, ти можеш взятися писати книгу про свої сексуальні подвиги, може тільки дуже самовпевнена людина. У письменників рідко коли зустрічається така самовпевненість, вона більше притаманна моїм колегам ІТ-шникам, які знають про все на світі, бо вони ж "іліта". Але в Сергія Топольницького оця найгірша чоловіча риса вважати себе найкрутішим буяє буйним цвітом. От власне оце зневажливе ставлення автора до дівчаток, про яких він пише, мене найбільше і вразило. Ні, я звісно не відношуся до тієї категорії моралізаторів, які закликають підняти на списи будь-кого, хто дозволив собі неповагу до жінки чи не вжив фемінітив. Я також адекватно ставлюся до винесення в публічний простір інтимних речей, якщо це відбувається за взаємною згодою і має якийсь сенс: науковий, літературний, освітній. Але робити це просто для того, щоб похизуватися - то як на мене, занадто. Літературної цінності короткі новели Сергія Топольницького не мають, а в якості демонстрації своєї крутості, як доказ, що він "завалив" так багато жінок, його книга лежить десь між публічним списком трахнутих дівчат в твітері і трусиками прибитими цвяхами над ліжком. До речі і те і інше колись робили деякі знайомі мені чоловіки і обома цими досягненнями я думав не варто гордитися. Отож ця книга, це лише ще один приклад фалометрії, ніби автор вивалює на зовні член і вимахує ним перед обличчям ошелешеного читача. Звісно якимось читачам це може сподобатися. Пискітливі дівчатка заражені синдромом "потреби-перебувати-у-стосунках" готові стрибнути в ліжко і за менше, а тут цілий письменник! Вони будуть хвалити автора, бавити його своїми виразними епітетами та метафорами у різний спосіб, аби він тільки звернув на них увагу і може колись і про неї написав отакий есей. Я ж вбачаю у цьому тексті лише спосіб атракції недосвідчених осіб жіночої статі з подальшим їхнім траханням задля того аби поставити ще одну галочку в своєму списку сумнівних досягнень. Передрікаю потік коментарів в мою сторону на кшталт "ти просто заздриш його успіхам", "теж так хочеш а не можеш" чи навіть класичного "сначаладабєйся" яке мало б означати що спочатку я маю перетрахати все що ворушиться, аби робити висновок, про потребу вибірковості і в статевих і в літературних контактах. Але я не буду тут вступати в полеміку з такими персонажами. Фалометрія, це не та дисципліна в якій я хочу виступати, залишу тут поле бою за паном Сергієм, хай він стоїть серед нього вимахуючи геніталіями. Я лише хочу сказати, що текст подібного штибу я колись знайшов серед своїх записів. Я перечитав його із здивуванням (встиг про нього забути) і задоволенням (згадав під впливом якої панянки я той текст написав) проте писати таке і публікувати то різні речі. Можу дещо порадити усім хто вагається читати цю книгу чи ні. Повірте, єдине, що є у ні хорошого це назва, а її ви можете прочитати і без того, аби витратити свої гроші на невігласа який вирішив, що він письменник.
дуже подобається формат оповідань - навіть маючи небагато часу для читання, можна смакувати навіть по одному в день. хоча в мене так не вийшло. прочитала все на одному диханні. і впевнена, що ще через деякий час буду перечитувати знову.
тексти дуже смачні та легкі для сприйняття. для себе знайшла багато цікавих думок. без протиріч також не обійшлось. але якщо книга викликала ті чи інші емоції, то автор виконав свою місію.
що ж до улюбленого оповідання, то це безсумнівно "Кавова квітка" - надзвичайно близька по духу історія.
тішусь, що молоді українські письменники такі талановиті. дякую за літературну насолоду, пане Сергію!
updated raiting: 1/5 Чим більше я згадувала цю збірку, тим більше розуміла, що читала її під настрій. Мабуть тоді мені не хотілось сильно замислюватись над прочитанним і на деякі обурливі речі я просто закривала очі. Але з часом я розумію, що проблематичність цієй збірки більша, ніж розважальний фактор. Я не буду вдаватись в подробиці, але оцінку не можу не змінити.
first raiting: 4/5 Купляла книгу за імпульсом. Назва, обкладинка - ну як тут можна було не зацікавились? Якщо чесно, не очікувала чогось особливо. Не скажу, що ця збірка відкрила на щось очі, або навчила чомусь, але було цікаво її читати. Були моменти на яких я сміялась, а також ті на яких обурювалась. Деякі моменти змусили закотити очі догори, а деякі здивували. Було доволі цікаво читати далі, не хотілось зупинятися. Не думаю, що ця книжка несе якусь мораль в собі, або ж я просто її не помітила, але як для читання для розваги - мені сподобалося.
Львів - це бренд. Відповідно все що пов‘язане з назвою міста - продається. Особливо, якщо це стосується їжі, кави чи книги. (І це пише автор майбутнього роману Львів-Ліон. Любов крізь Інстаграм). Теж саме стосується книжки Львів - одне велике ліжко. 11 історій на еротичну тематику, що відбуваються у Львові. Деякі історії ледь пікантні, інші викликають легку посмішку. Але загалом це могло б відбуватися у будь-якому облцентрі чи райцентрі. Просто назва Кропивницький, Херсон, Жмеринка чи Здолбунів - одне велике ліжко, наразі не є запорукою маркетингового ходу;-)
Прочитала маленький уривок із книги і зрозуміла, що дуже хочу її прочитати всю, цікаво було побачити, що і як відчувають чоловіки та розставити деякі точки над "і", автор повністю виправдав мої сподівання, легко та невимушено читається, історії з життя людей - класно показують, що кожна людина має свої таємниці та уподобання. Рекомендую до читання. А автору щиро бажаю, нових класних ідей і книг!!!!!!!!
Присутні пунктуаційні помилки, що відразу кидається в очі і відштовхує. Я, звичайно, розумію, що книга не про правила української мови. Але все ж це література, тому грамотність ніхто не відміняв. Акцент зроблено на обкладинку і назву, зміст уваги не вартий. Щоб таке написати, треба мати фантазію і певний життєвий досвід. Але не талант до написання книг, його я там не помітила. Так і не дочитала до кінця і шкодую, що повелась на маркетинг.
сподобалася, я б навіть підліткам рекомендувала, описані різні ситуації (про взаємну згоду, сексуальну свободу, пізнання себе), хороший книжковий досвід, якого мені у свій час бракувало