Хроники 10-го сада, или Дикие дети

by Алексей Drozd Тростянский

Типове для металістів: довге волосся у чоловіків (розпущене або зібрані у хвіст), переважно чорний колір в одязі, шкіряна мотоциклетна куртка, шкіряний жилет, чорні футболки або балахони з логотипом улюбленої металевої групи, шкіряні браслети, проклепані ремені, ланцюги на джинсах. Також може бути пряжка або нашивки з логотипами улюблених метал-груп, мотоциклетні шкіряні рукавички без пальців і т. д.

Як і деякі інші, субкультура металістів не позбавлена в міру вираженої ідеології, але переважно зосереджена довкола музики. Тим не менш, є характерні особливості світогляду, які можна назвати типовими для значної частини металістів. Тексти метал-гуртів пропагують незалежність, самостійність і впевненість у собі, культ сильної особистості. Інтелектуальний рівень металістів часто досить високий, на підставі чого робиться висновок, що захоплення металом може бути ознакою інтелектуальності.

Автор пропонованої книги вирішив написати про металістів. Знаючи проблему з середини і маючи досвід роботи над повістю, на цей раз визріла ідея повноцінного роману. У нього увійшла маса історій і подій недалекого минулого. А минуле – це часточка тебе самого, це твоє життя, й те, що залишилося позаду таке ж цінне, як і те, що ще чекає попереду.

Роман зачіпає різні теми: музика, література, релігія і, навіть, політика. Знайшлося тут місце і сьогоденню ? ужгородським металістам нового покоління, представникам субкультурного руху, який пройшов непростий шлях формувания й утвердження в суспільному житті.

Мова роману – російська, й нічого дивного у цьому нема, оскільки вона є характерною для більшості субкультур на пострадянських просторах. Що цікаво, зі сторінок твору часто промовляє здоровий український патріотизм, послідовний антисовковий чи й антикомуністичний настрій, нормальний людський протест проти політичного шулерства тощо. Фактом є також наявність у середовищі цієї субкультури україномовного сегменту, принаймні на рівні пісенних текстів, національної атрибутики в одязі тощо.

557 pages, Hardcover

Published January 1, 2016

Reviews

[Loskotka · Rating 4 out of 5]

Книга, звісно, не для всіх, але свого читача вона легко знайде і знаходить! Вона - тим, хто з теплом згадує, як зависав з друзями, пивом та Метлою) Хто вперто розмальовував своє місто назвами дорогих серцю гуртів, хто не залишав без "автографу" жодного підїзду, зупинки чи цегляної стіни стрьомного заводу) Тим, хто постійно жадаючи нової музики, був змушений курсувати містом, шукати новинок в друзів, їхати "в район"... а не просто вбити в гуглі "хеві-метал") Вона для тих, хто знає що за хаер, заклепки, булавки, нашивки можна було нарватися на тупорилих конформістів, а там вже хто кого - або відгребеш, або наваляєш)) І ще книга про те, як важко одного за одним втрачати друзів-однодумців, втрачати тому що нові інтереси\навчання\робота\армія\переїзди\ або навіть гірше - нещасний випадок\алкоголізм\ширка\....
Але в книзі не тільки це! Все ж таки її написав не той вдумливий підліток, про якого йдеться, а його старший аватар (в сенсі 'втілення'). Тому вона і про час, людей, літературу, про спротив Системі і її занепад, про Смерть гнилої Імперії та Народження Країни. Ну і, цитуючи автора, -
СЛАВА УКРАЇНІ, металістам слава!!