Місяць, обмитий дощем

by Володимир Лис

Ця збірка різнобарвних, але водночас таких споріднених есеїв і новел про життя — немов букет зібраного восени листя. Серйозні, а інколи й іронічні роздуми про сенс щоденного буття й плин часу, про історичну долю України й таємниці людського серця… Як відпустити минуле та не боятися нових зустрічей? Де черпати наснагу на кожен день? Як розпізнати поворотні моменти і навчитися не шукати підтексту у випадковостях? Треба просто радіти життю і дихати на повні груди! Натхненні історії з добрим гумором, прості, але такі важливі для кожного цінності, звичні й рідні для нас слова…

Більшість есеїв і новел, що увійшли до цієї збірки, — автобіографічні. Це твори, над якими письменник працював протягом багатьох років передусім для того, аби увічнити події, що вразили його.

352 pages, Hardcover

First published January 1, 2017

About the author

Український журналіст, драматург, письменник. Відомий також як народний синоптик.
У літературі дебютував як драматург, п'ять його п'єс було поставлено в різних театрах України, на українському радіо. Як прозаїк заявив про себе 1985 року. Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Довгий час був поза письменницькими організаціями.
Автор романів «Айстри на зрубі», «І прибуде суддя», «Камінь посеред саду», «Маска», «Острів Сильвестра», «Продавець долі», «Романа», «Графиня», «Століття Якова». Побачили світ книги «Володимир Лис про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магеллана, Ісаака Ньютона, Шарлотту, Емілі, Енн Бронте», «Господар нашого двору» (п'єса), «Таємна кухня погоди» (книга народного синоптика).
Отримав багато відзнак, зокрема: Перша Премія на республіканському конкурсі творів про молодь (за повість «Там, за порогом»), Володар Гран-прі Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман «Острів Сильвестра» (2008), Володар Гранд-коронації Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман «Століття Якова» (2010), та інші.

Reviews

[Tatiana Miroshnychenko · Rating 4 out of 5]

Збірка есеїв, новел, оповідань талановитого українського письменника Володимира Лиса мені дуже сподобалася. Навіть більше, читаючи, я отримала масу задоволення. Це така книга, з якою просто відпочиваєш, відволікаєшся від власних думок та проблем, і поринаєш у розповідь автора. Мені дуже імпонує у даній книзі неспішна манера оповіді письменника, яка зачаровує і не дає змоги відірватися від книги.
Книга Володимира Лиса – це не просто зібрання різних розповідей, це новели часто автобіографічні, це смішні, а деколи іронічні роздуми про власне життя, про Україну, це згадки про минуле, дитинство, а також роздуми про найпотаємніші глибини серця.
Загалом, книгу можна охарактеризувати, як особистий щоденник автора, де він занотував і люб’язно поділився із читачем своїми спогадами, щоб не забути їх.
Всі історії з книги не прості, але дуже важливі. Деякі зможуть зачепити тонкі струни людської душі, а деякі і пригадати якісь давно забуті спогади.
Проте, однозначно, збірка нікого не залишить байдужим. Адже саме такі короткі історії часом дають можливість радіти життю і дихати на повні груди!