Книгу я прочитала ще на початку літа. Проте відгук залишила на кінець серпня, коли і сталися описані події. Враження, неначе читаєш продовження книги Євгена Положія "Іловайськ". Знову важкі події серпня 2014 на Донбасі. Саме після "Іловайська" я почала переосмислювати всю війну взагалі, а про Іловайську трагедію, що стала страшною поразкою української арміїї із втратою багатьох синів України, я дізналася багато з цієї книги.
Я не боюся читати книги про війну. Так, важко, так, боляче, так, нестерпно, проте це та історія, яка пишеться на очах українців та кров'ю українців.
Якщо коротко про книгу "5 секунд. 5 днів", то вона невелика. Можна прочитати за один день. Але мені досить важко об'єктивно її оцінити. Декілька сюжетних ліній. Читати нелегко. Але в епілозі я ... я просто не стримала сліз...
"Якщо вас поранили, то найголовніше вижити перші п'ять секунд".
"П'ять років - не вічність. П'ять років - це всього лише одна тисяча вісімсот двадцять шість днів. Вічність - це щось інше".