У Долині Рогу, захищеній високими горами та оточеній безмежним океаном, століттями мирно жили люди, забувши про війни, хвороби та голод. Однак безтурботне життя одного з вельможних мешканців Долини, юного Дейлара, раптово змінилося. У своїх мандрах юнак натрапляє на міфічні створіння, які вважалися зниклими, вступає у смертельний бій з ворогами рідної фратрії та дізнається про страшні таємниці, ретельно приховувані від людей.
«Падіння Орла» — незабутня зустріч з новими світами, сповненими пригодами, інтригами та таємницями.
Це звісно дещо суб'єктивні 5 зірочок, оскільки знайома з автором. Постараюся зібратись з думками і з часом написати розширений відгук.
Upd. (хай буде так): Читаючи "Падіння орла", постійно згадувала останній прочитаний історично-пригодницький роман - "Чорну стрілу" Роберта Стівенсона. Незважаючи на те, що книга по суті фентезійна - видуманий світ, залишки магії (підозрюю друга частина матиме її більше), - вона постійно навіювала якусь ностальгію за творами Олександра Дюми з їхніми придворними інтригами та доблесними воїнами. Аж захотілося знову взятись за покинуті спроби знайомства з іншими романами француза. Тому як і Дюму, "Падіння орла" треба смакувати не поспішаючи, чому сприяє і сюжет, і часті краєзнавчо-історичні відступи про новий для нас книжковий світ. І хоча мені не до кінця залишились зрозумілими деякі вчинки Дейлара та його цілі (він сам, здається, їх ще не розуміє), з нетерпінням чекатиму продовження. Та й завершення роману породило ще багато запитань, що потребують відповідей для читача.
І ще: якщо не любите спойлери, поки не прочитаєте половину книги - не розкривайте другий форзац 😉
Складною виявилась для мене ця книга. Історія однозначно цікава, але частенько хотілося динамічнішого розвитку сюжету. Проте це не завадило отримати задоволення від мандрів неймовірно деталізованим світом.
🗺️Варто зазначити, що в книзі є чудові карти, які дуже допомагають відслідковувати переміщення Дейлара та сприяють більш атмосферному читанню.
Замість того, щоб описувати сюжет книги зазначу ті моменти, які мені сподобались: ➕ цікавий, самобутній фентезійний світ; ➕ головний герой Дейлар - сміливий, розумний, допитливий, книголюб; ➕ давні легенди, таємниці; ➕ загадкові, міфічні створіння; ➕ чудово описані битви.
Єдиний мінус, який я вже зазначала раніше - це занадто помірний розвиток сюжету, особливо в першій частині.
Скоро має вийти продовження даного циклу "Кров Крихдему" і я обов'язково її придбаю. Маю надію, що ця книга буде більш динамічною.
Події відбуваються у видуманому ізольованому світі, який описується на початку роману. Цей світ подібний до нашого Середньовіччя. Головний герой Дейлар, син правителя, потрапляє у різні складні ситуації. Багато цікавих пригод. Окремі персонажі володіють певною магією, однак її обсяг не є надмірним. Трагічна поразка війська його батька призводить до вимушеної втечі Дейлара в інший світ, де він звикає жити у складних умовах. Цей світ більше подібний на наш, також у часи Середньовіччя. Бере участь у боях на боці армії однієї з держав. Вдала спроба створення нового фентезі-світу. Очевидно, що буде продовження цієї історії.
Книга сподобалась. Таке відчуття що читаєш французьку середньовічну хроніку: віконти, мажордоми, принци, замки, застілля, луки, алебарди, лицарі :). Хороше фентезі від українського автора як для початку його кар'єри :)
Текст абсолютно нечитабельний. Витримала 11 сторінок. Потім зазирнула всередину книги, потім на останні сторінки - усі помічені на 1 сторінці недоліки зберігаються. Раджу ознайомитись із пробним уривком, перш ніж купувати книгу.
Що не так:
1. Неузгоджені речення і їхні частини. Важко вловити думку, бо почали за одне, і ось уже йдеться абсолютно про інше.
2. Постійні повтори одних і тих самих слів! На 2 сторінці першого розділу є чудовий абзац з 5 рядків, де 4 рази повторюється слово "титан". Це звіздець. Власне, саме через це кидаю читати.
3. Потоки експозиції з першого ж абзацу. У будь-якій лекції зі сторітелінгу вам скажуть, що так заборонено робити, бо відлякує читача (і таки відлякує!).