What do you think?
Rate this book
Сковорода. Найкраще
До книги вибраних творів українського любомудра XVIII століття Григорія Сковороди у перекладі сучасною українською мовою увійшли трактати, діалоги, притчі та байки, що складають "золотий фонд" сковородинської спадщини й містять головні ідеї його духовного вчення. Книга має на меті зробити твори Сковороди доступнішими сучасному читачеві та популяризувати їхнього автора серед молоді.
- GenresPhilosophy
320 pages, Hardcover
First published January 1, 2017
30 people are currently reading
119 people want to read
About the author
Gregory Skovoroda
35 books26 followersGregory Skovoroda also known as Grigory Skovoroda (Russian: Григорий Сковорода) and Hryhory Skovoroda (Ukrainian: Григорій Сковорода) was a Ukranian philosopher of Cossack origin who lived and worked in the Russian Empire. He was also a poet, teacher and composer of liturgical music. His significant influence on his contemporaries and succeeding generations and his way of life were universally regarded as Socratic, and he was often called a "Socrates." Skovoroda's work contributed to the cultural heritage of both modern-day Ukraine and Russia.
Skovoroda wrote his texts in a mixture of three languages: Church Slavic, Ukrainian and Russian, with a large number of Western-Europeanisms, and quotations in Latin and Greek. Most of his preserved letters were written in Latin or Greek, but a small fraction used the variety of Russian of the educated class in Sloboda Ukraine, a result of long Russification but with many Ukrainianisms still evident.
He received his education at the Kyiv Mohyla Academy in Kyiv (Ukraine). Haunted by worldly and spiritual powers, the philosopher led a life of an itinerant thinker-beggar. In his tracts and dialogs, biblical problems overlap with those examined earlier by Plato and the Stoics. Skovoroda's first book was issued after his death in 1798 in Saint Petersburg. Skovoroda's complete works were published for the first time in Saint Petersburg in 1861. Before this edition many of his works existed only in manuscript form.
His literary work include a collection of 30 verses-songs composed from 1753 to 1785 and titled Sad bozhestvennykh pesnei (eng. Garden of Divine Songs), his collection of 30 fables composed between 1760 and 1770 and titled Basni Khar’kovskiia (eng. Kharkiv Fables), his dozen or so other verses-songs, his letters to friends written mostly in Latin, and his translations from Latin and Greek of Cicero (106 BC – 43 BC) Plutarch (46–119) and Sidronius De Hossche (1596 - 1653). His philosophical works consist of a treatise on Christian morality and 12 dialogues.
His Ukrainian language profile can be found here Григорій Сковорода
His Russian language profile can be found here Григорий Сковорода
Skovoroda wrote his texts in a mixture of three languages: Church Slavic, Ukrainian and Russian, with a large number of Western-Europeanisms, and quotations in Latin and Greek. Most of his preserved letters were written in Latin or Greek, but a small fraction used the variety of Russian of the educated class in Sloboda Ukraine, a result of long Russification but with many Ukrainianisms still evident.
He received his education at the Kyiv Mohyla Academy in Kyiv (Ukraine). Haunted by worldly and spiritual powers, the philosopher led a life of an itinerant thinker-beggar. In his tracts and dialogs, biblical problems overlap with those examined earlier by Plato and the Stoics. Skovoroda's first book was issued after his death in 1798 in Saint Petersburg. Skovoroda's complete works were published for the first time in Saint Petersburg in 1861. Before this edition many of his works existed only in manuscript form.
His literary work include a collection of 30 verses-songs composed from 1753 to 1785 and titled Sad bozhestvennykh pesnei (eng. Garden of Divine Songs), his collection of 30 fables composed between 1760 and 1770 and titled Basni Khar’kovskiia (eng. Kharkiv Fables), his dozen or so other verses-songs, his letters to friends written mostly in Latin, and his translations from Latin and Greek of Cicero (106 BC – 43 BC) Plutarch (46–119) and Sidronius De Hossche (1596 - 1653). His philosophical works consist of a treatise on Christian morality and 12 dialogues.
His Ukrainian language profile can be found here Григорій Сковорода
His Russian language profile can be found here Григорий Сковорода
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 9 of 9 reviews
November 26, 2017
Людина залюблена у видиму плоть через те, що не може вірити в існування невидимості, і гадає, що лише те має своє буття, що може обмацати своїми плотськими руками, і що бованіє у тлінних її очах. Втім, вона й сама може зрозуміти й досконало знає, що все те, що вона любить, минає.
Від часу, коли я вдруге читав Коран, минув майже рік. І за весь цей період мені не траплялася настільки ж складна для розуміння книжка. Не те, що я надто здивований - релігійна та філософська література ніколи не даються просто. А коли це мікс обох жанрів, та ще і поданий характерною для періоду життя та місця проживання автора мовою - з таким комбо ладнати зовсім непросто. Дякую видавництву Terra Incognita за виклик, подарований читачу через нову збірку творів Григорія Сковороди з однойменною назвою.
Тепер починає світати ранок воскресіння. Перестаємо бачити те, що бачили, вважаючи всю видимість за ніщо, а спрямувавши очі на те, що від нас було заслонено, а тому й зневажено. Ми досі не вважали за потрібне ставити в число істотності безплотну невидимість і гадали, що вона мрія і пустош.
Поки читаєш Сковороду - всередині бурлить суперечність щодо власної тупості та надміру замислуватої подачі простих речей тими ж словами, застосованими у різному порядку. Це трохи злить. Бо у випадку з Ніцше чи Кораном, можна знайти собі оправдання. Ти недостатньо ерудований, або не володієш контекстом. З трактатами Сковороди все трохи по-іншому. Ти так само не розумієш до кінця сутності деяких тверджень, але що гірше, деякі з них видаються надуманими, розвинутими у проблему з неіснуючої для розв'язання задачі. не подумайте, що я соромлюся визнавати власну неосвіченість. Це не так, але і погодитись із почасти банальною філософією Сковороди мені непросто. Зрідка він видається мені тим, кого в англійській мові прийнято називати "wiseass".
Шукаємо щастя по сторонах, по віках, по станах. А воно скрізь й завжди з нами, як риба у воді, так ми в ньому, а воно біля нас шукає нас самих. Немає його ніде, тому що є скрізь. Не шукай його ніде, коли не знайдеш скрізь.
Центральне місце у філософії Сковороди займає тема самопізнання. Розуміння себе наближає до розуміння Бога. Розуміння Бога наближає до омріяного щастя. Половину книги присвячено обговоренню саме цієї теми. З того, що мені особливо сподобалось - "Алфавіт, або Буквар миру". Цей трактат розкриває одну з основних передумов до розуміння себе - це пошук свого місця у цьому світі. Пам'ятаю, колись ми з другом говорили про те, що перед екзаменами у школі, учні мають пройти декілька сеансів у крутих психологів, які вміють якимось хитромудрими питаннями виявляти нахили людини до тих чи інших наук. А вже потім обирати собі екзамени і розвиватись в обраному напрямку. Звісно, ніхто не забороняє людині пробувати себе у всьому, що їй захочеться. Але не всі приймають чергову невдачу як корисний досвід, тому якщо є можливість обмежити коло доцільних сфер для пошуку себе - гадаю це було б не зайвим. З іншого боку, я не такий категоричний, як Григорій Савич, у тому, що наперед запрограмована доля - єдиний варіант осягнути щастя. Але то вже питання трактування кожної внутрішньої боротьби - як заперечення приготованого нам майбутнього, чи як один із кроків на шляху до нього.
Світло і тьма, тлін і вічність, віра та безчестя світ цілий складають, і одне одному потрібне. Хто тьма, будь тьмою, а син світла хай буде світлом. Від плодів їхніх пізнаєте їх.
Сковорода. Найкраще
Від часу, коли я вдруге читав Коран, минув майже рік. І за весь цей період мені не траплялася настільки ж складна для розуміння книжка. Не те, що я надто здивований - релігійна та філософська література ніколи не даються просто. А коли це мікс обох жанрів, та ще і поданий характерною для періоду життя та місця проживання автора мовою - з таким комбо ладнати зовсім непросто. Дякую видавництву Terra Incognita за виклик, подарований читачу через нову збірку творів Григорія Сковороди з однойменною назвою.
Тепер починає світати ранок воскресіння. Перестаємо бачити те, що бачили, вважаючи всю видимість за ніщо, а спрямувавши очі на те, що від нас було заслонено, а тому й зневажено. Ми досі не вважали за потрібне ставити в число істотності безплотну невидимість і гадали, що вона мрія і пустош.
Поки читаєш Сковороду - всередині бурлить суперечність щодо власної тупості та надміру замислуватої подачі простих речей тими ж словами, застосованими у різному порядку. Це трохи злить. Бо у випадку з Ніцше чи Кораном, можна знайти собі оправдання. Ти недостатньо ерудований, або не володієш контекстом. З трактатами Сковороди все трохи по-іншому. Ти так само не розумієш до кінця сутності деяких тверджень, але що гірше, деякі з них видаються надуманими, розвинутими у проблему з неіснуючої для розв'язання задачі. не подумайте, що я соромлюся визнавати власну неосвіченість. Це не так, але і погодитись із почасти банальною філософією Сковороди мені непросто. Зрідка він видається мені тим, кого в англійській мові прийнято називати "wiseass".
Шукаємо щастя по сторонах, по віках, по станах. А воно скрізь й завжди з нами, як риба у воді, так ми в ньому, а воно біля нас шукає нас самих. Немає його ніде, тому що є скрізь. Не шукай його ніде, коли не знайдеш скрізь.
Центральне місце у філософії Сковороди займає тема самопізнання. Розуміння себе наближає до розуміння Бога. Розуміння Бога наближає до омріяного щастя. Половину книги присвячено обговоренню саме цієї теми. З того, що мені особливо сподобалось - "Алфавіт, або Буквар миру". Цей трактат розкриває одну з основних передумов до розуміння себе - це пошук свого місця у цьому світі. Пам'ятаю, колись ми з другом говорили про те, що перед екзаменами у школі, учні мають пройти декілька сеансів у крутих психологів, які вміють якимось хитромудрими питаннями виявляти нахили людини до тих чи інших наук. А вже потім обирати собі екзамени і розвиватись в обраному напрямку. Звісно, ніхто не забороняє людині пробувати себе у всьому, що їй захочеться. Але не всі приймають чергову невдачу як корисний досвід, тому якщо є можливість обмежити коло доцільних сфер для пошуку себе - гадаю це було б не зайвим. З іншого боку, я не такий категоричний, як Григорій Савич, у тому, що наперед запрограмована доля - єдиний варіант осягнути щастя. Але то вже питання трактування кожної внутрішньої боротьби - як заперечення приготованого нам майбутнього, чи як один із кроків на шляху до нього.
Світло і тьма, тлін і вічність, віра та безчестя світ цілий складають, і одне одному потрібне. Хто тьма, будь тьмою, а син світла хай буде світлом. Від плодів їхніх пізнаєте їх.
Сковорода. Найкраще
September 29, 2022
Це не книга, це красиво укладена збірка, до якої треба повертатися повсякчас.
August 15, 2020
Важко читається, незважаючи на якісний переклад. Ця книга явно для підготовленого читача. Багато поcилань на Біблію, що потребує додаткових ресурсів для розуміння. Прекрасне і відповідне оформлення.
January 10, 2025
Не люблю коли в текстах багато релігії.
April 11, 2020
Чесно кажучи, мені було важко читати книгу, але Сковорода і зараз має дуже свіжий і сучасний погляд на багато речей.
Мені здається, якби в мене була класична освіта та глибше знання і розуміння Біблії, мені було б значно легше.
Мені здається, якби в мене була класична освіта та глибше знання і розуміння Біблії, мені було б значно легше.
June 2, 2020
Було досить важко погоджуватись з прочитаним. Можливо замало життєвого досвіду. Але таке поєднання філософії та релігії поки не є близьким мені.
December 16, 2019
"А людина є маленький світик, і так важко пізнати його силу, як нелегко у всесвітній машині початок віднайти; затверділа наша нечулість і узвичаєний смак є причиною нашого убозтва." 1766 рік
Трактати Григорія Сковороди написані у давню давнину насичені духовним змістом і сенсом. Розкривають очі на речі, які вже й не помічаєш, тому що життя стало занадто матеріальним, занадто швидким.
Книга читається складно, незважаючи на те, що текст був адаптований до нашої мови, все ж час од часу мозок закіпає від насиченості слів у реченні, які не завжди дають зрозуміти, що цим хотів сказати автор. Незважаючи на всю складність тексту, вважаю за необхідне знайомство з такими текстами для глибшого розуміння світогляду українського письменника тих часів, також переосмислення суті віри і Бога очима Сковороди.
Трактати Григорія Сковороди написані у давню давнину насичені духовним змістом і сенсом. Розкривають очі на речі, які вже й не помічаєш, тому що життя стало занадто матеріальним, занадто швидким.
Книга читається складно, незважаючи на те, що текст був адаптований до нашої мови, все ж час од часу мозок закіпає від насиченості слів у реченні, які не завжди дають зрозуміти, що цим хотів сказати автор. Незважаючи на всю складність тексту, вважаю за необхідне знайомство з такими текстами для глибшого розуміння світогляду українського письменника тих часів, також переосмислення суті віри і Бога очима Сковороди.
July 11, 2025
«Отже, сидячи в болоті й на нього сподіваючись, подібними йому й самі зро-билися. Маємо очі ті, якими нічого не бачимо, і ноги, що не можуть ходити, і такі ж руки, позбавлені відчуття, язик і вуха такої ж будови.»
«А людина є маленький світик, і так важко пізнати його силу, як нелегко у всесвітній машині початок віднайти; затверділа наша нечулість і узвичаєний смак є причиною нашого убозтва.»
«А людина є маленький світик, і так важко пізнати його силу, як нелегко у всесвітній машині початок віднайти; затверділа наша нечулість і узвичаєний смак є причиною нашого убозтва.»
April 7, 2023
Читати важкувато, попри те, що виражені ідеї доволі прості. Можливо, через специфіку мови/перекладу. В результаті більше сподобалось як виглядає саме видання, ніж наповнення книги.
Displaying 1 - 9 of 9 reviews