What do you think?
Rate this book
Режисер
"Його ім’я ввійшло до історії. Але чи знаємо ми його? Олександр Довженко народився в дуже непростий час. І ще в непростіший час жив. Автори книжки майстерно відтворюють атмосферу тієї епохи, яскраві характери, непересічні вчинки і звичайні людські емоції. Наче наживо перед нами розгортаються зйомки фільму "Сумка дипкур’єра", зрежисованого Довженком, паралельно до яких закручується не менш цікава історія, зрежисована долею, головну роль у якій виконує вже сам Сашко. І якщо сценарій фільму відомий заздалегідь, то події в реальному житті тримають читача в напруженні до останнього..."
336 pages, Hardcover
Published January 1, 2014
3 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
June 1, 2024
- Але я вам так скажу, молоді люди, - якщо у вас у стрічці не буде стрільби, крові, погоні, пригод чи кохання - можете за свою фільму одразу забувати!
- Ви «Броненосець "Потьомкін"» дивилися?
- Дивився. Там усе це є... Тому фільма й вийшла... Цілком така собі якісна, товарна...
Надихнувшись "Зельдою" я вирішила пошукати собі ще чого-небудь подібного. Пішла перебирати полиці і наштовхнулась на "Режисера" - художню книжку про Довженка. Дещо дивувало обличчя співака Бабкіна на обкладинці, але опис був доволі інтригуючим. Аж ось я починаю читати і автори чомусь переносять мене за океан, де диктор розповідає американським радіослухачам останні новини світу кіно. Потім починають розказувати, як взагалі виглядав кіноринок у третьому десятиріччі двадцятого століття. Потім про літераторів, які навідувались до Одеси (переважно рускіх, тож максимально нецікаво), потім ще там про щось, а тоді нарешті до Перлини біля моря прибуває Сашко Довженко. Йому терміново треба бігти на кіностудію, і здається, що ліричні відступи нарешті закінчились і почався сюжет, але дідька лисого. За перші сто сторінок роману (тобто майже третину) Довженко з'явиться лише у двох коротеньких сценах - на вокзалі і на худраді. Був ще переказ його біографії, і ніхто мене не переконає, що автори не потягли його з якогось підручника з української літератури. Надто вже від нього віяло шкільною журбиночкою і недолею, і надто вже він контрастував з рештою тексту, написаною легко і навіть дещо пустотливо.
Я вже готова була кинути книжку недочитаною, аж раптом автори згадали, що тут мало щось бути про знімання "Сумки дипкур'єра" і детективна лінія. Ліричні відступи не зникли зовсім, на читача вивалять інформацію ще про купу дивовижних речей від найвідоміших бандитів старої Одеси до історії її знаменитих катакомб. Я б сказала, що загалом вони займають близько половини всього тексту. Оскільки в книзі трохи більше трьохсот сторінок, ними, схоже добивали об'єм.
Якщо ж відсікти раптові інфодампи на абсолютно сторонні теми, роман читається цікаво. Він захопливий і добре написаний, хоча відчувається, що початково текст писали іншою мовою.
Але я ж хотіла щось на кшталт "Зельди", в якій була величезна кількість біографічних фактів. Чи мали місце описані в "Режисері" події в реальності? Я не претендую на лаври великої експертки з біографії Довженка, однак готова поставити сто гривень і шоколадку, що це все - чистісінька вигадка авторів. Надто вже сюжет книжки вписується у формулу "якісної фільми" від шевця-сценариста Моні Заца.
- Ви «Броненосець "Потьомкін"» дивилися?
- Дивився. Там усе це є... Тому фільма й вийшла... Цілком така собі якісна, товарна...
Надихнувшись "Зельдою" я вирішила пошукати собі ще чого-небудь подібного. Пішла перебирати полиці і наштовхнулась на "Режисера" - художню книжку про Довженка. Дещо дивувало обличчя співака Бабкіна на обкладинці, але опис був доволі інтригуючим. Аж ось я починаю читати і автори чомусь переносять мене за океан, де диктор розповідає американським радіослухачам останні новини світу кіно. Потім починають розказувати, як взагалі виглядав кіноринок у третьому десятиріччі двадцятого століття. Потім про літераторів, які навідувались до Одеси (переважно рускіх, тож максимально нецікаво), потім ще там про щось, а тоді нарешті до Перлини біля моря прибуває Сашко Довженко. Йому терміново треба бігти на кіностудію, і здається, що ліричні відступи нарешті закінчились і почався сюжет, але дідька лисого. За перші сто сторінок роману (тобто майже третину) Довженко з'явиться лише у двох коротеньких сценах - на вокзалі і на худраді. Був ще переказ його біографії, і ніхто мене не переконає, що автори не потягли його з якогось підручника з української літератури. Надто вже від нього віяло шкільною журбиночкою і недолею, і надто вже він контрастував з рештою тексту, написаною легко і навіть дещо пустотливо.
Я вже готова була кинути книжку недочитаною, аж раптом автори згадали, що тут мало щось бути про знімання "Сумки дипкур'єра" і детективна лінія. Ліричні відступи не зникли зовсім, на читача вивалять інформацію ще про купу дивовижних речей від найвідоміших бандитів старої Одеси до історії її знаменитих катакомб. Я б сказала, що загалом вони займають близько половини всього тексту. Оскільки в книзі трохи більше трьохсот сторінок, ними, схоже добивали об'єм.
Якщо ж відсікти раптові інфодампи на абсолютно сторонні теми, роман читається цікаво. Він захопливий і добре написаний, хоча відчувається, що початково текст писали іншою мовою.
Але я ж хотіла щось на кшталт "Зельди", в якій була величезна кількість біографічних фактів. Чи мали місце описані в "Режисері" події в реальності? Я не претендую на лаври великої експертки з біографії Довженка, однак готова поставити сто гривень і шоколадку, що це все - чистісінька вигадка авторів. Надто вже сюжет книжки вписується у формулу "якісної фільми" від шевця-сценариста Моні Заца.
Displaying 1 of 1 review