What do you think?
Rate this book
Phaeton: Proterra (#1-3)
Phaeton: Proterra, Vol 1
The action takes place in the far future where the technological advances have made every corner of the Galaxy widely accessible for travel and residence. This is enabled by Proterra – an artificial Infoworld build of Protoenergy. Passengers use Proterra for instant transportation to any part of the Galaxy that is connected by a network of highways with a myriad of exits. An extended stay of living beings in Proterra is hazardous, so special protective attire is needed. Proterra is also used for transporting and storage of objects of any size and weight. This is why it is used to store valuables which makes it a magnet for criminals. The order in Proterra is maintained by the Mercury security service – the Mercs. It’s not easy to become a Merc. It’s a matter of the inborn ability to feel and use Protoenergy. This ability has been developing in the inhabitants of the Galaxy through the use of Proterra, generation to generation. Not everyone blessed with this ability joins the Mercs. Some choose to use this gift to commit crime. These are the thieves and muggers of Proterra – the so called Prots. From time to time, the Mercs and the Prots get into a fight making Proterra their battle field. Want to enter the world of adventure where secret enemies plot against each other and mighty forces collide in huge battles? Then the new sci-fi graphic novel Phaeton is for you! The first book Proterra is a collection of the first three issues in a Phaeton series.
- GenresComics
90 pages, Kindle Edition
First published August 1, 2017
7 people are currently reading
3 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
November 3, 2019
Уже кілька разів я писав про комікси до яких мають відношення українці та які видавалися в США та Європі. До минулого року такий вид мистецтва, як комікси, був для мене незнаним безмежним космосом. Але тільки взявся цікавитися ними, то почав відкривати для себе не тільки відомих закордонних художників та авторів, але й українців, що давно працюють на закордонну аудиторію. Першим моїм великим здивуванням був Ігор Баранько разом зі «Скеггі Згуба» та «Максим Оса». Ці окремі історії він придумав особисто й намалював у неймовірному чорно-білому стилі. Другим відкриттям був сингл «Big White» та незвичний художній стиль Влада Легостаєва. Й ось тепер у руках я тримаю прочитану першу арку «Фаетон: Протерра» Марії Ланцути та ще більше дивуюся вмінню, витримці та слідуванню власним цілям, які притаманні українським творчим людям.
Якщо трішки пошукати інформацію, то можна довідатися, що Марія Ланцута вже давно іде до своєї мрії — створювати комікси. Цей шлях звичайно не легкий і зусиль потрібно було прикласти багато. Й ось коли з’явилася дрібка інформації про те, що український читач побачить невідомий проект «Фаетон. Протерра» рідною мовою, то всі разом здивувалися. Адже авторка і водночас художниця цієї історії видала вже дві арки в синглах та два томи англійською мовою в друкованому вигляді. Думаю зараз якраз ідеальний момент, щоб спробувати вийти з коміксом українською мовою, з огляду на те, що ринок графічної прози почав розвиватися. Також вражає цілеспрямованість Марії, адже тематика кардинально інша від тих, що присутні у нас.
«Фаетон. Протерра» складається із трьох синглів, події в яких відбуваються в далекому майбутньому, де люди в технологічному розвитку дійшли, таке враження, до свого розквіту. Авторка намагається познайомити читача із Протеррою — інфосвітом, який складається із Протоенергії. Протерра нагадує чимось цифровий світ, що можна було побачити в кінострічках «Трон» Стівена Лісбергера та «Трон: Спадок» Джозефа Косинські. Цей інфосвіт використовується для транспортування та зберігання предметів будь якої ваги та розмірів. Але найбільш цікаво, що використовуючи Протенергію людству вдалося здійснити найбільш заповітну мрію, через спеціально розроблені телепорти всі живі створіння можуть переміщуватися в будь яке місце Галактики. Можливості такого інфосвіту є серйозними, тому багато злочинців використовують його у своїх цілях для власного збагачення, а ім’я таким піратам та злочинцям — Проти (мабуть, вони проти всього нового… жарт). Тому була створена служба безпеки Меркурій, де Мерки, використовуючи спеціальні костюми для захисту, забезпечують порядок всередині Протерри. Загалом усю інформацію ми дізнаємося із прологу перед коміксом, а далі тільки спостерігаємо візуалізацію фантазії художниці. Але про малюнок згодом.
Під час читання першого тому я все ловив себе на думці, що світ, хоч незвичний та цікавий, але створювався для категорії 12+. Тому сюжет, малюнок і кольори відверто тримаються нижньої вікової межі. Уже з перших сторінок читач потрапляє в запеклий бій з одним із найнебезпечніших злочинців Хоресом, людиноподібним орлом, що намагається викрасти важливу інформацію. Досить ефектний та фантастичний бій, який авторка не побоялася розтягнути аж на половину першого синглу. Тільки ось цьому одному епізоду вдалося розповісти багато про методи ведення бою в середині інфосвіту, деталей переходу туди й назад, захисту бійців та небезпеки, які чекають на всіх у Протеррі. Впродовж трьох синглів ми дізнаємося більше про жителів, їхні методи пересування на поверхні планети, трішки про урядову частину та життя різноманітних створінь разом із людьми. Усе це супроводжується досить логічним розвитком сюжету, який крутиться навколо кількох Мерків, їхнього оточення, критичною ситуацією усередині інфосвіту та хворобою одного із головних героїв. Виглядає досить непогано, але простота сюжету та плоскість діалогів (особливо із Хоресом на початку першого синглу) не дають сприймати історію серйозніше, ніж зазначений вік на обкладинці видання.
Окрім цього хотілося б дізнатися більше про Фаетон, таємничу секретну групу Мерків, яку розформували через те, що вони почали приносити багато проблем уряду. Підзаголовок цієї арки чітко дає зрозуміти, що тут буде розповідатися саме про інфосвіт та устрій у Галактиці, у якій живуть люди та інші раси. Але одного синглу або хоча б кілька розворотів із можливістю заглянути в минуле зробило б картину цілісною. А так відчуття недомовленості не полишає після прочитання. Марія Ланцута все ж таки досить непогано змогла розповісти про цей фантастичний світ, розбавивши цю інформацію багатьма динамічними сценами, бо в іншому випадку можна було б знудитися.
Значно сильнішою за сюжет виглядає візуальна частина, де художниця показала якісний стиль та увагу до деталей. Яскравість кольорів та мультяшність усього навколо знову нагадало про вікову групу для якої було створено комікс. Але це не заважає малюнкам виглядати ефектно, особливо в динамічних сценах. Відразу видно скільки Марія Ланцута приділила уваги саме деталям вигаданого світу, які скеровані на те, що тут переважає науково фантастична складова. Також персонажі справляють хороше враження та дивують своєю незвичністю, хоча дечим нагадують деякі раси із серії комп’ютерних ігор Mass Effect. Особливо Нітан із деяких кутів на панелях, що сильно схожий на расу Асарі, тільки зеленого кольору. Панелі в коміксі побудовані випадковим чином, постійно різняться розміром і часто накладаються на малюнки, що охоплюють усю сторінку. А малюнки на повну сторінку я обожнюю, тому особисто для мене це стало тим, що візуальна частина сподобалася найбільше.
За словами авторки, вона бажала, щоби видання українською було таким же якісним, як і англійське. Тому в руках я тримаю перший том не в м’якій чи ТПБ обкладинці, а ламінованій та цупкій твердій обкладинці. Папір усередині глянцевий, що відчувається при дотику й також коли світло падає під певним куто. Загалом нічого такого, щоби заважало читанню критичного немає. Але є кілька питань щодо тексту. Шрифт підібраний не найкращим чином. А завеликий розмір, курсив та занадто мала відстань до рамки хмаринок занадто сильно акцентують увагу саме на тексті, а не на малюнку. Хоча на розворотах з динамічними сценами та з меншою кількістю діалогів було все добре.
«Фаетон: Протерра» Марії Ланцути має свої недоліки, але потрібно враховувати факт, що це перший комікс українки, для якого вона придумала власний світ, сюжет та художній стиль. Увесь шлях від ідеї до друкованих примірників англійською мовою вона пройшла сама. Тепер же ми маємо можливість прочитати перший том рідною мовою. І він точно вартує вашої уваги, бо тематика, стиль та світ дико незвичні на фоні інших, що вийшли з під пера українців. Окрім цього цей комікс підійде людям різної вікової категорії. А я ж з нетерпінням чекаю на другий том українською, щоб дізнатися хто ж такі ці таємничі люди з групи «Фаетон».
Більше оглядів у блозі.
Якщо трішки пошукати інформацію, то можна довідатися, що Марія Ланцута вже давно іде до своєї мрії — створювати комікси. Цей шлях звичайно не легкий і зусиль потрібно було прикласти багато. Й ось коли з’явилася дрібка інформації про те, що український читач побачить невідомий проект «Фаетон. Протерра» рідною мовою, то всі разом здивувалися. Адже авторка і водночас художниця цієї історії видала вже дві арки в синглах та два томи англійською мовою в друкованому вигляді. Думаю зараз якраз ідеальний момент, щоб спробувати вийти з коміксом українською мовою, з огляду на те, що ринок графічної прози почав розвиватися. Також вражає цілеспрямованість Марії, адже тематика кардинально інша від тих, що присутні у нас.
«Фаетон. Протерра» складається із трьох синглів, події в яких відбуваються в далекому майбутньому, де люди в технологічному розвитку дійшли, таке враження, до свого розквіту. Авторка намагається познайомити читача із Протеррою — інфосвітом, який складається із Протоенергії. Протерра нагадує чимось цифровий світ, що можна було побачити в кінострічках «Трон» Стівена Лісбергера та «Трон: Спадок» Джозефа Косинські. Цей інфосвіт використовується для транспортування та зберігання предметів будь якої ваги та розмірів. Але найбільш цікаво, що використовуючи Протенергію людству вдалося здійснити найбільш заповітну мрію, через спеціально розроблені телепорти всі живі створіння можуть переміщуватися в будь яке місце Галактики. Можливості такого інфосвіту є серйозними, тому багато злочинців використовують його у своїх цілях для власного збагачення, а ім’я таким піратам та злочинцям — Проти (мабуть, вони проти всього нового… жарт). Тому була створена служба безпеки Меркурій, де Мерки, використовуючи спеціальні костюми для захисту, забезпечують порядок всередині Протерри. Загалом усю інформацію ми дізнаємося із прологу перед коміксом, а далі тільки спостерігаємо візуалізацію фантазії художниці. Але про малюнок згодом.
Під час читання першого тому я все ловив себе на думці, що світ, хоч незвичний та цікавий, але створювався для категорії 12+. Тому сюжет, малюнок і кольори відверто тримаються нижньої вікової межі. Уже з перших сторінок читач потрапляє в запеклий бій з одним із найнебезпечніших злочинців Хоресом, людиноподібним орлом, що намагається викрасти важливу інформацію. Досить ефектний та фантастичний бій, який авторка не побоялася розтягнути аж на половину першого синглу. Тільки ось цьому одному епізоду вдалося розповісти багато про методи ведення бою в середині інфосвіту, деталей переходу туди й назад, захисту бійців та небезпеки, які чекають на всіх у Протеррі. Впродовж трьох синглів ми дізнаємося більше про жителів, їхні методи пересування на поверхні планети, трішки про урядову частину та життя різноманітних створінь разом із людьми. Усе це супроводжується досить логічним розвитком сюжету, який крутиться навколо кількох Мерків, їхнього оточення, критичною ситуацією усередині інфосвіту та хворобою одного із головних героїв. Виглядає досить непогано, але простота сюжету та плоскість діалогів (особливо із Хоресом на початку першого синглу) не дають сприймати історію серйозніше, ніж зазначений вік на обкладинці видання.
Окрім цього хотілося б дізнатися більше про Фаетон, таємничу секретну групу Мерків, яку розформували через те, що вони почали приносити багато проблем уряду. Підзаголовок цієї арки чітко дає зрозуміти, що тут буде розповідатися саме про інфосвіт та устрій у Галактиці, у якій живуть люди та інші раси. Але одного синглу або хоча б кілька розворотів із можливістю заглянути в минуле зробило б картину цілісною. А так відчуття недомовленості не полишає після прочитання. Марія Ланцута все ж таки досить непогано змогла розповісти про цей фантастичний світ, розбавивши цю інформацію багатьма динамічними сценами, бо в іншому випадку можна було б знудитися.
Значно сильнішою за сюжет виглядає візуальна частина, де художниця показала якісний стиль та увагу до деталей. Яскравість кольорів та мультяшність усього навколо знову нагадало про вікову групу для якої було створено комікс. Але це не заважає малюнкам виглядати ефектно, особливо в динамічних сценах. Відразу видно скільки Марія Ланцута приділила уваги саме деталям вигаданого світу, які скеровані на те, що тут переважає науково фантастична складова. Також персонажі справляють хороше враження та дивують своєю незвичністю, хоча дечим нагадують деякі раси із серії комп’ютерних ігор Mass Effect. Особливо Нітан із деяких кутів на панелях, що сильно схожий на расу Асарі, тільки зеленого кольору. Панелі в коміксі побудовані випадковим чином, постійно різняться розміром і часто накладаються на малюнки, що охоплюють усю сторінку. А малюнки на повну сторінку я обожнюю, тому особисто для мене це стало тим, що візуальна частина сподобалася найбільше.
За словами авторки, вона бажала, щоби видання українською було таким же якісним, як і англійське. Тому в руках я тримаю перший том не в м’якій чи ТПБ обкладинці, а ламінованій та цупкій твердій обкладинці. Папір усередині глянцевий, що відчувається при дотику й також коли світло падає під певним куто. Загалом нічого такого, щоби заважало читанню критичного немає. Але є кілька питань щодо тексту. Шрифт підібраний не найкращим чином. А завеликий розмір, курсив та занадто мала відстань до рамки хмаринок занадто сильно акцентують увагу саме на тексті, а не на малюнку. Хоча на розворотах з динамічними сценами та з меншою кількістю діалогів було все добре.
«Фаетон: Протерра» Марії Ланцути має свої недоліки, але потрібно враховувати факт, що це перший комікс українки, для якого вона придумала власний світ, сюжет та художній стиль. Увесь шлях від ідеї до друкованих примірників англійською мовою вона пройшла сама. Тепер же ми маємо можливість прочитати перший том рідною мовою. І він точно вартує вашої уваги, бо тематика, стиль та світ дико незвичні на фоні інших, що вийшли з під пера українців. Окрім цього цей комікс підійде людям різної вікової категорії. А я ж з нетерпінням чекаю на другий том українською, щоб дізнатися хто ж такі ці таємничі люди з групи «Фаетон».
Більше оглядів у блозі.
October 5, 2021
З одного боку, круто, що це український комікс, і він у жанрі ненаукової фантастики.
З іншого, біда з сеттінгом та сюжетом. Нам наче масштабну історію розповідають, та об’єму не відчувається. Діалоги змістовні, інколи персонажі навіть сперечаються між собою, але читати їх не цікаво. Істерика та знервованість героя - це не спосіб його розкрити. Персонажі наче кальковані одне з одного. Навіть у місцевому інформаційному гіперкосмосі герої відрізняються лише дизайном, не відсвічуючи індивідуальними здібностями (навіть у “Могутніх рейнджерах” з цим краще, а там персонажі лише кольором відрізняються). Намальовано гарно, але як і з розкриттям, все не так однозначно. Страшних прибульців малювати? Ні, не сьогодні. Наче читаєш графічний роман про принцес, принців та однорогів, в який раптово додали варп… тобто, псевдовіртуальну реальність для подорожей в просторі.
Твір хаотичний та поверхневий, слабо вміє в інтригу чи драму.
Чому так жорстко? Цей комікс на ринку конкурує з іншими коміксами. Він позиціонується як товар, має свою вартість. І поки що на фоні конкурентів тієї ж чи близької цінової категорії він програє. Так, можна скільки завгодно розписувати буремний шлях авторки, і я радий, що такі люди є і вони йдуть до своєї мети. Але, віддаючи гроші за альбом, я хочу, щоб історія у ньому мене розважила, викликала якісь емоції. А ця конкретна історія видалася мені надто припудреною, чистенькою, стирильною і невпорядкованою.
З іншого, біда з сеттінгом та сюжетом. Нам наче масштабну історію розповідають, та об’єму не відчувається. Діалоги змістовні, інколи персонажі навіть сперечаються між собою, але читати їх не цікаво. Істерика та знервованість героя - це не спосіб його розкрити. Персонажі наче кальковані одне з одного. Навіть у місцевому інформаційному гіперкосмосі герої відрізняються лише дизайном, не відсвічуючи індивідуальними здібностями (навіть у “Могутніх рейнджерах” з цим краще, а там персонажі лише кольором відрізняються). Намальовано гарно, але як і з розкриттям, все не так однозначно. Страшних прибульців малювати? Ні, не сьогодні. Наче читаєш графічний роман про принцес, принців та однорогів, в який раптово додали варп… тобто, псевдовіртуальну реальність для подорожей в просторі.
Твір хаотичний та поверхневий, слабо вміє в інтригу чи драму.
Чому так жорстко? Цей комікс на ринку конкурує з іншими коміксами. Він позиціонується як товар, має свою вартість. І поки що на фоні конкурентів тієї ж чи близької цінової категорії він програє. Так, можна скільки завгодно розписувати буремний шлях авторки, і я радий, що такі люди є і вони йдуть до своєї мети. Але, віддаючи гроші за альбом, я хочу, щоб історія у ньому мене розважила, викликала якісь емоції. А ця конкретна історія видалася мені надто припудреною, чистенькою, стирильною і невпорядкованою.
May 24, 2024
Люблю я іноді брати рандомно книжку а знаходити при тому скарби, які точно буду продовжувати читати далі та перечитувати. Маю на разі період захоплення саме Сай-фай літературою і коміксами. Серед них "Експансія", "Сага", "Дюна" (хоча й не дуже успішно), тепер і "Фаетон". Я безсумнівно радий отримати й прочитати даний мальопис, який як на мене у віщій лізі серед українських творів, на рівні з Бараньком і іншими представниками мальописної індустрії.
Він не дуже то схожий на українську школу, а більше схожих елементів шанобливо позичених з американських коміксів. Мені дійсно дуже сподобалось! Я після прочитання хв 10-15 розглядав малюнок і милувався компануванням сцен порівнюючи з "Катарсисом" Малишева і "Химерниками" Поліщука. І дійсно, будування панелей і сцен більше нагадує сучасні комікси і воно є більш креативним ніж панелі в "Катарсисі" Малишева, де вони де що ліниво зроблені, як на мене. Пані Марія, прекрасно промалювала всесвіт і в малюнку, чесно, я не зміг прорахувати кількість посилань до іншої фантастики, вбачаючи посилання то Вольтрона або Могутніх Рейнджерів, чи то пак кібер-броні з сьомого сезону мультсеріалу Черепашки-Ніндзя (2003), де вони дрейфували по кібер-простору. (Хто пам'ятає?)
Загалом, я залишився під приємним враженням і точно придбав другий та третій томи цієї серії а також приглядаюсь до синґлів "Фортунці". Я задоволений. Цей час я можу точно назвати "З користю проведений".
Він не дуже то схожий на українську школу, а більше схожих елементів шанобливо позичених з американських коміксів. Мені дійсно дуже сподобалось! Я після прочитання хв 10-15 розглядав малюнок і милувався компануванням сцен порівнюючи з "Катарсисом" Малишева і "Химерниками" Поліщука. І дійсно, будування панелей і сцен більше нагадує сучасні комікси і воно є більш креативним ніж панелі в "Катарсисі" Малишева, де вони де що ліниво зроблені, як на мене. Пані Марія, прекрасно промалювала всесвіт і в малюнку, чесно, я не зміг прорахувати кількість посилань до іншої фантастики, вбачаючи посилання то Вольтрона або Могутніх Рейнджерів, чи то пак кібер-броні з сьомого сезону мультсеріалу Черепашки-Ніндзя (2003), де вони дрейфували по кібер-простору. (Хто пам'ятає?)
Загалом, я залишився під приємним враженням і точно придбав другий та третій томи цієї серії а також приглядаюсь до синґлів "Фортунці". Я задоволений. Цей час я можу точно назвати "З користю проведений".
July 7, 2020
Фаетон - це ладно збита наукова фантастика з майбутнім, технологіями та інопланетними расами. Є приємно прописані персонажі, хороша інтрига, цікавий світ. Мабуть єдиний недолік, на мою думку, - це кольори. Вони занадто різноманітні, дуже багато рожевого. Але як тільки в кадрі з'являються персонажі в строгій темній формі одразу любо-дорого глянути. Попри це, комікс читається легко і приємно, я б хоч зараз із задоволенням сів читати третій том, якби він був під рукою. Можливо зіграло те, що в мене не було ніяких очікувань, але комікс дуже непоганий. Я б сказав 8 бластерів капітана Шепарда з 10.
August 5, 2018
Artwork, very nicely done. Every single other thing about this? Awful. Seriously awful.
Displaying 1 - 5 of 5 reviews